Ухвала

від 18.03.2016 по справі 522/4132/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/347/16

Номер справи місцевого суду: 522/4132/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

директора ТОВ «Оілпродакшен» - ОСОБА_8 ,

представника апелянта ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «Оілпродакшен» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04 березня 2016 року по кримінальному провадженню №32015160000000130 від 20.04.2015 про накладення арешту на вилучене майно, -

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене із прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 02.03.2016 року на підставі ували слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 315/1, в тому числі: товарно-транспортні накладні ТОВ «Оілпродакшн», ТОВ «Санпродтрейд», ТОВ «Трієм», ТОВ «Ефесто-М»; копії експлуатаційних дозволів, реєстри та роздруківки з 1 С оборотно-сальдових відомостей; бланки товарно-транспортних накладних з відтиском печатки ТОВ «Іскра», ПП «Максимус М», ТОВ «Ефесто-М»; документацію ТОВ «Євроолео Груп» в копіях та оригіналах; Ветеринарні свідоцтва ПАТ «Київхліб»; чорнові записи; блокнот з написом «Note book», в якому містяться чорнові записи 1 шт.; блокнот з візерунками, в якому містяться чорнові записи 1 шт.; блокнот з чорновими записами з надписом на обкладинці «Фінансовий контроль» - 1 шт.; записна книжка темно-синього кольору 1 шт.; внутрішні документи «Оілпродакшн», ТОВ «Євроолео Груп»; копії експлуатаційних дозволів, санітарних паспортів, подорожні листи; документація ТОВ «Євроолео Груп» в копіях та оригіналах; банківський чек «А-Банк» про зняття готівки у сумі 33000,00 грн.; банківський чек «Приват Банк» про зняття готівки на суму 149100, 00 грн.; ветеринарні свідоцтва ПАТ «Київхліб» в оригіналах та копіях; записні книжки, відомості щодо заробітних плат ТОВ «Оілпродакшн»; ноутбук білого кольору «Acer» s/n: NUSGEE4004225096817614 1 шт.; жорсткий диск s/n: WCC3F0506232 1 шт.

З наданих до клопотання матеріалів вбачається, що 20.04.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №32015160000000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Ніка Трейдинг» (код ЄРДПОУ 37608032) в період липня 2014, серпня 2014, грудня 2014 року внаслідок проведення фінансово-господарських операцій з підприємствами: СТОВ «ЗОРЯ», СТОВ «МОЩЕНСЬКЕ», СФГ «СФГ МАЛИНА», СП «ДЕМЕТР», ТОВ «Україна експорт-імпорт», ТОВ «САННВ-ТРЕЙД», ТОВ «САНПРОДТРЕЙД», ТОВ «ЧЕРРІ ТРЕЙД», ТОВ «АІГ-ЗОРЯ», ТОВ «Хлібодарське», ТОВ «СОЛ-АГРОТРЕЙД», СФГ «ПЕТРІВСЬКЕ» умисно ухилились від сплати ПДВ на суму 3584190, 44 грн., що є особливо великим розміром.

02.03.2016 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси проведено обшук за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 315/1, в результаті якого виявлено та вилучено вищезазначені речі та документи.

03.03.2016 старший слідчий з ОВС 1 ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області, звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про арешт майна, вилученого під час обшуку 02.03.2016.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2016 клопотання слідчого задоволено, зазначене рішення мотивоване тим, що, вилучені речі, зазначені в клопотанні слідчого, підпадають під критерії, вказані в п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України. Крім того, незастосування заборони на використання вказаного майна, може привести до наслідків, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню, оскільки вилучені речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, підставою для застосування арешту на вилучене майно, є наявність розумних підозр вважати, що вказане майно є знаряддям чи засобом вчинення злочину, воно може містити важливі докази злочину, також, вказані у клопотанні речі мають доказове значення у кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, директор ТОВ «Оілпродакшен» ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 відмовити, зобов`язати останнього повернути вилучені під час обшуку речі. При цьому, зазначає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, невмотивованою та незаконною, в зв`язку з тим, що в ухвалі слідчого не має жодного посилання на те, що майно та документи, на які було накладено арешт є: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майном, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Ухвала слідчого судді містить лише загальні посилання на статті Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, на ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України та не має посилання на конкретну мету забезпечення, у зв`язку з якою допущено арешт майна.

Клопотання слідчого складено з порушеннями вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, в ньому не зазначено підстави, передбачені ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; не обґрунтовано необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно; не доказана наявність законних підстав для накладення арешту на майно.

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя допустив обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Оілпродакшен», яке у результаті накладення арешту на майно та документи позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність, зокрема, нараховувати та сплачувати заробітну плату, сплачувати податки, подавати звіти, здійснювати розрахунки з контрагентами та ін.

Крім того, ТОВ «Оілпродакшен» немає жодного відношення до не сплати податків на додану вартість ТОВ «Ніка Трейдинг» за період подій, які мали місце у 2014 році, між ТОВ «Ніка Трейдинг» та «Оілпродакшен» жодних договорів не укладалось, з підприємствами: СТОВ «Зоря», СТОВ «Мощенське», ОФГ «ОФГ Малина», СП «Деметр», ТОВ «Україна експорт-імпорт», ТОВ «Саннв-Трейд», ТОВ «Санпродтрейд», ТОВ «Черрі Трейд», ТОВ «Аіг-Зоря», ТОВ «Хлібодарське», ТОВ «Сол-Агротрейд», ОФГ «Петрівське» жодних господарських відносин не має та ніколи не мало.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_9 , які підтримали доводи апеляції, просили скасувати ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого; прокурора ОСОБА_6 та слідчого ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, оскільки вважають ухвалу законною і аргументованою; перевіривши матеріали справи та зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_8 , виходячи із наступних підстав.

