Ухвала

від 20.04.2016 по справі 522/6108/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/515/16

Номер справи місцевого суду: 522/6108/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2016 р. про задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави стосовно

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займаючого посаду головного інженера ДП «Чоразморшлях», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ст. 191 ч. 5 КК України, внесеного до ЄРДР 27.01.2015 р. за № 12015160790000009, -

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення за ознаками ст. 191 ч. 5 КК України за наступних обставин.

27.01.2015 р. до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за №12015160790000009 за ознаками ст. 191 ч. 5 КК України, за фактом того, що службові особи державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів» Міністерства інфраструктури України, спільно з невстановленими на даний час особами ТОВ «МЕРЕДІС ФІНАНС» та іншими особами, вчинили дії, направленні на розтрату майна ДП «Чоразморшлях» в інтересах інших осіб, шляхом списання основних засобів підприємства, а саме 18 суден та продажу їх на аукціоні за заниженими цінами, чим спричинили шкоду підприємству більш ніж 10 млн. грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що ще 23.01.2008 року рішенням Господарського суду Одеської області розпочато банкрутство ДП «Чоразморшлях» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв`язку з наявністю боргів перед ПАТ «Укрсоцбанк».

В подальшому 01.07.2014 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «МЕРЕДІС ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого останньому надано право вимоги від ДП «Чоразморшлях» сплати грошових коштів за кредитами, отриманими у 2003 році. 30.09.2014 року рішення Господарського суду Одеської області з ДП «Чоразморшлях» на користь ТОВ «МЕРЕДІС ФІНАНС» стягнуто відсотки за користування кредитом в загальній сумі 7971671 грн. 61 коп. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2014 року у справі про банкрутство ДП«Чоразморшлях» скасовано раніше накладений арешт на майно підприємства.

29.09.2014 року відбулось засідання комітету кредиторів для вирішення питання про списання плавзасобів, яким надано дозвіл на списання 18 плавзасобів і на їх подальшу реалізацію утвореного негабаритного судового металобрухту за умови погодження з Міністерством інфраструктури України.

Після цього на підставі раніше укладеного договору від 23.04.2014 року між ДП«Чоразморшлях» та ПП «Міжгосподарський науково-дослідний центр «Транссервіс-1» була проведена експертиза по оцінці сталевого вуглецевого брухту та відходів виду 510 відповідно до ДСТУ 4121-2002 (нерозділений судовий металобрухт) 18-ти плавзасобів, в основу якої покладено Лист ДП «Держзовнішінформ» від 19.05.2014 року про те, що станом на 15.05.2014 року розрахунковий рівень ринкових цін сталевого вуглецевого брухту та відходів виду 510 (нерозділений судовий металобрухт), вагою до 300 тонн на внутрішньому ринку може становити 1900 - 1950 гривень за 1 тонну. Вказана ціна діяла до 01.08.2014 року. Оцінка була проведена 31.07.2014 року.

В подальшому наказом Міністерства інфраструктури України №507 від 13.10.2014 року надано дозвіл на списання з балансу плавзасобів у кількості 20 одиниць та їх подальшу реалізацію.

Після цього ОСОБА_9 , діючи умисно на підставі зазначеного наказу №507 від 13.10.2014 року, в порушення п. 10 Постанови КМУ від 08.11.2007 року №1314, для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій, не залучив для участі у роботі комісії представника відповідної інспекції та, продовжуючи свої дії, спрямовані на розтрату державного майна в інтересах третіх осіб, 15.10.2014 року уклав договір на виконання послуг щодо організації проведення аукціону з продажу вказаного вище майна, не зважаючи на те, що висновок про оцінку 18 плавзасобів сплинув ще 01.08.2014 року і призначив аукціон, який був проведений 18.11.2014 року та в ході якого було укладено договори купівлі-продажу з ТОВ «Стіл-Маркет» на 18 плавзасобів, які списано з балансу для демонтажу на металобрухт загальною вагою 11168, 198 тонн на суму 21795610 гривень (без ПДВ), яку ТОВ «Стіл-Маркет» 21.11.2014 року перерахувало на рахунки ДП «Чоразморшлях».

Проте, згідно проведеної товарознавчої експертизи №1318-1334 від 25.02.2016 р. встановлено, що на час здійснення експертної оцінки вартість 18 плавзасобів станом на 31.07.2014 р. склала 30492156 грн. (без ПДВ), а на час проведення аукціону та укладення договорів купівлі-продажу у листопаді 2014 року - склала 33953988 грн. (без ПДВ).

На підставі викладеного орган розслідування прийшов до висновку, що ОСОБА_9 , діючи умисно, здійснив розтрату майна державного підприємства шляхом його відчуження за завідомо заниженими цінами, після чого виручені від продажу грошові кошти у період з 01 по 03 грудня 2014 року перерахував підприємству ТОВ «МЕРЕДІС ФІНАНС», посадовими особами якого є мешканці м. Луганськ, та яке за своєю юридичною адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенко, 21, к. 3, не перебуває, чим заподіяв збитки державі в особливо великих розмірах, на загальну суму 33953988 грн., що представляє собою особливо великий розмір.

07.04.2016 р. ОСОБА_9 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В цей же день, слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі, який в достатній мірі забезпечить відшкодування заподіяних збитків від кримінального правопорушення, які склали понад 12 млн. грн., стосовно ОСОБА_9 . Клопотання обґрунтоване тим, що підозра, повідомлена ОСОБА_9 , є обґрунтованою, що підтверджується зібраними матеріалами, та у зв`язку зі спричиненням вели кого збитку державі (12 млн. грн.), є реальні ризики, які дають підстави вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 УПК України, а саме: переховуватись від органів досудового слідства або суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином, тому, виходячи з наведеного вище, на даний час, на думку слідчого, застосувати більш м`який запобіжний захід неможливо.

