Постанова

від 04.05.2016 по справі 813/182/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 року Справа № 813/182/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяГрень Н.М.,

секретар судового засіданняГавірко О.О.,

представник позивачаДюк З.М.,

представник відповідачаЧабан О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Окремого відділу технічного нагляду за будівництвом Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач, Окремий відділ технічного нагляду за будівництвом Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), звернувся до суду з позовом про скасування рішення №0016251704 прийнятого 21.10.2015 року відповідачем, Державною податковою інспекцією у Франківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте без урахування всіх обставин, оскільки позивачем кошти сплачено своєчасно, однак перераховані помилково на рахунок з сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з заробітної плати працівників військової частини НОМЕР_1 .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до того, що позивачем несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок, відтак відповідачем правомірно прийнято спірне рішення про застосування до позивача штрафних санкцій. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем 21.10.2015 року прийнято рішення №0016251704 про застосування до позивача штрафу в сумі 5573,72 грн. та нарахування пені в сумі 1613,67 грн.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало встановлення відповідачем несплати відповідачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Правові та організаційні забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон №2464), який набрав чинності з 01.01.2011р.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстр} юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"').

Згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

З матеріалів справи судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 є бюджетною організацією, сплачує єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з грошового утримання військовослужбовців (рах. у ДПІ у Франківському районі м. Львова № 37191202001305) та з заробітної плати працівників (рах. у ДПІ у Франківському районі м. Львова № 37192201001305).

На підставі досліджених судом звітів про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, платіжних доручень, витягів облікових карток по єдиному внеску, розрахунку нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску, встановлено, що позивачем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з грошового утримання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (рах. № НОМЕР_2 ) помилково перерахований на рахунок з сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з заробітної плати працівників військової частини НОМЕР_1 (№37192201001305) ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, відтак по рахунку № 37191202001305 виникла заборгованість, а по рахунку № НОМЕР_3 - надлишок, однак у платіжних дорученнях зазначено призначення платежу: « 101; КПКВ 1002030 КЕКВ 2120 ЄСВ з грошового утримання військовослужбовців...».

Бюджетним кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Так, частиною четвертою ст. 45 Бюджетного кодексу передбачено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (п. 231 ст. 2 Бюджетного кодексу). Ведення єдиного казначейського рахунку здійснюється відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (зареєстровано Міністерством юстиції України 18.07.2002 за № 594/6882).

Єдиний казначейський рахунок об`єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. На Єдиному казначейському рахунку, відкритому на балансі Державного казначейства України, відображаються операції про рух коштів на рахунках, що відкриті в Державному казначействі України та головних управліннях Державного казначейства України.

Функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечує: можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України; надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному казначейському рахунку операціями; оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів.

Частиною п`ятою статті 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно частиною п`ятою статті 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті.

Таким чином, законодавством проведено різницю між поняттями «сплата податку» та «зарахування податку». Сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення, тобто платник податку вступає у відповідні податкові правовідносини. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються вони без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до статті 112 Бюджетного кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює, зокрема, контроль за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету.

З урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету» та наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» в органах Державної казначейської служби України відкриті рахунки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та кодів класифікації доходів бюджету, на які платники податків повинні перераховувати відповідні кошти.

Згідно з пунктом 4 Порядку взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 04.12.2013 №760/1031 (далі наказ №760/1031), інформація про реквізити відкритих (перевідкритих) рахунків за надходженнями, операції на яких здійснюватимуться не раніше 10 робочих днів від дати їх відкриття (перевідкриття), надається органами Казначейства відповідним органам Міндоходів, Казначейством України - Міністерству доходів і зборів України (далі - Міндоходів) (у частині рахунків, відкритих на балансі Казначейства України) протягом 3 робочих днів з дня відкриття (перевідкриття) рахунків за надходженнями. Інформація про відповідність символу звітності коду класифікації доходів бюджету подається Казначейством України до Міндоходів протягом 3 робочих днів з дня відкриття (перевідкриття) рахунків за надходженнями.

Відповідно до норм наказу №760/1031 органи Казначейства передають органам доходів і зборів інформацію щодо виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, виконання місцевих бюджетів за доходами, а також відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями, що містять інформацію про надходження від платників податків.

Відповідно до ст. 110 Кодексу платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно висновку викладеному у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Хмельницькгаз» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, помилка при визначенні коду бюджетної класифікації, при умові надходження коштів до відповідного бюджету у встановлений законодавством строк, не буде вважатись порушенням законодавства.

Відповідно до ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції).

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи та норми діючого податкового законодавства вказують на обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (ЄДРПОУ 39508247) на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області №0016251704 від 21.10.2015 року.

3. Стягнути на користь Окремого відділу технічного нагляду за будівництвом Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (Львівська область, м. Львів, вул. В Великого буд. 10; ЄДРПОУ 14321400) з Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (ЄДРПОУ 39508247), за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір, в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 06.05.2016 року.