Постанова

від 17.04.2007 по справі 07/1399а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/1399а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                                    Справа №  07/1399а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2007 р.

15год., м. Черкаси

За адміністративним позовом кредитної спілки „Довіра”

до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Пархоменко Ю.М. –голова правління, Трушков В.Л. –за довіреністю від 08.02.2007р.;

від відповідача: Михайлюк О.О. - за довіреністю від 18.09.2007р., Гамма Ю.Г. –за довіреністю від 10.04.2007р., Поліщук І.Л. – за довіреністю від 11.04.2007р.

Заявлено адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 27 лютого 2007р. №0000301701/0, за яким позивачу було визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб  у сумі 19773грн. 51коп., у тому числі 6591грн. 17коп. основного платежу і 13182грн. 34коп. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позову позивач вказав на неправильне застосування відповідачем Закону України від 22.05.2003р. №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі –Закон №889-ІУ) щодо оподаткування процентів на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до Закону України від 20.12.2001р. №29808-ІІІ „Про кредитні спілки” (далі –Закон №2908-ІІІ). Зокрема позивач вважає неправомірним донарахування йому відповідачем податку з доходів фізичних осіб за ставкою 13 відсотків з процентів, виплачених позивачем членам кредитної спілки на їх додаткові пайові внески. На думку позивача Законом №889-ІУ для оподаткування податком з доходів фізичних осіб процентів на усі вклади (внески) до кредитної спілки встановлена єдина ставка у розмірі 5 відсотків, яка підлягає застосуванню лише з 1 січня 2010р.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважає, що правильно застосував Закон №889-ІУ. На думку відповідача встановлена Законом №889-ІУ ставка податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5 відсотків стосується лише процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки  на депозитні рахунки і не стосується процентів на інші види внесків (вкладів), у тому числі і на додаткові пайові внески. Відповідач вважає, що проценти на додаткові пайові внески у 2005, 2006 роках підлягали оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за ставкою 13 відсотків.

У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

27 вересня 1999р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради була проведена державна реєстрація відповідача як юридичної особи.

4 березня 2004р. відповідач був зареєстрований Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансова установа –кредитна спілка.

У січні, лютому 2007р. відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.04.2001р. по 30.09.2006р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 20.02.2007р. №181/23/25728731.

Перевіркою було встановлено таке.

Протягом періоду з лютого 2005р. по вересень 2006р. відповідач нарахував і виплатив членам кредитної спілки 50468грн. 34 коп. процентів на їх додаткові пайові внески, у тому числі: у лютому 2005р. - 8118грн. 67коп., у березні 2005р. - 8716грн. 40коп., у вересні 2005р. - 9999грн. 99коп., у грудні 2005р. –8500грн., у березні  2006р. –5833грн. 28коп., у червні 2006р. –4200грн. і у вересні 2006р. –5100грн.

В порушення вимог пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 і п. 19.2 ст. 19 Закону №889-ІУ відповідач виплачені ним членам кредитної спілки проценти на їх додаткові пайові внески не включив до складу загального оподатковуваного доходу, не нарахував за ставкою 13 відсотків і не сплатив до бюджету 6560грн. 88коп. податку з доходів фізичних осіб, у тому числі: 1055грн. 43коп. за лютий 2005р., 1133грн. 13коп. за березень 2005р., 1300грн. за вересень 2005р., 1105грн. за грудень 2005р., 758грн. 33коп. за березень 2006р., 546грн. за червень 2006р. і 663грн. за вересень 2006р.

У лютому, березні, липні 2004р. відповідачем був виплачений приватним нотаріусам Смілянського районного нотаріального округу Черкаської області, які не були платниками єдиного податку, 233грн. доходу за вчинення нотаріальних дій, у тому числі: у лютому 2004р. - 80грн., у  березні 2004р. –105грн. і у липні 2004р. –48грн.