Вирішуючи питання про можливість розгляду апеляційної скарги директора ТОВ «Оілпродакшен» ОСОБА_8 , процесуальний статус якої не визначений в даному кримінальному проваджені, апеляційний суд виходить з наступного.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України регламентовано, що завдання кримінального судочинства, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно наданих апеляційному суду ОСОБА_8 та її представником адвокатом ОСОБА_9 пояснень ТОВ «Оілдпродакшен» орендувало приміщення за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 315/1, про що є відповідний договір оренди, який в результаті обшуку був вилучений разом із іншими речами та документами і зараз знаходиться у слідчого. При цьому, на даній стадії, у апеляційного суду немає підстав ставити під сумнів правдивість цих пояснень, оскільки факт оренди приміщення за зазначеною адресою не був спростований в судовому засіданні прокурором та слідчим по кримінальному провадженню, який, в свою чергу, не надав інших даних, щодо володільця приміщення, в якому проводився обшук та було вилучене майно, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою.

Таким чином, з урахуванням аналізу норм закону, закріплених в ст.ст. 45, 46, ч.1 ст.174, п.10 ч.1 ст.393 КПК України, директор ТОВ «Оілпродакшен» ОСОБА_8 - є особою, яка може звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність розгляду слідчим суддею районного суду клопотання без виклику власника майна та клопотання апелянта про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді, то вони заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна розглядається за участю власника майна. Не прибуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання. Тобто, слідчий суддя має право розглянути клопотання за відсутності власника майна, однак при цьому в матеріалах провадження мають міститися дані про належне повідомлення цієї особи про дату та час розгляду клопотання.

Як убачаєтьсяз матеріалів судової справи, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого про арешт майна без участі власника майна та за відсутності даних про те, що останній був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді районного суду та невиконання слідчим та слідчим суддею положень ст.ст.167, 168, 170, 171, 172, 173 КПК України, апеляційним судом встановлене наступне.

Так, з урахуванням положень ст. ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Апеляційним судом встановлено, що приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя погодився з доводами слідчого, але не зазначив яким критеріям, зазначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України, відповідає вилучене майно.

З урахуванням тих матеріалів, які надані апеляційному суду, враховуючи пояснення прокурора під час апеляційного провадження, апеляційний суд вважає, що прокурор не мав достатніх законних підстав на ініціювання питання щодо накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак, в судовому засіданні суду першої інстанції прокурором не доведена правова підстава для арешту майна, зокрема не доведено те, що вилучене під час проведеного 02.03.2016 обшуку майно, на яке слідчий просить накласти арешт, будь-яким чином відноситься до кримінального провадження №32015160000000130 від 20.04.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, як арешт зазначеного майна, як і не доведена правова підстава для арешту майна в апеляційному суді Одеської області.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що як платник податку на додану вартість ТОВ «Оілдпродакшен» зареєстровано 01 червня 2015 року, про що свідчать надані апеляційному суду копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.09.2015 року та Витягу з реєстру платників податку на додану вартість від 14.05.2015 року.

Відповідно до клопотання та ухвали слідчого судді арешт на вилучене майно накладено в рамках кримінального провадження №32015160000000130 від 20.04.2015. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вказане кримінальне провадження зареєстровано відносно службових осіб ТОВ «Ніка Трейдинг» (код ЄРДПОУ 37608032, які в період липня 2014, серпня 2014, грудня 2014 року внаслідок проведення фінансово-господарських операцій з підприємствами: СТОВ «ЗОРЯ», СТОВ «МОЩЕНСЬКЕ», СФГ «СФГ МАЛИНА», СП «ДЕМЕТР», ТОВ «Україна експорт-імпорт», ТОВ «САННВ-ТРЕЙД», ТОВ «САНПРОДТРЕЙД», ТОВ «ЧЕРРІ ТРЕЙД», ТОВ «АІГ-ЗОРЯ», ТОВ «Хлібодарське», ТОВ «СОЛ-АГРОТРЕЙД», СФГ «ПЕТРІВСЬКЕ» умисно ухилились від сплати ПДВ на суму 3584190, 44 грн., що є особливо великим розміром.

Прокурор та слідчий не довели апеляційному суду, що ТОВ «Оілпродакшен» або його службові особи мали або мають відношення до вказаного кримінального провадження., а також те, що вилучене та арештоване майно є майном, яке відповідає критеріям статті 167 КПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є слушними та обґрунтованими, прокурор та слідчий в судовому засіданні не спростували їх доказами, а тому апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно, вилучене 02.03.2016 за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 315/1, необґрунтованою, оскільки забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно могло мати місце в тому випадку, коли б воно відповідало вимогам ч. 2 ст. 167 КПК України.

З урахуванням викладеного у цьому кримінальному провадженні, на даному етапі досудового розслідування, не може бути накладено арешт на майно з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 170 КПК України, і застосування прокурором таких заходів не відповідає Конституції України, кримінальному процесуальному закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З огляду на зазначене, апеляційна скарга адвоката підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з прийняттям нової ухвали, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 173 КПК України, зобов`язавши слідчого та прокурора повернути майно, вилучене під час обшуку 02.03.2016 за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 315/1.

Керуючись ст. ст. 171, 172, 173, 376, 404, 405, 419, 422, 532, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2016 про накладення арешту на вилучене майно у кримінальному провадженні №32015160000000130 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області, про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 02.03.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2016 року, за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 315/1.

Зобов`язати старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 та прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 повернути майно, вилучене під час обшуку 02.03.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2016 року, за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 315/1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4