Рішення

від 24.03.2016 по справі 905/883/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 березня 2016 року Справа № 905/883/16

Провадження №34/913/379/16

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Іванова А.В.

при секретарі судового засідання Калашніковій В.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства Водопровідно каналізаційного господарства, Луганська обл. м. Краснодон, м. Молодогвардійськ,

про стягнення заборгованості в розмірі 209 144,77 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача - Молодогвардійського комунального виробничого підприємства Водопровідно каналізаційного господарства, про стягнення заборгованості в розмірі 209 144,77 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 10.09.2013 року, в частині повного та своєчасного повернення кредиту та сплати платежів, встановлених договором; в якості правових підстав позову - на положення ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.02.2016 року було передано справу №905/883/16 за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", м.Дніпропетровськ до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства Водопровідно каналізаційного господарства, Луганська обл. м.Краснодон, м.Молодогвардійськ, про стягнення заборгованості в розмірі 209 144,77 грн. за підсудністю до господарського суду Луганської області.

У відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України 02.03.2016 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.03.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15.03.2016 року на 15:35 год.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.03.2016 року розгляд справи було відкладено на 24.03.2016 року о 10:40 год.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Разом з цим, 15.03.2016 року представником позивача до господарського суду Луганської області були надані пояснення по суті справи, а також меморіальні ордера та виписки по рахунку відповідача.

Так, у вказаних поясненнях представник позивача просить суд розгляд справи за його відсутності, з посиланням на неможливість його явки.

Так, суд розглянувши вказане клопотання представника позивача, визнав його таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам сторін у справі, а тому задовольняє його.

Представник відповідача в призначене судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

В той же час, суд зазначає, що у відповідності до даних, розміщених у витязі з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: 94415, Луганська обл., місто Краснодон, місто Молодогвардійськ, вул.Тюленіна.

Так, з урахуванням викладеного, з метою належного повідомлення відповідача у справі, судом було розміщено повідомлення про дату, час та місце розгляду справи на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/ ), про що свідчить відповідна роздруківка з сайту, яка долучена судом до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд встановив наступне.

10.09.2013 р. Молодогвардійським комунальним виробничим підприємством Водопровідно каналізаційного господарства (відповідачем) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), відповідно до якої Відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), ОСОБА_1, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 10.09.2013 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Згідно з ч. 2. ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Відповідно до умов спірного договору відповідачу було відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок № 26005060301174.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 10.09.2013 р. укладений відповідний Договір банківського обслуговування.

Відповідно до умов Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26005060301174 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_1 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_2 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_1 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_2 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_1 та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться ОСОБА_1 протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода» ).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений ОСОБА_1 в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_1. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться ОСОБА_1 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_1 і Клієнта (системи клієнт-банк. Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Пунктами 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2. та 3.2.1.4.1.3. ОСОБА_2 передбачено, що, нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує ОСОБА_1 за користування кредитом відсотки у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує ОСОБА_1 відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушенням Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права ОСОБА_1 на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує ОСОБА_1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно п. 3.2.1.4.4. ОСОБА_2, Клієнт сплачує ОСОБА_1 винагороду за використання Ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. ОСОБА_2 при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди Клієнт сплачує ОСОБА_1 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_1 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує ОСОБА_1 пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.2.1.2.3.4 ОСОБА_2 має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Правилами змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в передбаченому сторонами розмірі, а саме: в сумі 275 000,00 грн. Факт надання кредиту підтверджується виписками по рахунку відповідача № 26005060301174 з 10.09.2013 р. по 14.03.2016 р. (арк. с. 49) та меморіальним ордером (арк.с. 48).

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за процентами за користування кредитом та комісії за його користування в повному обсязі не виконав.

За розрахунком позивача (арк.с. 35-36) загальна заборгованість відповідача за Договором від 10.09.2013 р. б/н станом на 05.02.2016 року становить 209 144,77 грн. та складається з наступного: 103 673,50 грн. - заборгованість за кредитом, 71 073,10 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 19443,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 14954,82 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення 103 673,50 грн. - заборгованості за кредитом, 71 073,10 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 14954,82 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно заявленої до стягнення з відповідача пені в розмірі 19443,35 грн. (за період з 09.11.2015 року по 05.02.2016 року), господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже було зазначено вище, відповідальність відповідача щодо сплати на користь позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня, встановлено п. 3.2.1 договору.

Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань відповідно до укладеного договору банківського обслуговування від 10.09.2013 р., позивачем нараховано йому пеню в сумі 19443,35 грн. (за період з 09.11.2015 року по 05.02.2016 року) (арк. с. 35-36).

Однак, згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

ОСОБА_1 та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014 р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено Луганську обл., місто Краснодон, місто Молодогвардійськ.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 94415, Луганська обл., місто Краснодон, місто Молодогвардійськ, вул.Тюленіна.

Більш того, проведення антитерористичної операції на території Луганської області є загальновідомим фактом, тобто таким, що з урахуванням вимог ст. 35 ГПК України, взагалі не потребує доведенню.

Отже, з урахуванням вищевикладеного норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, суд зазначає, що нарахування пені не повинно здійснюватись за період прострочення з 14.04.2014 р., тобто в період дії заборони на нарахування пені, встановленої ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» .

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 19 443,35 грн. є не обґрунтованими, а отже не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611, 1048, 1054, 1056 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Молодогвардійського комунального виробничого підприємства Водопровідно каналізаційного господарства (94415, Луганська обл., місто Краснодон, місто Молодогвардійськ, вул.Тюленіна, код ЄдРПОУ 31379783) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 103 673,50 грн. - заборгованість за кредитом, 71 073,10 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 14954,82 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та судовий збір в розмірі 2845,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 19 443,35 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.03.2016 року.

Суддя А.В.Іванов