Рішення

від 27.04.2016 по справі 925/188/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2016 р. Справа № 925/188/16

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача-1: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача-2: не з'явився;

від ІІІ особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси, м. Черкаси

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ", м.Черкаси,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амісот", м.Черкаси,

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство «Бізнес-Сервіс-2000» , м.Київ,

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов із вимогою визнати недійсним договір уступки від 25.01.2016, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Метро-Інформ" (код 24417288) та ТОВ "Амісот" (код 39092261) за яким первісний боржник - ТОВ "Метро-Інформ" перевело борг за іпотечним договором №7211Z1 від 11.04.2011 та за договором застави №7211Z2 від 11.04.2011, а новий боржник ТОВ "Амісот" прийняв на себе зобов'язання первісного боржника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Позивач вважає, що оспорюваний правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тому є таким, що укладений з грубим порушенням ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України. Під час його укладення порушені загальні вимоги, що встановлені в ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Оспорюваний правочин має ознаки фіктивності, тобто є таким, що учинений без наміру створення правових наслідків, що обумовлювались цим правочином. А відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Позивач стверджує, що зазначений оспорюваний правочин укладався з єдиною метою - затягнути процедуру реалізації іпотечного та заставного майна, що проводиться в рамках виконавчого провадження. Оспорюваний правочин укладено з порушеннями ст. 520 ЦК України.

Відповідач -1 у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні визнав той факт, що між ТОВ Метро-Інформ та ТОВ Амісот 25 січня 2016 р. був укладений договір уступки, предметом якого було переведення боргу за іпотечним договором №7211Z1 від 11.04.2011 та договором застави від № 7211Z2 від 11.04.2011.

Відповідач-1 вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії банку у місті Черкаси, не підлягають задоволенню, а провадження у справі підлягає припиненню через те, що 26 лютого 2016 року між ТОВ Метро-Інформ та ТОВ Амісот було укладено додаткову угоду про розірвання договору уступки від 25.01.2016 згідно якої вказаний договір розірвано з 26.02.2016 з наслідками передбаченими ст. 653 ЦК України (У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються).

На думку представника ТОВ Метро-Інформ оскільки ухвала про порушення провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) Державний експортно-імпортний банк України про визнання договору уступки від 25.01.2016 недійсним, винесена 03 березня 2016 року, а Додаткова угода про розірвання договору уступки від 25 січня 2016 року набула чинності 26 лютого 2016 року то Відповідач № 1 вважає, що на час звернення Позивача до суду з відповідним позовом і порушення провадження у справі, жодного права позивача порушено не було, а предмет спору між сторонами був відсутній.

Представник відповідача - 2 в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Вимоги суду викладені в ухвалах від 03.03.2016 та від 24.03.2016 та від 29.03.2016 відповідач - 2 - не виконав.

Представник третьої особи (приватного підприємства «Бізнес-Сервіс-2000» ) в судове засідання повторно не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив. Вимоги суду викладені в ухвалах від 03.03.2016; 24.03.2016;29.03.2016 третя особа повністю не виконала.

Про час і місце розгляду заяви відповідач-2 і третя особа повідомлялися належним чином, що підтверджується відмітками канцелярії суду на ухвалах по справі про їх відправлення рекомендованою кореспонденцією та відомостями про здійснення відправлення судом ухвал через УДППЗ Укрпошта із сайту services.ukrposhta.ua за їх штрихкодовими ідентифікаторами (а.с.98, 135-137).

Крім того, до суду повернулася ухвала суду від 24.03.2016 адресована ТОВ Амісот із довідкою УДППЗ Укрпошта про повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання (а.с.133-134).

Копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами та ухвали суду надсилалися відповідачам та третій особі за адресами вказаними у Витягах із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.106-120).

За змістом ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку визначеному ст.75 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача і представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

Згідно іпотечного договору №7211Z1 від 11.04.2011 та договору застави №7211Z2 від 11.04.2011 ТОВ Метро-Інформ (Відповідач-1) є майновим поручителем за зобов'язаннями Приватного підприємства «Бізнес-Сервіс-2000» (Третя особа) перед ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Черкасах (Позивач), що виникли на підставі укладених між Позивачем та Третьою особою кредитних договорів №7210К6 від 03.02.2010 і №7211К5 від 11.04.2011. Відповідач 1 являється законним власником нерухомого та рухомого майна, що передано в іпотеку та в заставу Позивачу, що підтверджується правовстановлюючими документами на нього (а.с.20, 30, 38, 42).

