АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 5лютого 2016 року у кримінальному провадженні № 32014100020000074 щодо ОСОБА_6 ,
за участю сторін кримінального провадження:
представника ФОП ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження щодо нього за ч.1 ст. 212 КК України закрито.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року залишено без зміни.
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 5 лютого 2016 року клопотання ФОП ОСОБА_5 про повернення товарно-матеріальних цінностей повернуто заявнику разом з додатками.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 4 березня 2016 року ФОП ОСОБА_5 поновлено строк на апеляційне оскарження.
За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 5 лютого 2016 року та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції, посилаючись на незаконність ухвали.
Такі вимоги обґрунтовує тим, що оскільки майно, про повернення його вона просила у клопотанні, було арештовано у цьому кримінальному провадженні та визнано речовим доказом, його доля мала бути вирішена при винесенні рішення яким закінчується провадження та знято арешт.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ФОП ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження №32014100020000074 за ч.1 ст. 212 КК України щодо нього закрито.
За матеріалами зазначеного кримінального провадження, речовими доказами у ньому визнані товарно-матеріальні цінності, які були вилучені під час проведення обшуку 16 вересня 2014 року у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 та не стосуються обставин, які підлягають доказуванню у цьому провадженні.
Посилаючись на те, що зазначені цінності є її власністю, ФОП ОСОБА_5 звернулась до суду з відповідним клопотанням датованим 22січня 2016 року про вирішення питання речових доказів, скасування арешту цього майна та його повернення.
Однак, в суді першої інстанції розгляд цього клопотання було проведено без виклику і належного повідомлення сторін про його розгляд, а також без судового засідання.
Крім того, суддя невірно встановив правовідносини за обставинами викладеними у клопотанні та невірно застосував норми кримінального-процесуального законодавства.
Так, посилаючись на рішення Апеляційного суду м. Києва за ухвалою від 24 грудня 2015 року, суддя не звернув увагу на те, що ухвала була прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року за наведеними ним іншими мотивами та обґрунтуванням ніж у клопотанні ФОП ОСОБА_5 .
Безпідставним є і віднесення суддею виключно до компетенції прокурора та слідчого можливості внесення клопотання щодо долі речових доказів, оскільки такі повноваження покладаються на них ч.9 ст. 100 КПК України лише у разі самостійного закриття цими особами кримінального провадження, а ч.7 ст. 100 КПК України не стосується п.1 ч.6 цієї статті щодо повернення речових доказів власнику.
При цьому суд не розглянув у визначеному законом порядку доводи ФОП ОСОБА_5 викладені у клопотанні, які стосуються порушення її прав та їх поновлення.
Наведене вказує на те, що суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 415 КПК України.
Керуючисьстаттями 376, 404, 405, 407, 412, 415 КПК України, колегіясуддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 5 лютого 2016 року про повернення клопотання ФОП ОСОБА_5 скасувати.
Призначити новий розгляд у тому ж суді першої інстанції клопотання ФОП ОСОБА_5 від 22 січня 2016 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
ЄУНС 753/13629/15-к
№ апеляційного провадження 11-кп/796/765/2016
Головуючий у суді 1 інстанції: ОСОБА_8
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2016 |
Оприлюднено | 13.03.2023 |
Номер документу | 57400248 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Крижановський Валентин Якович
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Мороз Ігор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні