Постанова

від 20.04.2007 по справі а36/171-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.04.07р.

Справа № А36/171-07

За позовом  Покровської міжрайонної державної податкової

інспекції, смт.Покровське Дніпропетровської області 

до  - Суб"єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи - підприємець ОСОБА_1, с.Васильківка Васильківського району

Дніпропетровської області 

      - Суб"єкта підприємницької

діяльності - приватного підприємства "Інформтехсервіс", м.Донецьк

про

визнання усного договору та стягнення 90 000грн.00коп.

Суддя  Кожан М.П.

Секретар судового засідання

Гриценко О.І.

Представники сторін:

          від позивача:

Колісник І.В., довіреність №34/8/10 від 10.01.2007р..

від відповідача-1: ОСОБА_1,

посвідчення водія НОМЕР_2, ОСОБА_2

        від відповідача-2: представник не

з"явився.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі

ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства

України.

Позивач звернувся до господарського

суду з позовом у якому просить визнати усний договір, укладений 09.02.2004 року

між Відповідачами: суб'єктом підприємницької діяльності приватним підприємством

"Інформтехсервіс" та суб'єктом    

підприємницької    

діяльності-фізичною    

особою    ОСОБА_1 у формі договору

купівлі-продажу - недійсним як такого, що суперечить інтересам держави та

суспільства; стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності приватного

підприємства "Інформтехсервіс" на користь суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 90 000 грн.; стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави суму 90

000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

договір між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений з метою завідомо

суперечною інтересам держави та суспільства і повинен бути визнаний недійсним

на підставі ст.207 ЦК України. Відповідно до рішення Господарського суду

Донецької області по справі №14/249в  від

24.07.2003р. скасовано державну реєстрацію приватного підприємства

"Інформтехсервіс". Крім того, 05.09.2003р.  анульовано свідоцтво  про реєстрацію  платника податку на додану вартість

№07930266, приватного підприємства "Інформтехсервіс".

За таких обставин позивач зазначає,

що відповідачі переслідували мету, що суперечить інтересам держави та

суспільства, а саме ухилення від сплати податків до бюджету.

       На адресу суду повернувся поштовий

конверт, направлений на адресу відповідача-2, з відміткою про відсутність

даного підприємства за вказаною позивачем у позовній заяві адресою.

Відповідач-1 заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що

при укладенні та виконанні спірного договору були складені усі необхідні

документи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача 1,2,

так як останні буди належним чином повідомлені про час та місце судового

засідання за адресою, зазначеною у податкових накладних, реєстраційних

документах та довідці з ЄДРПОУ від 12.09.06р., у зв'язку з чим справа

розглядається за наявним в ній матеріалами.

      В судовому засіданні 19.03.07р.,

04.04.07р. оголошувались перерви.

У судовому засіданні оголошено

вступну та резолютивну частини постанови, згідно ст. 160 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Покровською міжрайонною державною

податковою інспекцією в січні 2005 року було проведено планову комплексну

документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства

суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (індифікаційнийний

номер - ІНФОРМАЦІЯ_1), за період з 23.05.2003 року по 30.09.2004 року, за

наслідками якої складено Акт від НОМЕР_4.

В ході перевірки було встановлено

факт взаємовідносин Відповідача-1 з суб'єктом підприємницької діяльності -

приватним підприємством "Інформтехсервіс" (код ЄДРПОУ - 30479150),

(далі Відповідач-2) відносно господарських правовідносин. Згідно укладеного

усного договору купівлі - продажу від 09 лютого 2004 року Відповідач - 2

поставив товар (насіння соняшнику), а Відповідач - 1 прийняв та оплатив товар. Виконання

договору Відповідачем - 2 підтверджується наступним:

- податкова накладна від НОМЕР_5;

- видаткова накладна насіння

соняшнику НОМЕР_5 в кількості 72

409 кг на загальну суму 75 000

грн.+ 15 000 грн. (ПДВ) = 90 000 грн.;

- рахунок НОМЕР_5 року.

Виконання договору Відповідачем - 1

підтверджується квитанціями до прибуткових ордерів: квитанція до прибуткового

ордеру б/н від 09.02.2004 року на суму 47 000 грн. та квитанція до прибуткового

ордеру б/н від 10.02.2004 року на суму 43 000 грн.

В підставах платежу у вищенаведених

квитанціях до прибуткового ордеру зазначається: "За соняшник по рахунку

НОМЕР_5".

