Постанова

від 16.03.2016 по справі 917/1654/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2016 р. Справа № 917/1654/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Потапенко В.І. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився;

боржника - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника -Комунального підприємства готель "Славутич", м. Комсомольськ Полтавської області (вх. №605 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2016 р. у справі № 917/1654/15

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Дріада", м. Комсомольськ Полтавської області

до Комунального підприємства Готель "ОСОБА_1 , м. Комсомольськ Полтавської області

про стягнення 57688,23 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Фірма "Дріада" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства "Готель "ОСОБА_1" про стягнення 57688,23 грн. заборгованості за договором на виконання робіт з озеленення № 7 від 23.07.2014 р., з яких: 33893,90 грн - сума основного боргу, 7939,53 грн - пеня, 626,81 грн. - 3% річних за користування грошовими коштами, 15227,99 грн - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2015 р. у справі № 917/1654/15 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено повністю.

З Комунального підприємства "Готель "ОСОБА_1" на користь Приватного підприємства "Фірма "Дріада" стягнуто 33893,90 грн основного боргу, 7939,53 грн пені, 626,81 грн - 3% річних, 15227,99грн інфляційних та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

01.09.2015 р. на виконання цього рішення господарським судом Полтавської області видано наказ, на підставі якого старшим державним виконавцем ВДВС Комсомольського МУЮ 10.10.2015 р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Боржник-Комунальне підприємство "Готель "ОСОБА_1" звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2015 р. у справі № 917/1654/15 на строк до 6 місяців -до 06 травня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.02.2015 р. у справі № 917/1654/15 відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства "Готель "ОСОБА_1" про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2015 р. у справі №917/1654/15.

В обґрунтування апеляційної скарги боржник посилається зокрема на те, що господарський суд першої інстанції розглянув справу за відсутністю його представника, неправомірно відмовивши у задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття директора ОСОБА_2, який перебував у відпустці і який відповідно до п. 6.4. Статуту Підприємства має виключно право діяти від імені Підприємства без довіреності, що призвело до порушення передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України прав боржника як сторони, в тому числі й щодо надання додаткових доказів.

При цьому боржник зазначає на неправомірне посилання господарського суду першої інстанції в обґрунтування відмови в задоволенні зазначеного клопотання на можливість залучення КП Готель ОСОБА_1 для представництва його інтересів в суді осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, оскільки Підприємство є збитковим, про що було зазначено у заяві про відстрочку виконання рішення суду і відповідно, не має коштів на оплату послуг таких осіб.

Окрім цього боржник зазначає на безпідставне неприйняття до уваги господарським судом першої інстанції доказу погіршення його фінансового стану за 9 місяців 2015 року - складеного у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансового звіту КП Готель Славутич станом на 30.09.2015 р. Також боржник вказує на неврахування судом першої інстанції, що стягувач не подадав жодного обґрунтування стосовно того, що невиплата коштів за рішенням суду вплинуло на його фінансовий стан.

Також боржник зазначає на неправильність висновку господарського суду першої інстанції, що виплата боржником працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 74043,07 грн. за рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 листопада 2015 року у справі № 534/3871/13-ц не є винятковим випадком, оскільки виплата одноразовим платежем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу не планується завчасно, а тому потребує від підприємства додаткових витрат, що впливає на його фінансовий стан, у зв'язку з чим є винятковим випадком.

Також вказує на те, що господарським судом першої інстанції не було прийнято до уваги в якості виняткових обставин те, що боржник є єдиним підприємством в м. Комсомольськ, яке розмістило у своїй будівлі громадян, які мають статус внутрішньо переміщених осіб у зв'язку із проведенням антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях і які сплачують лише за комунальні послуги без оплати вартості проживання.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь в ньому.

Від боржника- Комунального підприємства готель "Славутич" надійшло клопотання, в якому він просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з вибуттям його директора у відпустку з 11.03.2016 р. на 14 календарних днів та зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності його представника.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання в частині відкладення розгляду справи, оскільки, по-перше, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду, в межах якого можливе відкладення розгляду справи обмежений п'ятнадцятиденним строком і закінчується 17.03.2015 р.-до закінчення відпустки керівника боржника та по-друге, боржник не був позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні з розгляду його апеляційної скарги іншого представника згідно з частинами першою-третьою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Зважаючи на наведене, справа розглядається за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи , може розстрочити або відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2015 р. у справі № 917/1654/15 боржник посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства. Зокрема, боржник зазначає, що основним напрямком діяльності Комунального підприємства Готель ОСОБА_1 є готельне господарство, тобто основний дохід підприємство має від надання готельних послуг. Внаслідок негативних економічних тенденцій, потік осіб, які б бажали проживати у готельних номерах підприємства катастрофічно зменшився, що призвело до погіршення фінансових показників діяльності і за 9 місяців 2015 року збитки підприємства склали майже 400 тисяч гривень.

Крім того, як зазначає боржник, на платоспроможність підприємства значно вплинула виплата працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 74043,07 грн за рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 02.11.2015 року №534/3871/13-ц.

