Ухвала

від 21.04.2016 по справі 587/208/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №587/208/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/744/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 23

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Косівщинська

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 березня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Косівщинська про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Косівщинська до ОСОБА_3 про стягнення збитків, орендної плати та розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а :

16 січня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який уточнила в ході супросила суд стягнути з ТОВ Агрофірма Косівщинська на її користь заборгованість по орендній платі за 2011 рік в сумі 1147,69 грн., а також 3% річних у сумі 98,01 грн., пеню у розмірі 87,49 грн., інфляційне збільшення заборгованості у сумі 221,74 грн. та пеню за прострочення виплати орендної плати за 2012 рік у сумі 149,20 грн., розірвати договір оренди землі від 04 січня 2005 року укладений між нею та ТОВ Агрофірма Косівщинська , а також стягнути з відповідача 487,20 грн. судового збору.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та звернувся до суду з зустрічним позовом і просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений з ОСОБА_3, стягнути 1443,01 грн. виплаченої за 2013 рік орендної плати з врахуванням суми переплати та 18223,58 грн. збитків, а також судові витрати по справі.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ Агрофірма Косівщинська про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі та у задоволенні зустрічного позову ТОВ Агрофірма Косівщинська до ОСОБА_3 про стягнення збитків, орендної плати та розірвання договору оренди землі, відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

При цьому доводить, що орендар не платив орендну плату позивачу у 2011- 2012 роках, чим порушив умови договору оренди. Частково орендна плата була сплачена лише в листопаді 2013 року. Отже вважає, що систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

В апеляційній скарзі ТОВ АФ Косівщинська , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що дії ОСОБА_3 щодо передачі земельної ділянки у користування ТОВ Авіс-Україна є протиправними, оскільки порушують право ТОВ Агрофірма Косівщинська на користування зазначеною земельною ділянкою. Отже, завдані збитки, відповідно до норм цивільного законодавства та пунктів 24, 29, 39 договору, підлягають відшкодуванню в повному обсязі особою, яка їх завдала, тобто ОСОБА_3 Вказує, що ТОВ АФ Косівщинська сплатила ОСОБА_3 кошти у сумі 925,79 грн., а також частково сплатило в рахунок майбутніх виплат 517,22 грн. Оскільки, товариство у 2013-2014 році не могло користуватися земельною ділянкою по незалежним від нього обставинам, порушення ОСОБА_3 умов договору, то воно повинно бути звільнено від орендної плати за 2013 -2014 роки.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника ТОВ Агрофірма Косівщинська та доводи позивача ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата за 2013 рік була виплачена позивачу своєчасно і у повному обсязі, орендна плата за 2011 і за 2012 роки була виплачена із порушеннями визначених договором строків, однак теж у повному обсязі з урахуванням інфляційних збитків та пені. Сам лише факт несвоєчасної сплати орендної плати за спірні періоди не може свідчити про систематичне невиконання зобов'язань і не може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Агрофірма Косівщинська не надано суду належних доказів щодо порушення його прав і завдання збитків.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, вірно визначивши юридичну природу спірних правовідносин і застосувавши відповідні їм норми матеріального права.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії IV-СМ №009562, виданого 24 січня 2000 року на підставі рішення Косівщинської сільської ради Сумського району, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Косівщинської сільської ради Сумського району (а.с.13).

04 січня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Косівщинська був укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_3 надала в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,72 га, який 18 грудня 2006 року за №040661303107 зареєстрований у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України . Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29466,74 грн. Орендна плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі становила 442 грн., що становить 1,5% від грошової оцінки земельного паю. Відповідно до п. 11 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься до 30 числа останнього у звітному році місяця (п. 12 договору). Договір укладено на п'ять років (п. 8 договору).

Крім того, п. 14 цього договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки, зокрема, в разі змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, а п. 14а договору передбачає, що у разі несплати орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 36 вказаного договору, його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання іншою стороною договірних зобов'язань, а також з інших підстав, визначених законом (а.с.8-9).

Земельна ділянка була передана позивачем та прийнята відповідачем в оренду згідно з актом приймання - передачі від 19 грудня 2006 року (а.с.9 зв.).

01 січня 2009 року між сторонами був укладений додатковий договір до вказаного вище договору оренди землі, який був зареєстрований у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного кадастру 08 жовтня 2010 року за №041061301099. Пунктом 1.2 додаткового договору в новій редакції викладено п.8 договору оренди землі та збільшено до 10 років строк оренди, пунктом 1.3 внесено зміни до п.9 договору та визначено, що орендна плата вноситься в розмірі 1083,75 грн. за рік, що становить 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної частки. Відповідно до п. 1.3. додаткового договору п. п. 5, 9 договору викладені у новій редакції, за якою орендна плата встановлена у розмірі 1083,75 грн., що становить 3% від нормативно-грошової оцінки земельного паю - 36125,14 грн. (а.с.10).

