Ухвала

від 07.04.2016 по справі 640/3167/16-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/3167/16-к

н/п 1-кс/640/1880/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000636 від 18.12.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт на кошти ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД», які знаходяться на рахунках в ПАТ "КРЕДОБАНК"- п/р НОМЕР_1 , на рахунках в ГРУ ПАТ "Приватбанк"- п/р НОМЕР_2 та р/р НОМЕР_3 , накладені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2015.

На обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2015 про арешт майна по справах № 757/33084/15-к та №757/33078/15-к, накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД». Із змісту ухвал вбачається, що Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 205, ч.1 ст. 209-1, ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209 КК України. На сьогоднішній день зазначене кримінальне провадження визначене за підслідністю за СУФР ГУ ДФС у Харківській області.

При визначенні підслідності за СУФР ГУ ДФС у Харківській області кримінальне провадження отримало № 12015000000000636 від 18.12.2015.

Посилаючись на ч. 2 ст. 132 КПК України, роз`яснення вказаної норми Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі №1-1640/0/4-13 від 15.10.2013, вказує, що територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, в складі якого знаходиться слідчий підрозділ. Місцезнаходження ГУ ДФС в Харківській області як органу, яким здійснюється досудове розслідування, знаходиться в межах територіальної підсудності Київського районного суду м. Харкова. Отже, вирішення питання територіальної підсудності слід віднести до територіальної підсудності Київського районного суду м. Харкова.

Заявник вказує в клопотанні, що в Ухвалах Печерського районного суду м. Києва зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, нібито службові особи ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД», з метою штучної мінімізації валових доходів підконтрольної групи підприємств, які надають послуги у сфері оброблення даних та комп`ютерного програмування, а саме: ТОВ «ВЕБ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «НЕТ СІСТЕМС», ТОВ «СМАРТ СІСТЕМ ТЕХНОЛОДЖІС», ТОВ «НЕТСЕРВІС ОНЛАЙН», ТОВ «СМАРТТЕХКОМ», ТОВ «СІМБЕСТІК ТЕХНОЛОДЖІС», ТОВ «КВОЛІТІ СІСТЕМС», ТОВ «НС КОД», ТОВ «ТОП ІТЛАБ», ТОВ «СТАНДАРТЛЕС ІТ», ТОВ «ЕС ПІ ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «СОФТЕРІУМ», ТОВ «КРЕАТИМ-С», ТОВ «ГАММА СОФТ ЛТД», ТОВ «АЙ ПІ ЕКСПОРТ», ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД», ТОВ «СЕО БІЗНЕС СОЛЮШЕНС», ТОВ «СІСТЕМ ПРО КОНСАЛТИНГ», ТОВ «РЕДСТРІМ», ТОВ «ДЕВ ЕКСПЕРТС», та з метою конвертації безготівкових коштів у готівку в період 2014 2015 років, використовуючи за попередньою змовою з невстановленими особами банківські рахунки, відкриті в установі ПАТ «Вернум Банк», здійснювали перерахування грошових коштів на суму понад 90 млн. грн. на реквізити підставних фізичних осіб підприємців, не причетних до функціонування рахунків в установі ПАТ «Вернум Банк» та не освідомлених про злочинні наміри організаторів.

Викладене не відповідає дійсності, а ухвалене судом рішення прийняте на підставі помилкових висновків слідчого про дійсні обставини та характер правовідносин, що склалися між юридичними та фізичними особами, зазначеними в ухвалах.

На обґрунтування клопотання заявник вказує, що суб`єктами злочину, передбаченими ч.ч.1, 2 ст. 205, ч.1 ст. 209-1, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, є фізичні особи - службові особи підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності. На теперішній час досудового розслідування за кримінальним провадженням № 12015000000000636 від 18.12.2015 здійснюється за злочинами, передбаченими ч. 3 ст. 209 КК, ч. 3 ст. 212 КК України. Пред`явлення підозри особам, які мають відношення до ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД», не здійснювалось ні у кримінальному провадженні за № 32015100110000073 від 31.03.2015, ні у кримінальному провадженні № 12015000000000636 від 18.12.2015, тому накладення арешту на рахунки заявника є необґрунтованим.

З огляду на пункти 2, 6, 14 ч. 2.6 Узагальнення Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014, в порушення ч. 1 ст. 170 КПК України у редакції від 16.08.2015, яка діяла на день винесення ухвали, слідчими органами не було доведено, що арештоване майно належить підозрюваному або особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного. Отже, накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним суперечить закону.

Крім того, посилаючись на абз. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України у редакції від 16.08.2015, яка діяла на день винесення ухвал, вказує, що будь-якими особами не заявлено цивільного позову щодо ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД», а кваліфікація за ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України є передчасною та формальною, так як слідчим взагалі не встановлено розмір шкоди, яка б вплинула на відповідну та правильну кваліфікацію саме за ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК. Слідчим було формально заявлено про здійснення перерахування грошових коштів на суму понад 90 млн. грн. двадцятьма товариствами з обмеженою відповідальністю, однак кому, у якому розмірі та на підставі чого були перераховані гроші ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» слідчим не зазначалося та слідчим суддею не встановлювалися.

Взаємовідношення між ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» судом не встановлювались. Будь-яких господарських взаємовідношень між ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» не здійснювалось. Основним замовником ІТ-послуг у ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» є компанія нерезидент України - «UnitedSoftHouseLtd».

ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД», керуючись положеннями ст.ст. 6, 42, 44 Господарського кодексу України, самостійно укладає Генеральну угоду з замовником та залучає до реалізації проектів фізичних осіб-підприємців на підставі господарчих договорів про надання послуг. При цьому ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» сплачує податки самостійно, а фізичні особи підприємці, також сплачують податки окремо та самостійно. Кошти, які отримувало ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» не були предметом кримінального правопорушення, у тому числі не були пов`язані з їх незаконним обігом.

Крім того, єдиною підставою притягнення винної особи до відповідальності за ст. 212 КПК є ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів). ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» отримало довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (копія додається). На сьогодні єдиний орган який має право контролювати зобов`язання по сплаті податків та зборів та застосовувати штрафні санкції є Державна Фіскальна Служба України, яка зазначеною Довідкою підтвердила, що ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» немає жодних зобов`язань по сплаті податків та зборів (обов`язкових платежів).

Вказує також, що слідчим не наведено жодних доказів «підконтрольності» ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» службовим особам ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД». ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» не укладало господарсько-правових договорів або договорів про надання послуг з ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД». Замовником ІТ послуг для ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» є іноземна компанія нерезидент України - «UnitedSoftHouseLtd», виходячи з цих правовідносин, здійснюється не виведення грошових коштів за кордон, а навпаки залучення іноземних інвестицій на територію України. Зміст договорів та іноземних контрактів, рух коштів по рахунках, податкова звітність, акти перевірок контролюючих органів, відомості про трафік та покази свідків доводять, що перелічені в ухвалах фірми не є фіктивними, а реально вели фінансово-господарську діяльність.

Крім того, відповідно до змісту ч. 2, 3 ст. 214 КПК України та п.п. 2.1, 2.16 Положення «Про ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», слідчі дії можуть виконуватися лише після внесення даних про злочин в ЄРДР, а здійснення досудового розслідування без виконання цих дій не допускається. Згідно даних ухвал відомості про скоєння кримінального правопорушення внесені в ЄРДР 31.03.2015 за № 32015100110000073. Зміст ухвал свідчить про те, що до ЄРДР відомості про вчинення правопорушень будь-ким із службових осіб товариств та фізичних осіб підприємців, на рахунки яких накладено арешт, до проведення слідчих дій не вносились. Фізичні особи-підприємці, які виконували роботи на замовлення за цивільно-правовими договорами з ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД», відкрили свої рахунки в ПАТ «Вернум Банк» лише у червні 2015 року, а ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» не мали та не мають банківських рахунків в ПАТ «Вернум банк» в 2014 2015 роках, отже не могли брати участі у скоєнні кримінального правопорушення, внесених у ЄРДР на два місяці раніше.

