Ухвала

від 05.04.2016 по справі 803/762/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 р. Справа № 876/5876/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Качмара В.Я., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського приватного підприємства "Надія" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області до Сільськогосподарського приватного підприємства "Надія" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області 20.04.2015року звернулося в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "Надія" про стягнення заборгованості із відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 39 643,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 39 643,08 грн. На підставі вищевикладеного, УПФ України в Ратнівському районі просить суд стягнути з ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "НВ" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 39 643,08 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року позовну заяву задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Сільськогосподарське приватне підприємство "Надія" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неврахування істотних обставин справи.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по вказаній апеляційній скарзі відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду на 05 квітня 2016 року.

До Львівського апеляційного адміністративного суду 15.02.2016 року (вх. № к-2732/16) поступила заява Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області про відмову від адміністративного позову.

В заяві покликається на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 51 КАС України передбачено, що позивач має право відмовитись від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

Частиною 1 ст. 194 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування щодо уточнення об'єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування" № 802-УІІІ від 12.11.2015 року, який набрав чинності з 01.01.2016 року встановлено, що сума заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Пунктом 4 Порядку списання сум заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 грудня 2015 року № 27-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.01.2016 року за № 94/28224 визначено, що списання сум заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій здійснюється за наказом начальника відповідного територіального управління Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 грудня 2015 року № 27-2 "Про затвердження Порядку списання сум заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення " встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування, але не раніше 1 січня 2016 року.

За даними офіційного веб-сайту Офіційного віснику України зазначена вище постанова Правління Пенсійного фонду України готується до опублікування у № 11 Офіційного віснику України від 16.02.2016 року.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 51, 194 КАС України, управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі просить прийняти відмову від адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі до сільськогосподарського приватного підприємства "Надія" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 39643 грн. 08 коп. за період січня-березня 2015 року та закрити провадження по справі № 803/762/15-а.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав вказану заяву, колегія суддів вважає, що заяву про відмову від позову та про закриття провадження в справі підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське приватне підприємство "Надія" 10 листопада 2001 року зареєстроване як юридична особа Ратнівською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.42).

Підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в Ратнівському районі, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, протоколами про призначення пільгових пенсій та довідками підприємства про наявність пільгового стажу (а.с.7, 12-37).

Як слідує з граф 16 розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах та розрахунку ціни позову (а.с.7, 38) СПП "Надія" за період з січня по березень 2015 року повинне було відшкодувати пільгові пенсії у загальному розмірі 39 643,08 грн. Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, або доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано. Так, як у сільськогосподарського приватного підприємства "Надія" перед Управлінням Пенсійного фонду в Ратнівському районі Волинської області наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 39 643,08 грн, яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня по березень 2015 року включно у розмірі 39 643,08 грн підлягають до задоволення в повному обсязі.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

Відповідно п.5 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Згідно ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається (ч.3 ст.157 КАС України).

Наслідки закриття провадження в справі сторонам роз'яснені та зрозумілі.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити заяву сторони про закриття провадження в справі у зв'язку з досягненням податкового компромісу відмовою від позову, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року визнати нечинною та закрити провадження в справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Надія" задовольнити частково.

Заяву Управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року у справі № 803/762/15-а - визнати не чинною та закрити провадження у справі в зв'язку з відмовою від позову.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар