Постанова

від 27.04.2016 по справі 910/31389/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2016 р. Справа№ 910/31389/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

від позивача: Андраш А. О. - представник за довіреністю від 11.01.2016

від відповідача: Чеховський І. Е. - представник за довіреністю № 05/11-01 від 11.01.2016

від третіх осіб: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комп'ютерні автоматизовані системи

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016

у справі № 910/31389/15 (суддя Чинчин О. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комп'ютерні автоматизовані системи

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бекон-Інвест-Агро

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна

2. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни від 20.04.2015 за реєстровим № 2101 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що він не отримував вимогу про дострокове повернення грошових коштів, а сума заборгованості не є безспірною.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2016, повний текст якого підписаний 19.02.2016, у справі № 910/31389/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт направлення відповідачем позивачу вимоги про дострокове повернення грошових коштів, в той час як позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності заборгованості за спірними кредитними договорами, їх розміру та строків, інших, ніж визначено ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії (особа, яка подавала заяву про вчинення спірного виконавчого напису та правонаступником якої у спірних правовідносинах є відповідач - примітка суду), невідповідності суми, зазначеної у спірному виконавчому написі нотаріуса, фактичному розміру заборгованості за кредитними договорами, а, відповідно, й відсутності підстав для вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом, а відтак, доводи позивача стосуються лише порушення приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Комп'ютерні автоматизовані системи звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 по справі № 910/31389/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норма матеріального та процесуального права.

В обґрунтування зазначеної позиції апелянт послався на ті саме обставини, що й при звернення до суду з позовом, а саме на те, що він не отримував вимогу про дострокове повернення грошових коштів, а сума заборгованості не є безспірною.

Щодо того, що сума заборгованості не є безспірною позивач послався на те, що згідно з указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження національної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України, а Законом України Про тимчасові заходи на проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, в той час як розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 до вказаного переліку включено й м. Донецьк, де провадить свою діяльність позивач, а відтак, ПАТ Дочірній Банк Сбербанку Росії не мав право включати до спірної заборгованості пеню та штраф.

Ухвалою від 12.03.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л.М., Рябуха В.І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комп'ютерні автоматизовані системи прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Треті особи в жодне судове засідання представників не направили, третя особа 2 про причини неявки представника суду не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник відповідача надав пояснення по справі, в яких залишив вирішення апеляційної скарги та спору сторін по суті на розсуд суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

10.10.2013 Публічне акціонерне товариство Дочірній Банк Сбербанку Росії як банк та позивач як позичальник уклали договір про відкриття кредитної лінії № 25-Н/13/66/КЛ-КБ (далі Договір 1) (а.с. 135-146 т. 1), відповідно до умов якого банк прийняв на себе зобов'язання відкрити позивачу невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України - гривні та надати кредитні кошти, а позивач - використовувати кредит на цілі, зазначені в п.1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором, та виконати інші умови цього договору.

Відповідно до п.1.2 Договору 1 ліміт кредитної лінії складає 47 868 000 грн., з 10.05.2015 ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 10 числа календарного місяця на 1 139 714 грн.

Згідно з п. 6.1 Договору 1 позивач зобов'язався сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому Договором. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.

В п. 2.1 Договору 1 сторонами погоджено, що належне виконання позивачем зобов'язань по цьому договору забезпечується, серед іншого, іпотекою м'ясо-жирового комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35533014135, заставною вартістю 44 063 300 грн., що належить позивачу на праві власності.

Крім того, 24.10.2013 Публічне акціонерне товариство Дочірній Банк Сбербанку Росії , як банк та позивач як позичальник уклали договір про відкриття кредитної лінії № 26-Н/13/66/КЛ-КБ (далі Договір 2) (а.с. 155-164 т. 1), відповідно до умов якого банк прийняв на себе зобов'язання відкрити позивачу відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України - гривні та надати кредитні кошти, а позивач - використовувати кредит на цілі, зазначені в п.1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором, та виконати інші умови цього договору.

Відповідно до п.1.2 Договору ліміт кредитної лінії складає 15 132 000 грн., з 24.08.2016 ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 24 числа календарного місяця на 5 000 000 грн.

В п. 2.1 Договору 2 сторонами погоджено, що належне виконання позивачем зобов'язань по цьому договору забезпечується, серед іншого, іпотекою м'ясо-жирового комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35533014135, заставною вартістю 44 063 300 грн., що належить позивачу на праві власності.

На виконання умов Договору 1 та Договору 2, в якості забезпечення виконання позивачем зобов'язань за вказаними кредитними договорами 24.10.2013 року Публічне акціонерне товариство Дочірній Банк Сбербанку Росії як іпотекодержатель та позивач як іпотекодавець уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бородіною О. В та зареєстрований в реєстрі за № 3116 (далі Іпотечний договір) (а.с. 177-182 т. 1), предметом якого є передача в іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань за Договором 1 та Договором 2 м'ясо-жирового комплексу, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, квартал 61, будинок 36, який належить іпотекодавцю на праві приватної власності (перелік об'єктів, які входять до предмета іпотеки, визначений п. 3.1 Іпотечного договору - примітка суду).

