Рішення

від 14.04.2016 по справі 909/95/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 р. Справа № 909/95/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту

інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та

телебачення, вул.Дорогожицька, 10, м. Київ, в особі:

Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та

телебачення, вул. Чорновола, 19, м.Івано-Франківськ,76018;

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства "Телерадіокомпанія "Сучасні

телекомунікаційні системи" , вул. Зелена, 6, м.Долина,

Долинський район, Івано-Франківська область,77500;

про: стягнення 3 198,17грн., з яких: 2 580,31грн. - основний борг, 617,86грн. - пеня,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність №14 від 13.01.2016р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність б/н від 01.02.2016р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 підприємства "Телерадіокомпанія "Сучасні телекомунікаційні системи" 5 680,22грн., з яких: 5 633,21грн. - основний борг, 47,01грн. - пеня.

Ухвалою від 23.02.16р., судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог №63 від 16.02.2016р. (ціна позову складає 6 421,41грн., з яких: 5 633,21грн. - основний борг, 788,20грн. - пеня). Ухвалою від 31.03.16р., судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог №111 від 17.03.2016р. (ціна позову складає 5 751,63грн., з яких: 5 133,21грн. - основний борг, 618,42грн. - пеня).

Представник позивача, в судовому засіданні, подав заяву про зменшення позовних вимог б/н (вх№5348/16) від 14.04.16р., в якій остаточно визначив ціну даного позову, а саме, позивач просить суд, стягнути з відповідача 3 198,17грн., з яких: 2 580,31грн. - основний борг, 617,86грн. - пеня.

Беручи до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір і будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору №09/04/2014 від 15.04.14р. та Додаткову угоду №1 від 20.11.14р. до Договору, на виконання умов яких, позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню телекомунікаційного обладнання, на загальну суму 6 333,21грн., що підтверджують акти надання - приймання послуг від 31.08.15р., від 30.09.15р., від 31.10.15р., від 30.11.15р., рахунки на оплату №575 від 03.08.15р., № 647 від 01.09.15р., №724 від 01.10.15р., №803 від 02.11.15р.

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань в частині здійснення повних розрахунків за надані телекомунікаційні послуги, внаслідок чого, неоплаченою залишилась вартість наданих послуг в сумі 2 580,31грн. (3 752,90грн.- відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогами №509 від 01.10.15р., №536 від 02.11.15р., №635 від 01.12.15р., №648 від 04.12.15р., №45 від 03.02.16р., №64 від 16.02.15р., про оплату коштів за надані телекомунікаційні послуги, які залишились без належного реагування з боку відповідача;

- п. 4.3. Договору, на підставі якого, у відповідача в наявності зобов"язання зі сплати пені в сумі 617,86грн.;

- приписи ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, факт надання позивачем, в період серпень - жовтень 2015р., телекомунікаційних послуг, обумовлених Договором №09/04/2014 від 15.04.14р. - підтвердив, позовні вимоги, визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, в особі Івано-Франківської філії (Виконавець/позивач) та ОСОБА_1 підприємством "Телерадіокомпанія "Сучасні телекомунікаційні системи" (Замовник/відповідач) укладено Договір №09/04/2014 від 15.04.14р.

Предметом цього Договору є надання Виконавцем телекомунікаційних послуг Замовнику по експлуатаційно-технічному обслуговуванню телекомунікаційного обладнання, встановленого на радіорелейній станції Виконавця (п.1.1. Договору).

Згідно п.2.2.1. Замовник надає в експлуатацію Виконавцю обладнання у відповідності з актом прийому - передачі обладнання. Обладнання вважається переданим Виконавцю з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі обладнання.

Пунктом 3.3. Договору обумовлено, що телекомунікаційні послуги, надані Виконавцем Замовнику, оформляються актом надання-приймання телекомунікаційних послуг, який складається та підписується уповноваженими представниками сторін щомісяця, і є підставою для проведення розрахунків за кожен місяць.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 20.11.14р. до Договору, вартість телекомунікаційних послуг на грудень місяць 2014 року, які надаються Виконавцем Замовнику за цим Договором, встановлюється за договірною ціною, визначеною в Додатку № 2 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору. Вартість телекомунікаційних послуг за січень місяць 2015 року визначається шляхом коригування вартості телекомунікаційних послуг за грудень місяць 2014 року на індекс інфляції за листопад місяць 2014 року. Вартість телекомунікаційних послуг за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування вартості телекомунікаційних послуг за попередній місяць на індекс інфляції за місяць, який передує попередньому, за винятком випадків дефляції.

Замовник оплачує Виконавцю вартість телекомунікаційних послуг авансом, не пізніше 7 числа кожного місяця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі підписаного сторонами акту надання - приймання телекомунікаційних послуг за попередній місяць та рахунку, виставленого Виконавцем (п.3.4. Договору).

Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Замовник/відповідач передав, а Виконавець/позивач прийняв обладнання - Радіомодем Proxim (Orinoco) AP 4000 в гермобоксі - 1 шт., Антену секторну (Ubiquti) - 1 шт., для подальшого надання телекомунікаційних послуг по його експлуатаційно-технічному обслуговуванню. Даний факт підтверджує належним чином оформлений, підписаний та скріплений печатками сторін Акт прийому-передачі обладнання від 01.07.13р. (Додаток №2 до Додаткової угоди №1 від 20.11.14р. до Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно актів надання - приймання послуг від 31.08.15р., від 30.09.15р., від 31.10.15р., від 30.11.15р., надав відповідачу телекомунікаційні послуги по експлуатаційно-технічному обслуговуванню телекомунікаційного обладнання, обумовлені Договором №09/04/2014 від 15.04.14р., на загальну суму 6 333,21грн.

Матеріали справи містять платіжні доручення №283 від 11.12.15р., №286 від 29.12.15р., №298 від 19.02.16р. №306 від 12.04.16р., з яких вбачається факт перерахування відповідачем на рахунок позивача 3 752,90грн. - за телекомунікаційні послуги згідно Договору №09/04/2014 від 15.04.14р. При цьому, неоплаченою залишилась вартість наданих телекомунікаційних послуг в розмірі 2 580,31грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами №509 від 01.10.15р., №536 від 02.11.15р., №635 від 01.12.15р., №648 від 04.12.15р., №45 від 03.02.16р., №64 від 16.02.15р., про оплату коштів за надані телекомунікаційні послуги. Однак, доказів належного реагування з боку відповідача суду не пред"явлено.

Наявність заборгованості за надані позивачем телекомунікаційні послуги, обумовлені Договором №09/04/2014 від 15.04.14р., в розмірі 2 580,31грн., визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки розрахунків за період 01.10.15р.-14.04.16р.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт несплати коштів за надані телекомунікаційні послуги в сумі 2 580,31грн.

Станом на 14.04.2016р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату відповідачем вище зазначеної суми.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір №09/04/2014 від 15.04.14р., Додаткова угода №1 від 20.11.14р. до Договору, укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих телекомунікаційних послуг в сумі 2 580,31грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.3. Договору, встановлено, що у разі затримки оплати наданих Виконавцем телекомунікаційних послуг понад один місяць, Виконавець може застосувати штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент невиконання зобов"язань за кожен день прострочення та за весь період такого прострочення.

Враховуючи вище зазначену правову норму та п.4.3. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 617,86грн. - пені, а саме, за періоди: з 01.10.15р. по 11.12.15р. від суми боргу 1 876,45грн., з 12.12.15р. по 29.12.15р. від суми боргу 1 376,45грн., з 30.12.15р. по 29.01.16р. від суми боргу 1 176,45грн., з 01.11.15р. по 29.01.16р. від суми боргу 1 876,45грн., з 01.12.15р. по 29.01.16р. від суми боргу 1 876,45грн., з 11.12.15р. по 29.01.16р. від суми боргу 703,86грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Таким чином, на основі вище викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 198,17грн., з яких: 2 580,31грн. - основний борг, 617,86грн. - пеня, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Слід зазначити, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.16р., відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, така заява, не була оплачена заявником судовим збором.

Відповідно до під. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати. Станом на 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена у розмірі 1 378,00грн. (ст.8 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік"). Отже, за подання заяви про забезпечення позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 689,00грн.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості повернення господарським судом заяви про забезпечення позову у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору, а відтак, суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (п. 2.22. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13р. №7).

Таким чином, судовий збір за розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в розмірі 689,00грн., слід стягнути з позивача в Доход державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 626-629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Телерадіокомпанія "Сучасні телекомунікаційні системи" про стягнення 3 198,17грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Телерадіокомпанія "Сучасні телекомунікаційні системи" , вул. Зелена, 6, м.Долина, Долинський район, Івано- Франківська область,77500 (ідентифікаційний код 32317602) на користь Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул.Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112, в особі: Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Чорновола, 19, м.Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 34926709) 2 580,31грн. (дві тисячі п"ятсот вісімдесят грн. 31коп.) - заборгованості, 617,86грн. (шістсот сімнадцять грн. 86коп.) - пені, 1 378,00грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00коп.) - судового збору.

Стягнути з Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул.Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112, в особі: Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Чорновола, 19, м.Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 34926709) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) 689,00грн. (шістсот вісімдесят дев"ять грн. 00коп.) - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.16р.

Суддя С.Кобецька