Ухвала

від 25.04.2016 по справі 522/6178/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6178/16-к

Провадження № 1-кс/522/7534/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СГ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160020000510 від 05.12.2014 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12014160020000510 від 05.12.2014 року за фактом шахрайського заволодіння ОСОБА_5 нерухомим майном ОСОБА_6 на суму 65000000 гривень та грошовими коштами ОСОБА_7 на суму 55000 доларів США, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Установлено, 04.11.2013 ОСОБА_5 шляхом шахрайства заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 55000 доларів США, який надав їх у борг під відповідну розписку та заставне майно у вигляді автомобіля «Mercedes-Вenz GL-550», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , але ОСОБА_5 грошові кошти привласнила, в обумовлений час не повернула, а майно, як начебто залишила в якості застави, реалізувала третій особі, не повідомивши про це кредитора, внаслідок чого останньому спричинено шкоду в особливо великих розмірах.

За даним фактом 07.04.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 у період часу з 01.01.2008 по теперішній час вчинила шахрайських дій відносно ОСОБА_6 , тобто, відчуження нерухомого майна, яке знаходилось на балансі ТОВ «ТАЛ ХОЛДИНГ» ЄДРПОУ 35304109 (де Тал Амнон є засновником) та на імені Тал Амнона, без його відома, а саме: квартир та нежитлових приміщень, а саме: квартири за АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , підвальне приміщення площею 101,5 кв.м. розташованих в будинку АДРЕСА_6 ; квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_24 , приміщення АДРЕСА_25 ; квартира АДРЕСА_26 , чим спричинила ОСОБА_8 матеріальних збитків у сумі 65000000 гривень (шістдесят п`ять мільйонів)

В ході допиту в якості потерпілого ОСОБА_9 повідомив наступне, що 13 років тому він познайомився зі своєю майбутньою дружиною ОСОБА_10 . На той період часу вона проживала в м. Миколаєві. Близько 10 років тому ОСОБА_11 була куплена квартира АДРЕСА_26 . Після весілля зі ОСОБА_12 (яка взяла його прізвище), було прийнято рішення про проживання за вказаною адресою у м. Одесі. На даний момент ОСОБА_9 зі своєю дружиною не проживає, але офіційно ще перебувають в шлюбі.

Квартира по АДРЕСА_27 куплена ним до весілля. На теперішній час, наскільки йому відомо, в квартирі прописаний він, його діти ОСОБА_13 2005р.н., ОСОБА_14 2003р.н. ОСОБА_5 була прописана за адресою: АДРЕСА_28 .

У 2008 році, за дуже короткий період часу, до весілля зі ОСОБА_12 , ОСОБА_11 були куплені кілька квартир в АДРЕСА_6 , а саме: квартири за АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , підвальне приміщення; Грецька 45 кв. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_15 . Дані квартири купувалися ОСОБА_11 , за особисті кошти, з метою подальшої їх здачі в оренду.

Всі куплені ОСОБА_11 квартири, спочатку оформлялися на його ім`я. Після того, коли були придбані всі зазначені квартири, його дружина ОСОБА_12 , познайомила його з адвокатами ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , які йому пояснили, що якщо він хоче здавати це майно в оренду, то йому необхідно буде зареєструвати компанію і здавати це майно від імені компанії. З огляду на ці моменти, ОСОБА_11 було прийнято рішення про реєстрацію компанії під назвою ТОВ «Тал Холдинг» ЄДРПОУ 35304109. Директором даного підприємства було призначено ОСОБА_17 (в подальшому його дружину ОСОБА_5 ), бухгалтер: ОСОБА_18 , ОСОБА_9 був оформлений як засновник. Так само, як засновник була оформлена і ОСОБА_19 на мінімальний відсоток. Компанія була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_30 , де фактично і здійснювала свою діяльність.

Приблизно в листопаді 2015 року, на мобільний телефон ОСОБА_6 подзвонив його товариш ОСОБА_20 (громадянин Ізраїлю) і повідомив йому, що квартира ОСОБА_21 ( АДРЕСА_31 ), за рішенням суду передана гр. ОСОБА_22 , після чого, тал Амнон і дізнався про те, що усі квартири, які знаходяться в будинку АДРЕСА_6 , у будинку АДРЕСА_32 та квартира АДРЕСА_26 не належать йому, а оформлені вже на третіх осіб, без його відома і дозволу.

Усі документи по придбанню вищевказаних квартир знаходилися у ОСОБА_5 , де вони на теперішній час не відомо.

В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Тал Холдинг» ЄДРПОУ 35304109від 22.08.2007 на підставі договору купівлі-продажу р.5118 та від 12.02.2008 № р.785 посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_23 купує частками квартиру АДРЕСА_33 .

Крім цього, під час здійснення тимчасового доступу до оригіналів документів та вилучення їх копій було встановлено, що 07.11.2009 на підставі договору купівлі-продажу №3-3560 від 07.11.2009 посвідченого державним нотаріусів Другої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_24 , ТОВ «Тал Холдинг» в особі директора ОСОБА_5 дію на підставі протоколу зборів засновників (протокол №1 від 09.08.2007) продає квартиру АДРЕСА_33 ОСОБА_25 , а ОСОБА_25 . 05.11.2015 продає квартиру ОСОБА_26 на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2015 №750.

Проте, згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Тал Холдинг» від 09.08.2007 питання про продаж квартири АДРЕСА_33 на загальних зборах не вирішувалось, та дозволу на передоручення, відчуження або розпорядження зазначеною квартирою ОСОБА_5 не надавалося.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_33 на даний час на праві власності належить ОСОБА_26 .

Під час досудового розслідування потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення з останньої матеріального шкоди у розмірі 55000 доларів США, що на моменту скоєння злочину, згідно з даними НБУ у перекладі на грошову одиницю України становило 439615 грн., також заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_11 через свого представника ОСОБА_27 про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди у сумі 65000000 грн., завданої її злочинними діями.

Підозрювана ОСОБА_5 скоїла особливо тяжкий злочин, за який відповідно до санкції ч. 4 ст. 190 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на те. що є підстави вважати, що квартира АДРЕСА_34 , яка знаходиться на даний час на праві власності у ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відчужене та у подальшому здобуто третіми особами злочинним шляхом, і є предметом вчинення злочину, з метою недопустимості подальшого розпорядження, переоформлення, продажу, відчуження зазначеної квартири іншій особі, до з`ясування всіх обставин скоєння кримінального правопорушення, що у подальшому ускладнить встановлення істини та проведення необхідних слідчих дій та експертного дослідження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник квартири ОСОБА_26 не є підозрюваним або обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 170 КПК України.

Такий вид заходу кримінального провадження як арешт майна можливий лише щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується, а також до осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність.

Відтак, передбачені процесуальним законодавством підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_26 відсутні.

Вислухавши прокурора, а також дослідивши докази, що є в матеріалах кримінального провадження, суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СГ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна на квартиру АДРЕСА_34 , яка належить на праві власності ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

25.04.2016