Постанова

від 19.04.2016 по справі 820/1377/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 квітня 2016 р. №820/1377/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Треньова І.О.,

представника відповідача - Зінченка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "ХАРКІВСЬКІЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - скасувати податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, №0000222201 від 09.03.2016 року та податкове повідомлення-рішення № 0000232201 від 09.03.2016 року, винесені на підставі акту №68/20-33-22-01-03 від 15.02.2016 року.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки в Акті №68/20-33-22-01-03 від 15.02.2016 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Харківський бронетанковий завод , код за ЄДРПОУ 08099848, з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Торгівельно-будівельний Альянс (код 39097055) за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 року, ТОВ Авіс Центр код 37093305 за період с 01.05.2015 по 31.05.2015 року, ТОВ Електрон-Експерт код 37094728 за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 року, ТОВ ТД фірма Союз ЛТД код 33412020 за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 року, свідчать про порушення Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області норм Конституції України, щодо звинувачення ДП Харківський БТЗ в неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 936375 грн. Висновки Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зроблені без належного ознайомлення з первинними документами та чинним законодавством України. ДП Харківський БТЗ дотримувалося усіх вимог податкового законодавства щодо проведення фінансово - господарських операцій з ТОВ Торгівельно-будівельний Альянс (код 39097055) за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 року, ТОВ Авіс Центр код 37093305 за період с 01.05.2015 по 31.05.2015 року, ТОВ Електрон-Експерт код 37094728 за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 року, ТОВ ТД фірма Союз ЛТД код 33412020 за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 року

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що наведені в акті перевірки факти не надають можливості встановити дійсність отримання ДП "Харківський БТЗ" ТМЦ від постачальників товарів та послуг.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що контролюючим органом в період з 02.02.2016 р. по 08.02.2016 р. на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, наказу №65 від 02.02.2016 року була проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача.

За результатами перевірки контролюючим органом був складений акт №68/20-33-22-01-03 від 15.02.2016 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Харківський бронетанковий завод , код за ЄДРПОУ 08099848, з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Торгівельно-будівельний Альянс (код 39097055) за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 року, ТОВ Авіс Центр код 37093305 за період с 01.05.2015 по 31.05.2015 року, ТОВ Електрон-Експерт код 37094728 за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 року, ТОВ ТД фірма Союз ЛТД код 33412020 за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 року".

Відповідно до висновків акту перевірки №68/20-33-22-01-03 від 15.02.2016 року відповідачем встановлено порушення ДП "ХАРКІВСЬКИЙ БТЗ" п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 936375,19 грн., а саме: травень 2015 року на суму ПДВ 78513,53 грн., липень 2015 року на суму ПДВ 815957,66 грн., серпень 2015 року на суму ПДВ 41904,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24) на суму 857861,66 грн., а саме липень 2015 року на суму ПДВ 815957,66 грн., серпень 2015 року на суму ПДВ 41904,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (ряд.25) на 78513,53 грн., а саме травень 2015 року на суму ПДВ 78513,53 грн.

На підставі висновків викладених в акту перевірки №68/20-33-22-01-03 від 15.02.2016 року, контролюючим органом були винесені наступні податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість:

- №0000222201 від 09.03.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 117771,00 грн., в тому числі 78514,00 грн. за основним платежем та 39257,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000232201 від 09.03.2016 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 857862,00 грн.

З висновками відповідача, що викладені у зазначеному акті перевірки позивач не погодився, надавши 23.02.2016р. листом за вих. №2/23/5 письмові заперечення.

02.03.2016р. за вих. №2775/10/20-33-22-01-10 відповідач надіслав позивачу повідомлення про розгляд заперечень, за результатами якого висновки акту перевірки №68/20-33-22-01-03 від 15.02.2016 року визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було видано наказ №65 від 02.02.2016 року та проведено перевірку на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, однак вказана норма закону з 01.01.2016 року викладена у наступній редакції: документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вказана норма унеможливлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства, а передбачає дослідження виключно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку що у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже діюче законодавство з питань оподаткування не позбавляє права позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, оформленого відповідними податковими накладними, навіть якщо з боку постачальника (продавця) мають місце будь - які недоліки оформлення та складення певних товаросупроводжуючих документів або інші порушення вимог податкового законодавства.

