Рішення

від 27.04.2016 по справі 910/31778/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2016Справа №910/31778/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сейнер ЛТД до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Баркас , третя особа: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, за участю представників позивача - Федоренко А.А., довіреність №2-10 від 22.10.2015 року, відповідача 1 - не з'явився, відповідача 2 - не з'явився, третьої особи - Лозової А.І., довіреність №б/н від 04.12.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю Баркас про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Сейнер ЛТД , на яке накладено арешт постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Нечай Г.П. №38012387 від 31.07.2013 року, а саме: нежилі приміщення загальною площею 234,7 кв.м., що складає 19/100 частини від нежилих приміщень площею 1266 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.01.2016 року.

10.02.2016 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про витребування доказів,яке було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2016 року замінено неналежного відповідача-1 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві на належного ОСОБА_2 та залучено до участі в справі Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві в якості третьої особи.

28.03.2016 року позивачем через канцелярію суду надано додаткові письмові пояснення у справі.

27.04.2016 року представником позивача в судовому засіданні надано додаткові письмові пояснення у справі.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 27.04.2016 року не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам встановлено, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України Про виконавче провадження ), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК . Що ж до скарг, які подаються до суду на підставі статті 82 названого Закону та статті 121-2 ГПК , то, за змістом останньої з названих норм, їх розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Водночас пункт 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України визначає, що відповідно до статті 60 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121- 2 ГПК.

Згідно з частиною 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звернувся до суду з вимогою про зняття арешту з власного майна, арешт на яке третьою особою накладено під час виконавчого провадження № 38012387, відкритого на виконання наказу господарського суду міста Києва № 32/153-57/280-2012 виданого 08.05.2013 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Баркас на користь ОСОБА_2 115 799,69 грн. належної йому частки вартості майна ТОВ Баркас у зв'язку із його виключенням із складу учасників товариства, посилається на те, що вказане майно належить йому на праві власності.

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю Баркас та ОСОБА_2, які є відповідачами у даній справі, є боржником і стягувачем, відповідно, у справі № 32/153-57/280-2012, що виникла з корпоративних відносин.

Отже, виходячи з предмету позову, з яким позивач звернувся до суду, суб'єктного складу сторін та приписів ст. 1 та ст. 12 ГПК України, вказаний спір має розглядатися саме у господарських судах України.

Судом встановлено, що 28.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сейнер ЛТД (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Баркас (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, який зареєстрований в реєстрі за №12503 відповідно до умов якого, продавець передав, а покупець прийняв у власність належне продавцю на праві власності нерухоме майно: нежилі приміщення (в літ. Х) загальною площею 234,7 кв.м., що складає 19/100 частини від нежилих приміщень (в літ.А, Х) площею 1266 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 (п.1. договору).

Згідно п. 4. Договору покупець набуває право власності на вказані нежилі приміщення з моменту державної реєстрації цього договору.

Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 29.01.2013 року було здійснено державну реєстрацію вищевказаного договору купівлі-продажу.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №58183578 від 26.04.2016 року спірне майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. Х) загальною площею 234,7 кв.м., що складає 19/100 частини від нежилих приміщень (в літ.А, Х) площею 1266 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Сейнер ЛТД (позивачу) з 29.01.2013 року.

31.07.2013 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Нечай Г.П. №38012387 від 31.07.2013 року, при примусовому виконанні наказу № 32/153-57/280-2012 виданого 08.05.2013 року господарським судом міста Києва про стягнення з

Товариства з обмеженою відповідальністю Баркас на користь ОСОБА_2 115 799,69 грн. належної йому частки вартості майна ТОВ Баркас у зв'язку із його виключенням із складу учасників товариства було накладено арешт на нежитлові приміщення літ. А, Х, загальною площею 1266,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю Баркас .

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує на те, що вказаним арештом було порушено його право власності, оскільки на момент винесення вищевказаної постанови спірне нерухоме майно вже належало позивачу, а не ТОВ Баркас .

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сейнер ЛТД є власником майна на яке накладено арешт згідно постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Нечай Г.П. №38012387 від 31.07.2013 року, позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що належить на праві власності позивачу, а саме: зняття арешту, що накладено постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Нечай Г.П. №38012387 від 31.07.2013 року на нежилі приміщення загальною площею 234,7 кв.м., що складає 19/100 частини від нежилих приміщень площею 1266 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з майна яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Сейнер ЛТД (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; код 38482993), що накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Нечай Г.П. №38012387 від 31.07.2013 року на нежилі приміщення загальною площею 234,7 кв.м., що складає 19/100 частини від нежилих приміщень площею 1266 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сейнер ЛТД (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; код 38482993) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Баркас (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, код 32107606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сейнер ЛТД (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; код 38482993) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.05.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна