Постанова

від 17.04.2007 по справі 9/114-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/114-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 квітня 2007 р.                                                                                Справа № 9/114-07

Суддя господарського суду Балтак О.О.

при секретарі судового засідання Пилипчак О.І. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія",23000, вул. Карла Лібкнехта,14, м. Бар, Вінницька область   

до:Барської міської ради Вінницької області, 23000, вул. Пролетарська,6,м. Бар, Вінницька область  

про визнання рішень недійсними

Представники :

позивача     :   Погребняк В.М.-директор

відповідача :   Логінова Л.Г.-представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Малим підприємством виробничо-комерційною приватною фірмою "Вікторія" заявлено позов про  визнання недійсними рішень Барської міської ради від 27.01.2006р. та від 30.06.2006р.

В обгрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що Барська міська рада , ухвалюючи оспорювані рішення, відібрала можливість у позивача  згідно законодавства України оформити правовстановлюючі документи на  земельну ділянку площею 0,38 га в м. Бар по вул. К.Лібкнехта, біля будинку № 7 виділеною рішенням виконкому Барської міськради № 258 від 28.06.1996 року (з метою благоустрою території міста для будівницьва виробничо-торгівельного комплексу, фонтану, стоянки для 10 автомобілів та місця відпочинку для жителів міста) згідно із ст.6 Перехідних положень ЗК України. Цим самим міська рада не надала можливість отримати дозвіл на проведення землевпорядних робіт , чим і призупинила можливість підприємства  виконання проекту відводу земельної ділянки. Крім того, міська рада залишила без розгляду клопотання позивача ( лист № 46 від 09.06.2006 р. та  лист № 58 від 12.07.2006 р.) про видачу рішень для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, чим порушила п. 9 ст 123 ЗК України та не дала можливість позивачу у встановленому порядку виконати вимоги ст. 123,124 ЗК України.  Користуватись даною земельною ділянкою позивач не мав можливості, оскілько вона самовільно використовувалась мешканцями будинку № 7.    

Враховуючи наведене позивач просить  визнати рішення міської ради від 27.01.2006р. та від 30.06.2006р. недійсними та такими, що суперечать Конституції україни та земельному законодавству.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві (№ 179 від 05.03.2007р.) та представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечує з  тих підстав, що за період з червня 1996 року по січень 2006 року МП ВКП "Вікторія" не виготовлений проект відведення земельної ділянки, не встановлені межі земельної ділянки в натурі ( на місцевості) і не одержаний документ, що посвідчує право власності  або право користування наданою земельною ділянкою, як того вимагає ч.1 ст. 22 ЗК України в редакції Закону № 2196-ХІІ (2196-12) від 13.03.92р., що втратив чинність з 01.01.2002р. у зв"язку із прийняттям Кодексу № 2768-ПІ (2768-14) від 25.10.2001 р.; позивач приступив до використання земельної ділянки до виникнення права власності чи права користування нею; 11.08.2000 р. (за вих № 447/0213) виконавчим комітетом Барської міської ради на адресу позивача направлялось попередження щодо необхідності використання земельної ділянки площею 0,38 га в м. Бар по вул. К. Лібкнехта, біля будинку №7, за цільовим призначенням, а токож запропоновано в місячний  строк усунути дане порушення земельного законодавства при використанні земельної ділянки. Дане попередження залишене позивачем без уваги; станом на 27.01.2006р. позивачем не було здійснено благоустрій наданої земельної ділянки, вона  знаходиться в занедбаному стані та  не використовувалася за цільовим призначенням більш як 10 років, внаслідок чого 30 сесією 4 скликання  Барської міської ради від 27.01.2006р. правомірно прийняте рішення про припинення дії рішення виконавчого комітету Барської міської ради № 258 від 28.06.2006р. та про передачу земельної ділянки площею 0,38 га в м. Бар біля житлового будинку № 7 по вул. К.Лібкнехта в землі запасу міста; у клопотаннях позивача до міськради № 46 від 09.06.2006р. про відміну рішення 30 сесії 4 скликання про вилучення земельної ділянки та поновлення рішення виконкому № 258 від 28.06.1996 р. МП ВКПФ "Вікторія" не були надані вагомі аргументи та не були вказані поважні причини невикористання підприємством наданої йому земельної ділянки за цільовим призначенням 10 років. Внаслідок чого, за результатами розгляду звернення МП ВКПФ "Вікторія" рішенням 5 сесії 5 скликання Барської міської ради від 30.06.2006р. припинено дію рішення виконавчого комітету Барської міської ради № 258 від 28.06.1996р. "Про дозвіл на реконструкцію площі  МП ВКП "Вікторія", та  повторно прийнято рішення про  передачу земельної ділянки площею 0,38 га по вул. К.Лібкнехта біля буд. №7 в м. Бар Вінницької області та зобов"язано звільнити зазначену земельну ділянку від будівельних матеріалів.

