Ухвала

від 24.03.2016 по справі 463/1359/16-к

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

463/1359/16-к

1-кс/463/266/16

У Х В А Л А

про арешт майна

24 березня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

Cлідчий суддя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області, погоджене з прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна із забороною його використання та відчуження, а саме: об`єкт нерухомого майна загальною площею 980,1 кв.м., власником якого є ТзОВ «Львівський дорожній навчально-курсовий комбінат» (код ЄДРПОУ 34521682), що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 49-а, та земельну ділянку площею 1,5918 га. на вул.Пасічна, 49-а (кадастровий номер 4610137200:05:008:0052), яку орендувало строком на 10 років ТзОВ «Львівський дорожній навчально-курсовий комбінат».

Клопотання мотивує тим, що старшим слідчим СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140040000493 від 10.02.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 за допомогою адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про співпрацю від 20.06.2006 року, договір безвідсоткової позики від 20.06.2006 року, договір застави від 20.06.2006 року та договір про внесення доповнень до договору безвідсоткової позики від 21.06.2006 року. Вказані договори було укладено з метою виділення ОСОБА_4 коштів в сумі 200000,00 доларів для купівлі та створення підприємства ТзОВ «Львівський дорожній навчально-курсовий комбінат», а також 50000,00 доларів США для винагороди ОСОБА_3 за проведення дій по приватизації підприємства, з яких 108911,00 доларів США як безвідсоткова позика ОСОБА_3 для внесення цих коштів в якості статутного внеску його частки у новостворене підприємство, який мав складати 49% статутного капіталу підприємства, яке планувалось створити. Крім того, для внесення до статутного капіталу новоствореного підприємства суми в розмірі 50% його статутного капіталу, в рамках співпраці між ОСОБА_4 та його довіреною особою, на той час працівником ТзОВ «Львівський дорожній навчально-курсовий комбінат», ОСОБА_6 було обумовлено внесення останнім коштів в сумі 106930,00 доларів США в статутний капітал підприємства. Домовленості та угоди мали бути завершені після виконання ОСОБА_3 своїх обов`язків щодо викупу підприємства, його приватизації, створення нового підприємства та передачі такого у власність ОСОБА_7 . Однак, ОСОБА_3 обумовлених домовленостей не дотримався, оскільки, отримавши кошти, провів приватизацію підприємства, його викуп, сформував за собою більше 50% статутного фонду. З моменту утворення підприємства ОСОБА_3 усі прибутки від господарської діяльності отримував самостійно.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане ним клопотання з наведених вище мотивів.

Заслухавши думку слідчого, оглянувши та перевіривши надані матеріали, вважаю, що клопотання слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 4ст. 170 КПК Українизаборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Із змістуст. 170 КПК Українивбачається, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.

Згідно п.7 ч.2ст. 131 КПК Україниарешт майна являється заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1ст. 132 КПК Українизастосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Як вбачається з ухвали №4760 від 21.05.2015 року Львівської міської Ради "Про затвердження ТзОВ "Львівський дорожній навчально-курсовий комбінат" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 ", прийнято рішення затвердити товариству проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 1,5918 га. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610137200:05:008:0052) в оренду терміном на 10 років для обслуговування автошколи за рахунок земель промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі транспорту, зв`язку.

Враховуючи вищенаведені обставини та очевидну необхідність в арешті майна, з метою унеможливлення його подальшої реалізації, а також забезпечення повного, швидкого та неупередженого розслідування, та з врахуванням того, що слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку, яка знаходиться в оренді та є комунальною власність, вважаю, що клопотання слідчого слід задоволити частково. А відтак накласти арешт лише на об`єкт нерухомого майна загальною площею 980,1 кв.м.

Керуючись вимогами ст.ст.9,131,132,170-173,309 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання -задоволити частково.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна загальною площею 980,1 кв.м., власником якого є ТзОВ «Львівський дорожній навчально-курсовий комбінат» (код ЄДРПОУ 34521682), що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 49-а.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1