Постанова

від 19.04.2007 по справі 11/570/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/570/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" квітня 2007 р. Справа № 11/570/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :   Жукової А. М.

суддів :                           Величко Т.А.

                                      Бойко Л.І.

при секретарі :  Храмшиній І.Г.  

за участю представників сторін:                    

від позивача –Мехеда О.М.

від відповідача –Володькова О.О.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області

на постанову господарського суду Миколаївської області  

від  13.02.2007р.

по справі: №11/570/06

за позовом : ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області

до відповідачів:  1. ПП „Фло”

                      2. ЗАТ „Баштанський сирзавод”

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1/1 від 26.03.04 р.

встановив:

    Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.02.2007 року, (суддя К.Л.Василяка) у позові відмовлено. Постанова вмотивована матеріалами справи, нормами матеріального права та зазначено, що позивач не довів належними доказами укладення договору №1/1 від 26.03.04 р. з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Факт визнання засновницьких документів недійсними рішенням Шевченківського райсуду м. Запоріжжя від 26.05.2006р. не тягне за собою недійсність укладеного договору з моменту реєстрації юридичної особи і до моменту виключення її з державного реєстру. ПП „ФЛО” згідно довідки ДПІ у Шевченківському р-ні сплачувало у 2004 році податок на додану вартість. Анулювання свідоцтва платника податку ПП „ФЛО” здійснено 21.03.06 р. Генічеською МДПІ Херсонської області у зв'язку із закінченням терміну дії свідоцтва. Отже, на час укладення оскаржуваного договору це підприємство перебувало на податковому обліку, як платник ПДВ, подавало податкову звітність, і відповідно мало право видавати податкові накладні.

  ДПІ у Баштанському р-ні не погодившись із висновками місцевого суду, звернулась 20.02.07 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 7.03.07 р. –із апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, позов задоволити. На обґрунтування своїх доводів скаржник послався на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Судом не було надано оцінки доказам та обставинам справи, не з'ясовано наслідків укладення спірного договору для його сторін з точки зору податкового законодавства, зокрема, не встановлено, що сума ПДВ –8300 грн. надійшла до бюджету, а у ЗАТ „Баштанський сирзавод” виникло право на податковий кредит. Здійснення реєстрації ПП „Фло” на підставну особу для здійснення незаконної фінансово-господарської діяльності, укладання невідомими особами від імені підприємства договорів та несплата цього податку, складання та видача податкових накладних дають підстави вважати, що невідомі особи, укладаючи із ЗАТ „Баштанський сирзавод” договір діяли з метою, яка була спрямована на приховування отриманих за угодою коштів від оподаткування.

  Представник ЗАТ „Баштанський сирзавод” заперечуючи доводи скаржника, просить залишити постанову місцевого господарського суду без змін.

 Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відповідність постанови місцевого суду обставинам, матеріалам справи, нормам матеріального права, виходячи із наступного.

  ПП „Фло” та ЗАТ „Баштанський сирзавод” набули статусу юридичної особи з моменту їх державної реєстрації відповідно до ст.42; п.1 ст.43 ГКУ здійснювали підприємницьку діяльність яку не заборонено законом.

  Між ЗАТ „Баштанський сирзавод” та ПП „Фло” укладено договір купівлі-продажу №1/1 від 26.03.04 р. за умовами якого продавець –ПП „Фло” зобов'язався передати покупцю автомат фасовки молока ФІЛІПЕК-1200 вартістю 41666,67 грн. без ПДВ По видатковій накладній №ФЛ-0000020 від 26.03.04 р. це обладнання передано підприємству та оприбутковане по прибутковій накладній №0000656 від 31.03.04 р., що відображено у журналі-ордері за 1.01.04 р. Відповідно з положеннями ЗУ „Про податок на додану вартість”, продавцем складено та видано покупцю податкову накладну №20 від 26.03.04 р. на суму 50 000 грн. в т.ч. ПДВ –8333,33 грн. (а.с.9,10-12) Зазначена податкова накладна стала підставою для віднесення сплаченої суми ПДВ в ціні товару до податкового кредиту. Перерахуванням вартості обладнання припинено між сторонами  договірні зобов'язання. На запит ДПІ у Баштанському р-ні   20.09.06 р. листом №8065/7/26-51 ДПАУ у Запорізькій області направила інформацію щодо ПП „Фло” та постанову Шевченківського райсуду м. Запоріжжя від 26.05.06 р., якою визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП „Фло” з моменту реєстрації, визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ПП „Фло” з моменту внесення до реєстру платників ПДВ –6.02.04 р. (а.с.13-15) Зазначене стало підставою для звернення з позовом відповідно до ст.203,215 ЦКУ про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1/1 від 26.03.04 р.

  Обґрунтовуючи позов, позивач послався на протиправність умислу лише у ПП „Фло” на укладення договору з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, проте, наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням райсуду про визнання недійсними запису про державну реєстрацію, свідоцтва платника ПДВ, оскільки предметом розгляду по справі №2-а-107/06 була відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні договору, що мало місце під час здійснення підприємницької діяльності. Сам факт скасування державної реєстрації не спричинив недійсності договору, укладеного до моменту виключення ПП „Фло” із державного реєстру підприємств та організацій України. Позовні вимоги не ґрунтуються на доказах щодо наявності умислу на укладення договору з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки матеріали справи свідчать про здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі, а сам договір купівлі-продажу не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, так як обладнання, що відвантажувалося постачальником є дозволеним в обороті.

  Як суб'єкт підприємницької діяльності це підприємство має самостійно нести відповідальність за несплату податків, оскільки визнання у судовому порядку недійсності реєстрації не є підставою для визнання здійснених цим підприємством з іншими суб'єктами підприємницької діяльності юридично значимих дій недійсними, оскільки контрагенти по договору несуть відповідальність за наявності вини. Чинне законодавство не покладає обов'язку на покупця перевіряти правомірність державної реєстрації підприємства постачальника та додержання ним вимог податкового законодавства.

   З огляду на викладене,

                 Керуючись ст. ст. 160,198,200,205,206,212,254 КАС України, суд

                                                               ухвалив:

1.Постанову господарського суду Миколаївської області  від 13.02.2007 р. у справі №11/570/06–залишити без змін, а апеляційну  скаргу –без задоволення.

Ухвала  апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у  касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                               А.М. Жукова

    Суддя                                                                                          Т.А. Величко

    Суддя                                                                                         Л.І. Бойко