27.03.2013 господарський суд Черкаської області у справі №925/1564/13 прийняв рішення, яким задовольнив позов ПАТ Державний експортно-імпортний банк України до ПП Бізнес-Сервіс-2000 і ТОВ «Метро-Інформ» про стягнення 5 524 447 грн. 40 коп. та звернув стягнення на предмет іпотеки і на предмет застави.

У встановленому порядку судом видано виконавчий документ - наказ, який звернуто до виконання (а.с.53-54; 55-57).

Із дослідженого в судовому засіданні рішенням Господарського суду Черкаської області по справі за №925/1564/13 від 27.11.2013 за позовом ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Черкасах (Позивач по цій справі) до ПП «Бізнес-Сервіс-2000» (Третя особа по цій справі) вбачається, що господарським судом стягнуто з Приватного підприємства «Бізнес-Сервіс-2000» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» , в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Черкасах:

- заборгованість за кредитом в сумі 5 524 447 грн. 40 коп.;

- судові витрати в розмірі 34 410 грн.,

а всього на загальну суму 5 558 857, 40 грн.

Цим же рішенням в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що виникла у приватного підприємства «Бізнес-Сервіс-2000» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» , в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Черкасах в сумі 5 524 447 грн. 40 коп., звернуто стягнення:

на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №7211Z1, посвідченим 11 квітня 2011 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 1179, - нерухоме майно, що складається із нежитлової будівлі магазину з підвалом (А-1, пд), що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 12, загальною площею - 1240, 6 кв. м., що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Метро-Інформ» ;

на предмет застави на підставі договору застави № 7211Z2, посвідченого 11 квітня 2011 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1181, - торгівельне обладнання та інші основні засоби, у кількості 40 одиниць, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Метро-Інформ» .

Стягувачем є ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Черкасах, а Боржниками - ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідача-1) та ПП «Бізнес-Сервіс-2000» (Третя особа).

За приписами статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згоди на заміну боржника (ТОВ «Метро-Інформ» - Відповідача-1) позивач не надавав, і доказів наявності такої згоди до суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Ст. 521 Цивільного кодексу України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Ст. 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

04.11.2015 ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідачем-1) було подано до Соснівського районного суду м. Черкаси заяву про заміну сторони виконавчого провадження. В цій заяві Відповідач-1 просив суд замінити сторону виконавчого провадження з ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідача-1) на ДП «Росток-Грифон» ТОВ «Продінвест» (Відповідача 2), оскільки між ними 08.06.2015 року був укладений договір уступки, за умовами якого ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідач-1) переводить борг за іпотечним договором №7211Z1від 11.04.2011 та договором застави №7211Z2 від 11.04.2011 на Нового боржника - ДП «Росток-Грифон» ТОВ «Продінвест» (Відповідача-2) (а.с.58-60).

10.11.2015 до Позивача надійшла судова повістка, якою повідомлялось, що слухання справи у районному суді призначено на 19.11.2015 (а.с.61).

Представник ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідач-1) подав копію вказаної судової повістки та заяву про зупинення виконавчого провадження до ДВС (яким було відкрито виконавче провадження та ведуться необхідні виконавчі дії). 06.11.2015 ДВС було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до моменту розгляду справи по суті (а.с.67-69).

19.11.2015 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси заяву ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідача-1) було залишено без розгляду.

Вищевикладені обставини сторонами не оспорюються.

18.02.2016 рішенням господарського суду у справі №925/2088/15 визнано недійсним договір уступки від 08.06.2015, укладений між ТОВ "Метро-Інформ" (код 24417288) та ДП "Росток-Грифон" ТОВ "Продінвест" (код 25583178) за яким первісний боржник - ТОВ "Метро-Інформ" перевело борг за іпотечним договором №7211Z1 від 11.04.2011 (зареєстрований в реєстрі за №1179) та за договором застави №7211Z2 від 11.04.2011, а новий боржник ДП "Росток-Грифон" прийняв на себе зобов'язання за названим у п.1.1 договором (а.с.79-82; 83-84).

Рішення у справі №925/2088/15 набрало законної сили.

Суд приходить до висновку, що вищевказаними іпотечним договором та договором застави, ніяких боргових зобов'язань ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідача 1) перед Позивачем не передбачено. Зазначене в договорі іпотеки та в договорі застави нерухоме та рухоме майно являється забезпеченням викладених у кредитних договорах зобов'язань, а кредитні договори, в свою чергу укладені між Позивачем та ПП «Бізнес-Сервіс-2000» (Третя особа).

З укладенням оспорюваного договору уступки від 25.01.2016 (оспорюваного правочину) переходу права власності на іпотечне/заставне майно від ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідача 1) до ТОВ Амісот (Відповідача-2) не відбулося, тому на сьогоднішній момент ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідач-1) є законним власником нерухомого та рухомого майна, що передано в іпотеку та в заставу Позивачу.