В порушення вимог пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 і п. 19.2 ст. 19 Закону №889-ІУ відповідач виплачені ним приватним нотаріусам доходи не включив до складу загального оподатковуваного доходу, не нарахував за ставкою 13 відсотків і не сплатив до бюджету 30грн. 29коп. податку з доходів фізичних осіб, у тому числі: 10грн. 40коп. за лютий 2004р., 13грн. 65коп. за березень 2004р. і 6грн. 24коп. за липень 2004р.

На підставі акту перевірки від 20.02.2007р. №181/23/25728731 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 27.02.2007р. №0000301701/0, за яким відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 19773грн. 51коп., у тому числі: 6591грн. 17коп. основного платежу і 13182грн. 34коп. штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.9 п. 17 .1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Позивач встановлені перевіркою обставини виплати ним процентів на додаткові пайові вклади та доходів приватним нотаріусам без нарахування, утримання та сплати до бюджету з виплачених сум податку з доходів фізичних осіб визнав повністю.

Стаття 1 Закону №2908-ІІІ кредитну спілку визначає як неприбуткову організацію, засновану фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 19 Закону №2908-ІІІ встановлено, що майно кредитної спілки формується за рахунок:

вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);

плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;

доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;

грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

інших надходжень, не заборонених законодавством.

Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

У статті 21 Закону №2987-ІІІ зазначено, зокрема, що кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки,  залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Стаття 23 Закону №2908-ІІІ передбачає, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Згідно з ст. 14 Закону України від 25.06.1991р. №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” податок з доходів фізичних осіб є загальнодержавним податком.

Підпункт 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону №889-ІУ в редакції, яка була чинною у 2005, 2006 роках,  передбачає, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у пункті 4.3 цієї статті.

Відповідно до пп. „в” пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону №889-ІУ до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням норм пункту 9.7 статті 9 цього Закону іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.

Пунктом 7.2 ст. 7 Закону №889-ІУ встановлює, зокрема, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Згідно з пп. 9.2.1 п. 9.2 ст. 9 Закону №889-ІУ податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Пунктом 19.2 ст. 19 №889-ІУ встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Підпункт 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону №889-ІУ передбачає, що підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

З наведених вище норм законодавства вбачається, що Закон №889-ІУ для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб не розділяє проценти на такі, що були нараховані на внески (вклади) членів кредитної спілки на  депозитні рахунки і на інші види внесків (вкладів) членів кредитної спілки, у тому числі і на додаткові пайові внески. Навпаки цей Закон встановлює єдиний механізм оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5 відсотків для усіх згадуваних у ньому процентів на внески (вклади) членів кредитної спілки і запроваджує таке оподаткування лише з 01.01.2010р.

З огляду на викладене донарахування відповідачем позивачу 6560грн. 88 коп. податку з доходів фізичних осіб на суми виплачених позивачем у 2005, 2006 роках членам кредитної спілки процентів на їх додаткові пайові вклади є неправомірним.

Позивач у позовній заяві не привів жодних доводів щодо неправомірності донарахування відповідачем 30грн. 29коп. податку з доходів фізичних осіб на суму доходу, виплаченого позивачем у 2004р. приватним нотаріусам. У засіданні суду представники позивача визнали це донарахування правомірним.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню лише в частині визначеного позивачу за спірним податковим повідомленням-рішення податкового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб у сумі 19682грн. 64коп., у тому числі 6560грн. 88коп. основного платежу та 13121грн. 76коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору у сумі 3грн. 38коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 лютого 2007р. №0000301701/0 в частині визначення кредитній спілці „Довіра” податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 19682грн. 64коп., у тому числі 6560грн. 88коп. основного платежу та 13121грн. 76коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь кредитної спілки „Довіра”(вул. Леніна, буд. 45, кв. 60, м. Сміла, 20700, ідентифікаційний код25728731, поточний рахунок №26507301788499 в філії „Черкаське ЦВ ПІБ” м. Черкаси, МФО 354091) –3грн. 38коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.