Постанова

від 28.04.2016 по справі 914/218/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2016 р. Справа № 914/218/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Кузь В.Л.,

ОСОБА_1,

При секретарі судового засідання: Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Заступника прокурора Львівської області, № 05/2-281вих-16 від 18.03.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1472/16 від 24.03.2016 р.),

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14 березня 2016 року

про затвердження мирової угоди

у справі № 914/218/16 (суддя Коссак С.М.),

порушеній за позовом Прокурора Радехівського району Львівської області в інтересах держави в особі:

Позивача: Кривецької сільської ради, с. Криве Радехівського району Львівської області,

До відповідача: Державного підприємства Радехівське ЛМГ , м. Радехів Львівської області,

Про стягнення шкоди в сумі 101140,00 грн. завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/прокуратури: прокурор Макогон Ю.І. (посвідчення № 020325 від 06.09.2013 р.);

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_2 - п/к за довіреністю № 130 від 12.02.2016 р.

Представником прокуратури та відповідача подано спільне, письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2016 року, справу № 914/218/16 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Кузь В.Л., Хабіб М.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року прийнято апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області, № 05/2-281вих-16 від 18.03.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1472/16 від 24.03.2016 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 11.04.2016 року, про що сторони та прокурор були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах оскарження).

З підстав зазначених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. та від 25.04.2016 р. відкладено розгляд справи, зокрема ухвалою суду від 11.04.2016 р. продовжено строк розгляду спору, про що сторони та прокурор були належним чином повідомлені згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судове засідання 28.04.2016 р. представник прокуратури/апелянта прибув, через канцелярію суду подав клопотання б/н від 28.04.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-04/3239/16 від 28.04.2016 р.) про уточнення апеляційної скарги, а саме: п. 1 вимоги апеляційної скарги виклав у наступній редакції: Скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області у справі № 914/218/16 та направити справу в суд першої інстанції для розгляду по суті . Представником прокуратури у судовому засіданні надано усні пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі з урахуванням вищезазначеного клопотання, просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Від позивача представник жодного разу в судове засідання не прибув, вимог ухвал суду не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано позивачем 05.04.2016 р. за № 80254 00000567 (а. с. 104) та наступною рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав, просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/218/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області без задоволення.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою статті 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області, № 05/2-281вих-16 від 18.03.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1472/16 від 24.03.2016 р.) до провадження та ухвалами суду від 11.04.2016 р. та від 25.04.2016 р. розгляд справи було відкладено, також ухвалою суду від 11.04.2016 р. продовжено строк розгляду спору, про що сторони та прокурор були належним чином повідомлені рекомендованою поштою згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Однак, в судове засідання, яке відбулось 28.04.2016 р., представник позивача в судове засідання не прибув та про причини не прибуття суд не повідомив.

Слід зазначити, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/218/16 та прийшла до висновку, розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/218/16 (суддя Коссак С.М.) клопотання Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області та Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство» про затвердження мирової угоди у справі № 914/218/16 задоволено та ухвалено затвердити мирову угоду від 09.03.2016 р., яку підписано Кривецькою сільською радою (80255, Львівська область, Радехівський район, с. Криве, вул. Першотравнева, 5; код ЄДРПОУ 25248474), в особі сільського голови ОСОБА_3, яка діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (позивач), з однієї сторони, та Державним підприємством «Радехівське лісомисливське господарство» (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Витківська, 26; код ЄДРПОУ 00992378, в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, (відповідач), з іншої сторони (надалі по тексту - Сторони), їх підписи засвідчені печатками сторін, та підписано прокуратурою Радехівського району Львівської області, в редакції: запропонованій позивачем (пункт 1 та 2 резолютивної частини ухвали). Пунктом третім резолютивної частини ухвали провадження у справі було припинено (а. с. 72-76).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 14.03.2016 р. у даній справі, апелянт/прокурор (Заступника прокурора Львівської області) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. по справі № 914/218/16 та постановити нове рішення, яким скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області у справі № 914/218/16 та направити справу в суд першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної ухвали суду, а висновки місцевого господарського суду є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, що підлягає скасуванню.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що затверджена місцевим господарським судом мирова угода не відповідає вимогам закону, за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, та є такою, що остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору, оскільки вона жодним чином не стосується предмету спору у даній справі, так як предметом спору є стягнення коштів на рахунки спеціальних Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30%, 20% та 50 %, а не відновлення навколишнього природного середовища шляхом засадження посадки відповідних дерев.

Апелянт в апеляційній скарзі також зазначає, що вказаною мировою угодою, яка затверджена місцевим господарським судом, передбачено виконання ДП Радехівське ЛМГ заходів, які не віднесено до основної господарської діяльності підприємства, згідно Статуту та вимог ст. ст. 86, 89, 90, 91 Лісового кодексу України та які, не були предметом спору у за позовною заявою у даній справі.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21.01.2016 р. прокурор Радехівського району Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Кривецької сільської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовними вимогами до Державного підприємства Радехівське ЛМГ про стягнення з ДП Радехівське ЛМГ на розрахунковий рахунок Кривецької сільської ради № 33113331700441 (одержувач - УДКСУ у Радехівському районі (с. Криве), код ЄДРПОУ - 37976988, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО - 825014) 101140,00 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства та стягнення судових витрат.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, предметом спору у даній справі є стягнення з ДП Радехівське ЛМГ на рахунок Кривецької сільської ради - 101140,00 грн. шкоди (збитків), завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у даній справі, що мирова угода, стосується відшкодування шкоди в натуральному виразі (п. 1 мирової угоди), а саме: здійснення за рахунок власних коштів з урахуванням відповідних робіт, які необхідно для посадки відповідних порід дерев, зазначених у графі Назва заходу , вказано об'єм заходів, вартість в тис. грн. та термін виконання (а.с. 75).

Відповідно до вимог ст. 2, ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Мирова угода від 09.09.2016 р., яка затверджена Господарським судом Львівської області 14.03.2016 р. не містить такого розподілу та заходів щодо порядку погашення завданої шкоди (збитків) 101140,00 грн. на рахунки спеціальних фондів Державного та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно, не зазначив такого розподілу місцевий суд в ухвалі про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі від 14.03.2016 р.

Відповідно до вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду, якою затверджено мирову угоду у редакції від 09.09.2016 р. (а.с. 67), виходить за межі заявлених позовних вимог Прокурором Радехівського району Львівської області, та стосується обставин справи, які не були предметом спору та не досліджувалися місцевим судом в повному обсязі, що є порушенням норм процесуального права, оскільки вимога про стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу, замінена на відшкодування в натурі, в ухвалі місцевого суду про затвердження мирової угоди, має відповідати вимогам Законів України Про охорону навколишнього природного середовища та Бюджетному кодексу України.

Відповідно до приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , зокрема, передбачено, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін .

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Не зважаючи на те, що мирова угода спрямована на врегулювання спору шляхом взаємних поступок, в даному випадку, місцевим судом затверджено мирову угоду, яка не відповідає закону, за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, та є такою, що остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Відтак, твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі з урахуванням клопотання про уточнення вимог апеляційної скарги є правомірними та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 78 ГПК України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (пункт 3 резолютивної частини оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду від 14.03.2016 р.). Зазначена норма кореспондується з приписами п. 7 частини першої ст. 80 цього Кодексу, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом, а частиною четвертою цієї статті передбачено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Виходячи зі змісту наведених процесуальних норм, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти: окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене в їх сукупності, дослідивши всі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області з урахуванням клопотання про уточнення апеляційної скарги б/н від 28.04.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-04/3239/16 від 28.04.2016 р.) задовольнити, ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 р. у справі № 914/218/16 скасувати, як таку, що не відповідає вимогам закону, зокрема, вимогам ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані цим Законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін, і зазначені правовідносини місцевим судом по суті не встановлені та не досліджувалися, а справу передати на розгляд Господарському суду Львівської області для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 22, 29, 32-34, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області з урахуванням клопотання від 28.04.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-04/3239/16 від 28.04.2016 р.) задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року у справі № 914/218/16 скасувати, а справу передати в Господарський суд Львівської області для розгляду по суті.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи передати до Господарського суду Львівської області для розгляду по суті.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Кузь В.Л.

Суддя Хабіб М.І.

28.04.2016 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 29.04.2016 р.