Ухвала

від 04.04.2016 по справі 757/10165/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10165/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника особи, яка подала клопотання адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» звернулося до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015000000000474 від 07.08.2015 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2016 року було задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12015000000000474 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» (ЄДРПОУ 40069796) у ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).

Зазначають, що вказана ухвала підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» після свого створення не змінювало власників, а керівником товариства протягом всього часу залишається одна і та ж особа. Згідно виписок рахунків про рух коштів за період часу з 16.10.2015 року по 19.02.2016 року сума складає 232 018 947,30 грн. В рамках даного кримінального провадження, а саме з 07.08.2015 року жодної слідчої дії крім арешту, який було накладено на рахунки юридичної особи не проводилось, жодна посадова особа до слідчого не викликалася, тому застосування такого заходу, як арешт, є необґрунтованим, недоцільним і більше схоже на втручання в господарську діяльність товариства.

Представник особи, яка подала клопотання в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника адвоката ОСОБА_3 , слідчого, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що СГ ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000474, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2016 року задоволено клопотання слідчого СГ ГСУ НП України ОСОБА_4 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» (ЄДРПОУ 40069796) у ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).

При судовому розгляді клопотання слідчий суддя повинен перевірити відповідність змісту клопотання вимогам закону, з`ясувати питання наявності правових підстав для накладення арешту та доцільності його накладення в межах даного кримінального провадження (ст. ст. 171, 173 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» або його посадові особи не мають відношення до вказаного кримінального провадження, в межах якого був накладений арешт, оскільки жодній з посадових осіб не повідомлено про підозру.

Крім того, в судовому засіданні не встановлено та слідчим не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ», були одержані злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього. Також встановлено, що ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» є працюючим підприємством та платником податків, без будь яких ознак фіктивності.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено (підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно із ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно із ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

На слідчого, який подає клопотання про арешт майна покладено обов`язок доведення необхідності такого арешту, чого слідчим зроблено не було.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що на даний час відпала потреба в подальшому арешті, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання ТОВ ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» та скасувати арешт грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» (ЄДРПОУ 40069796) у ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023).

За таких обставин, керуючись ст.ст. 174, 284, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015000000000474 від 07.08.2015 р. задовольнити.

Скасувати арешт грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «Торговельно транспортна компанія «АЗИМУТ» (ЄДРПОУ 40069796) у ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, накладений на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1