Рішення

від 10.05.2016 по справі 235/10236/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/10236/15-ц Номер провадження 22-ц/775/936/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Будулуци М.С., Корчистої О.І.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті його батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишилося спадкове майно, а саме: 34/100 часток квартири АДРЕСА_1; частки у розмірі 60% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Лігатранс ; частки у розмірі 70% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Красногорівське ремонтно-будівельне підприємство . За спливом шестимісячного строку він подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Нотаріусом у видачі свідоцтва відмовлено з причини відсутності доступу приватного нотаріуса до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України. Тому ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Заочним рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2016 року, позовну заяву до Донецької міської ради про визнання права власті в порядку спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: сторони належним чином не були повідомлені про дату, час слухання справи, в матеріалах справі відсутні відомості про виклик особи до судового слухання у вигляді відповідної розписки, іншого документу відносно отримання свідчень про виклик до суду. Судом було невчасно надіслані процесуальні документи по справі в електронному вигляді на адресу позивача за його заявою. В порушення норм законодавства в матеріалах справи відсутні відомості про складання протоколу судових засідань, в тому числі під час якого було проголошено судове рішення.

Крім того, в порушення вимог ст. 57 ЦПК України судом не досліджувались докази по справі, а саме: судом не було взято до уваги витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо належності відповідних прав за спадкодавцем ОСОБА_2.

Позивач вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на необхідність оскарження дій нотаріусу, яким відкрито спадкову справу. На час розгляду справи нотаріус перереєстрований в м. Києві, тому обмеження в доступі до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України для видачі свідоцтва про праве на спадщину відсутні. Відповідно до Закону України Про нотаріат нотаріус зобов'язаний здійснювати професійну діяльність тільки в межах свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом. Цей нотаріус не є нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, тому не має видати йому документи на спадщину.

Не ґрунтуються на законі твердження суду першої інстанції щодо відсутності спору між сторонами, оскільки згідно з законодавством, за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належними відповідачами за справами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивач та його представник в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідач в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить отримане повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим слухати справу за відсутністю сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як зазначено в ст. 303 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови Про судове рішення у цивільній справі №14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права,що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами,які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість,або обставин, що не підлягають доказуванню,а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач є сином ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 21. 14).

Спадковим майном після смерті ОСОБА_2 є:

- 34/100 часток трикімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с. 19, 23-24);

- 60% частки, що у грошовому вираженні складає 600,00 гривень, статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Лігатранс (а.с. 25-36). 40% частки статутного капіталу цього Товариства належить позивачеві;

- 70% частки, що грошовому вираженні складає 2450,00 гривень, статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю Красногорівське ремонтно-будівельне підприємство (а.с. 37-46). 30% частки статутного капіталу Товариства належить позивачеві.

З заяви від 10 жовтня 2014 року вбачається, що ОСОБА_3, дружина померлого ОСОБА_2, відмовилась від належній їй частини спадщини, що залишилась їй після смерті чоловіка, на користь сина спадкодавця - ОСОБА_1 (а.с. 18).

Згідно з заявою від 10 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Бурлак О.В. про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 З постанови про відмову в здійснення нотаріальних дій від 10 вересня 2015 року вбачається. що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 9, 8, 49).

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За вимогами ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 23 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю доступу приватного нотаріуса до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

Системний аналіз зазначених норм закону дає підстави апеляційному суду зробити висновок про те, що оскільки нотаріусом видана відмова у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю доступу до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України для перевірки наданих правовстановлюючих документів про належність спадкового майна та відомостей про його реєстрацію у відповідному органі державної реєстрації прав на нерухоме майно, то позивач позбавлений права оформлення спадщини в інший спосіб.

З огляду на таке, вбачаються, що є наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності на 34/100 частки квартири АДРЕСА_1, яка складається із 3-х кімнат, кухні, вбиральні, ванної кімнати, коридору, загальною площею 67,3 кв.метрів, житловою - 43,7 кв.метрів, на частку у розмірі 60% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГАТРАНС (ЕДРПОУ 37339547), на частку у розмірі 70% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОГОРІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (ЕДРПОУ 37011641), у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Крім того, враховуючи те, що у статутному капіталі Товариств частки, що залишилися, належать позивачеві, апеляційний суд приходить до висновку, що залучати ці Товариства до розгляду справи недоцільно.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення зроблено висновки, які не відповідають обставина справи, що призвело до порушення вимог матеріального та процесуального права, тому рішення суду на підставі ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2016 року - задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2016 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 34/100 частки квартири АДРЕСА_1, яка складається із 3-х кімнат, кухні, вбиральні, ванної кімнати, коридору, загальною площею 67,3 кв.метрів, житловою - 43,7 кв.метрів, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у розмірі 60% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГАТРАНС (ЕДРПОУ 37339547), у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у розмірі 70% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОГОРІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (ЕДРПОУ 37011641), у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: