Постанова

від 12.05.2009 по справі 27/174-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 р. № 27/174-08

Колегія суддів Вищ ого господарського суду Укра їни у складі:

Головуючого судді Кузьме нка М.В.,

суддів Васищ ака І.М.,

Палій В.М .,

розглянувши к асаційну скаргу суб' єкта пі дприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову Харків ського апеляційного господа рського суду від 21.01.2009р.

у справі №27/174 -08 господарського суду Харків ської області

за позовом с уб' єкта підприємницької ді яльності

ОСОБА_2

до відповідача су б' єкта підприємницької дія льності

ОСОБА _1

про стягнення 198 814,24грн.

за участю представникі в:

СПД ОСОБА_2 - ОСОБА _2;

СПД ОСОБА_1 - ОСО БА_1

в с т а н о в и л а :

суб' єкт підприємницьк ої діяльності ОСОБА_2 звер нувся до господарського суду Харківської області з позов ом та просив суд стягнути з ві дповідача - суб' єкта підпр иємницької діяльності ОСО БА_1 198 814,24грн., у т.ч.: 150 000грн. основ ної заборгованості; 26163,16грн. пе ні за період з 19.01.2008р. по 28.10.2008р.; 19 171,58г рн. в рахунок відшкодування з битків від інфляції, нарахов аних за період з лютого по вер есень 2008р.; 3 479,50грн. процентів за період з 19.01.2008р. по 28.10.2008р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається н а те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов' язання за договором купівлі-продаж у №1-14-08 від 14.01.2008р. щодо оплати пос тавленого товару в установле ний договором строк (а.с.2-3).

Відповідач у справі - СПД ОСОБА_1 у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє з т их підстав, що:

- позивачем не надано док азів виконання зобов' язань за договором, а саме передачі об' єкта купівлі-продажу, а т акож доказів часткової оплат и його відповідачем;

- позивачем не поставлені вс і комплектуючи об' єкту купі влі-продажу за договором (а.с.2 6).

Рішенням господарськог о суду Харківської області в ід 20.11.2008р. позов задоволено. Від повідно до рішення суду з СПД ОСОБА_1 на користь СПД О СОБА_2 стягнуто 150 000грн. основ ної заборгованості, 3479,50грн. пр оцентів, 19 171,58грн. збитків від ін фляції, 26 163,16грн. пені (а.с.52-54).

Задовольняючи у повному об сязі заявлені позовні вимоги , суд першої інстанції виходи в з того, що:

- позивач надав докази по ставки товару за договором № 1-14-08, при цьому, відповідачем не надано доказів в підтвердже ння доводів про те, що акт прий ому-передачі, який надано поз ивачем в якості доказу викон ання своїх зобов' язань за д оговором, складений в підтве рдження інших правовідносин сторін;

- відповідач не виконав взят их на себе зобов' язань з опл ати поставленого за договоро м товару в установлений таки м договором строк;

-як особа, що допустила пору шення грошового зобов' язан ь, відповідач повинен сплати ти суму боргу з урахуванням і нфляції, процентів, а також пе ню, у розмірі, передбаченому у мовами договору.

Постановою Харківськог о апеляційного господарсько го суду від 21.01.2009р. рішення госп одарського суду Харківської області від 20.11.2008р. скасовано, а у позові відмовлено (а.с.74-77).

Скасовуючи рішення суду пе ршої інстанції та відмовляюч и у задоволенні заявлених ви мог, суд апеляційної інстанц ії виходив з того, що позиваче м не доведено виконання ним с воїх зобов' язань за договор ом щодо передачі товару, який він вимагає оплатити.

Не погоджуючись з постанов ою апеляційної інстанції, СП Д ОСОБА_2 звернувся до Вищ ого господарського суду Укра їни з касаційною скаргою та п росить її скасувати, залишив ши в силі рішення господарсь кого суду Харківської област і від 20.11.2008р.

Вимоги касаційної скарги м отивовані неправильним зас тосуванням судом апеляційно ї інстанції норм матеріально го та процесуального права.

Відповідач у справі - СПД ОСОБА_1 у відзиві на касаці йну скаргу, вважаючи її довод и безпідставними, просить по станову Харківського апеля ційного господарського суду від 21.01.2009р. залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи д о уваги межі перегляду справ и у касаційній інстанції, про аналізувавши на підставі фак тичних обставин справи засто сування норм матеріального і процесуального права при ви несенні оспорюваного судово го акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає час тковому задоволенню з наступ них підстав.

Під час вирішення спору у да ній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнято го рішення в апеляційному по рядку, встановлені наступні обставини.

14.01.2008р. між сторонами у справі - СПД ОСОБА_1 та СПД ОСО БА_2 укладено договір №1-14-08 ку півлі-продажу, за умовами яко го позивач взяв на себе зобов ' язання передати у власніст ь відповідача один комплект каркаса металоконструкції р озміром 24мх72м в строк 10 днів, а в ідповідач - прийняти та опла ти його у строк, визначений п.2 .2. такого договору.

Даний договір є підставою д ля виникнення у його сторін г осподарських зобов' язань, а саме майново-господарських зобов' язань.

Так, ст.173 ГК України, господа рським визнається зобов'язан ня, що виникає між суб'єктом го сподарювання та іншим учасни ком (учасниками) відносин у сф ері господарювання з підстав , передбачених ГК України, в си лу якого один суб'єкт (зобов'яз ана сторона, у тому числі борж ник) зобов'язаний вчинити пев ну дію господарського чи упр авлінсько-господарського ха рактеру на користь іншого су б'єкта (виконати роботу, перед ати майно, сплатити гроші, над ати інформацію тощо), або утри матися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має прав о вимагати від зобов'язаної с торони виконання її обов'язк у.

Однією з підстав виникненн я господарського зобов' яза ння, згідно ст.174 ГК України, є г осподарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 с т.175 ГК України, майново-господ арські зобов' язання, які є о дним із видів господарських зобов' язань, - це цивільно-пр авові зобов'язання, що виника ють між учасниками господарс ьких відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторон а повинна вчинити певну госп одарську дію на користь друг ої сторони або утриматися ві д певної дії, а управнена стор она має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В підтвердження виконання зобов' язань за договором, п озивачем надано акт прийому- передачі від 18.01.2008р., відповідно до якого прийнято: конструкц ія ферми -12м/п -24шт., колона опорн а основна - 6м - 28шт., колона т орцева - 2шт, прогони крівлі т а стін - 145 шт., віконні отвори - 5шт.

Відповідач, заперечуючи пр оти позову, зокрема, стверджу вав про те, що вказаний акт скл адено та ним підписано в підт вердження інших правовіднос ин і він не має ніякого віднош ення до вищевказаного догово ру.

Зазначений акт прийнято су дом першої інстанції в якост і доказу виконання зобов' яз ань за вказаним договором. Пр и цьому, апеляційна інстанці я, скасовуючи рішення суду пе ршої інстанції та відмовляюч и у задоволенні заявлених ви мог, відхилила такий акт як до каз виконання позивачем зобо в' язань за договором з тих п ідстав, що у такому акті відсу тні ціна переданого майна та посилання на зазначений дог овір, а також те, що за умовами договору передається компле кт каркасу металоконструкці ї розміром 24мх72м, а відповідно до акта передано перелічене у ньому майно і доказів того, що саме це майно є складовими частинами предмету договору купівлі-продажу не надано.

Разом з тим, висновку про те , що позивач не довів факт пере дачі відповідачу товару від повідно до умов договору, апе ляційна інстанція дійшла з п орушенням норм процесуально го права.

Згідно ч.1 ст.33 ГПК України, ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаний акт, що підписаний сторонами, надано позивачем в підтвердження виконання з обов' язань за договором. Пр и цьому, відповідачем не нада но доказів в підтвердження й ого посилань на те, що зазначе ний акт стосується інших пра вовідносин, які існують між с торонами, тобто в порушення ч .1 ст.33 ГПК України не доведено в ідповідні обставини, що прав ильно взято до уваги судом пе ршої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК Укр аїни, обставини справи, які ві дповідно до законодавства по винні бути підтверджені певн ими засобами доказування, не можуть підтверджуватись інш ими засобами доказування.

Чинне законодавство не вст ановлює певних вимог до дока зів передачі товару за догов ором, у т.ч. не визначає обов' язкових для сторін у справі в имог щодо реквізитів такого документу та його змісту.

Таким чином, висновку про те , що відповідний акт не може бу ти прийнятий в якості доказу виконання позивачем зобов' язань за договором, враховую чи не підтвердження відповід ачем доказами тверджень відз иву, суд апеляційної інстанц ії дійшов без врахування вищ евказаних норм процесуально го права.

Посилання відповідача на т е, що відповідачем поставлен і не всі комплектуючі частин и металоконструкції правиль но не взяті судом до уваги, оск ільки не підтверджені відпов ідними доказами.

Ціна товару встановлена ст оронами у п.2.1 договору і стано вить 300000грн.

Як встановлено судом першо ї інстанції, оплата за постав лений товар проведена відпов ідачем лише частково; заборг ованість становить 150 000грн.

Спір у даній справі виник у зв' язку з невиконанням відп овідачем зобов' язань за вищ евказаним договором щодо опл ати поставленого товару.

Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся ЦК України з урахуванням о собливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов'язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться. При цьому, до ви конання господарських догов орів застосовуються відпові дні положення ЦК України з ур ахуванням особливостей, пере дбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Укр аїни, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

В силу ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк оплати товару встано влений сторонами у п.2.2 вищевк азаного договору.