28 листопада 2013 року ТОВ Агрофірма Косівщинська виплатило ОСОБА_3 1712,89 грн. орендної плати за 2011-2012 роки, та 1712,89 грн. - за 2013 рік, а всього 3425,78 грн. (а.с.14, 38-39).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтями 141, 143 ЗК України визначений вичерпний перелік підстав для припинення та примусового припинення права користування земельною ділянкою, що не підлягає розширеному тлумаченню.

Зокрема, пунктом д ст. 141 ЗК України, як підстава для припинення права користування земельною ділянкою, передбачена систематична несплата орендної плати.

Із положень ст. 13 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин, вбачається, що договір оренди землі - це договір, згідно з яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Розмір, форма та строки орендної плати за землю, які відповідно до ст. 21 цього Закону встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Обов'язки та права сторін договору визначені ст.ст. 24 і 25 даного Закону та умовами договору. Так, в силу ч.1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець вправі, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що орендна плата за 2013 рік була виплачена позивачу своєчасно і у повному обсязі, орендна плата за 2011 і за 2012 роки їй виплачена поштовим переказом 26 листопада 2013 року, тобто із порушеннями визначених договором строків, однак теж у повному обсязі з нарахуванням інфляційних та пені (а.с.38-39).

Орендна плата за користування спірною земельною ділянкою, виходячи з умов укладених між сторонами договорів оренди землі та з урахуванням індексів інфляції становить:

за 2011 рік - 1151 грн. 74 коп. (1083 грн. 75 коп. х 101,6 (індекс інфляції за жовтень-грудень 2010 року) х 104,6);

за 2012 рік - 1151 грн. 74 коп.;

за 2013 рік - 1157 грн. 50 коп. (1151 грн. 74 коп. х 100, 5).

На підставі п. 14 а договору від 04 січня 2005 року, за кожен день прострочення виплати орендної плати, нарахованої за 2011 рік та 2012 рік, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,01 %, що становить відповідно 81 грн. 77 коп. (1151 грн. 74 коп. х 710 х 0,01%) та 39 грн. 74 коп. (1151 грн. 74 коп. х 345 х 0,01%).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність за неналежне виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати за 2011-2012 роки, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, становить 67 грн. 21 коп. (1151 грн. 74 коп. х 3% : 365 х 710) та 32 грн. 66 коп. (1151 грн. 74 коп. х 3% : 365 х 345) відповідно.

Таким чином, розмір орендної плати за 2011 рік склав 1300,72 грн. (1151,74 грн. + 81,77 грн. + 67,21 грн.), за 2012 рік - 1224,14 грн. (1151,74 грн. + 39,74 грн. + 32,66 грн.) та за 2013 рік - 1157,50 грн.

Ураховуючи передбачені ст. 16 Податкового кодексу України відрахування із зазначених сум у вигляді 15 % податку з доходів фізичних осіб, до виплати ОСОБА_3 за 2011- 2013 року належало 3130 грн. 01 коп. (3682 грн. 36 коп. - 552 грн. 35 коп.). Позивачу ж фактично виплачено 3425 грн. 78 коп., що більше ніж належало до сплати. Сума переплати становить 295 грн. 77 коп.

Отже, за встановлених фактичних обставин справи та вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності факту лише неналежного виконання орендарем умов договору про строки виплати орендної плати за землю, та відповідності факту несплати взагалі орендної плати як підстави для розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що під час дії укладеного між сторонами договору оренди землі від 04 січня 2005 року - 10 листопада 2011 року ОСОБА_3 уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ Авіс-Україна , кадастровий номер якої 5924783800:09:003:0041. 21 грудня 2012 року проведена державна реєстрація договору.

Проте, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ Авіс-Україна та ОСОБА_3 (а.с.87-90).

Під час розгляду цієї справи ТОВ Агрофірма Косівщинська надала докази на підтвердження того факту, що саме вони обробляли спірну земельну ділянку ОСОБА_3 протягом 2013-2014 років.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про оренду землі збитками вважаються, зокрема, доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди можуть бути відшкодовані тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ТОВ Агрофірма Косівщинська не надала належних доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки планувало засіяти в 2013 - 2014 роках саме соняшником або озиминою, а не будь-якими іншими культурами. Крім того зі звіту форми №4-СГ Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2013 року вбачається, що ТОВ Агрофірма Косівщинська на орендованих землях, в тому числі і на земельній ділянці ОСОБА_3, окрім іншого, вирощувало багаторічні трави, а саме люцерну на сіно, зелений корм, силос (а.с.127-128).

Отже, посилання у позові та в апеляційній скарзі про наявність у орендаря збитків у вигляді упущеної вигоди лише за самим фактом укладення ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки з іншим орендарем є необґрунтованим.

Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди та повернення сплаченої ТОВ Агрофірма Косівщинська на користь ОСОБА_3М орендної плати за 2013 рік, оскільки відповідачем не доведено належними доказами, що товариство не обробляло та не могло обробляти протягом 2013- 2014 років земельну ділянку ОСОБА_3М

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування оскаржуваного рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Косівщинська відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -