Вирок

від 20.04.2016 по справі 604/1368/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1368/15-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/789/151/16 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.1 ст.185 КК України

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні начальника Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2016 року

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

25.04.2013 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.302, ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

08.07.2014 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.289, ст.69, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

26.03.2015 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.152, ч.2 ст.153 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.185 КК України та призначено йому покарання 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, до покарання призначеного даним вироком, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеного вироком від 26.03.2015 року Збаразьким районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.152, ч.2 ст.153 КК України, остаточно до відбуття визначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття призначеного даним вироком покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту його затримання 14 серпня 2014 року.

Вирішено долю речових доказів.

Відповідно до вироку суду, 13 березня 2014 року, біля 22.00год., обвинувачений ОСОБА_7 проїжджав на своєму скутері, по автодорозі Підволочиськ-Збараж та поблизу с.Скорики Підволочиського району Тернопільської області, неподалік саду, належного ТОВ Україна, біля лінії електропередач, на землі, виявив дріт АЖ-50 з ЛЕП-10 кВ №30, належний Підволочиському РЕМ. Переконавшись у тому, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 умисно, таємно викрав вказаний дріт, довжиною 200 метрів вартістю 1574, 35грн. і з ним, з місця злочину зник, завдавши Підволочиському району електричних мереж шкоди на вказану суму.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні начальник Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_8 просить вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 лютого 2016 року стосовно ОСОБА_7 , в частині призначеного покарання за ч.1 ст.185 КК України скасувати, у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м`якість. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вказаним вироком, більш суворим покаранням, за вироком Збаразького районного суду від 26 березня 2015 року, остаточне покарання визначити у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, з порушенням вимог ч.2 ст.63 КК України, що в свою чергу призвело до призначення надто м`якого покарання.

Заслухавши доповідача суддю апеляційного суду, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні начальника Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_8 , і з наведених у ній мотивів просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши характеризуючи дані обвинуваченого, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за яке його визнано винним, за обставин, встановлених судом першої інстанції і викладених у вироку та кваліфікація його дій, апелянтом не оспорюється, а тому в цій частині вирок суду, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження та ухваленні вироку допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.

Підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до положень п.4 ч.1 ст.409 та ч.2 ст.409 КПК України, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

За змістом ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Оскаржуваним вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11лютого 2016 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання за вказаною статтею у виді 6 місяців позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_7 призначено із застосуванням ч.4ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 26.03.2015 року, яким його засуджено за ч.1 ст.152, ч.2 ст.153 КК України і визначено до відбуття покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, суд першої інстанції не врахував вимог ч.2 ст.63 КК України, яка визначає, що строк такого кримінального покарання, як позбавлення волі встановлюється від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Суд першої інстанції, в порушення вимог вищевказаної норми кримінального закону, призначив ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді 6місяців позбавлення волі.

Крім цього, призначаючи ОСОБА_7 остаточне покарання, суд першої інстанції, хоча і застосував правила, визначені ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України, однак не вказав про зарахування у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, частково відбутого обвинуваченим покарання за попереднім вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 26.03.2015 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження та ухваленні оскаржуваного вироку, допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість, у зв`язку із чим вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_7 покарання підлягає скасуванню, з ухваленням нового вироку, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.420 КПК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 , колегія суддів у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який за місцем проживання характеризується з негативної сторони, обставини, які пом`якшують покарання, зокрема його зізнання у скоєному, щире розкаяння. До обставин, що обтяжують покарання відносить рецидив злочину.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає, що йому слід призначити покарання, в межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

Оскільки вказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_7 вчинив до постановлення вироку Збаразьким районним судом Тернопільської області від 26 березня 2015 року, яким його засуджено за ч.1 ст.152, ч.2 ст.153 КК України, остаточне покарання ОСОБА_7 слід призначити за правилами ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, більш суворим покаранням призначеним за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2015 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.153 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

При цьому, слід зарахувати у строк, остаточно призначеного ОСОБА_7 , за сукупністю злочинів покарання, частково відбуте покарання за попереднім вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2015 року, в період з 14 серпня 2014 року по 04 грудня 2015 року.

Окрім того, колегія суддів на виконання вимог ч.5ст.72 КК Українив редакції Закону України від 26листопада 2015 року №838 VIII Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання, вважає за необхідне зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 , термін його перебування в установі виконання покарання УДПтСУ в Тернопільської області №26, відповідно до п.п. ґ ). ч.5 ст.72 КК України, як особі, яка відбуваючи покарання, перебувала в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій, участі у судовому розгляді кримінального провадження, з розрахунку 1 день попереднього увязнення, як два дні відбування покарання, зокрема в період з 05 грудня 2015 року по 20 квітня 2016 року, що за вказаним розрахунком становить 276 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 414, 420 КПК України, ч.5 ст.72 КК України, колегія суддів,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні начальника Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11лютого 2016 року в частині призначеного ОСОБА_7 покарання скасувати.

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 1 (один) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2015 року, призначити остаточне покарання ОСОБА_7 у виді 5 (пять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Зарахувати у строк, остаточно призначеного ОСОБА_7 , за сукупністю злочинів покарання, частково відбуте покарання за попереднім вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 березня 2015 року, в період з 14 серпня 2014 року по 04 грудня 2015 року, що становить 478 днів.

Відповідно до ч.5 ст.72 КПК України, в редакції Закону України від 26листопада 2015 року №838 VIII Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 , термін його перебування в установі виконання покарання УДПтСУ в Тернопільської області №26, відповідно до п.п. ґ ). ч.5 ст.72 КК України, як особі, яка відбуваючи покарання, перебувала в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій, участі у судовому розгляді кримінального провадження, з розрахунку 1 день попереднього увязнення, як два дні відбування покарання, зокрема в період з 05 грудня 2015 року по 20 квітня 2016 року, що за вказаним розрахунком становить 276 днів.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2