3/390-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.12.06р.
Справа № 3/390-06
За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль", м. Дніпропетровськ
про стягнення 2 355 грн. 60 коп.
Суддя Юзіков С.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
позивача - Потуремець Т.І., юрисконсульт, дов. №157/161 від 06.04.2006р.
Луцюк О.П., заступник головного енергетика, дов. №157/693 від 28.11.2006р.
відповідача - Третяк Г.О., директор
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 1 160,51 грн., пеню - 1 160,51 грн., інфляційні втрати - 17,41 грн., 3% річних - 17,17 грн., а всього - 2 355,60 грн.
Відповідач у судовому засіданні заявив, що основний борг визнає, пеню не визнає у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2003р. сторонами укладено Договір №92 на постачання електричної енергії (далі Договір), на підставі якого Електропередавальна організація (Позивач) постачає електричну енергію Відповідачеві, а останній зобов'язаний своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію (п. 1.1, 6.2. Договору).
Згідно з п. 6.2 Договору Споживач (Відповідач) здійснює передплату до 25 числа місяця, що передує розрахунковому в об'ємах згідно з Додатком №1. Кінцевий розрахунок здійснюється Відповідачем у 5-денний строк після отримання платіжної вимоги від Позивача.
Позивач у листопаді-грудні 2005р. здійснив поставку електричної енергії на суму 372,59 грн. та надані послуги з використання електричних мереж на суму 9,58 грн., у січні 2006р. поставлена електрична енергія на суму 194,42 грн. і надані послуги з використання електричних мереж на суму 4,86 грн., що підтверджується платіжними вимогами на суму 581,45 грн. Факт передачі електричної енергії підтверджується актами приймання-передачі на суму 581,45 грн.
Згідно з п. 3.10, 3.18 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) Позивач у передбачений термін в травні 2005р. здійснив планову перевірку розрахункового засобу обліку Відповідача, а саме: електролічильник та вимірювальний трансформатор. Перевіркою встановлено, що прилад вузла обліку не відповідає ПУЕ, виявлено імовірність несанкціонованого доступу до струмопровідних частин і недоврахований відбір електроенергії. 19.05.2005р. у присутності представників Позивача: ведучого інженера відділу №184 Сомік Н.Ш., електричного монтера цеху електричних мереж №67 Строіло А.І., начальника відділу №106 Гребенюк Є.Л. та представника Відповідача –Черненко В.І. складено Протокол перевірки електролічильників та вимірювальних трансформаторів з приписом: зняти та передати електролічильник на експертизу до 19.06.2005р. та повідомити Позивача про день зняття електролічильника.
Відповідач вказаний припис не виконав, чим порушив п. 4 Додатку №3 до Договору та п. 10.2 ПКЕЕ.
На підстав Протоколу перевірки електролічильників та вимірювальних трансформаторів, а також Методики обчислення розміру електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачами-юридичною особою "Правил користування електричною енергією" Позивачем проведено розрахунок суми спричинених збитків за період листопад-грудень 2004р., січень-квітень 2005р. за встановленою потужністю електрообладнання. Сума спричинених збитків становить 579,06 грн., що підтверджується: протоколом, розрахунком, платіжними вимогами.
З метою досудового врегулювання спору Відповідачеві пред'явлено претензію №157/П-14 від 22.02.2006р. на суму 1 403,19, яка залишена без відповіді та задоволення.
Згідно з п. 6.2 Договору при несвоєчасній оплаті платіжного документа Споживачу нараховується пеня в розмірі 1,0% від суми боргу за кожен день затримки, яка за розрахунком Позивача становить 1 160,51 грн. (за Договором та Протоколом перевірки електролічильників та вимірювальних трансформаторів).
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені). Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідач у судовому засіданні заявив про застосування строків давності до вимог щодо нарахованої пені.
З урахуванням викладеного, перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що стягненню з Відповідача підлягає пеня (з урахуванням ст. 232 ГК України, ст. 258, 267 ЦК України) у розмірі 780,87 грн. (з боргу за Договором), пеня із заборгованості розрахованої за Протоколом перевірки електролічильників та вимірювальних трансформаторів, складеним у травні 2005р., стягненню не підлягає, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, оскільки Позивач звернувся до суду з Позовом у вересні 2006р.
На підставі ст. 625 ЦК України, Відповідач повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3 % річних з простроченої суми. Розмір інфляційних збитків з простроченої суми становить –17,41 грн., 3% річних –17,17 грн.
У силу ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідач не надав суду контррозрахунку стягуваної суми чи доказів відсутності боргу.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, приймаючи до уваги доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріль", 49124, м. Дніпропетровськ, вул. Липова, 4А (код ЄДРПОУ 24233370, р/р 26003000316 ДФАБ "Експрес-Банк", МФО 306964) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова", 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1 (код ЄДРПОУ 14308368, р/р 26001132026114 ЗАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 1 160 грн. 51 коп. –боргу, 780 грн. 87 коп. –пені, 17 грн. 41 коп. –інфляційних втрат, 17 грн. 17 коп. - 3% річних, 85 грн. 56 коп. - витрат по сплаті державного мита, 98 грн. 98 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане 20.04.2007р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 571053 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні