Рішення

від 16.03.2016 по справі 423/673/16-ц

ПОПАСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.03.2016

Справа №423/673/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Мазура М.В, за участі секретаря судового засідання Соловйової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

ВИРІШИВ:

Представник позивача в інтересах позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивованим тим, що позивач є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину, після смерті її чоловіка ОСОБА_7, який помер 29 березня 1999 року. Проте отримати свідоцтво про спадщину позивач на даний момент не має можливості, оскільки спадкова справа залишилася на окупованій території. У зв'язку з цим вона звернулася до Попаснянського районного суду Луганської області, який своїм рішенням від 11 січня 2016 року визнав за позивачем право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Попаснянський район, місто Гірське, вулиця Комсомольська, будинок 12а, як на частку у спільній сумісній власності подружжя, на 1/2 частину цього домоволодіння, як на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7, померлого 29 березня 1999 року у м.Гірське Луганської області. Разом із тим, судом не вирішувалося питання про право власності на земельні ділянки під указаний будинок та для ведення сільського господарства, право власності на які було оформлено в 1996 році на ім'я ОСОБА_7 (земельна ділянка площею-0,1 га для обслуговування житлового будинку та земельна ділянка площею 0,1636 га для ведення особистого підсобного господарства). При цьому при оформлені документації з'ясувалося, що фактична площа земельної ділянці для ведення особистого селянського господарства складає не 0,1636 га., а тільки 0,1487 га. Позивач також просить врахувати, що адреса, за якою знаходяться будинок і відповідні земельні ділянки, двічі змінювалася.

У судове засідання представник позивача та позивач не з'явилися, надали суду письмову заяву, в якій просили справу розглянути за їх відсутності, на задоволенні позову наполягали.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали суду письмові заяви, в яких позов визнали, просили справу розглянути за їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 11 січня 2016 року в справі № 423/1245/15-ц за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа Реєстраційна служба Попаснянського районного управління юстиції Луганської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами було встановлено наступні обставини.

Позивачка перебувала з ОСОБА_7 до його смерті у шлюбі, зареєстрованому 09 грудня 1954 року Гірською міською радою Попаснянського району Луганської області, актовий запис №233. За ОСОБА_7 було зареєстровано жилий будинок із господарськими спорудами за адресою: вул. Комсомольській №12а, м.Гірське Луганської області, які були збудовані в період з 1964 року по 1989 рік. Судом встановлено, що зазначене домогосподарство належало ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі ст. 22, 28 КпШС, оскільки збудовано під час шлюбу подружжям за спільні кошти. Тож судом було визнано за позивачем право власності на 1/2 частки указаного домоволодіння як на частку у спільній сумісній власності подружжя. Судом також встановлено, що ОСОБА_7 помер 29 березня 1999 року, а позивач як дружина спадкодавця є спадкоємицею за законом першої черги та спадщину прийняла фактично згідно п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР, вступивши у володіння спадковим майном. Інші спадкоємці спадщину не прийняли. Разом із тим, Попаснянською державною нотаріальною конторою відмовлено позивачці в оформленні спадщини, оскільки до майна ОСОБА_7 у Первомайській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа №244 за 2008 рік, витребувати яку неможливо через її знаходження на території, тимчасово непідконтрольній державній владі. Як було встановлено судом, спадкова справа була заведена у 2008 році саме за заявою позивачки. На підставі цього судом було визнано за позивачем право власності на 1/2 частки вищеназваного домоволодіння як на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7.

Указаним судовим рішенням не було вирішено питання про визнання права власності на вказані земельні ділянки, оскільки таких вимог не було заявлено.

Належність земельних ділянок кадастровий номер 4412170300:01:005:0365 площею 0,1 га, призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та кадастровий номер 4412170300:01:005:0366 площею 0,1487 га, призначення - для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за адресою: Луганська область, м.Гірське, Попаснянського району, вул.Незалежності, 12а, спадкодавцеві ОСОБА_7 підтверджується витягами з Державного земельного кадастру (а.с.19-20).

Враховуючи встановлені рішенням суду у справі № 423/1245/15-ц факти, беручи до уваги те, названі земельні ділянки входять у спадкову масу, а позивач є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачами, оскільки вони є спадкоємцями першої черги, що не прийняли спадщину.

При цьому суд окремо звертає увагу на те, що під час оформлення ОСОБА_2 документації двічі змінювалася адреса, за якою знаходиться спадкове майно. Спочатку, згідно Постанови Верховної ради України №1693-VII від 07.10.2014 року Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Перевальського і Попаснянського районів Луганської області територія місця Гірське, яка раніше відносилася до міста Первомайська, була віднесена до території Попаснянського району Луганської області. Потім розпорядженням міського голови міста Гірське №62 від 16.12.2015 року була змінена назва вулиці з Комсомольська на Незалежності .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.392 ЦК України, ст.ст. 524,529,548,549 Цивільного кодексу УСРС 1963 року, ст. ст. 10, 11, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Прийняти визнання позову відповідачами.

Визнати за ОСОБА_2, яка народилася 02.11.1930 року в с.Булавинівка Новопсковського району Луганської області, право власності в порядку спадкування за законом: на земельну ділянку кадастровий номер 4412170300:01:005:0365 площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та на земельну ділянку кадастровий номер 4412170300:01:005:0366 площею 0,1487 га для ведення особистого селянського господарства, всього площею 0,2487 га, які знаходяться за адресою: Луганська область, м.Гірське, Попаснянського району, вул.Незалежності, 12а, та які належали спадкодавцеві - її чоловікові ОСОБА_7, який помер 29 березня 1999 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України повний текст рішення складено 21.03.2016 р.

Суддя М.В.Мазур