Рішення

від 05.03.2007 по справі 815-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем

України

05.03.2007

Справа №2-30/815-2007

За позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю дистрибуційного центру «Ексмо - Україна», м. Київ, вул.

Лугова, буд. 9.

До відповідача Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Про стягнення 10426,43 грн. та

розірвання договору НОМЕР_1 від 28.09.2005 р.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач - ТОВ

дистрибуційний центр «Ексмо - Україна» - звернувся до господарського суду АР

Крим з позовом до відповідача СПД ОСОБА_1 про стягнення 10553,37 грн., в тому

числі 8529,28 грн. боргу, 794,22 грн. пені та 1102,93 грн. штрафу та про

розірвання договору поставки НОМЕР_1 від 28.09.2005 р.

Слід зазначити, що фактично сума

позову становить 10426,43 грн. як це зазначено в  предметі позову та його тексті, однак в

прохальній частині позову позивач просить стягнути борг в сумі 10553,37 грн.

Свої вимоги позивач пояснює

неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки

НОМЕР_1 від 28.09.2005 р. в частині оплати за одержаний товар, у зв'язку з чим

просить також розірвати вказаний договір на підставі ст. 611 ЦК України.

Представник позивача в судове

засідання двічі не з'явився, про причини неявки не сповістив.

Відповідач у судове засідання тричі

не з'явився, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду

справи сповіщений належним чином: ухвали направлені на адресу його реєстрації

рекомендованою кореспонденцією.

Згідно з довідкою виконкому

Євпаторійської міської ради від 03.03.2007 р. НОМЕР_2 (а.с. 58) ОСОБА_1

зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності розпорядженням виконкому

Євпаторійської міської ради від 03.04.1992 р. НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, за

цією адресою були скеровані позов та ухвали господарського суду.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд

вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи,

заслухав доводи представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

28.09.2005 р. ТОВ Дистрибуцій ний

центр «Ексмо-Україна» (продавець) та СПД ОСОБА_1 (покупець) уклали договір

поставки НОМЕР_1, згідно з пунктом 1.1. якого продавець на постійній основі

зобов'язується передавати у власність покупця друковану продукцію, а покупець

зобов'язаний приймати та оплачувати продукцію в порядку та на умовах, що

передбачені договором. 

Пунктом 3.1. договору передбачено,

що передача та прийняття продукції здійснюються за видатковою накладною

уповноваженими представниками сторін у місці поставки продукції, як це

визначено в пункті 2.1. договору або додатковими домовленостями сторін. 

Товар був поставлений відповідачу

31.10.2005 р. по видатковим накладним НОМЕР_4 на суму 1277,05 грн.,  НОМЕР_5 на суму 1328,89 грн., НОМЕР_7 на суму

1243,84 грн., НОМЕР_6 на суму 920,54 грн., НОМЕР_8 на суму 932,11 грн., НОМЕР_9

на суму 1291,64 грн., НОМЕР_10 на суму 1181,72 грн., НОМЕР_11 на суму 1377,59

грн., D - НОМЕР_12 на суму 1475,90 грн., усього а суму 11029,28 грн.

Згідно з пунктом 5.2. договору

вартість продукції підлягає 100 % сплаті протягом 30 календарних днів з моменту

поставки продукції покупцеві

Відповідач оплатив товар частково в

сумі 2500,0 грн. (а.с. 40, 44, 45), решта боргу становить 8529,28 грн.

Слід зазначити, що товар був

одержаний відповідачем не особисто, а довіреності при цьому не оформлювалися,

однак враховуючи, що відповідач одержав товар одночасно на всю суму та частково

оплатив із зазначенням в платіжних документах призначення платежу - «за печатну

продукцію згідно з договором поставки НОМЕР_1 від 28.09.2005 р.», суд вважає,

це є підтвердженням виконання позивачем своїх обов'язків передачі товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного

кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -

відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Претензією від 21.07.2006 НОМЕР_13

(а.с. 18  - 19) позивач просив оплатити

одержаний товар, однак відповідач до теперішнього часу не оплатив.

З огляду на викладене, суд дійшов

висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи

та підлягають задоволенню в сумі 8529,28 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного

кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 7.2. договору передбачено,

що в разі прострочення оплати продавець має право вимагати сплати пені у

розмірі 0,1 % від вартості простроченої до оплати суми за кожний календарний

день прострочення оплати, включаючи день сплати повної суми заборгованості.

Загальний розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач заявив вимоги про стягнення

пені за період з 30.11.2005 р. по 01.06.2006 р. в сумі 794,22 грн., які

підлягають задоволенню в повному обсязі. Слід зазначити, що при розрахунку суми

пені за вказаний період із застосовуванням ставку НБУ 9 % (як зазначено

позивачем в розрахунку - а.с. 10) сума пені становить 806,21 грн., однак суд

задовольняє позов в межах заявленого позивачем в сумі 794,22 грн.

Відповідно до пункту 7.2. договору

у випадку коли покупець прострочив термін оплати більше, ніж на 20 днів,

продавець має право вимагати у покупця оплати штрафу на свою користь у розмірі

10 % від суми простроченого платежу.

Перша оплата була здійснено

відповідачем 22.12.2005 р. в сумі 1000,0 грн., тобто з порушенням строків

оплати більше ніж на 20 днів (а.с. 44).

Позивач заявив вимоги про стягнення

10 % штрафу в сумі 1102,93 грн., які підтверджуються матеріалами справи та

підлягають задоволенню як заявлено позивачем.

Крім того, позивачем пред'явлені

вимоги про розірвання договору поставки НОМЕР_1 від 28.09.2005 р. з підстав

порушення відповідачем зобов'язання по платі за товар, які не підлягають задоволенню

з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2.

договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими

представниками сторін і діє до 31 грудня 2005 р. У випадку, якщо жодна сторона

не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 10 днів до його

закінчення, даний договір вважається пролонгований на строк до 31 грудня 2006

р. на тих же умовах.

Цей договір припиняється достроково

в разі настання події, передбаченої п. 7.6. договору. (підп.10.3.3. п. 10.3.

договору).

Пунктом 7.6. договору передбачено,

що в разі перевищення покупцем строку оплати продукції, встановленого

договором, понад 20 днів, договір підлягає припиненню з проведенням розрахунків

за договором.

Таким чином, можна зробити

висновок, що на момент звернення до суду з позовом договір припинився

достроково на підставі п. 10.3. договору

Системний аналіз статей 15 та 16

Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає

цивільне право, яке порушено, не визначається чи оспорюється. Юридична

зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок

довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи

оспорюються. Відсутність факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права,

на захист якого подано позов, тягне за собою відмову в позові.

З огляду на викладене, суд

відмовляє в позові в частині розірвання договору поставки НОМЕР_1 від

28.09.2005 р. оскільки таки вимоги не обґрунтовані.

Держмито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з

відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України

У судовому засіданні, яке відбулося

05 березня 2007 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України

рішення оформлено та підписано 28 березня  2007 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84

Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_14 в «Приватбанк»,

МФО 384666, ідентифікаційний код НОМЕР_15) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю дистрибуційного центру «Ексмо - Україна», м. Київ, вул.

Лугова, буд. 9 (р/р 26003100951001 в ЗАТ «Альфа-банк», МФО 300346, ЄДРПОУ

32706341) 8529,28 грн. заборгованості, 794,22 грн. пені, 1102,93 грн. штрафу,

102,0 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

В частині вимог про розірвання

договору поставки НОМЕР_1 від 28.09.2005 р. в позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                       

Ловягіна Ю.Ю.