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується той факт, що на виконання умов Договору 1 та Договору 2 банком позивачу було надано кредит.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладені позивачем та відповідачем Договір 1 та Договір 2 є кредитними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п. 8.3 Договору 1 та Договору 2 банк має право в односторонньому порядку вимагати від позивача дострокового повернення повної суми заборгованості за цими договорами у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання позивачем будь-якого з своїх зобов'язань, передбачених цими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1 Іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно з ст. 2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування (задоволення).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з п. 6.3 Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2 цього договору, а якщо вимога не буде задоволена в 30-денний строк, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання позивачем будь-якого із зобов'язань за Договором 1 та Договором 2, а також з інших підстав, передбачених основним договором, які дають право іпотекодержателю на дострокове стягнення заборгованості позивача за Договором 1 та Договором 2.

У разі настання випадків, передбачених в п. 6.2-6.3 цього договору, іпотекодержатель реалізує предмет іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису нотаріуса. (п. 6.4 Іпотечного договору).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Отже, як умовами Іпотечного договору, так і приписами чинного законодавства встановлено право банку у випадку прострочення позивачем як позичальником за Договором 1 та Договором 2 своїх обов'язків по сплаті будь-яких платежів вимагати у позивача як іпотекодавця дострокового виконання зобов'язань за Договором 1 та Договором 2 шляхом направлення відповідної письмової вимоги, у випадку невиконання якої у тридцятиденний строк іпотекодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі й за виконавчим написом нотаріуса.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

До Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, входять іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання (п. 1-1).

Згідно ст. 87 Закону України Про нотаріат та п. 1.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпунктів 2.1 - 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

З матеріалів справи слідує, що банк звернувся до третьої особи 1 з заявою № 35/83/4/28-2 від 15.04.2015 (а.с. 105-113 т. 1) про вчинення виконавчого напису на Іпотечному договорі про звернення стягнення на предмет іпотеки - м'ясо-жировий комбінат, де зазначив про те, що станом на 26.02.2015 сума заборгованості позивача:

- за Договором 1 становить 60 344 401,09 грн. та складається з: заборгованості за кредитною лінією в сумі 47 866 419,53 грн. (з них прострочених - 47 866 419,53 грн.), заборгованості по сплаті відсотків в сумі 11 299 968,60 грн. (з них прострочених - 10 871 649,39 грн.), заборгованості по сплаті комісії по кредитній лінії в сумі 119 670 грн. (з них прострочених - 119 670 грн.), пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в сумі 1 047 542,52 грн., пені за прострочення сплати комісії по кредитній лінії в сумі 10 800,44 грн.;

- за Договором 2 становить 13 355 572,84 грн. та складається з: заборгованості за кредитною лінією в сумі 10 783 000 грн. (з них прострочених - 10 783 000 грн.), заборгованості по сплаті відсотків в сумі 2 433 492,72 грн. (з них прострочених - 2 337 004,06 грн.), заборгованості по сплаті комісії по кредитній лінії в сумі 37 830 грн. (з них прострочених - 37 830 грн.), пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією в сумі 98 241,88 грн., пені за прострочення сплати комісії по кредитній лінії в сумі 3 008,24 грн.

При цьому заявник повідомив нотаріуса про те, що заборгованість продовжується збільшуватись, навівши відповідні розрахунки станом на 10.04.2015.

На підтвердження факту направлення вимоги про дострокове погашення заборгованості за Договором 1 та Договором 2, до вказаної заяви додано відповідні повідомлення-вимоги № 1902/4/28-2 від 27.02.2015 (щодо Договору 1) та № 1903/4/28-2 від 27.02.2015 (щодо Договору 2) (а.с. 186-189, 196-199), в яких банк повідомляє позивача як іпотекодавця про наявність заборгованості за Договором 1 в сумі 60 344 401,09 грн. та Договором 2 в сумі 13 355 572,84 грн., просить протягом 30-ти денного строку усунути порушення Кредитних договорів, а саме, оплатити визначену у повідомленнях заборгованість за вказаними реквізитами, та повідомляє, що в іншому випадку залишає за собою право на звернення стягнення за майно, що є предметом іпотеки, в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. На доказ направлення вказаних повідомлень банком до заяви про вчинення виконавчого напису було залучено копії описів вкладення, накладних ТОВ Текс Україна № 2299760 та № 2299759 від 02.03.2015, фіскальних чеків УДППЗ Укрпошта № 9771 та № 9772 від 02.03.2015, які свідчать про направлення вказаних вимог за адресами: 03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 10, кв. 48 та 83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12 (вказана адреса зазначена у всіх перелічених вище договорах та є адресою позивача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - примітка суду).

Вказаними доказами спростовується посилання позивача на те, що йому як іпотекодавцю не було направлено вимогу про дострокове повернення грошових коштів.

За результатами розгляду поданої банком заяви, 20.04.2015 третя особа 1 вчинила виконавчий напис, що був зареєстрований в реєстрі за номером № 2101 (а.с.107-107 зворот), про задоволення за рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку переданого в іпотеку спірного майна, вимог Публічного акціонерного товариства Дочірній Банк Сбербанку Росії в сумі 60 344 401,09 грн., що становлять частину заборгованості за Договором 1, за період з 11.10.2013 по 25.01.2015, та в сумі 13 355 572,84 грн., що становлять частину заборгованості за Договором 2, за період з 25.10.2013 по 25.01.2015.

Водночас з матеріалів справи слідує, що після вчинення спірного виконавчого напису за укладеними:

- Публічним акціонерним товариством Дочірній Банк Сбербанку Росії з Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ капітал договорами № 28-2_63 та № 28-2_63 від 10.09.2015 (а.с. 66-75 т. 1);

- Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Централ капітал з Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар договором відступлення права вимоги № 10 від 06.11.2015 (а.с. 76-82 т. 1);

- Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар та відповідачем договором про відступлення права вимоги № 1 від 06.11.2015 та договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.10.2013, посвідченим 06.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 2954 (83-90 т. 1),

відповідач набув право вимоги за Договором 1, Договором 2 та Іпотечним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про нотаріат нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За правилами ст. 88 ЗУ Про нотаріат , нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктами 3.1, 3.2, 3.4 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

З огляду на наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів вважає, що сума заборгованості, щодо якої вчинено спірний виконавчий напис, не може вважатися безспірною, тобто відсутня одна із обов'язкових умов для стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Так, Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження національної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Статтею 1 Закону України Про тимчасові заходи на проведення антитерористичної операції встановлено, що:

- період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України;

- територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону:

- на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція (ч. 1);

- банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Позивач у цій справі, який є позичальником за Договором 1 та Договором 2, зареєстрований в м. Донецьку, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015№ 1275-р).

Отже, виходячи з приписів вищевказаних нормативних актів, у період з 14.04.2014 по та дату набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України банк мав певні обмеження щодо права на нарахування позивачу пені та штрафу на основну суму заборгованості із зобов'язань за Договором 1 та Договором 2.

Водночас, як слідує з наданих третьою особою 1 документів, які банком було додано до заяви про вчинення виконавчого напису № 35/83/4/28-2 від 15.04.2015, до суми заборгованості, на наявності якої наполягає банк, ним включено пеню на загальну суму 1 159 593,08 грн. (1 047 542,42+10 800+98 241,88+3 008,24) (а.с. 190-190 зворот, 200 зворот-201 т.1), нараховану за період з 30.05.2014 по 26.02.2015, право на що він не мав за законом.

Отже, розмір заборгованості визначений, у оспорюваному виконавчому написі, не відповідає розміру заборгованості, яка носить безспірний характер на дату звернення позива який існував у позивача станом на дату вчинення такого напису, що, відповідно до приписів чинного законодавства є підставою для визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам у господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право, а предметом доказування у таких господарських спорах за загальним правилом є обставини, які свідчать про існування правових підстав для вчинення виконавчого напису, зокрема, існування у боржника відповідного боргу перед кредитором та того, чи допускається у спірних правовідносинах застосування вказаного досудового способу вирішення спорів.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач заперечує проти безспірності суми пені, яку враховано нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, тобто між сторонами існує відповідний спір про право.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу задоволення своїх вимог, відповідач вказаних обставин належними та допустимим доказами не спростував.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/31389/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов задовольняється повністю, визнається таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни від 20.04.2015 за реєстровим № 2101.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю Бекон-Інвест-Агро .

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комп'ютерні автоматизовані системи на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/31389/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/31389/15 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни від 20.04.2015 за реєстровим № 2101 щодо звернення стягнення на м'ясо-жировий комплекс, а саме: м'ясо-жировий корпус літ. А-1-4, загальною площею 5 795,5 кв.м.; трансформаторна літ. Б; трансформаторна літ. В, очісні споруди літ. Г; резервуар для води літ. Д; автомойка літ. Е, загальною площею 261 кв.м.; дезбар'єр літ. Ж; КПП літ. З-1, загальною площею 31,7 кв.м.; насосна літ. И-1, загальною площею 50,8 кв.м.; дезбар'єр літ. К; КПП літ. Л-1, загальною площею 110,2 кв.м.; гараж літ. М-1, загальною площею 360 кв.м.; цех технічних фабрикатів літ. Н-1, загальною площею 200,4 кв.м.; каналізаційна насосна літ. О-1, загальною площею 37 кв.м.; стажерка літ. П; уборна літ. Р.; резервуар літ. С; резервуар літ. Р; № загорожа, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, квартал 61, будинок 36.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бекон-Інвест-Агро (87130, Донецька область, Тельманівський район, село Мічурне, вул. Шевченка, 62, ідентифікаційний код 32714749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комп'ютерні автоматизовані системи (83086, м. Донецьк, вул. Кобозоєва, 12, ідентифікаційний код 33620915) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бекон-Інвест-Агро (87130, Донецька область, Тельманівський район, село Мічурне, вул. Шевченка, 62, ідентифікаційний код 32714749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комп'ютерні автоматизовані системи (83086, м. Донецьк, вул. Кобозоєва, 12, ідентифікаційний код 33620915) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

8. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/31389/15.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха