Постанова

від 06.04.2007 по справі 2/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "06" квітня 2007 р.                                                                  Справа №  2/94

Господарський суд Рівненської області у складі судді Савченка Г. І. при секретарі судового засідання  Маслову К.Г.   розглянув справу

за позовом          Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський "БМТ Супутник"

до відповідача-1 Державна податкова адміністрація в Рівненській області

до відповідача-2 Державна податкова інспекція в м. Рівне

про                        визнання нечинним рішення № 1000272343/0/23-235 від 12.02.07 р. та № 1000282343/0/23-235 від 12.02.07 р.

Представники: від позивача        –директор Крук Ю.О., Юрковський С.Б., Масалов С.О. ;

від відповідача-1– ГДПІ Костевич Т.О.;

від відповідача-2– ДПІ Прищепа О.С.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

В судовому засіданні з 05 по 06 квітня 2007 року оголошувалася перерва.

ВСТАНОВИВ:  Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю Рівненський БМТ «Супутник»          просить визнати незаконними дії Державної податкової адміністрації в Рівненській області по намаганню проведення 05 лютого 2007 року позапланової перевірки в приміщенні товариства та складання акту перевірки.

Позивач просить визнати нечинними рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне від 12.02.2007 р. № 1000282343/0/23-235 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17,86 грн. за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме за здійснення оптової торгівлі без патенту.

Позивач просить визнати нечинними рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне від 12 лютого 2007 р. № 1000272343/0/23-235 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4.901,00 грн. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за непроведення готівки через реєстратори розрахункових операцій, та невидачу розрахункового документа (чека) за куплений товар.

Свої позовні вимоги до відповідача –Державної податкової адміністрації в Рівненській області позивач обгрунтовує тим, що податковий орган в особі перевіряючих незаконно намагались здійснити перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. Мотивує тим, що чинне законодавство не надає права податковим органам проводити такі перевірки. Працівниками товариства заявлялось про недопуск перевіряючих до перевірки, однак 05.02.2007 р. був складений акт перевірки.

Позовні вимоги до Державної податкової інспекції в м. Рівне позивач обогрунтовує тим, що оскаржувані рішення від 12.02.2007 р. прийняті на підставі незаконної перевірки посадовими особами ДПА в Рівненській області.

Крім того, порушення, зазначені в оскаржуваних рішеннях, були відсутні.

Позивач посилається на те, що приватною особою Садовим С.М., який виявився перевіряючим, було куплено крісло на суму 980,20 грн. Оскільки товариство здійснювало оптову торгівлю, його працівник на прохання покупця здійснив оплату за його кошти в касу банківської установи та видав квитанцію покупцю. Товариство не здійснює розрахунків за готівку в своєму приміщенні. Кошти від населення приймає АКБ «Укрсоцбанк»на підставі договору з магазином, тому у товариства відсутній реєстратор розрахункових операцій, оскільки не приймається готівка від населення. Така торгівельна діяльність, вважає позивач, не підлягає патентуванню на підставі пп. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідач –Державна податкова адміністрація в Рівненській області –позов заперечує, посилаючись при цьому на те, що вказаний вид перевірки передбачений чинним законодавством. Перевіряючим були виписані направлення на перевірку на підставі графіка перевірок. Зазначені в акті перевірки порушення відповідають фактичним обставинам справи. Відмова від перевірки здійснена після перевірки. Платник податку відмовився від підписання акту перевірки. Брались письмові пояснення від касира-бухгалтера. Непроведення розрахункової операції через реєстратор відповідач обгрунтовує тим, що покупка здійснена за готівку, яка була передана в руки працівнику товариства, тому необхідно було провести її через реєстратор розрахункових операцій.

Порушення –торгівля без патенту– відповідач обгрунтовує тим, що оскільки мало місце торгівля за готівку, як наслідок –позивач повинен мати патент.

Відповідач –Державна податкова інспекція в м. Рівне позов заперечує, посилається на те, що оскаржувані рішення прийняті ним на підставі наданих матеріалів перевірки Державною податковою адміністрацією в Рівненській області.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, господарський суд встановив наступне.

Оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті Державною податковою інспекцією в м. Рівне на підставі акту перевірки від 05 лютого 2007 року щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, Акт перевірки якої складений Державною податковою адміністрацією в Рівненській області. Перевіркою господарської одиниці позивача по вул. Сагайдачного, 1 в м. Рівне, здійсненою 05.02.2007 р. посадовими особами ДПА в Рівненській області, встановлено непроведення готівкових коштів в сумі 980,20 грн. через реєстратор розрахункових операцій за покупку, невидачу розрахункового документа за покупку та здійснення торгівлі без торгового патента. В процесі перевірки відбирались письмові пояснення у бухгалтера-касира.

Штрафні (фінансові) санкції в сумі 4.901,00 грн. розраховані податковим органом у п'ятикратному розмірі від суми покупки –980,20 грн.

