Вирок

від 26.04.2016 по справі 371/319/16-к

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.04.2016 Єдиний унікальний № 371/319/16-к

Провадження №1-кп/371/33/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року Миронівський районний суд Київської області

в складі:головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка кримінальне провадження №12016110220000113 від 22 лютого 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , (ід.н. НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Медвин Богуславського району Київської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , українця, гр-на України, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого ,-

за ст. ст..15 ч.2, 185 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2016 року біля 22.30 години обвинувачений ОСОБА_4 з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, взявши з території свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , металевий візок та господарську сокиру, попрямував до перехрестя автодороги державного значення Р-19 «Фастів-Митниця-Обухів-Ржищів-Канів» в місті перетину з автодорогою місцевого значення Ємчиха-Ходорів, а саме на ділянці 128 км 300м. вказаної автодороги. Пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, за допомогою принесеної з собою господарської сокири таємно відкопав з грунту належні філії «Рокитнянське районне дорожнє управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» дерев`яну стійку довжиною 3 метри вартістю 24 грн., на якій були прикріплені дорожні знаки, а саме: 7.2.1 «Зона дії» вартістю 228 грн; 7.12 «Ожеледиця» вартістю 228 грн; 7.13 «Вологе покриття» вартістю 228 грн; 1.13 «Слизька дорога» вартістю 228 грн. Поклавши вказані речі на власний металевий візок, попрямував в сторону свого будинку, однак, на відстані 150 метрів від місця вчинення злочину, був затриманий працівниками поліції. Таким чином, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 міг завдати майнової шкоди філії «Рокитнянське районне дорожнє управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на загальну суму 936грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, пояснив, що 21 лютого 2016 року в вечірній час взяв дома візка та сокиру і поїхав на дорогу, щоб викопати металевого знака та встановити біля свого двору. Підійшовши до стійки, на якій розміщені чотири дорожні знаки, розхитав його та витягнув, оскільки він був закопаний неглибоко, поклав викрадене на візок та попрямував додому, але відразу ж був затриманий працівниками поліції.

У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом зясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом розяснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ст.15 ч.2, ст..185 ч.1 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні обвинуваченому міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що помякшують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття обвинуваченого, його правдиві покази, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, тяжких наслідків від його дій не настало, є особою пенсійного віку, викрадене повернуто потерпілому і він до обвинуваченого претензій не має.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи наявність декількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, який досяг пенсійного віку у звязку з чим йому неможливо призначити покарання у виді громадських чи виправних робіт, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі та звільнити від відбування покарання, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши ст.ст.75,76 КК України.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на один рік.

Відповідно до п.2,3,4 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтись в цей орган для реєстрації.

Речові докази: металевий візок та сокиру вважати повернутими за належністю їх власнику ОСОБА_4 ; деревяну стійку з дорожними знаками у кількості 4-х штук вважати повернутими їх власнику через представника потерпілого.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч.3 ст. 376 КПК України розяснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію цього вироку.

Суддя підпис ОСОБА_1 .

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_1 .