Постанова

від 17.04.2007 по справі 10/70-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/70-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.07           Справа №10/70-05.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді – Малафеєвої І.В.

розглянувши справу

За позовом                    Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області

до відповідача          виробничого сільськогосподарського кооператив ім..Браташа Роменського району

про стягнення           101850,50 грн.

За участю  представників сторін:

від позивача          Марченко О.О.

від відповідача           не з'явився

Згідно із п. 6 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, які відносяться до компетенції адміністративних судів, підвідомчі господарським судам, тому дана справа підлягає вирішенню відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору: позивач звернувся до суду стягнути з відповідача економічні санкції в сумі 101850,50 грн., які застосовані до відповідача на підставі  рішення №26 від 28.11.21004р. за порушення  державної дисципліни цін.

Відповідач звертався до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, на підставі якого заявлені вимоги по стягненню боргу по даній справі. В зв'язку з цим дане провадження зупинялося до вирішення пов'язаної справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.04.2005р., залишеного без змін постановою апеляційної інстанції  від 07.06.2005р. по справі №8/103-05 позов виробничого сільськогосподарського кооператив ім..Браташа Роменського району було задоволено в повному обсязі. Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2006р. судові рішення першої та апеляційної інстанцій було  скасовано та в позові відмовлено.

Після поновлення провадження по даній справі відповідач будь-яких пояснень або доказів сплати боргу не подав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Позивачем здійснено перевірку додержання державної дисципліни цін відповідача, про що складено акт перевірки від 08.11.2004р. №538,  яким  встановлено факти реалізації цукру в січні, квітні 2003р. та в період з січня 2004р. по лютий 2004р., за відпускними цінами, нижчими від встановлених діючим законодавством мінімальних цін.

Відповідач  згідно накладної від 27.01.2003р. №59 реалізував 1550 кг. цукру за ціною 2,18 грн. (з ПДВ) за кг на суму 3379,00 грн., але мінімальна ціна на цукор, встановлена діючим на момент перевірки законодавством, становила 2,37 грн. (з ПДВ) за кг.

Крім того, відповідачем в рахунок оплати праці було видано працівникам 22870 кг. цукру за цінами, нижчими ніж встановлені діючим законодавством мінімальні ціни, на загальну суму 47546,25 грн. Факти видачі цукру в рахунок оплати праці за заниженими цінами підтверджуються відомостями на видачу заробітної плати за квітень 2003р., січень та лютий 2004р., а також накладною №121 від 12.02.2004р.

Всього внаслідок вказаних дій виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Браташа було реалізовано з порушенням встановленого порядку 24420кг цукру на загальну суму 50925,25 грн.

Таким чином, відповідачем  були порушені вимоги Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" від 17.06.1999р. №758-ХІУ (зі змінами та доповненнями) та постанов Кабінету Міністрів України від 02.06.2000р. №868 „Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру" (із змінами та доповненнями), від 15.02.2003р. №142 „Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру", від 25.12.2002р. №1977 „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" та від 03.04.1993р. №244 „Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою".

Таким чином, на підставі ст. 9 Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" від 17.06.1999р. №758-Х1У та наказу Мінекономіки України від 21.05.2001р. №107 позивачем було правомірно прийнято рішення від 28.11.2004р. №26 про застосування штрафних санкцій до ВСК ім. Браташа на суму 101850,50 грн.

Крім того, набрала законної сили постанова Вищого адміністративного суду України від  04.10.2006 р. по пов'язаній справі №8/130-05 по спору між тими ж сторонами, з тих же підстав, - але про визнання недійсним рішення №26 від 28.12.2004р. про застосування штрафних санкцій. Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої  встановлено ці обставини.  

Тому позовні вимоги судом визнаються правовими, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Братана (Роменський район, с.Малі  Бубни, вул. Леніна,21, і.к. 30902312)  на користь Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області (40011, м. Суми, пр. Шевченка, 15, і.к.  14024530) штрафні санкції в сумі 101850,50 грн. з направленням їх в доход Державного бюджету за діючими реквізитами: р/р 31119106700303 в ГУДКУ у Сумській області, код класифікації доходів 21081100, код ОКПО 23635184, МФО 837013.

3.          Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова..

4.          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5.          Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6.          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                І.В.МАЛАФЕЄВА

Повний текст постанови складений і підписаний 14.07.2006р.