Судом першої інстанції вст ановлено, що відповідач не зд ійснив оплату поставленого й ому товару, допустивши забор гованість у розмірі 150000грн.

За таких обставин, є правиль ним висновок суду першої інс танції щодо обґрунтованості заявлених вимог в частині ст ягнення з відповідача 150000грн. о сновної заборгованості.

Також, колегія суддів погод жується з правильністю висно вку суду першої інстанції що до мотивованості заявлених в имог в частині стягнення зби тків від інфляції та трьох пр оцентів річних.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов'язання, на вимогу кредитор а зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за в есь час прострочення, а також три проценти річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.

Враховуючи встановлення ф акту прострочення грошового зобов' язання відповідачем , суд дійшов правильного висн овку щодо задоволення вимог про стягнення процентів та з битків від інфляції.

Таким чином, рішення суду пе ршої інстанції щодо основної заборгованості, процентів т а збитків від інфляції підля гає залишенню без змін.

Однак, колегія суддів не мож е погодитись з правильністю висновку суду щодо обґрунтов аності вимог в частині стягн ення пені у заявленому позив ачем розмірі та за вказаний н им період з наступних підста в.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-прав ової відповідальності у вигл яді застосування господарсь ких санкцій є вчинене учасни ком господарських відносин п равопорушення у сфері господ арювання. Одним з видів госпо дарських санкцій, згідно ч.2 ст .217 ГК України, є штрафні санкці ї, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦК Укра їни, у разі якщо розмір штрафн их санкцій законом не визнач ено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому дог овором.

Договором передбачена від повідальність у випадку пору шення строків оплати товару у вигляді пені, розмір якої рі вний подвійній обліковій ста вці НБУ від суми невиконаног о зобов' язання за кожен ден ь прострочення (п.7.1 договору).

Однак, задовольняючи вимог и щодо стягнення пені за пері од з 19.01.2008р. по 28.10.2008р., судом першої інстанції не взято до уваги т е, що, в силу ч.6 ст.232 ГК України, н арахування штрафних санкцій за прострочення виконання з обов'язання, якщо інше не вста новлено законом або договоро м, припиняється через шість м ісяців від дня, коли зобов'яза ння мало бути виконано.

При цьому, з розрахунку позо ву вбачається, що пеня нарахо вана позивачем без врахуванн я вимог ч.6 ст.232 ГК України.

З урахуванням максимально го розміру пені, обмеження на рахування пені - шість місяц ів, визначене ч.6 ст.232 ГК Україн и, суми боргу, строку виконанн я зобов' язання, загальний р озмір пені, яка підлягає стяг ненню, становить 16 230грн.

За таких обставин, постанов а Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р . у даній справі підлягає скас уванню як така, що прийнята з п орушенням норм процесуально го права, а рішення господарс ького суду Харківської облас ті від 20.11.2008р. зміні шляхом змен шення розміру задоволених ви мог в частині стягнення пені , а також розподілу судових ви трат.

Так, позивачу за рахунок ві дповідача підлягають відшко дуванню судові витрати, поне сені у зв' язку з: оплатою де ржавним митом позовної заяви - 1 888,73грн.; оплатою витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу - 112,10г рн.

Крім того, в силу ст.49 ГПК Укр аїни, позивачу належить част ково відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати, понесені у зв' язку з оплато ю касаційної скарги державни м митом, а саме у розмірі 944,37грн .

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК Укр аїни, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скарг у суб' єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задово льнити частково.

2. Постанову Харкі вського апеляційного господ арського суду від 21.01.2009р. у спра ві №27/174-08 господарського суду Х арківської області скасуват и.

3. Рішення господарськ ого суду Харківської області від 20.11.2008р. у справі №27/174-08 змінити , шляхом:

- зменшення роз міру сум, які підлягають стяг ненню з суб' єкта підприємни цької діяльності ОСОБА_1 н а користь ОСОБА_2, а саме: шт рафних санкцій до 16230грн., держа вного мита до 1 888,73грн. , витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу до 112,10грн.;

- доповнення резолю тивної частини реченням наст упного змісту: "В іншій частин і позову відмовити".

В іншій частині рішенн я господарського суду Харків ської області від 20.11.2008р. залиши ти без змін.

4.Стягнути з суб' єкта під приємницької діяльності О СОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування вит рат, понесених у зв' язку з оп латою державним митом касаці йної скарги - 944,37грн.

5. Доручити видати наказ на в иконання п.3 резолютивної час тини постанови господарсько му суду Харківської області.

Головуючий суддя Ку зьменко М.В.

Судді Вас ищак І.М.

Пал ій В.М.