Рішення

від 22.03.2016 по справі 914/224/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016р. Справа№ 914/224/16

Суддя господарського суду Львівської області, ОСОБА_1 розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія ЕКО-ДІМ

(м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Життя (м. Львів)

про: стягнення 15966,93 грн. суми основного боргу, 2561,71 грн. - пені, 240,16 грн. - 3% річних

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 26-06 від 26.06.2014 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія ЕКО-ДІМ (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Життя (м. Львів) про стягнення 15966,93 грн. суми основного боргу, 2561,71 грн. - пені, 240,16 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 02.02.2016 року. Ухвалою суду від 02.02.2016 року розгляд справи відкладено до 10.02.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 10.02.2016 року розгляд справи відкладено до 23.02.2016 року, в зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 23.02.2016 року розгляд справи відкладено до 22.03.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.01.2016 року, про відкладення від 02.02.2016 року, від 10.02.2016 року, від 23.02.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.02.2016 року за вх. № 7267/16 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

23.02.2016 року за вх. № 968/16 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 15966,93 грн. суми основного боргу, 1009,53 грн. - пені, 239,28 грн. - 3% річних.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.01.2016 року, про відкладення від 02.02.2016 року, від 10.02.2016 року, від 23.02.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 23.02.2016 р. про відкладення розгляду справи на 22.03.2016 р. є копія Списку № 200 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 25.02.2016 року.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21797434 від 21.02.2016 р., Товариство з обмеженою відповідальністю Стиль Життя знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79032, АДРЕСА_1.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідачів.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 22.03.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 08 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Життя" (надалі - відповідач) укладено ОСОБА_3 суборенди індивідуально визначеного нерухомого майна № 21-3 (надалі - ОСОБА_3). Предметом Договору була частина нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, 53, загальною площею 265,0 кв.м.

Позивач зазначає, що фактична передача Майна в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі Майна за Договором суборенди індивідуально визначеного нерухомого майна від 08 жовтня 2012 р., який підписано сторонами Договору.

Відповідно до пп. 11 п. 3.3. Договору, відповідач зобов'язався укласти з позивачем договір на відшкодування витрат на утримання орендованого Майна.

Позивач звертає увагу на те, що 08 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено ОСОБА_3 про відшкодування витрат Орендаря на утримання орендованого нерухомого майна, за яким позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та утримання, в тому числі прибудинкової території, під'їзних шляхів, інженерних мереж частини нежитлового приміщення, яке розташованого за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, 53, із загальною площею 265,0 кв.м., а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт (надалі - ОСОБА_3 2).

Позивач заявляє, що свої зобов'язання виконав належним чином та повністю.

Відповідно до п.п. 5.2., 5.5. Договору, за користування Майном відповідач зобов'язувався щомісячно, не пізніше 20 числа місяця за який здійснюється оплата, сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору 2, відповідач зобов'язався до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача за утримання Майна.

Проте, за твердженням позивача, відповідач за весь період дії вищенаведених Договорів не дотримувався свого обов'язку і не перераховував позивачу орендну плату та відшкодування витрат за комунальні та інші послуги, що спричинило виникнення заборгованості з цього відшкодування в розмірі 15966,93 грн.

Позивач зазначає, що 11 листопада 2015 року для досудового врегулювання невиконаних зобов'язань позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 458/3, якою просить відповідача підписати Акт взаємних розрахунків на 09.11.2015 між Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" і ТзОВ "Стиль Життя", а також погасити заборгованість протягом 10 календарних днів в сумі 15966,93 грн. (копії листа-вимоги № 458/3 від 11.11.2015 р, копія акту взаємних розрахунків на 09.11.2015 між Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" і ТзОВ "Стиль Життя" та копії доказів їх направлення додано до позовної заяви).

Таким чином, на думку позивача, відповідач не дотримався свого обов'язку, не перераховував позивачу орендну плату в повному розмірі та плату за утримання Майна в розмірі 15966,93 грн.