З огляду на наведене, на думку відповідача, в задоволенні позову слід відмовити та залишити в силі рішення 30 сесії 4 скликання від 27.01.2006р. та рішення 5 сесії 5 скликання від 30.06.2006р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи,  судом вбачається таке.

24.11.1995 р. комісією за участю спеціалістів Барської міської міської ради, представників комунальних  підприємств, РЕМ, Баррайтелеком, служби державного пожежного нагляду, державної інспекції екологічної безпеки, головного державного санітарного лікаря та директора МП ВКПФ "Вікторія" ЛТД - Погребняка В.М. був проведений вибір земельної ділянки площею 0,38 га запроектованого благоустрою прилеглої території житлового будинку № 7 по вул. К. Лібкнехта в м. Бар Вінницької області. Згідно висновку даної комісії (акт від 24.11.1995р.) вищевказана земельна ділянка придатна для проектування  благоустрою території в тому числі будівництва  відкритої стоянки для десяти автомобілів, фонтану, малих архітектурних фонд, місць відпочинку для дітей та дорослих.

МП ВКПФ "Вікторія" звернулось з клопотанням (№ 113 від 01.12.1995р.) до Барської міської ради щодо виділення земельної ділянки площею 0,38 га прилеглої території житлового будинку №7 по вул. К.Лібкнехта в м. Бар та надання дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт на даній земельній ділянці для проектування та будівництва за власні кошти виробничо-торговельного комплексу, відкритої стоянки для десяти легкових автомобілів, фонтану, малих архітектурних форм, місць відпочинку для дітей та дорослих, озеленення. До даного клопотання підприємством був доданий план земельної ділянки, площею 0,38 га запроектованого благоустрою прилеглої території житлового будинку № 7 по вул. К.Лібкнехта.

Згідно висновку архітектора міста від 15.06.1996 р., вчиненого на клопотанні МП ВКПФ "Вікторія" реконструкція площі (0,38 га) по вул.  К.Лібкнехта була можлива , на підставі чого виконавчим комітетом  Барської міської ради Вінницької області було прийняте рішення № 258 від 28.06.1996 року згідно якого МП ВКПФ „Вікторія" було виділено земельну ділянку площею 0,38  га в м. Бар по вул, К.Лібкнехта, біля будинку № 7 з метою благоустрою території міста.

Підприємство розпочало роботи по виготовленню проектної документації ( робочих проектів) на будівництво деяких вищезгаданих об'єктів комплексу, зокрема: були придбані частини будівельних матеріалів для початку робіт, частину з яких вивезено на дану земельну ділянку, на будівельному майданчику перед початком робіт було влаштовано огорожу, яку було розібрано та зламано.

Міська рада не видала дозволу на проектно-кошторисну документацію. Позивач в позовній заяві зазначає, що мешканці будинку № 7 заважали початку всіх робіт на майданчику. Основним їх мотивом їх дій було те, що цю земельну ділянку жителі будинку № 7 самовільно розділили між собою і кожен влаштував там город. Щоразу виникав конфлікт між керівництвом підприємства-позивача та мешканцями будинку № 7, які не хотіли позбутись своїх городів, якими вони користуються вже 20 років ( з моменту заселення в цей будинок). В зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до міської ради про вирішення питання з мешканцями будинку № 7 про самовільне використання земельної ділянки.