11.04.2016 р. ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси клопотання слідчого задоволено та до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 (триста) розмірів мінімальної заробітної плати 413400 грн., з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, мотивоване тим, що прокурором та слідчим надано достатньо доказів, які свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розслідування ризикам.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 8708 мінімальних заробітних плат, що складає 12 млн. гривень, посилаючись на те, що ухвала слідчого судді в частині розміру застави є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, яким заподіяно збитки державі в особливо великих розмірах, тому розмір застави повинен бути визначений з урахуванням ч. 5 ст. 182 КПК України, та має бути достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Крім того, у прокуратури є обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_9 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому в даному кримінальному провадженні у підозрюваного наявні всі ризики, передбачені КПК України.

Від сторони захисту апеляція не надходила.

Проте в письмових запереченнях щодо збільшення розміру застави захист звертає увагу на те, що застава має бути такою, щоб особа могла її сплатити, виходячи з її матеріального становища та на той факт, що розмір ймовірного збитку, в завданні якого підозрюється ОСОБА_9 , обвинуваченням чітко не встановлений та ґрунтується лише на різниці вартості розділеного та нерозділеного судового металевого лому, а не на висновках експертизи щодо розміру завданого збитку. В запереченнях також стверджується про необґрунтованість підозри.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення слідчого з приводу розміру заподіяної шкоди, захисника та підозрюваного, які заперечували проти апеляції, розглянувши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 404 КПК України апеляційний суд розглядає кримінальне провадження в рамках апеляційних вимог.

Як видно з апеляційної скарги, прокурором оскаржується тільки розмір застави, який, на його думку, має бути не меншим розміру заподіяної шкоди.

Відповідно до ухвали слідчого судді, при визначенні розміру застави він врахував обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , його тяжкість та визначив заставу у максимальному розмірі (300 мінімальних зарплат), передбаченому п.3 ч.5 ст.182 КПК України, яка може бути визначена при вчиненні особливо тяжкого злочину, оскільки прийшов до висновку, що такий розмір може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, оскільки він відповідає обставинам кримінального провадження.

Заперечуючи проти апеляції, захисник та підозрюваний пояснили, що останній не завдавав шкоди державі, плавзасоби були продані по ціні, яка перевищувала ринкову ціну, а висновок органу слідства не відповідає фактичним обставинам, оскільки плавзасоби продавались як нерозділений судовий металобрухт (за вагою плавзасобу в цілому без виділу чистого металобрухту), а органом розслідування проведена товарознавча експертиза 18-ти проданих плавзасобів, виходячи із ціни розділеного металобрухту, в зв`язку з чим вона виявилась значно вищою. Але продавець не розділяв металобрухт, так як це вимагає великих фінансових затрат. Перед аукціоном з ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» була витребувана інформація про ринкову ціну металобрухту виду № 510 (нерозділений судовий металобрухт) станом на 06.10.2014 р. складала 1800-1850 грн. Копію відповідної довідки було надано слідчому судді та надано апеляційному суду в додатках до заперечень на апеляційну скаргу (а.п. 65-66). Більше того в договорах купівлі-продажу містилась вимога до покупця про повернення продавцю кольорових металів після розділу металобрухту. Сторона захисту звернула увагу і на те, що підозрюваний підписав договір про відчуження нерозділеного металевого лому, в якому були передбачені обов`язки, крім повернення продавцю кольорових металів, також обов`язок самовивозу придбаного товару. Саме покупець мав нести витрати по демонтажу деяких вузлів та агрегатів, транспортування плавзасобів у місце розділки, на саму розділку та сортування металобрухту. В рамках марки металобрухту « 510» передбачено два види лому розділений та нерозділений. В даному випадку продавався нерозділений.

З огляду на вказані пояснення апеляційний суд оглянув в судовому засіданні представлений прокурором та слідчим висновок товарознавчої експертизи від 25.02.2016 р., якою встановлена ціна проданих плавзасобів на листопад 2014 р. у розмірі 33953988 грн., в тексті якого значиться про оцінку металу, отриманого від обробленого судна, а також встановлено, що списувати ці плавзасоби та реалізовувати їх в якості металобрухту було доцільно.

З цього приводу ні прокурор, ні слідчий зрозумілих пояснень не надали про те, який метал (розділений чи нерозділений) оцінювався експертом та заявили, що ще будуть з`ясовувати це питання. Це при тому, що розслідування по кримінальному провадженню здійснюється більше року та ще в судовому засіданні апеляційного суду Одеської області при розгляді апеляційної скарги ТОВ «Стіл-Маркет» (покупця плавзасобів) на ухвалу слідчого судді від 13.08.2015 р. про арешт майна - куплених плавзасобів, було встановлено, що продаж здійснювався по ціні нерозділеного судового металобрухту, а в клопотанні про арешт майна прокурором була подана довідка ДП «Держзовнішінформ» про встановлення ціни на розділений судовий металобрухт.

Не дивлячись на встановлені обставини по підміні предмету оцінки, орган розслідування до цього часу цей факт не усунув та в 2016 р. провів експертне дослідження, ймовірно, по розділеному судовому металобрухту.

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, наявність розміру шкоди в 12 млн. гривень визиває обґрунтовані сумніви та є недоведеним.

З огляду на викладене, підстав збільшувати розмір застави колегією суддів не встановлено, оскільки не встановлено виключних обставин для цього. Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для особи, стосовно якої він визначається.

На підставі викладеного колегією суддів не встановлено підстав для скасування рішення слідчого судді, а тому в апеляції прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 422, 419, 182, 183, 193, 194 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2016 р. про задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 413400 гривень стосовно ОСОБА_9 без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4