Вирок

від 10.05.2016 по справі 464/3867/16-к

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/3867/16-к

пр.№ 1-кп/464/212/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2016 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження відносно:

М и х а й л и ш и ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Рівненської області Сарненського району с.Люхча, мешкає - АДРЕСА_1 , українець, гр-н України, з вищою освітою, невійськовозобов`язаний, одружений, працює інженером КЗ ЛОР «ЗУСДМЦ», судимості немає, -

за ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, -

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 , діючи умисно, у період з жовтня по листопад 2015 року здійснив придбання ТОВ „Люфт Сервіс" (ЄДРПОУ 38456990), з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб`єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), вчинив співучасть з невстановленими слідством особами у фіктивному підприємництві.

ОСОБА_6 , як співвиконавець фіктивного підприємництва ТОВ „Люфт Сервіс" отримав фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю даного товариства та здійснення організаційно-розпорядчих функцій.

Так, ОСОБА_6 , переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, вчинив всі необхідні дії для реєстрації та відповідно став фактичним власником та директором юридичної особи ТОВ „Люфт Сервіс", зареєстрованого 29.10.2012 р. реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №14151020000028353) за адресою: м.Львів, вул.Коперника, 17, яке взято на податковий облік в ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області.

Як службова особа ТОВ «Люфт Сервіс» - ОСОБА_6 , у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), змінами до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Люфт Сервіс", затвердженого 16.10.2015 р. рішенням загальних зборів учасників товариства - протокол №2 від 16.10.2015 р., наказу про призначення на посаду № 26 від 16.10.2015 р. був зобов`язаним виконувати організаційно-розпорядчі обов`язки функції по керівництву даним товариством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), проте, не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності ТОВ «Люфт Сервіс», з метою прикриття незаконної діяльності товариства, лише формально рахувався власником та директором ТОВ «Люфт Сервіс» (протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ „Люфт Сервіс" від 16.10.2015 р.).

З метою здійснення незаконної діяльності ТОВ «Люфт Сервіс», створення видимості реальної господарської діяльності та прикриття незаконної діяльності обвинувачений, за співучастю із невстановленими слідством особами, використовував раніше відкритий рахунок ТОВ «Люфт Сервіс» у Львівському відділенні №1 ПАТ «Ідея Банк» (МФО 336310) № НОМЕР_1 .

У подальшому ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що в силу статусу малозабезпеченої особи не зможе здійснювати фактичну підприємницьку діяльність, і не буде здійснювати господарську діяльність ТОВ «Люфт Сервіс», а також самостійно виконувати функції директора підприємства, надав фактичне право управління діяльністю товариством невстановленим слідством особам, яким віддав у розпорядження документи фінансово-господарської діяльності та печатку ТОВ «Люфт Сервіс».

Так, в продовж жовтня-листопада 2015 року на рахунки ТОВ «Люфт Сервіс» надходили кошти від реально-діючих суб`єктів господарської діяльності в якості оплати товарів, робіт, послуг, які в подальшому перерахуватися на рахунки інших фіктивних підприємств та приватних підприємців для їх зняття.

Такі дії ОСОБА_6 , надавали можливість лише документально оформляти нібито проведення господарських операцій, для відображення фіктивних господарських операцій у податковому обліку та конвертації безготівкових коштів у готівкові.

Поряд з цим встановлено, що у ТОВ «Люфт Сервіс» відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької (економічної) діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, кількість працівників - одна особа, товариство не знаходилися за юридичною адресою, тобто здійснення операційної діяльності без реальної мети настання правових наслідків, що свідчить про нікчемність укладених ними угод.

Документальні перевірки ТОВ «Люфт Сервіс» не проводились в зв`язку з відсутністю товариства за податковою адресою.

Судом встановлено, що службовою особою та єдиним працівником ТОВ «Люфт Сервіс» (в період з 16.10.2015 р. по 30.11.2015 р.) був ОСОБА_6 , який з метою отримання додаткового заробітку підписав ряд документів для придбання, перереєстрації ТОВ «Люфт Сервіс» та внесення змін для використання банківського рахунку в ПАТ «Ідея Банк». Без мети здійснення фактичної діяльності підприємства інколи підписував ряд документів, за що отримував винагороду по 450 гривень.

Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, так як він вчинив фіктивне підприємництво в співучасті з невстановленими особами, тобто створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності.

Під час досудового розслідування 27 квітня 2016 року між підозрюваним та прокурором укладено угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України, згідно з якою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, а також, що він має понести покарання у виді штрафу. За умовами угоди підозрюваний ОСОБА_6 засвідчив, що визнає неправомірність вчинення своїх дій і вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаюється, зобов`язується сплатити визначений угодою штраф, сплатити витрати на залучення експерта в сумі 879,60 грн. Обираючи вид і міру покарання підозрюваному, прокурор при укладенні угоди про визнання винуватості врахував обставини, передбачені ст.470 КПК України, а тому сторони дійшли згоди, що підозрюваний ОСОБА_6 має понести покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права визначені, п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

За умовами ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, яке згідно зі ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання у виді штрафу, передбачені санкцією ч.1 ст.205 КК України, на які обвинувачений погоджується, обрані з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відтак, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути 879,60 грн. витрат на залучення експерта.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131 КПК України, не обирався.

Керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 27 квітня 2016 року між ОСОБА_6 та прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 про визнання винуватості.

ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України та призначити йому покарання штраф п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісім тисяч п`ятсот гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави витрати на залучення експерта в сумі 879,60 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає Законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.