Вважає, що висновок Печерського районного суду м. Києва про те, що зазначені в ухвалах підприємства є транзитними у злочинній схемі з незаконного виведення безготівкових коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг є надуманим та не підтверджений фактичними даними. Кошти, отримані за виконання робіт, на думку суду, перераховуються на рахунки фізичних осіб-підприємців у ПАТ «Вернум банку» і, в подальшому, конвертуються у готівку. Насправді, після перерахування коштів за виконання робіт від юридичних осіб на рахунки ФО-П останні перераховуються на персональні карткові банківські рахунки у різних банках та витрачаються на власні потреби фізичних осіб підприємців.

Вважає ухвали суду про накладення арешту на майно суперечливими. В ухвалах зазначено, що перерахування грошових коштів здійснювалось на реквізити підставних фізичних осіб підприємців, не причетних до функціонування рахунків в установі ПАТ «Вернум Банк» та не освідомлених про злочинні наміри організаторів. Однак, всі дії з рахунками ФО-П у ПАТ «Вернум Банк» здійснювались за їх дорученням, зняття готівки із карточних рахунків здійснювали самі фізичні особи підприємці, які в подальшому їх використовували для особистих потреб.

На момент накладення арештів на рахунки ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» мало зобов`язання по міжнародних угодах, при невиконанні умов яких, передбачені фінансові санкції. Зупинка руху коштів по рахунках позбавляє ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» можливості виконання своїх зобов`язань за контрактами та договорами та фактично зупинила роботу товариства.

29.03.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшли додаткові доводи до клопотання, в яких представник ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» ОСОБА_4 зазначає, що після подачі до суду клопотання про скасування арешту майна товариством отримано Акт Головного управління ДФС у Харківській області № 136/20-40-14-03-08/39350981 від 25.03.2016 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.08.2014 по 14.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 15.08.2014 по 14.03.2016. Відповідно до висновків зазначеного акту, під час перевірки встановлено заниження податків на загальну суму 20799 гр., а саме податку на прибуток за 2014 рік на суму 2644 гр., та за 2015 рік на суму 18155 гр. Приймаючи до уваги, що кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України передбачена за умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів на суму, яка більш ніж в 1000 разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, а перевіркою ГУ ДФС у Харківській області встановлено заниження податків на значно меншу суму, в діях службових осіб ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» відсутній склад зазначеного злочину. Крім того, в діях службових осіб ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» не можуть вбачатися і ознаки злочину, передбаченого ст. 209 КК України, оскільки зазначеною статтею передбачена кримінальна відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто в результаті скоєння суспільно небезпечного протиправного діяння. Враховуючи, що досудове розслідування здійснюється лише за ч. 3 ст. 212 та ч. 3 ст. 209 КК України, вважає, що в діях службових осіб ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» ознаки зазначених злочинів відсутні, тому в подальшому застосуванні арешту майна цього товариства потреба відпала (т. 2 а.с. 47-48). Також надано копію вказаного акту (т.2 а.с. 49-93).

В ході розгляду клопотання представник ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» ОСОБА_4 клопотання підтримав в повному обсязі, в дане судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 07.04.2016 надав заяву про закінчення розгляду клопотання без участі представника товариства, у заяві зазначив, що просить клопотання задовольнити в повному обсязі (т. 2 а.с. 99).

Старший слідчий 3-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_5 , в провадженні якого на теперішній час перебуває дане кримінальне провадження, в ході розгляду клопотання заперечував проти його задоволення, вказуючи, що при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були надані підстави до висновку, що майно відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що на даний час жодним чином не спростовано. Посилання в клопотанні на те, що жодних із посадових осіб перелічених в ухвалі фірм та фізичних осіб-підприємців, на рахунки яких накладено арешт, не повідомлено про підозру у вчиненні кримінально-караних діянь, у зв`язку з цим, накладення арешту на належні товариству грошові кошти, не має правового підґрунтя, безпідставне. Досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, допитуються свідки фізичні особи-підприємці та посадові особи підприємств, призначено документальні перевірки, витребуються матеріали наявних податкових перевірок та звітності, а доводи клопотання про скасування арешту майна ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» не містять належного обґрунтування. Надав письмові заперечення (т. 2 а.с 3).

В дане судове засідання слідчий 3-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_5 не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 01.04.2016 надав заяву про закінчення розгляду клопотання без його участі (т. 2 а.с. 98).

Прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, прокурори відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явилися повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання (т. 2 а.с. 96, 97), причини не явки суду не сповістили.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

З наданих даних, слідчим суддею достовірно встановлено, що в провадженні Центрального апарату МВС України перебували матеріали кримінального провадження № 32015100110000073 від 31.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 209-1, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209 КК України (т. 2 а.с. 24-27).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2015 (справа № 757/33078/15-к) в межах кримінального провадження № 32015100110000073 від 31.02.2015 накладено арешт, зокрема на кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД», відкритого в ПАТ "КРЕДОБАНК", юридична адреса: м. Львів, віл. Сахарова, буд. 78 (т. 1 а.с. 326-329).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2015 (справа № 757/33084/15-к) в межах кримінального провадження № 32015100110000073 від 31.03.2015 накладено арешт, зокрема на кошти, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД», відкритих в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», юридична адреса: м. Харків, вул. Червоношкільна надбережна, буд. 16 (т. 1 а.с. 321-325).

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України від 18.12.2015 виділено з матеріалів кримінального провадження № 32015100110000073 матеріали за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ «НіксСолюшнс ЛТД» від сплати податків, вчиненого в особливо великих розмірах та легалізації (відмиваня) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом за попередньою змовою зі службовими особами підконтрольної групи підприємств, а саме ТОВ «Ай Пі Експорт», ТОВ «ВЕБ Ікс Трейд», ТОВ «ВЕБ Технології», ТОВ «Гамма Софт ЛТД», ТОВ «ДЕВ Експерт», ТОВ «Ес Пі Девелопмент», та інших за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України; матеріали досудових розслідувань у виділених кримінальних провадженнях №12015000000000636 та №12015000000000637 об`єднані в одне провадження за №12015000000000636 (т. 2 а.с. 12-14, 15-23).

Постановою першого заступника Генерального прокурора України від 18.12.2015 визначено підслідність у кримінальному провадженні №12015000000000636 за СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області (т. 2 а.с. 11).

Згідно наданого Витягу з кримінального провадження №12015000000000636 від 18.12.2015, СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України (т. 2 а.с. 9-10).

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З тексту ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2015 вбачається, що при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що майно відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. При цьому, можливість накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, закон не пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану їх діями, а також спеціальної мети забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна. Слідчий суддя при накладенні арешту на майно врахував, що кошти, розміщені на рахунки зазначеного у клопотанні підприємства, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, відомості про яке внесено в ЄРДР, а також з метою забезпечення відшкодування заподіяних державі збитків, припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Як зазначено вище, вказане кримінальне провадження відкрито за ч. 3 ст. 209 КК України, тобто, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, а також за ч. 3 ст. 212 КК України, тобто, ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), в особливо великих розмірах.

Стороною обвинувачення доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є потреба, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт грошових коштів.

Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедура та завданням кримінального провадження.

Вищевказаний захід забезпечення має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом.

При цьому, щодо наданого заявником в ході розгляду клопотання Акту Головного управління ДФС у Харківській області № 136/20-40-14-03-08/39350981 від 25.03.2016 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.08.2014 по 14.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 15.08.2014 по 14.03.2016, слідчий суддя вважає необхідним зазначити наступне. Вказаний Акт отримано заявником поза межами даного кримінального провадження, на теперішній час даних, що він наданий органу досудового розслідування та здійснена його оцінка прокурором, слідчим в межах цього кримінального провадження в сукупності з усіма зібраними у даному кримінальному провадженні доказами, слідчому судді не надано.

Крім того, доводи заявника про відсутність в діях посадових осіб ТОВ «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 3 ст. 209 КК України мають бути перевірені в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, яке на теперішній час триває, шляхом виконання передбачених нормами КПК України слідчих дій.

Також слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що з наданих слідчим даних слідує, що слідчий СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_5 прийняв до провадження вказане кримінальне провадження, що надійшло з іншого органу, лише 15.02.2016.

Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна, вжитого ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2015 відпала потреба, при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для його скасування.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 107, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБ ІКС ТРЕЙД» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000636 від 18.12.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя ОСОБА_1