Рішення

від 22.03.2007 по справі 17/53/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/53/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" березня 2007 р.                                                 Справа №  17/53/07

  м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача - Клюшин М.В., дор. № 1 від 22.11.2006 р., Доглядний В.І., директор,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/53/07

за позовом Миколаївського колективного підприємства «Миколаївсільгаз»,

м. Миколаїв, вул.Спаська,12,

до колективного підприємства ім. Коларова,

м. Миколаїв, п. Тернівка, вул. Кіровоградська,23,

про визнання права власності, -

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у відзиві на позов позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розглянути справу без участі представників відповідача.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати право власності на нежитловий об'єкт - адміністративну будівлю, розташовану за адресою м.Миколаїв, сел. Тернівка, вул. Кіровоградська,23 А.

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на підставі протоколу №7 від 13 квітня 1992 р. засідання правління, 28 травня 1992 р. між колективним підприємством їм. Коларова, надалі «Відповідач» та Миколаївським об'єднанням «Міжрайгазполимер», на цей час Миколаївське колективне підприємство «МІКОЛАЇВСІЛЬГАЗ», надалі «Позивач», було укладено договір №12 купівлі - продажу нежитлового об'єкту: адміністративної будівлі Відповідача загальної площею 430,0 м.кв., розташованої по адресі: м. Миколаїв, п. Тернівка, вул. Кіровоградська,23 А.

На підстави рахунку-фактури №65 від 13 квітня 1992р. та згідно видаткової накладної №830 від 27 травня 1992р, акту№4 прийому-передачі основних засобів від 28 травня 1992р. Відповідач передав, а Позивач прийняв придбаний об'єкт.

Згідно технічного паспорту на будівлю, оформленому ЗО квітня 2003 року Миколаївським міжміським інвентарним бюро - інвентаризаційна вартість будівлі складає 13 864 грн.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що правовідносини, що є предметом   позову за цією справою, виникли  до 01.01.2004 р., але фактично продовжували існувати і після 01.01.2004 р., то при вирішенні спору повинен застосовуватись Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р., що набрав чинності з 01.01.2004 року, та Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року, що набрав чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На час укладення даної угоди нотаріальне посвідчення її не вимагалось.

Така вимога виникла лише з прийняттям нового Цивільного кодексу України, а саме ст.657, яка передбачає обов'язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію щодо договорів купівлі-продажу нерухомого товару.

На цей час позивачем прийняте рішення про продаж даної будівлі, однак, враховуючи те, що на звернення до відповідача відносно нотаріального посвідчення договору 28 травня 1992р. відповідач заперечує проти цього та своєю бездіяльністю не надає можливості здійснити нотаріальне посвідчення договору та його державну реєстрацію, чим порушує право позивача на розпорядження майном, яке належить йому на праві власності.

Враховуючи викладене, а також те, що угода від 28 травня 1992 року купівлі -продажу нежитлового об'єкту, яка була укладена між сторонами, не визнана у встановленому порядку недійсною і є чинною, Позивач правомірно набув право власності на майно відповідно до вимог чинного на той момент законодавства України, бездіяльність Відповідача перешкодує Позивачеві в здійсненні права власності на будівлю.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Між сторонами було укладено договір купіві - продажу № 12 від 28.05.1992 р., факт зазначеного сторонами не оспорюється.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до п. 2 ст. 48 Закону України "Про власність", ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

Згідно п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема рішенням суду.

На даний час відповідно до приписів ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору , але одна іх сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Керуючисть ст.ст. 82,84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:                                                              

1.  Уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.  Визнати  за  Миколаївським  колективним  підприємством   «Миколаївсільгаз»право власності на нежитловий об'єкт - адміністративну будівлю загальною площею 430 м.кв., яка розташована за адресою : м.Миколаїв, сел.Тернівка, вул.Кіровоградська, 23 - А

   Суддя                                                        Коваль С.М.