Міська рада не вжила ні одного заходу, щодо припинення самовільних незаконних дій мешканців будинку № 7 по вул. К.Лібкнехта та не втрутилась у відносини підприємства позивача з жителями цього будинку, внаслідок чого протягом всього цього часу МП ВКПФ „Вікторія"  не мало можливості користуватись згаданою земельною ділянкою за цільовим призначенням.  Барською міською радою не проведено землевпорядні роботи по визначенню при будинкової території житлового будинку № 7, чим порушено ст. 42 ЗК України , що привело до загострення конфлікту між позивачем та мешканцями будинку № 7.

В силу ч. 4 ст. 42 ЗК України розміри  та  конфігурація  земельних  ділянок,   на   яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

27.01 2006р. Барською міською радою 30 сесії 4 скликання в результаті розгляду заяви громадян про надання земельних ділянок для влаштування малих архітектурних форм винесено рішення, яким припинено дію рішення № 258 від 28.06.2006р. згідно п.п. г, г1, д ст. 141 ЗК України (а саме: використання  земельної ділянки способами,  які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;  систематична несплата земельного податку або орендної плати); земельну ділянку площею 0,38 га в м. Бар по вул.. К. Лібкнехта, біля будинку №7 передано в землі запасу та надано дозвіл на розташування малих архітектурних форм на вищевказаній земельній ділянці суб'єктам підприємницької діяльності.

Позивач стверджує, що про існування рішення  Барської міської ради  30 сесії 4 скликання від 27.01.2006р. МП ВКПФ „Вікторія" нічого не було відомо, оскільки копія даного рішення  на адресу позивача не направлялась.

Крім того,   оспорюваним рішенням від 27.01.2006р. припинено дію рішення № 258 від 28.06.2006р., проте рішення  під № 258 від 28.06.2006р. не існує.

Таким чином, суд прийшов висновку, що рішення Барської міської ради 30 сесії 4 скликання  від 27.01.2006р. винесене з порушенням чинного законодавства. Разом з тим в 1999 році було проведено роздержавлення земель і створено землі запасу, а дану земельну ділянку міська рада перевела рішенням від 27.01.2006 року в землі запасу . І зразу ж одночасно цим же рішенням міська рада надала дозволи на розташування МАФ суб'єктам підприємницької діяльності. Названі питання мали б бути розглянуті по черзі з вивченням всіх обставин, з відібранням спочатку пояснень у позивача про використання даної земельної ділянки.

09.06.2006 р. позивач звертався до міської ради з клопотанням про відміну рішення 30 сесії 4 скликання від 27.01.2006 р. про вилучення земельної ділянки та поновити рішення № 258 від 28.06.1996 р.  

28. 06.2006р. Барською міською радою 5 сесії 5 скликання винесено рішення, яким  припинено дію рішення виконкому 258 від 28.06.1996 р. та зобов'язано МП ВКПФ „Вікторію" звільнити земельну ділянку площею 0,38  га по вул. К.Лібкнехта, біля п'ятиповерхового будинку 7 від будівельних матеріалів. Назване рішення  винесене на  підставі ст. 59 Закону України «Про місцеве  самоврядування в Україні», ст.ст. 12, 92, 141 ЗК України, рішення 30 сесії міської ради 4 скликання від 27.01.2006 р. та з урахуванням висновку постійної комісії Барської міської ради з питань будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони навколишнього середовища з метою вирішення суспільних потреб територіальної громади міста.

Листом № 58 від 12.07.2006 р. позивач повторно звертався до Барської міської ради  із своїми пропозиціями щодо названої вище земельної ділянки, зокрема: з клопотанням про відміну рішення від 30.06.2006 р, та з проханням поновити рішення № 258 від 28.06.1996 р.

Відповіді на клопотання позивач не отримав, на думку якого, такими діями міська рада порушила ст.5 ЗК України по відношенню до МП ВКПФ „Вікторія". Крім того, до повноважень міської ради згідно із підпунктом „б" ст. 12 ЗК України належить право вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, а на сьогоднішній день в м. Бар не проведено розмежування земель державної та комунальної власності.

Відповідач в запереченнях проти позову зазначає що в клопотаннях позивача до міськради № 46 від 09.06.2006р. про відміну рішення 30 сесії 4 скликання про вилучення земельної ділянки та поновлення рішення виконкому № 258 від 28.06.1996 р. МП ВКПФ "Вікторія" не були надані вагомі аргументи та не були вказані поважні причини невикористання підприємством наданої йому земельної ділянки за цільовим призначенням 10 років. Внаслідок чого, за результатами розгляду звернення МП ВКПФ "Вікторія" рішенням 5 сесії 5 скликання Барської міської ради від 30.06.2006р. припинено дію рішення виконавчого комітету Барської міської ради № 258 від 28.06.1996р. "Про дозвіл на реконструкцію площі  МП ВКП "Вікторія", та  повторно прийнято рішення про  передачу земельної ділянки площею 0,38 га по вул. К.Лібкнехта біля буд. №7 в м. Бар Вінницької області та зобов"язано звільнити зазначену земельну ділянку від будівельних матеріалів. Проте позивач неодноразово звертався з клопотаннями до міськради щодо проведення  роз"яснювальної роботи серед мешканців будинку № 7 та з проханням припинити самовільні дії на земельній ділянці, оскільки не було можливості розпочати будь-які роботи на даній території та використовувати цю земельну ділянку у відповідності до її цільового призначення. Міська рада не вжила жодного заходу щодо припинення самовільного використання земельної ділянки мешканцями будинку № 7 по ву. К. Лібкнехта та не втрутилась у відносини позивача з мешканцями цього будинку.

Крім того, як вбачається з протоколу 30 сесії 4 скликання Барської міської ради від 27.10.2006р. питання, щодо припинення права користування земельною ділянкою МП ВКФ "Вікторія" Барською міською радою Вінницької області не обговорювалось. В силу ж п. 34 ч. 1 ст. 26  Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин  вирішуються виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської,  селищної, міської ради. Водночас, зацікавлена особа -  МП ВКФ "Вікторія"  про розгляд названого питання на сесії міськради не повідомлялась.

В позовній заяві позивач ставить вимогу зобов"язати міську раду  оформити земельну ділянку згідно земельного законодавства України.

Стаття 123 Земельного кодексу України встановлює, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Рішенням виконкому Барської міської ради № 258 від 28.06.1006р.  виділено земельну ділянку з метою благоустрою території міста. Відповідно ж до статті  22 Земельного кодексу України в редакції Закону № 2196-ХІІ від 13.03.92р., що втратив чинність  з 01.01.2002р.  право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Таким чином, з аналізу наведених норм суд, дійшов висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання міської ради  оформити земельну ділянку згідно земельного законодавства є безпідставною, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.  

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене,  суд  дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Так, вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасувати рішення  Барської міської ради Вінницької області 30 сесії 4 скликання від 27.01.2006р. та рішення Барської міської ради 5 сесії 5 скликання від 30.06.2006р.  є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають   задоволенню.

В задоволені  вимоги щодо зобов"язання міської ради оформити земельну ділянку згідно земельного законодавства України слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення  Барської міської ради Вінницької області 30 сесії 4 скликання від 27.01.2006р. та рішення Барської міської ради 5 сесії 5 скликання від 30.06.2006р.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена в повному обсязі відповідно

до ч. 3 ст. 160 КАС України 20.04.2007 р.  

Суддя                                                    Балтак О.О.

Згідно з оригіналом.

Помічник судді                    О.Одарченко