Рішення

від 12.03.2007 по справі 1981-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1981-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2007Справа №2-25/1981-2007

За позовом ВАТ „Крименерго”, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6

Довідповідача ТОВ „Градоріт”, м. Бахчисарай, вул.. Радянська, 18,

Про стягнення 1153,02 грн.  

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача – Лагозинська В.Л., ю/к, дов. № 015-Д від 04.01.07р.    

Від відповідача – не з'явився  

Обставини справи:

ВАТ „Крименерго”, м. Сімферополь звернулось у господарський суд АРК із позовом до ТОВ „Градоріт”, м. Бахчисарай, у якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1102,57 грн., пеню у сумі 28,4 грн., індекс інфляції у сумі 22,05 грн., а також стягнути витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язання за договором, у з в'язку із чим за ним виникла заборгованість у сумі 1102,57 грн.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.  

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2006р. між ВАТ „Крименерго”, м. Сімферополь та ТОВ „Градоріт”, м. Бахчисарай укладено договір про постачання електричної енергії за № 1024.

Відповідно до умов вказаного договору позивач (Постачальник за договором) поставляє електричну енергію відповідачу (Споживач за договором), а відповідач у свою чергу оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі відповідно умов даного договору та додатків до нього.

Між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до вказаного договору яка є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2.3 договору відповідач зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно до додатків №4., або № 4.2 „Порядок розрахунків”   

Позивачем за надані послуги по договору виставлено рахунки № 1024 від 14.08.2006р., № 1024 від 12.07.2006р., № 1024 від 13.06.2006р., № 1024 від 11.05.2006р., № 1024 від 11.04.2006р., № 1024 від 14.09.2006р., № 1024 від 14.08.2006р., № 1024, від 12.07.2006р., № 1024 від 13.06.2006р., однак відповідачем порушено строки оплати за використану електричну енергію, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1102,57 грн.   

Відповідачем на дату розгляду справи не представлено доказів сплати сформованої заборгованості.   

Також відповідачу нарахована сума пені у розмірі 28,4 грн. відповідно до п. 4.2.1 договору , а також інфляційні витрати у сумі 22,05 грн.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.   

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Ст.. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому   Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст.. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

З огляду на викладене, керуючись, ст.. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.  ст. 44-49, 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Стягнути з  ТОВ „Градоріт” (м. Бахчисарай, вул.. Радянська, 18; п/р 26002300000139 в ФАКБ „Мрія”, м. Севастополь, МФО 384977, ЗКПО 32322942) на користь ВАТ „Крименерго” (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6; п/р 260323051142 у філії КРУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 324805, ЗКПО 00131400) суму заборгованості у розмірі 1102,57 грн., пеню у розмірі 28,40 грн., інфляційні витрати у сумі 22,05 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ після набуття рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.