УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
У Х В А Л А
Іменем України
12 квітня 2016року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 7 жовтня 2015 року,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
у с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2015 року задоволено клопотання слідчого першого відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні під №32015230000000113, внесеному 30.06.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та накладено арешт на транспортний засіб ЗАЗ Forza AF6854 державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб Infiniti QX70, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 та заборонено розпоряджатися останніми, в тому числі відчужувати, без заборони права користування.
Виконання ухвали покладено на слідчого першого відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС в м. Києві ОСОБА_8 та прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_9 .
В мотивування ухвали слідчий суддя суду першої інстанції зазначив, що клопотання про арешт майна подано у відповідності до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення можливої конфіскації майна у кримінальному провадженні, а тому з урахуванням правових підстав для арешту майна, наявності достатніх доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, розміру завданої шкоди, наслідків арешту для інших осіб, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07.10.2015 р. про накладення арешту на транспортний засіб ЗАЗ Forza AF6854 державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортний засіб Infiniti QX70, державний номерний знак НОМЕР_3 , які на праві власності належать ОСОБА_6 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
В обгрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що дійшовши висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, суд самого повідомлення про підозру не дослідив, не навів в ухвалі його суть, а тому не можливо вважати вірним висновок суду про обґрунтованість підозри.
Зазначає, що у даному кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру директору ТОВ «Нексус-Україна» ОСОБА_10 , а тому посилання органу досудового слідства та слідчого судді на показання ОСОБА_10 , як підозрюваного в іншому кримінальному провадженні в обгрунтування підозри ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні, суперечить вимогам ст. ст. 23, 84, 86, 95 КПК України.
Крім того вказує, що всі податкові повідомлення-рішення, які приймалися за наслідками складання актів податкових перевірок та на які посилається орган досудового слідства в клопотанні щодо господарських операцій ТОВ «Аскоп-Україна» з ТОВ «Нексус-Україна» скасовані в судовому порядку як протиправні та вказані судові рішення набрали законної сили, на підставі чого посилання на акти перевірок як доказ обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення є необґрунтованим, як і посилання на висновки експертиз, якими підтверджуються висновки актів перевірок.
В підсумку посилається на те, що не може вважатися обґрунтованою підозра службових осіб платника податків у службовому підроблені податкової звітності та її поданні податковому органу і як наслідок замаху на протиправне отримання бюджетних коштів у формі відшкодування податку на додану вартість, якщо наявні у платника податків документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформовані показники податкової декларації, не підроблені, до них не внесені недостовірні відомості.Ні в клопотанні, ні в повідомленні про підозру, ні в ухвалі суду не ставиться під обґрунтований сумнів дійсність документів первинного обліку по господарських операціях ТОВ «Аскоп-Україна» з придбання сої у ТОВ «Нексус-Україна», не внесено відомостей про їх службове підроблення з боку ОСОБА_6 чи інших осіб за його співучасті до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, не ведеться досудове слідство по розслідуванню такого кримінального правопорушення. За таких обставин підозра ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, є недостатньо обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Захисник в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду судового провадження повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи слідчим управлінням ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015230000000113 від 30.06.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Аскоп- Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) у період 2013-2015 років, в результаті відображення у податковій та фінансовій звітностях придбання продукції у підприємства з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Нексус Україна» (код ЄДРПОУ 37464659), ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» (код ЄДРПОУ 19349403), ТОВ «Берта-Грейн» (код ЄДРПОУ 37698194), ТОВ «Торнадо» (код ЄДРПОУ 31006259) безпідставно сформували податковий кредит з ПДВ та валові витрати, чим знизили об`єкт оподаткування та як наслідок ухилилися від сплати податків до Державного бюджету України. Збитки нанесені державі встановлені актом перевірки «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.» від 01.07.2015 р. №27/26-53-22-02-26-30579869 становлять 36311776 грн.
В даному кримінальному провадженні 29.09.2015 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
06.10.2015 р. слідчий першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32015230000000113, від 30.06.2015 року, звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб ЗАЗ Forza AF6854 державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та транспортний засіб Infiniti QX70, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_6
07.10.2015 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно перелічене у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України (в редакції від 12.02.2015 р. N 198-VIII), слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних чи юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Задовольняючи клопотання слідчого, що внесене в межах зазначеного кримінального провадження, про накладення арешту на транспортні засоби, які на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_6 , слідчий суддя вказав, що майно відповідає критеріям, визначеним в ч. 3 ст. 170 КПК України, оскільки підозрюваний будучи обізнаним з покаранням, передбаченим за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, може вчинити дії направлені на відчуження зазначеного майна, у зв`язку з чим з метою забезпечення можливої конфіскації майна необхідно накласти арешт.
З таким висновком колегія суддів погоджується, оскільки він ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах судового провадження та дійсно існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити продаж або передачу майнових прав на вказані транспортні засоби, що призведе до його втрати або настання інших шкідливих наслідків, які негативно вплинуть на хід досудового розслідування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України наклав арешт на транспортний засіб ЗАЗ Forza AF6854 державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та транспортний засіб Infiniti QX70, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , за наявності для цього правових підстав. Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у даному кримінальному провадженні.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 щодовідсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки арешт майна з підстав передбачених частиною 2 статті 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Крім того, вказівка захисника в апеляційній скарзі на відсутність достатніх доказів, які б підтверджували причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому злочинів є необґрунтованою, оскільки слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто слідчий суддя зобов`язаний лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2015 р., якою задоволено клопотання слідчого першого відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні під №32015230000000113, внесеному 30.06.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та накладено арешт на транспортний засіб ЗАЗ Forza AF6854 державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб Infiniti QX70, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 , заборонено розпоряджатися останніми, в тому числі відчужувати, без заборони права користування, залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 к у р е н к о
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2016 |
Оприлюднено | 13.03.2023 |
Номер документу | 57225522 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Дзюбін В'ячеслав Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні