Рішення

від 12.03.2007 по справі 17967-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17967-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2007Справа №2-30/17967-2006

За позовом Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Міллера, буд. 4.

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод», м. Бахчисарай, вул. Підгорная, буд. 89.

Про стягнення 20624,23 грн.

По зустрічному позову Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод», м. Бахчисарай, вул. Підгорная, буд. 89.

До відповідача Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Міллера, буд. 4.

Про стягнення необґрунтовано одержаної грошової суми 142293,89 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Колос, дов. від 10.10.2006 р. № 17/1 – 2 – 2502/А4 у справі, Зайкін, начальник команди, довідка у справі.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору: позивач – УДСО при МВС України в АРК – звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача – Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод» - 20624,23 грн., в тому числі 15223,87 грн. основного боргу, 1133,70 грн. річних, 3478,68 грн. інфляції, 787,98 грн. пені.

Заявою від 15.01.2007 р. № 17/1 – 2 – 133/пд. позивач уточнив свої вимоги, визначив, що борг виникнув за період з грудня 2005 р. по березень 2006 р., просить стягнути 15223,87 грн. заборгованості, 405,16 грн. річних, 1466,58 грн. індексу інфляції, 1363,76 грн. пені, усього 18459,37 грн.  

Свої вимоги позивач пояснює неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг охорони об'єкту по договору № ГРБ 09 – 008 від 01.02.2003 р.

Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, що заборгованість позивачем не підтверджується представленими доказами, позивачем не представлені акти виконаних робот за період з 01.02.2003 р. по 01.12.2003 р. та за лютий 2004 р., а деякі акти виконаних робот підписані у вихідні, хоча директор відповідача у вихідні дні не працює. Також відповідач пояснює, що в договорі сторони не визначили вид охорони, а тому вважає, що в цій частині договір не узгоджений. Послуги охорони надавалися структурою охорони «Варта», з якою договір відповідач не укладав. Окремо відповідач визначив, що у нього не має повноважень на володіння об'єктом охорони, і приміщення, які є предметом охорони по договору № ГРБ 09 – 008 від 01.02.2003 р. відповідачу не належать, а власником цих приміщень є ВАТ «Кримхліб».

06.02.2007 р. відповідач – ЗАТ «Бахчисарайський хлібозавод» звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим про стягнення необґрунтовано одержаних грошей в сумі 142293,89 грн.

Свої вимоги позивач по зустрічному позову мотивував тим, що за період з 01.02.2003 р. по 01.09.2006 р. Хлібозавод перерахував Управлінню державної служби охорони при МВС України 142293,89 грн. в рахунок оплати послуг охорони. При цьому позивач пояснив, що 06.01.2003 р. ВАТ «Кримхліб» був виданий наказ № 3 «Про створення ЗАО «Бахчисарайський хлібозавод». Пунктом 3 даного наказу було передбачено ліквідування структурного підрозділу – Бахчисарайський хлібокомбінат, а на його основі утворити ЗАТ «Бахчисарайський хлібозавод». На даний час майно, яке знаходиться по вул. Підгорной, буд. 89, ЗАТ «Бахчисарайський хлібозавод» так і не передано і залишається у власності Бахчисарайського хлібокомбінату. Тому позивач вважає, що фактично відповідач по зустрічному позову - Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим надавало послуги охорони третій особі – ВАТ «Кримхліб», в особі структурного підрозділу Бахчисарайський хлібокомбінат. З зазначених підстав, позивач просить стягнути з відповідача 142293,89 грн. як необґрунтовано одержаних за послуги охорони третьої особи.

Відповідач по зустрічному позову -  Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим – проти позову заперечує та пояснює, що згідно з договором послуги надавалися відповідач по позову, про що представлені відповідні докази в матеріали справи, тому у позові просить відмовити, оскільки вимоги позивача не обґрунтовані. Більш детальніше заперечення відповідача викладені у відзиві від 09.02.2007 р. № 17/1-2-476/Аи (а.с. 178 – 181).

При подачі зустрічного позову позивач - ЗАТ «Бахчисарайський хлібозавод» просив залучити до участі у справі третіх осіб – ВАТ «Кримхліб», Фонд майна АРК, Сімферопольське міжрайонне бюро реєстрації та технічної інвентаризації, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

ЗАТ «Бахчисарайський хлібозавод» не обґрунтував в чому саме прийняте рішення може вплинути на права або обов'язки осіб, які зазначені у зустрічному позову.

07.03.2007 р. від ВАТ «Кримхліб» також надійшло клопотання про залучення до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Однак суд вважає, що заявлене клопотання також не підлягає задоволенню, оскільки ЗАТ  «Бахчисарайський хлібозавод» є самостійною юридичною особою, яка повинна самостійна відповідати по зобов'язанням перед позивачем по укладеному договору.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.02.2007 р. була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України, судове засідання продовжено 12.03.2007 р. у відсутності представника відповідача у зв'язку з його неявкою.

Телеграмою від 12.03.2007 р. представник відповідача знову просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.

Однак суд не задовольняє заявлене клопотання.  При цьому слід зазначити, що відповідач  у судове засідання втретє не з'явився, розгляд справи відкладався, із них двічі за клопотанням відповідача - ЗАТ  «Бахчисарайський хлібозавод», при цьому стаття 22 ГПК України зазначає, що сторони повинні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача та відповідача, присутнього у попередньому судовому засіданні, суд –

в с т а н о в и в:

01 лютого 2003 р. Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим (охорона) та ЗАТ «Бахчисарайський хлібозавод» (власник) уклали договір № ГББ 09 – 0008 на охорону об'єктів підрозділами державної служби охорони при МВС України. (а.с. 32 – 41).

Пунктом 1 договору передбачено, що Власник передає, а Охорона приймає під охорону об'єкти (окремі приміщення), зазначені в дислокації (додаток № 1 до договору) і зазначені в плані –схемі охоронювані об'єкти. Обов'язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у Власника повноважень на володіння (користування) об'єктом. Види охорони об'єкту визначаються за згодою сторін, виходячи з принципу надійності.

В матеріали справи представником позивача представлений маршрут безпечного руху охоронців (а.с. 186), який затверджений сторонами договору, план-схема охоронюваного об'єкту (а.с. 188).    

Охорона об'єкта здійснюється в дні та години, зазначені в дислокації. Система охорони об'єкту та розташування постів визначається охороною та узгоджується з власником. (п. 6 договору).

Передача об'єкта під охорону та прийняття з-під варти здійснюється уповноваженою особою власника. Прийнятті (передачі) під охорону підлягають тільки приміщення, які включені в дислокацію (п. 2, 5 розділу 3 договору).

Як вбачається з представлених документів, сторонами був узгоджений перелік осіб (із зразками підпису) відповідальної особи, які мають право передавати об'єкти відповідача під охорону. (а.с. 190).

Прийняття (передача) об'єкта під охорону посвідчується підписами відповідної особи власника та уповноваженого працівника охорони в журналі прийняття – передачі об'єкта. Журнал прийняття – передачі об'єкту є документом строгої звітності і підлягає обов'язковій реєстрації.  (п. 7 розділу 3 договору). Такий журнал був оглянутий в судовому засіданні (а..с. 122 – 123).

Сума договору та умови розрахунку передбачені розділом 2.

Так, сума плати по даному договору здійснюється на підставі дислокації – розрахунку (додаток 1, 2). В разі зміни норм витрат охорони, в тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, які викликають зміну сум витрат на утримання охорони, сума договору змінюється на підставі наданої охороною власнику дислокації – розрахунку, без переоформлення договору. Письмова згода про оплату послуг на нові тарифи є достатнім для продовження дії договору. Перерахунок вартості оплати за послуги охорони здійснюється з дня введення в дію нових тарифів. (п. 1 розділу 2 договору).

В матеріали справи позивачем представлені додаток № 1 та 2 (а.с. 43, 44), які визначають вартість, перелік та дислокації об'єктів охорони.

Під час дії договору, додатковою угодою від 01.01.2005 р. (а.с. 45) сторони уточнили банківські реквізити та збільшили вартість послуг охорони, про що письмово узгодили, підписавши розрахунок вартості послуг (а.с. 46) та перелік та дислокацію будівель та приміщень об'єкта, що охороняються (а.с. 47).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 2 розділу 2 договору, оплата за охорону відповідно з визначеними тарифами охорони здійснюється щомісячно платіжними дорученнями власника, які передають в установи банка не пізніше 10 числа поточного місяця.

В матеріали справи позивачем представлені акти виконаних робот за період з січня 2004 р. по березень 2006 р. (а.с. 55 – 56, 124), в яких зазначено, що замовник послуг до якості та об'єму послуг претензій не має.

Нормою статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) встановлено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач оплачував надані йому послуги несвоєчасно та не в повному обсязі, по підрахунку позивача за період з грудня 2005 р. по березень 2006 р. за відповідачем склалася заборгованість в сумі 15223,87 грн.

Також позивачем представлений в матеріали справи акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2005 р. по 22 вересня 2006 р. на суму 15223,87 грн., який підписаний керівником та бухгалтером підприємства відповідача без заперечень. (а.с. 27).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, заборгованість в сумі 15223,87 грн. підтверджується матеріалами справи, підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків та підлягає стягненню, як заявлено позивачем.

Пунктом 3 розділу 2 договору сторони передбачили відповідальність власника в разі несвоєчасної оплати послуг охорони у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Позивач пред'явив вимоги про стягнення пені за період з 01.04.2006 р. по 01.09.2006 р. в сумі 1363,76 грн., які не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, приведений позивачем розрахунок пені (а.с. 103) необґрунтований,  складений з порушенням приведених норм щодо періоду нарахування пені, а тому вимоги в частині стягнення пені суд вважає не підлягаючими задоволенню.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем пред'явлені вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 405,16 грн. за період з 01.01.2005 р. по 01.01.2007 р. (а.с. 104) та індексу інфляції за період з січня 2005 р. по листопад 2006 р. в сумі 1466,58 грн. (а.с. 102) які обґрунтовані і підлягають задоволенню, як заявлено позивачем, в повному обсязі.

Не можуть бути прийняти до уваги доводи відповідача, що послуги охорони надавалися структурою охорони «Варта», з якою договір відповідач не укладав, оскільки відповідно до п. 2 ст. 902 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником. «Варта» - ще структурний відокремлений підрозділ позивача, який фактично і надавав послуги. Однак повністю за надані послуги відповідав позивач, до якого у відповідача по якості та обсягам послуг не було претензій, як про це зазначено в актах прийому-здачі робіт.

Зустрічний позов ЗАТ  «Бахчисарайський хлібозавод» не підлягає задоволенню, оскільки надані послуги повністю підтверджені матеріалами справи, наданими до суду доказами. Факт надання послуг та їх прийняття підтверджується підписаними актами прийому-здачі виконаних робот, які представлені в матеріали справи та підписані представником відповідача.

Суд дійшов висновку, що грошові кошти були сплачені позивачем по зустрічному позову обґрунтовано. Усі доводи, викладені у зустрічному позові спростовуються доводами та доказами, викладеними вище.

Крім того, позивач не обґрунтував свої вимоги з посиланням на норми законодавства і не зазначив жодної норми цивільного законодавства, якій б суперечили надані послуги та оплата за них грошей.

 Решта заперечень представника відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки зводяться до намагань надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить ст. 33, 34 ГПК України.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по основному позову підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, по зустрічному позову - на позивача по зустрічному позову відповідно до ст. 49 ГПК України

У судовому засіданні, яке відбулося 12.03.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 28.03.2007 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод», м. Бахчисарай, вул. Підгорная, буд. 89 (код ЄДРПОУ 32323024) на користь Управління державної служби охорони при МВС України в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Міллера, буд. 4 (код ЄДРПОУ 08596943) 15223,87 грн. заборгованості, 405,16 грн. річних, 1466,58 грн. індексу інфляції, 170,95 грн. державного мита та 97,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          В задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський хлібозавод» відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.