Справа № 815/482/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмови щодо реєстрації місця проживання, зобов`язання зареєструвати місце постійного проживання,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправною відмову Комінтернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо реєстрації місця постійного проживання ОСОБА_1 у кімнаті №28 будинку за ГП №699 військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 ;
зобов`язати Комінтернівський районний відділ Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області зареєструвати місце постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , будинок за ГП №699, кімната №28.
В обґрунтування позову зазначено, що Комінтернівським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області неправомірно повернуто документи ОСОБА_1 щодо реєстрації в зв`язку з тим, що відповідно п. 2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1077 від 22.11.2012р. (далі - Порядок № 1077), заявником не подано довідки про проходження служби у військовій частині встановленого зразка. Позивач зазначає, що є членом сім`ї військовослужбовця Збройних Сил України та постійно проживає з останнім у кімнаті №28 будинку за ГП №699 військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 . При цьому, позивач акцентує увагу, що згідно п.2.2 Порядку № 1077 у разі відсутності документів, що підтверджують право на проживання в житлі, реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання. Позивач, вважаючи, що реєстрація місця її постійного проживання повинна здійснюватись за згодою власника житла, наймача та членів його родини, вказує що із клопотання командування військової частини НОМЕР_2 від 09.11.2015р., на балансі якої на теперішній час перебуває будівля гуртожитку, в якій позивач намагається зареєструватися, вбачається згода на реєстрацію останньої.
Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. В матеріалах справи наявні письмові заперечення, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
21.11.2015 р. (вих. № 31/2720) Комінтернівським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на адресу Центру надання адміністративних послуг Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області повернуто лист про проходження справи та документи ОСОБА_1 щодо реєстрації в зв`язку з тим, що відповідно до п. 2.2 розділу ІІ Порядку № 1077 заявником має бути подано довідку про проходження служби у військовій частині встановленого зразка (а.с. 21).
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог про визнання протиправною відмови та зобов`язання зареєструвати місце постійного проживання ОСОБА_1 у кімнаті №28 будинку за ГП №699 військового містечка № НОМЕР_1 у смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області, перш за все, слід дослідити питання наявності підстав для такої реєстрації.
Згідно Преамбули Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні № 1382-IV від 11.12.2003 р. (далі - Закон № 1382-IV), останній відповідно до Конституції України регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (ст.2 Закону № 1382-IV).
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно ст.3 Закону № 1382-IV реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце
проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси
житла.
Указом Президента України № 405/2011 від 06.04.2011 р. «Питання державної міграційної служби України» затверджено «Положення про Державну міграційну службу України». Державна міграційна служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Підпунктом 20 п. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України № 405/2011 від 06.04.2011 р., передбачено, що Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб.
Відповідно до п.2 Указу Президента України № 405/2011 від 06.04.2011 р. Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству культури України, Державному комітету України у справах національностей та релігій доручено забезпечити належне виконання функцій, які належали названим органам до набрання чинності цим Указом і передаються до повноважень Державної міграційної служби України, до завершення формування системи її органів.
Відповідно до наказу МВС України № 626 від 17.07.2012 р. «Про функціонування Державної міграційної служби України» органи та територіальні підрозділи ДМС України починають виконувати обов`язки та покладені на них завдання з 01.08.2012 р.
Таким чином, функції щодо реєстрації місця проживання з 01.08.2012 р. чинним законодавством України покладено саме на територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, в даному випадку на Комінтернівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.
Статтею 379 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Відповідно ст. 6 Закону № 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.
Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;
квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються:
документ, що посвідчує особу законного представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Облік громадян України, які проживають за межами України, ведеться закордонними дипломатичними установами України в установленому Міністерством закордонних справ України порядку.
У разі зміни адреси житла в межах адміністративно-територіальної одиниці особа або її законний представник повинні письмово повідомити про це орган реєстрації протягом десяти днів.
Надання органами реєстрації відомостей про місце проживання або місце перебування особи та інших персональних даних здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини або за згодою самої особи.
Згідно із ст.11 Закону № 1382 реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування врегульовано Порядком № 1077.
Так, ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні здійснюється територіальними підрозділами Державної міграційної служби України та адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних (пункт 1.6 Порядку № 1077).
Процедура реєстрації місця проживання визначена у розділі ІІ Порядку № 1077. Пунктом 2.2 Порядку № 1077 передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:
письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);
документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, крім випадків, установлених пунктом 2.8 цього розділу;
квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
документи, що підтверджують:
право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;
право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за № 84/20397;
проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, -довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;
військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;
заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
При цьому, працівникам територіального підрозділу ДМС України забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Як встановлено п.п. 2.5, 2.6 Порядку № 1077, забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Адміністратори центрів надання адміністративних послуг заповнюють заяви в електронній формі. Працівники територіальних підрозділів, матеріально-технічна база яких дозволяє заповнювати заяви за допомогою комп`ютерної техніки, заповнюють такі заяви в електронній формі за рішенням керівника відповідного територіального органу Державної міграційної служби України (далі - територіальний орган).