За приписами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

09.02.2016 (напередодні чергових електронних торгів з продажу іпотечного майна, що були призначені на 10.02.2016) представником Відповідача 1 було подано до державної виконавчої служби (далі-ДВС), в якому відкрито виконавче провадження по реалізації іпотечного майна, що належить Відповідачу-1, заяву про зупинення виконавчого провадження, а 03.02.2016 до Соснівського районного суду м. Черкаси подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження з тих підстав, що 25.01.2016 між ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідач-1) та ТОВ «Амісот» (Відповідач-2) укладено договір уступки. В свою чергу, в п. 1.1 вищевказаного договору уступки зазначено, що ТОВ «Метро-Інформ» (Відповідач-1) переводить борг за іпотечним договором №7211Z1 від 11.04.2011 та договором застави №7211Z2 від 11.04.2011 на Нового боржника - ТОВ «Амісот» (а.с.18-19; 85-89).

Суд враховує, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Належних і допустимих доказів того, що договір уступки від 25.01.2016 спрямований на реальне настання правових наслідків відповідачі суду не надали.

Суд приходить до висновку, що позивач довів заявлені ним вимоги щодо недійсності договору уступки від 25.01.2016 укладеного відповідачами.

Суд приходить до висновку, що обставини з'ясовані при розгляді справи вказують на те, що ТОВ «Метро-Інформ» укладаючи 25.01.2016 оспорюваний договір уступки, по суті створило перешкоди для невиконання судового рішення у справі №925/1564/13.

Аналізуючи доводи представника відповідача-1 щодо припинення провадження у справі по ст. 80 ГПК України з мотивів відсутності між сторонами предмету спору суд приходить до наступних висновків.

Перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Із дослідженої в судовому засіданні Додаткової угоди відповідачів від 26 лютого 2016 р. про розірвання договору уступки від 25.01.2016 вбачається, що Первісний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Метро-Інформ , ідентифікаційний код юридичної особи 24417288, місцезнаходження: 18002, Черкаська область, місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок, 256 квартира 7, з однієї сторони, та Новий боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Амісот , ідентифікаційний код юридичної особи 39092261, місцезнаходження: 18007, АДРЕСА_1, з другої сторони, відповідно до ст. ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, уклали Додаткову угоду про розірвання Договору уступки від 25 січня 2016 року, укладеного між ТОВ Метро-Інформ та ТОВ Амісот , надалі іменується Угода про таке:

Відповідно до ст.ст. 512, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України та керуючись пунктами 7.1., 7.4., 7.6. Договору уступки від 25.01.2016 р., за взаємною згодою, Сторони домовились договір вважати розірваним з 26 лютого 2016 року.

Про наявність Додаткової угоди від 26.02.2016 відповідачі мали можливість і зобов'язані були повідомити позивача і суд одразу після її реального укладання.

Суд бере до уваги, що 23.03.2016 подаючи заяву про відкладення розгляду справи директор ТОВ Метро-Інформ всупереч приписів ст. 22 ГПК України взагалі не згадав про наявність будь-яких додаткових угод, а також про відсутність предмета спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд критично оцінює Додаткову угоду відповідачів від 26.02.2016 і приходить до висновку, що рішення суду від 27.11.2013 у справі №925/1564/13 не виконано, а відтак між сторонами залишилися неврегульовані питання, можливість судового розгляду існує т.я. відповідачі можуть укладати безліч додаткових угод із різними датами, що створюватиме реальні перешкоди для виконання рішення від 27.11.2013 у справі №925/1564/13.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дійсні підстави для припинення провадження у справі відсутні, а позов підлягає до задоволення повністю.

За приписами ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На переконання суду спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ Метро-Інформ , спрямованих на ухилення від виконання судового рішення від 27.11.2013 у справі №925/1564/13, а тому судові витрати по даній справі суд покладає на відповідача-1 ТОВ Метро-Інформ .

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір уступки від 25.01.2016, укладений між ТОВ "Метро-Інформ" (код 24417288) та ТОВ "Амісот" (код 39092261) за яким первісний боржник - ТОВ "Метро-Інформ" перевів борг за іпотечним договором №7211Z1 від 11.04.2011 та за договором застави №7211Z2 від 11.04.2011, а новий боржник ТОВ "Амісот" прийняв на себе зобов'язання первісного боржника.

Стягнути 1378 грн. витрат по сплаті судового збору з товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ" (код 24417288, бул. Шевченка, 256, кв.7, м. Черкаси, 18002) на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси (код 22808607, вул. Гоголя, 288 м. Черкаси, 18002).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України після складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 04.05.2016.

Суддя В.В.Єфіменко