Щодо реальності здійснення господарської операції між позивачем та контрагентами, суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між ДП "Харківський бронетанковий завод" та ТОВ "Електрон-Експерт" відбувалися в рамках виконання договору поставки №22/07/15 від 22.07.2015 р., згідно якого Постачальник (ТОВ "Електрон-Експерт") зобов'язується поставити і передати у власність Покупця ДП „Харківський бронетанковий завод" товари згідно специфікації у додатках до даного договору. Транспортування Товару здійснюється за рахунок та засобами Постачальника. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та діє до 31.12.2015 р. ТОВ "Електрон-Експерт" виписано (оформлено) на адресу ДП "Харківський БТЗ" видаткову накладну №РН-0000231від 30.07.2015 року на загальну суму 209520,0 грн. Товар придбаний ДП "Харківський БТЗ" у ТОВ "Електрон-Експерт" оприбутковано на склад згідно прибуткового ордеру №533 від 30.07.2015 р. ТОВ Електрон-Експерт були складені податкові накладні №22 від 24.07.2015 року та №26 від 30.07.2015 року в яких зазначено, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) в зв'язку з постачанням товарів, визначені правильно та відповідають сумам податкових зобов'язань.

Судом встановлено, що між ДП "Харківський БТЗ" та ТОВ "ТД фірма Союз ЛТД" було укладено договір поставки №15/28 від 28.04.2015 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця на умовах Договору вузли та агрегати в тому числі оптика для БТОТ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Товар. Про узгодження переліку, кількості та ціни товарів між контрагентами свідчать копії наявних в матеріалах справи специфікацій. ТОВ „ТД фірма Союз ЛТД" виписано (оформлено) на адресу ДП "Харківський БТЗ" видаткову накладну №ТД-0000070 від 13.07.2015 року на загальну суму 4550037,98 грн. Перевезення вантажу здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної №13/07 від 13.07.2015 року. Товар придбаний ДП "Харківський БТЗ" у ТОВ„ТД фірма Союз ЛТД" оприбутковано на склад згідно прибуткового ордеру №513 від 13.07.2015 року. ТОВ ТД фірма Союз ЛТД були складені податкові накладні №5 від 13.07.2015 року та №14 від 13.07.2015 року в яких зазначено, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) в зв'язку з постачанням товарів, визначені правильно та відповідають сумам податкових зобов'язань.

З наявних матеріалів справи вбачається, що між ДП "Харківський БТЗ" та ТОВ Авіс Центр було укладено договір підряду №2804015 від 28.04.2015 року, предметом якого було виконання робіт з капітального ремонту покрівлі ремонтного цеху. Про фактичне виконання вказаних робіт свідчать копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2015 року, акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на Ремонт покрівлі, локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 на ремонт покрівлі, які відповідають вимогам законодавства, підписані сторонами. ТОВ Авіс Центр була складена податкова накладна №1 від 14.05.2015 року в якій зазначено, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) в зв'язку з постачанням товарів, визначені правильно та відповідають сумам податкових зобов'язань.

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ Торгівельно-будівельний Альянс , то з наявних матеріалів справи встановлено, що всі документи по взаємовідносинах даного товариства з ДП Харківський БТЗ були вилучені на підставі постанови СБ України від 05 січня 2015 року. Копія постанови та опису документів, які були вилучені у ДП Харківський БТЗ , надавалися Головному державному ревізору інспектору Борздову О.В. під час проведення перевірки. Однак, наявна в матеріалах справи інформація щодо бухгалтерського обліку товарів, отриманих від ТОВ Торгівельно-будівельний Альянс свідчить про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Торгівельно-будівельний Альянс .

Отже, усі первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту. Враховуючи, що реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами повністю підтверджена належними первинними документами, придбані послуги та матеріали використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання наданих послуг з заводського ремонту за технічним станом Виробів, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, формування податкового кредиту.

Відповідно до ст. 72 КАС, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з приписами ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "ХАРКІВСЬКІЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222201 від 09.03.2016 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232201 від 09.03.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Державного підприємства "ХАРКІВСЬКІЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 08099848) судовий збір у розмірі 14634,49 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять чотири гривні 49 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21.04.2016 року.

Суддя Полях Н.А.