Суд вважає за необхідне

задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст.207 ГК України

недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і

суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.

Рішенням рішення Господарського

суду Донецької області по справі №14/249в 

від 24.07.2003р. скасовано державну реєстрацію приватного підприємства

"Інформтехсервіс".

При цьому, рішенням суду

встановлено, що ПП "Інформтехсервіс" 

не подає податкові декларації та звіти 

з 14.06.1999р.

05.09.2003р.  анульовано свідоцтво  про реєстрацію  платника податку на додану вартість

№07930266, приватного підприємства "Інформтехсервіс".

Як встановлено судом спірну угоду

укладено та виконано у 2004 році, тобто вже після скасування державної

реєстрації приватного підприємства "Інформтехсервіс" та анулювання

його свідоцтва  про реєстрацію  платника податку на додану вартість. Проте,

відповідачем-1 від відповідача-2 було отримано податкову накладну від НОМЕР_5,

яку останній видавати не мав права. На підставі вказаної податкової накладної

відповідачем-1 було включено до податкового кредиту 15000грн.

На підставі акту перевірки  НОМЕР_1 позивачем прийнято податкове

повідомлення-рішення НОМЕР_2, яким визначено 

податкове зобов'язання з податку на додану вартість Відповідача-1  у сумі 21767грн.83коп.

Вказане податкове зобов'язання було

визначено позивачем у зв'язку із укладенням та виконанням спірного договору. На

момент розгляду справи вказане податкове повідомлення-рішення у встановленому

законом порядку не скасовано.

З викладеного вбачається, що в

результаті укладення спірного договору  з

особою, державно реєстрація якої на момент укладення договору була

скасована  і яка не мала права видавати

податкові накладні, сторони спірного договору мали намір ухилитись від сплати

податків до бюджету, що підтверджується 

податковим повідомленням-рішенням 

НОМЕР_2 Покровської міжрайонної державної податкової інспекції.

Здійснення невстановленою особою

господарської діяльності від імені юридичної особи державна реєстрація якої

скасована, на яку законодавством покладені конкретні обов'язки у сфері

оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії

умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати

прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.

Тому угоди, укладені від імені цих

підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що

укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Інтерес держави і суспільства у

сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного

сплачувати податки і збори, закріпленому в статті 67 Конституції України та

законах України про оподаткування, та відповідних повноваженнях державних

органів: Верховної Ради України приймати закони, якими виключно встановлюється

система оподаткування (статті 85, 92 Конституції України), Президента України

підписувати закони, прийняті Верховною Радою України (стаття 106 Конституції

України) та обов'язку Кабінету Міністрів України забезпечувати проведення

податкової політики (стаття 116 Конституції України).

           Відповідно до ст. 207 Господарського

кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає  вимогам закону, або вчинено з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і 

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням

хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може 

бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу державної влади

визнано судом недійсним повністю або в частині.

        Відповідно до ст..208 Господарського

кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що

вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру 

в  обох  сторін 

-  у  разі виконання  зобов'язання 

обома  сторонами  -  в  доход 

держави за рішенням суду стягується все одержане ними за

зобов'язанням,  а у разі  виконання 

зобов'язання  однією  стороною 

з  другої сторонни стягується в

доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на

відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе

одержане нею повинно бути повернено другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на

відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З огляду на положення ст.207 ГК

України суд застосовує наслідки визнання договору недійсним.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163

Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та

перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов

задовольнити.

Визнати усний договір, укладений

09.02.2004 року між Відповідачами:

суб'єктом підприємницької

діяльності приватним підприємством "Інформтехсервіс" тасуб'єктом     підприємницької     діяльності-фізичною     особою    

ОСОБА_1 у формі договору купівлі-продажу - недійсним як такого, що

суперечитьінтересам держави та суспільства.

Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності приватного підприємства "Інформтехсервіс" на користь

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 90 000 грн.

Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави (р/р 35210001002077 УДК у

Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 20288931) суму 90 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу

адміністративного судочинства України заява 

про  апеляційне  оскарження 

постанови  суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі  

складення   постанови  у 

повному  обсязі  відповідно 

до статті 160 цього Кодексу -  з  дня 

складення  в  повному 

обсязі.

Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом

двадцяти  днів після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у

відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Суддя                                                                                                        

М.П.Кожан

Дата

складення постанови у повному обсязі- 20.04.2007р.