Відповідно до п. 10.2. Договору, у випадку несвоєчасної або в неповному обсязі оплати орендної плати або інших належних платежів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

За твердженням позивача, розмір нарахованих за прострочення грошового зобов'язання 3 відсотків на дату подання цієї позовної заяви становить 240,16 грн., а розмір нарахованих за прострочення грошового зобов'язання пені на дату подання цієї позовної заяви становить 2561,71 грн.

23.02.2016 року за вх. № 968/16 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 15966,93 грн. суми основного боргу, 1009,53 грн. - пені, 239,28 грн. - 3% річних.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобов'язань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 229 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтями 793 та 795 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 08 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Життя" (надалі - відповідач) укладено ОСОБА_3 суборенди індивідуально визначеного нерухомого майна № 21-3 (надалі - ОСОБА_3). Предметом Договору була частина нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, 53, загальною площею 265,0 кв.м.

Фактична передача Майна в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі Майна за Договором суборенди індивідуально визначеного нерухомого майна від 08 жовтня 2012 р., який підписано сторонами Договору.

Відповідно до пп. 11 п. 3.3. Договору, відповідач зобов'язався укласти з позивачем ОСОБА_3 на відшкодування витрат на утримання орендованого Майна.

08 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено ОСОБА_3 про відшкодування витрат Орендаря на утримання орендованого нерухомого майна, за яким позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та утримання в тому числі прибудинкової території, під'їзних шляхів, інженерних мереж частини нежитлового приміщення, яке розташованого за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, 53, із загальною площею 265,0 кв.м., а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт (надалі - ОСОБА_3 2).

Позивач заявляє, що свої зобов'язання виконав належним чином та повністю.

Відповідно до п.п. 5.2., 5.5. Договору, за користування Майном відповідач зобов'язувався щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, за який здійснюється оплата, сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору 2, відповідач зобов'язався до десятого числа місяця наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача за утримання Майна.

Проте, відповідач за весь період дії вищенаведених Договорів не дотримувався свого обов'язку і не перераховував позивачу орендну плату та відшкодування витрат за комунальні та інші послуги, що спричинило виникнення заборгованості з цього відшкодування в розмірі 15966,93 грн.

11 листопада 2015 року для досудового врегулювання невиконаних зобов'язань позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 458/3, якою просить відповідача підписати Акт взаємних розрахунків на 09.11.2015 між Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" і ТзОВ "Стиль Життя", а також погасити заборгованість протягом 10 календарних днів в сумі 15966,93 грн.

Таким чином, відповідач не дотримався свого обов'язку, не перераховував позивачу орендну плату в повному розмірі та плату за утримання Майна в розмірі 15966,93 грн.

Відповідно до п. 10.2. Договору, у випадку несвоєчасної або в неповному обсязі оплати орендної плати або інших належних платежів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

За твердженням позивача, розмір нарахованих за прострочення грошового зобов'язання 3 відсотків на дату подання цієї позовної заяви становить 240,16 грн., а розмір нарахованих за прострочення грошового зобов'язання пені на дату подання цієї позовної заяви становить 2561,71 грн.

Відповідачем не подано суду жодних доказів які б спростовували факт існування заборгованості.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

23.02.2016 року за вх. № 968/16 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 15966,93 грн. суми основного боргу, 1009,53 грн. - пені, 239,28 грн. - 3% річних.

Незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за Договором про відшкодування витрат відповідач не подав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Управління комунальної власності Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія ЕКО-ДІМ до Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Життя про стягнення 15966,93 грн. суми основного боргу, 1009,53 грн. - пені, 239,28 грн. - 3% річних є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № ED2521 від 20.01.2016 року на суму 1378,00 грн. про сплату судового збору.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Життя (79032, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 33420382) на користь Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія ЕКО-ДІМ (79024, м. Львів, вул. Бескидська, 44, код ЄДРПОУ 05393518) 15966 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 93 коп. суми основного боргу, 1009 (одна тисяча дев'ять) грн. 53 коп. - пені, 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 28 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Накази видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.03.2016 року