Також боржник вказує, що внаслідок проведення антитерористичної операції в деяких районах Донецької та Луганської областей для проживання до міста Комсомольська переїхала значна кількість мешканців цих регіонів; частина з них розміщена в приміщенні Комунального підприємства Готель ОСОБА_1 .

Так, боржник стверджує, що станом на 01.12.2015 у готелі проживає 19 родин з Донецької та Луганської областей загальною чисельністю 40 осіб, які мають статус внутрішньо переміщених осіб і які сплачують лише за комунальні послуги. Боржник вказує, що арешт та списання з рахунків комунального підприємства коштів унеможливить розрахунок з надавачами комунальних послуг, що призведе до виникнення заборгованості та припинення їх надання, що в свою чергу збільшить соціальну напругу в місті.

На підтвердження зазначених у заяві обставин боржник надав лише копію фінансового звіту КП готель Славутич станом на 30.09.2015 (а.с. 88). Інших доказів суду не надано.

Зі змісту наведеної вище норми частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України вбачається можливість надання судом відстрочки виконання рішення лише у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського України від 17 жовтня 2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, якіо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд першої інстанції, в обґрунтування відмови у задоволенні заяви Комунального підприємства "Готель "ОСОБА_1" про відстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2015 у справі №917/1654/15 правильно послався на недоведеність заявником існування виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у встановлений строк.

Так фінансове та економічне становище в державі, на яке посилається боржник в своїй заяві як на причину погіршення фінансових показників його діяльності не є винятковим випадком, що ускладнює виконання рішення або робить неможливим його виконання у встановлений строк, а носить загальний характер для суб'єктів господарювання, враховуючи те, що як обґрунтовано зазначив господарський суд першої інстанції, стаття 42 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Виходячи з цієї норми , господарський суд першої інстанції правильно зазначив, що сама по собі збитковість діяльності підприємства боржника не є винятковим випадком, що ускладнює виконання рішення або робить неможливим його виконання у встановлений строк. Для надання відстрочки виконання рішення така збитковість повинна бути викликана виключними обставинами.

Зважаючи на це, господарський суд першої інстанції також правомірно відхилив посилання боржника на те, що на платоспроможність його Підприємства значно вплинула виплата працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 74043,07 грн за рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 02.11.2015 №534/3871/13-ц.

Також, як обґрунтовано зазначив кредитор у запереченнях на заяву боржника про відстрочку виконання рішення суду (а.с. 18-20), з наданого боржником фінансового звіту (а.с. 88) вбачається перебування на його балансі нерухомого майна та дебіторської заборгованості за продукцію та за розрахунками з бюджетом, а також наявність грошових коштів на рахунках, достатніх для погашення заборгованості.

При цьому господарський суд першої інстанції правомірно, визнаючи відсутність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у встановлений строк, врахував інтереси кредитора, зазначивши, що під час розгляду справи №917/1654/15 відповідач не здійснював навіть часткового погашення заборгованості, яка до того ж виникла у грудні 2014 року, тобто приблизно за рік до час подання ним 25.12.2015 р. заяви про відстрочення виконання рішення суду. До заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що боржник буде спроможний виконати рішення суду після спливу визначеного ним у заяві терміну.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат у зв'язку із розміщенням у своїй будівлі громадян, які мають статус внутрішньо переміщених осіб у зв'язку із проведенням антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях боржник не недав будь-яких доказів.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що господарський суд першої інстанції розглянув справу за відсутністю його представника, неправомірно відмовивши у задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття директора ОСОБА_2, який перебував у відпустці і який відповідно до п. 6.4. Статуту Підприємства має виключно право діяти від імені Підприємства без довіреності, що на думку боржника призвело до порушення передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України його прав як сторони, в тому числі й щодо надання додаткових доказів.

Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в клопотанні боржника про відкладення розгляду справи, обґрунтовано послався на наступні підстави.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК ).

Враховуючи зазначені підстави, на які послався господарський суд першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відсутність у боржника коштів для оплати послуг представника, який не пов'язаний з ним трудовими відносинами, на яку він посилається в апеляційній скарзі, не позбавляло його директора перед вибуттям у відпустку за його ж наказом № 5 від 29.01.2016 р. видати довіреність на представництво інтересів Підприємства іншому працівникові, в тому числі особі, на яку він за цим наказом поклав свої обов'язки-Семерича ОСОБА_1 цьому слід врахувати, що зазначений наказ про відпустку директора виданий ним вже після подання 25.12.2015 р. заяви про відстрочення виконання рішення суду, що свідчить про його обізнаність про необхідність забезпечення представництва Підприємства в суді для розгляду цієї заяви та відповідно про відсутність поважних причин його незабезпечення.

Окрім цього боржник не надав та не навів будь-яких додаткових доказів в обгрунтувнаня свого клопотання про відстрочку виконання рішення суду, які, як він посилається в апеляційній скарзі, він був позбавлений надати суду через розгляд

справи за відсутності його представника.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, п. 4. ч. 1 статті 104, статтями 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Готель "ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.02.2016 р. у справі № 917/1654/15 залишити без змін..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 21.03.16 р.

Головуючий суддя Потапенко В.І.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Слободін М.М.