Вирок

від 08.04.2016 по справі 464/2773/16-к

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/2773/16-к

пр.№ 1-кп/464/161/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2016 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження відносно:

К а с ь я н о в ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, гр-н України, з середньою освітою, невійськовозобов`язаний (за станом здоров`я), неодружений, працює інженером з програмного забезпечення на підприємстві «Смарт Спорт», раніше не судимий, -

за ч.1 ст.205 КК України, -

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 , діючи умисно, у листопаді 2011 року здійснив придбання та перереєстрацію на себе ПП «Сістар» (ЄДРПОУ 30203842), з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб`єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт).

Як керівник, бухгалтер та засновник фіктивного підприємництва ПП «Сістар» ОСОБА_6 , отримав фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю даного підприємства та здійснення організаційно-розпорядчих функцій.

Так, ОСОБА_6 , переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, вчинив всі необхідні дії для купівлі, перереєстрації підприємства та відповідно став засновником директором юридичної особи ПП «Сістар», зареєстрованого 02.12.1998 р. реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №14151200000019140) за адресою: м.Львів, вул.Пасічна,160, яке взято на податковий облік в ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області.

ОСОБА_6 , будучи службовою особою ПП «Сістар», у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України, Статуту ПП «Сістар», затвердженого 16.11.2011 р. рішенням № 01 учасника підприємства ОСОБА_6 , був зобов`язаний виконувати організаційно-розпорядчі обов`язки - функції по керівництву даним підприємством, розпорядженню майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів).

Проте, не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності ПП «Сістар», з метою прикриття незаконної діяльності підприємства, став власником та директором ПП «Сістар» в період з 16.11.2011 р. по даний час (договір купівлі-продажу корпоративних прав ПП «Сістар» від 16.11.2011 р., рішення власника №01 від 16.11.2011 р., наказ №3 від 16.11.2011 р. «Про призначення директора») та відкрив рахунок ПП «Сістар» в ПАТ «Оксі Банк» № НОМЕР_1 .

Так, в період з листопада 2011 року по грудень 2012 року на рахунок, відкритий на ПП «Сістар» в ПАТ «Оксі Банк» (МФО 325990), надходили кошти від реально діючих суб`єктів господарської діяльності в якості оплати за векселі, товари, роботи, послуги, з якого останній знімав готівкові кошти на загальну суму 3 360 000 грн., на закупівлю товарів та згідно договорів позики.

Такі дії ОСОБА_6 надавали можливість лише документально оформляти нібито проведення господарських операцій, для відображення фіктивних господарських операцій у податковому обліку та конвертації безготівкових коштів у готівкові.

Працівниками ДПІ у Сихівському районі м.Львова 15.03.2012 р. складено акт №514/23-209/30203842 «Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки ПП «Сістар», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 2012 року» в зв`язку з непредставленням документів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Судом встановлено, що ПП «Сістар» не мало необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відповідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України угоди укладені цими суб`єктами господарювання мають ознаки нікчемності.

Також, встановлено, що службовою особою та єдиним працівником ПП «Сістар» в період з 16.11.2011 р. по даний час є ОСОБА_6 , який з метою отримання додаткового заробітку, придбав 1111 «Сістар» та відкрив банківський рахунок без мети здійснення фактичної діяльності підприємства знімав лише з банківського рахунку готівкові кошти, і отримував по 200-400 гривень від суми отриманих коштів в банку, а решта готівки повертав реально діючим суб`єктам підприємницької діяльності.

Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.205 КК України, так як він вчинив фіктивне підприємництво, тобто створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності.

Під час досудового розслідування 22 березня 2016 року між підозрюваним та прокурором укладено угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України, згідно з якою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.205 КК України, а також, що він має понести покарання у виді штрафу. За умовами угоди підозрюваний ОСОБА_6 засвідчив, що визнає неправомірність вчинення своїх дій і вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаюється, зобов`язується сплатити призначений судом штраф та співпрацювати з правоохоронними органами у викритті та виявленні місця перебування співучасників кримінального правопорушення. Обираючи вид і міру покарання підозрюваному, прокурор при укладенні угоди про визнання винуватості врахував обставини, передбачені ст.470 КПК України, а тому сторони дійшли згоди, що підозрюваний ОСОБА_6 має понести покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права визначені, п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

За умовами ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, яке згідно зі ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання у виді штрафу, передбачені санкцією ч.1 ст.205 КК України, на які обвинувачений погоджується, обрані з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131 КПК України, не обирався.

Керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 22 березня 2016 року між ОСОБА_6 та прокурором відділу нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про визнання винуватості.

ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.1 ст.205 КК України та призначити йому покарання штраф п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісім тисяч п`ятсот (8500) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає Законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.