ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
"11" квітня 2016 р.Справа № 29/102-09-3365Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Лисенко В.А., Діброви Г.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення господарського суду Одеської області від 23 жовтня 2009 року
у справі №29/102-09-3365
за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго
до відповідача Військової частини НОМЕР_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
про стягнення 11 958,26 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 23 жовтня 2009 року у справі № 29/102-09-3365 (суддя О.Ю. Аленін) позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго 7 202,91 грн. збитків від інфляції, 1322,61 грн. 3% річних, 3 432,74 грн. пені, 119,58 грн. держмита та витрати на ІТЗ 312,50 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, більш ніж через 5 років, 07.04.2016 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 23 жовтня 2009 року скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги. Клопотання мотивоване тим, що про оскаржуване рішення Військова частина не була належним чином повідомлена, та про його існування дізналася лише у 2012 році, коли в порядку виконавчого провадження з її рахунків в безспірному порядку було стягнуто кошти у сумі 18325,72 грн на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго, до цього часу жодні повістки, ухвали та рішення на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходили.
Відповідно до статей 91, 93 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського судупротягом п`яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Дослідивши доводи апелянта, викладені в клопотання про відновлення строку, та обставини справи, судова колегія дійшла наступних висновків.
Оскаржуване рішення господарського суду Одеської області прийнято 23.10.2009 року. Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2009 року, отже десятиденний строк на подання апеляційної скарги сплив 09.11.2009 року.
Разом з апеляційною скаргою до господарського суду Одеської області Військова частина НОМЕР_1 звернулась лише 04.04.2016, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції господарського суду Одеської області вх.№773/16, тобто із значним пропуском встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку більше ніж на 5 років.
Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
У пункті 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 вказано, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
При вирішенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що про час та місце проведення судових засідань відповідач був сповіщений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 19.06.2009, від 14.07.2009, від 13.08.2009, від 25.08.2009, від 25.09.2009, від 03.10.2009, від 13.10.2009, від 09.11.2009 (а.с.61, 66, 77, 85, 92, 98, 106, 111). При цьому, скаржник зазначає про те, що йому стало відомо про існування оскаржуваного рішення у 2012 році.
Отже, з моменту винесення рішення до моменту звернення з даною апеляційною скаргою минув значний проміжок часу. Причини, за яких відповідач не мав можливості протягом більш як 5 років звернутися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, Військовою частиною НОМЕР_1 не наведено та жодного доказу не подано, доказів того, що апелянт дізнався про існування рішення в 2012 році та до цього часу про нього не знав, також не надано.
За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 23 жовтня 2009 року у справі №29/102-09-3365, оскільки клопотання не обґрунтовано належним чином, отже строк пропущений з неповажних причин.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновків про наявність підстав для повернення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.
Скаржником вказаних вимог не додержано, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване відсутністю бюджетного фінансування, а також тим, що програмою економії бюджетних коштів та кошторисом Міністерства оборони України не передбачені кошти на сплату судового збору. При цьому, на підтвердження викладених у клопотанні обставин скаржником не подано жодного доказу.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаної статті.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону (пункт 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-061175/2011 від 25.08.2011).
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Крім того, слід зазначити, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Саме таку правову позицію викладено в пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7.
Враховуючи викладене, а також те, що скаржником не надано належних в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, які підтверджували б його скрутне фінансове становище та з огляду на те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується, враховуючи виключно майновий стан скаржника, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Колегія суддів також зауважує, що згідно з частиною першою статті 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Треті особи користуються правами і несуть обов`язки сторони у справі (стаття 27 Господарського процесуального кодексу України), а тому до апеляційної скарги мають бути додані докази надіслання її копії третій особі.
Скаржником вказаних вимог не додержано, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси, що є самостійною підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до правил пункту 2 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічну правову позицію стосовно того, що у разі неподання скаржником доказів надіслання апеляційної скарги третім особам така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом, викладено в абзаці 9 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7.
Керуючись статтею 86, пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Повернути Військовій частині НОМЕР_1 апеляційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 23 жовтня 2009 року у справі №29/102-09-3365 та додані до неї документи на 5 аркушах.
Справу №29/102-09-3365 повернути господарському суду Одеської області.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя В.А. Лисенко
Суддя Г.І. Діброва
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2016 |
Оприлюднено | 28.09.2022 |
Номер документу | 57065010 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні