Постанова

від 17.04.2007 по справі а36/199-07(а17/340-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А36/199-07(А17/340-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.03.07р.

Справа № А36/199-07(А17/340-06)

за позовом  Прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ 

до  Акціонерного товариства закритого типу "Феріт", м.Дніпропетровськ    

за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсними установчих документів, визнання недійсним запису про державну реєстрацію та зобов'язання скасувати запис про державну реєстрацію.

                                                                        Суддя Кожан М.П.  

                Секретар судового засідання  Гриценко О.І.                                                                                      

Представники сторін:

У судовому засіданні прокурор участі не приймав.

від позивача Решетнік О.А., довіреність № 4/11-66 від 29.01.2007р.

від відповідача Калюх Н.І., довіреність від 13.08.2006р.

                           Ніколаєнко О.С., паспорт АЕ745818 від 06.10.1997р.( протокол № 8 від           17.05.1994р., директор)

від третьої особи Чернета В.Є., довіреність № 318/10/10-029 від 11.01.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсними Установчий договір, Статут, всі зміни та доповнення до них, а також Свідоцтва про державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу "Феріт"; визнати недійсним запис про державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу "Феріт" та зобов'язати Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради скасувати запис про державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу "Феріт".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеної перевірки АТЗТ "Феріт" були отримані установчі документи, які раніше ним до ДПІ неправомірно не надавалися. За результатами перевірки встановлено, що при створенні АТЗТ "Феріт" були порушені вимоги Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року № 1576-ХП.

Прокурор зазначає, що установчі збори Акціонерного товариства закритого типу "Феріт" взагалі не проводились, його установчий договір був затверджений на конференції орендарів іншого підприємства, а саме Орендного підприємства "Феріт", на якій також був прийнятий статут АТЗТ "Феріт", який взагалі не був затверджений, як того вимагає стаття 36 Закону України "Про господарські товариства". Також на вказаній конференції були обрані виконавчі та контролюючі органи АТЗТ "Феріт".

Таким чином, вищезазначене свідчить про суттєві порушення засновниками акціонерного товариства закритого типу "Феріт" при його створенні вимог діючого на час законодавства, які зараз усунути не можливо.

Позивач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відповідачем надано усі необхідні документи для його державної реєстрації і ніяких порушень діючого законодавства ним при цьому не допущено.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що засновниками акціонерного товариства закритого типу "Феріт" при його створенні виконані усі вимоги діючого на той момент законодавства.

Крім того, ним сплачуються усі встановлені законодавством податки і збори, про що свідчать акти звірки розрахунків з бюджетом та надання подяки за справну сплату податків і зборів, яку надала відповідачу Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, яка є третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача по цій справі.

ДПА у Дніпропетровській області позов прокурора підтримала.

Справа перебувала на розгляді в господарському суду Дніпропетровської області та Дніпропетровському  апеляційному господарському суді.

Розпорядженням  голови суду Ю.Б. Парусніковим  справу №А17/340-06 передано для розгляду судді Кожану М.П.

У судовому засіданні 20.03.2007р. оголошувалась перерва.

Заступник прокурора  м. Дніпропетровська звернувся до суду із клопотанням, у якому просить відкласти  розгляд справи у зв'язку з тим, що  представник прокуратури м.Дніпропетровська  приймає участь  в іншому судовому засіданні (раніше призначеного), а також  надання на розгляд суду  нових доказів по справі.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки зазначені у клопотанні обставини не визначені Кодексом адміністративного судочинства України як підстави  для відкладення розгляду справи. Крім того, представник прокуратури був присутній у судовому засіданні 20.03.2007р. при судовому розгляді справи.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу  «Феріт»зареєстровано  виконавчим комітетом  Дніпропетровської міської  ради 22.07.1994р. за № 9427-АТ (ідентифікаційний код 1342874). Реєстрація статуту  підприємства здійснена  на підставі  розпорядження № 241-р від 22.07.1994р.

Відповідно до п.3.3 Статуту АТЗТ «Феріт»є правонаступником  прав та обов'язків  організації орендарів  підприємства «Феріт» і сворене шляхом  викупу Державного майна  по договору купівлі-продажу № КП-235 від 30 листопада  1993року  укладений між Фондом Державного майна  України та організацією орендарів  орендного підприємства  «Феріт», зареєстрованого  виконкомом  Ленінської районної Ради народних депутатів, розпорядження  № 126-р від 03.12.1993р.

Відповідно до преамбули Статуту  АТЗТ «Феріт»створено на основі установчого договору  про створення акціонерного товариства  від 17.05.1994року.

Відповідно до ст.. 30 Установчого договору  про спільну  діяльність  по створенню  Акціонерного товариства «Феріт»від 17.05.1994р. його підписали  515 акціонерів список яких  додається на 65 сторінках  (додаток №1) і   є невід'ємною частиною  Договору.

Прокурором до позовної заяви додано копію вказаного Списку акціонерів закритого акціонерного товариства «Феріт» (додаток №1 до установчого договору), який було надано відповідачем до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

Вказаний список акціонерів містить у переліку відомості щодо 515 осіб, що уклали вказаний установчий договір та 515 підписів. Отже, вказаний договір підписано особами, що його укладали відповідно до вимог ч.2 ст. 44 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент його укладення.

Відповідно до ст. 31 Договору право підпису Договору  від імені  всіх Засновників АТ з метою його нотаріального посвідчення доручено  Ніколаєнко О.С. –директору ОП«Феріт»та Скалауховій  Н.П. –головному бухгалтеру.

Відповідно до протоколу конференції організації орендарів підприємства «Феріт»від 17.05.1994р. затверджено  установчий договір  про спільну діяльність  по створенню  Акціонерного товариства «Ферит», прийнято Статут Акціонерного товариства «Ферит», обрано правління Акціонерного товариства «Ферит», право підпису  Установчого договору  від імені  всіх засновників АТ «Феріт»з метою його нотаріального посвідчення  доручено Ніколаєнко О.С. –голові правління АТ, директору ОП«Феріт»та Скалауховій  Н.П. –головному бухгалтеру.

Відповідач надав суду нотаріально посвідчені копії нотаріально посвідчених заяв фізичних осіб, зазначених у вищевказаному додатку №1 до установчого договору, такого змісту:

«17 травня 1994 року відбулися загальні збори членів трудового колективу орендного підприємства „Феріт" (конференція) із приводу створення закритого акціонерного товариства.

Члени трудового колективу орендного підприємства „Феріт", у тому числі і я, на цих зборах виявили бажання стати засновниками закритого акціонерного товариства „Феріт".

Всі ми, засновники цього суспільства й учасники загальних зборів (конференція), у відповідності зі ст. ст. 26, 35, 36 Закону України „Про господарські товариства" ухвалили рішення щодо створення АТЗТ „Феріт".

На цих же зборах ми затвердили Установчий договір про створення АТЗТ „Феріт", Статут АТЗТ „Феріт", обрали Голову правління, членів Правління й Ревізійну комісію АТЗТ „Феріт", проголосувавши за це одностайно.

Всіма засновниками АТЗТ „Феріт" - учасниками зборів (конференції) від 17.05.1994 року одностайно було ухвалене рішення про делегування Голови Правління АТЗТ „Феріт", Ніколаєнко О.С., і члена Правління Скалаухової Н.П., у нотаріальну контору для підписання нашого Установчого договору про створення АТЗТ „Феріт" від імені всіх засновників - учасників зборів (конференції).

У відповідності зі ст. 63 ЦК України (у редакції 1963 року) і ст. 241 ЦК України, я схвалюю дії Голови Правління АТЗТ „Феріт", Ніколаєнко О.С. і члена Правління Скалаухової Н.П., з підписання від мого імені й нотаріального посвідчення Установчого договору АТЗТ „Феріт", тому, що це було зроблено з моєї згоди й відповідало моєму волевиявленню, як одного із засновників АТЗТ „Феріт".».

Вказані заяви спростовують твердження прокурора про не проведення установчих зборів засновників АТЗТ „Феріт", не затвердження Установчого договору про створення АТЗТ „Феріт" та Статуту АТЗТ „Феріт" та не підписання його засновниками.

Крім того, суд не погоджується із твердженням прокурора що установчий договір відповідача не відповідає вимогам ч.5 п.4 діючого на час державної реєстрації АТЗТ "Феріт" Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994р. № 276 відповідно до якого, у разі коли власниками суб'єкта підприємницької діяльності є фізичні особи, їхні підписи на установчих документах потребують нотаріального засвідчення.

Вказана норма не поширюється на установчий договір, що укладається засновниками акціонерного товариства відповідно до положень ст.. 26 Закону України «Про господарські товариства».

Так, відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України «Про господарські товариства»засновники  акціонерного  товариства  укладають  між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного  товариства.

З аналізу положень Глави 1 «Акціонерне товариство»Закону України «Про господарські товариства», в тому числі ст.ст. 26, 27, 28 вказаного Закону  вбачається, що засновники акціонерного товариства не є його власниками, а лише особами, що здійснюють спільну діяльність по створенню акціонерного товариства, а вказаний договір укладається лише для визначення порядку здійснення засновниками спільної діяльності по створенню акціонерного  товариства та не визначає їх право власності на акціонерне товариство.

Корпоративними же правами щодо створеного засновниками акціонерного товариства володіють його акціонери, що придбали його акції у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних  справ  поширюється на спори  за  зверненням  суб'єкта  владних повноважень у випадках, встановлених законом. Проте, прокурор не визначив норму закону, якою визначено повноваження Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради щодо звернення до адміністративного суду із позовом про визнання недійсними Установчого договору, Статуту, всіх змін та доповнення до них, а також Свідоцтва про державну реєстрацію та запису про державну реєстрацію суб'єкта  підприємницької діяльності.  

Суд розглядає  адміністративні  справи  не  інакше  як за позовною заявою,  поданою відповідно до цього Кодексу,  і не  може виходити  за межі позовних вимог

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Позивач на підставі вказаної правової норми заперечує проти задоволення позову, із яким в його інтересах звернувся до суду прокурор.

Вимоги прокурора зобов'язати позивача - Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради скасувати запис про державну реєстрацію Акціонерного товариства закритого типу "Феріт" не підлягають задоволенню, оскільки вимоги прокурора до позивача про зобов'язання позивача вчинити певні дії не узгоджуються із положенням  ст.. 104 КАС України, відповідно до якої до адміністративного суду має право звернутися  з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи  чи  інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом. Таким чином, позовні вимоги не можуть заявлятись позивачем до позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову  у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом, що розглядається.

Позивачу стало відомо про зміст установчих документів відповідача з моменту їх отримання від відповідача для їх реєстрації - 22.07.1994р. Позовна заява надійшла до суду 17.10.2006р., тобто через 12 років з моменту державної реєстрації відповідача.

Прокурор не звертався до суду із клопотанням про поновлення  пропущеного строку звернення із позовом до суду. Отже, у суду немає підстав для його поновлення. Крім того, він взагалі не навів доказів здійснення перевірки відповідача.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                                         М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі- 16.04.2007р.