Штрафна (фінансова) санкція в сумі 17,86 грн. розрахована податковим органом за один день, 05.02.2007 р., із розрахунку 250 грн. вартості торгового патенту за місяць.

Давши оцінку доказам у справі, поясненням сторін, господарський суд дійшов висновку, що позов до Державної податкової адміністрації в Рівненській області щодо незаконності проведення перевірки задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Податковий орган надав суду направлення ДПА в Рівненській області за № 166/23-819 від 30.01.2007 р., № 165/23-819 від 30.01.2007 р. про проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу товариства «Рівненський БМТ «Супутник», які виписані у відповідності до Законів України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідач надав графік перевірок за лютий 2007 року, затверджений головою ДПА в Рівненській області.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»надано право податковому органу під час перевірки брати пояснення у працівників, перевіряти документи. Пояснення було відібрано у бухгалтера-касира.

Згідно п. 1.2 Порядку застосування п. 15.4 ст. 15 Закону України «Про погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 р. за № 113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2001  р. за № 284/5475, дозволяється проведення даних перевірок.

Тому посилання позивача на незаконність проведення перевірки не приймаються судом до уваги.

Крім того, перевірка була проведена, про що свідчить акт перевірки. Позивач відмовився від підписання акт перевірки, про що складений акт. Заява про недопущення до перевірки подана до податкового органу після перевірки. Тому не відповідають дійсності доводи позивача про намагання проведення перевірки податковим органом. Перевірка фактично була проведена.

Крім того, позивач не реалізував у відповідності з чинним законодавством своє право на оскарження дій посадових осіб податкового органу, що дало б можливість підтвердити або спростувати перевищення (зловживання) посадовими особами податкового органу службовими обов'язками.

Разом з тим, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині визначення нечинним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та статуту товариства «Супутник», останнє здійснює оптову торгівлю. В приміщенні відсутній касовий апарат та інші види реєстраторів розрахункових операцій, про що зазначено в самому акті перевірки та про що свідчить договір на здійснення банківських операцій по прийому платежів від населення від 10.11.1998 р., відповідно до якого банк здійснює операції по прийому платежів від населення на адресу продавця як в готівковій, так і в безготівковій формі. Відділення «Укрсоцбанк»знаходиться в іншому окремому приміщенні, яке не належить позивачеві.

Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюється (оптова торгівля тощо).

Отже, позивач правомірно не використовував реєстратор розрахункових операцій з огляду на його відсутність, здійснення розрахунків не в місці отримання товарів.

Як свідчать докази у справі, громадянину Садовому С.М., який виявився перевіряючим, в місці отримання товарів була виписана накладна № 0131 на його ім'я на крісло «Роял люкс»за ціною 980,20 грн. Працівником магазину на прохання покупця за кошти останнього здійснена плата за покупку у відділенні «Укрсоцбанк», про що свідчить квитанція № 21, виписана на ім'я гр. Садового С.М. на письмову заяву Садового С.М. йому повернута готівка за придбаний товар, як такий, що не підійшов.

Такі обставини справи свідчать про помилковість податкового органу щодо непроведення готівки через реєстратор розрахункових операцій та невидачу розрахункового документу.

Даними фактами спростовується припущення податкового органу про те, що мало місце торгівля за готівку в місці відпуску товару, оскільки працівник товариства взяв у покупця готівку. Працівник товариства надав лише послугу покупцеві по оплаті покупки в банківській установі, що не заборонено законодавством та внутрішньою діяльністю підприємства.

Господарський суд вважає помилковим висновок податкового органу щодо обов'язковості придбання позивачем торгового патенту з огляду на таке.

Відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(ст. 1)  об'єктом правового регулювання є торгівельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей, включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками, а також діяльність з надання послуг у сфері бізнесу та побутових послуг.

Під торгівельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівковій кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток (ст. 3 даного Закону).

Як встановлено вище, розрахункова операція не здійснювалась в пункті продажу товарів, готівкові кошти безпосередньо не поступали продавцю, а перераховувались установі банку і позивач отримував кошти на свій рахунок у безготівковій формі.

Тому здійснення торгівлі без торгового патенту є правомірним, оскільки для його придбання відсутня необхідна умова –роздрібна та оптова торгівля за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби, використання кредитних карток у пункті продажу товарів.

Керуючись статтями 94, 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,–

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Визнати нечинними рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 12.02.2007 р. № 1000272343/0/23-235, № 100282343/0/23-235.

      В решті позову відмовити в задоволенні

3. Відшкодувати позивачеві- Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненський БМТ "Супутник"  (33028, м. Рівне, вул. Сагайдачного, 1, код ЄДРПОУ 22571401),– з Державного бюджету України  3 (три)  грн.   40  коп. витрат по держмиту (судовому збору).

4.          Видати  виконавчі листи за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

5.          Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                           

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею  "17" квітня 2007 р.