Згідно 2.7 Порядку № 1077 у разі подання заяви до центру надання адміністративних послуг адміністратор центру перевіряє відповідність копій оригіналам наданих заявником документів, належним чином завіряє копії та повертає оригінали документів заявнику. Територіальний підрозділ ДМС приймає рішення на підставі належним чином завірених копій наданих документів. У випадках неналежного оформлення документів або неналежної якості копій територіальний підрозділ ДМС приймає рішення про повернення центру наданих документів для усунення недоліків.
З системного аналізу вказаних положень вбачається, що Законом № 1382 в поєднанні із вказаним Порядком чітко врегульовано питання реєстрації місця проживання (в цьому випадку) громадянина України, з яких слідує обов`язок особи зареєструвати своє місце проживання та обов`язок відповідальної особи реєстраційної служби реалізувати такий обов`язок.
При цьому, реєстрація місця проживання може бути вчинена за умови надання зацікавленою особою необхідного пакету документів, який визначений Законом і доповнений Порядком.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач, посилаючись на п. 2.2 розділу ІІ Порядку № 1077, повернув документи ОСОБА_1 щодо реєстрації, зазначивши, що має бути подано довідку про проходження служби у військовій частині встановленого зразка. При цьому жодних інших зауважень щодо неналежного оформлення документів ОСОБА_1 чи не надання їх у повному обсязі, неналежної якості копій тощо територіальним підрозділом ДМС не зазначено.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Ставківською сільською радою народних депутатів Великомихайлівського району Миколаївської області від 18.10.1986р. (а.с. 9).
ОСОБА_2 має військове звання та відповідно до наказу КСВ ЗСУ № 227 від 16.12.2005 р. за п. 67 п.п. «б» за станом здоров`я звільнений до запасу Збройних Сил України, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с. 12-13).
З матеріалів справи вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 (а.с. 11). На підтвердження факту спільного проживання разом з чоловіком та сином за вищевказаною адресою позивачем надано довідку Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради № 1304 від 21.09.2015р. (а.с. 14). Довідкою Військової частини НОМЕР_2 № 129 від 15.10.2015р. підтверджується, що ОСОБА_2 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ним постійно проживають три особи: дружина - ОСОБА_1 1965 р.н., донька ОСОБА_3 1988 р.н., син ОСОБА_4 1991 р.н. (а.с. 19).
Також позивачем на підтвердження факту свого працевлаштування неподалік від місця проживання надано довідку дошкільного навчального закладу «Сонечко» (67570, Одеська обл., Комінтернівський район, селище Гвардійське, вул. Миру, буд.11; ЄДРПОУ 26507104) (а.с. 15).
Згідно довідки КЕВ м. Одеси №4066 від 24.12.2015 р. триповерхова будівля за генеральним планом № 699 військового містечка № 3, 1983 року побудови у зв`язку з реформуванням військової частини НОМЕР_4 у 2007 році передана у відповідну експлуатацію військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 17).
Згідно п.1.10 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011р., військовослужбовці при зарахуванні на облік та під час перебування на ньому і особи, звільнені з військової служби, та члени їх сімей, які перебувають на обліку в ЗС України, за відсутності в них у цьому населеному пункті жилого приміщення, до одержання жилого приміщення мають право зареєструватися у військовій частині за її місцезнаходженням. У разі розформування військової частини особи, звільнені в запас або відставку, які перебувають на обліку, мають право зареєструватися за місцезнаходженням військового комісаріату, до якого територіально відносилася військова частина.
Військовослужбовці відокремлених підрозділів військової частини при зарахуванні на облік та під час перебування на ньому і особи, звільнені з військової служби, та члени їх сімей, які перебувають на обліку в ЗС України, за відсутності в них у цьому населеному пункті жилого приміщення, до одержання жилого приміщення мають право зареєструватися за місцезнаходженням військової частини, визначеної начальником гарнізону. У разі розформування відокремленого підрозділу військової частини особи, звільнені в запас або відставку, які перебувають на обліку, мають право зареєструватися за місцезнаходженням військового комісаріату, до якого територіально відносився цей підрозділ.
Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу діючого законодавства, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо правомірності відмови у реєстрації місця проживання позивача з підстав ненадання довідки про проходження служби у військовій частині встановленого зразка, чим, на думку відповідача, порушено приписи п. 2.2 розділу ІІ Порядку № 1077, оскільки позивач не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а є членом сім`ї військовослужбовця та постійно проживає з останнім за адресою: АДРЕСА_3 , відтак, має право зареєструватися з урахуванням положень п. 1.10 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011р.
Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 159-164, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмови щодо реєстрації місця проживання, зобов`язання зареєструвати місце постійного проживання, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Комінтернівського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо реєстрації місця постійного проживання ОСОБА_1 у кімнаті №28 будинку за ГП №699 військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 .
Зобов`язати Комінтернівський районний відділ Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області зареєструвати місце постійного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , будинок за ГП №699, кімната №28.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Г.П. Самойлюк
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2016 |
Оприлюднено | 28.09.2022 |
Номер документу | 56912371 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Самойлюк Г. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні