Рішення

від 13.03.2007 по справі 14/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/62

  13.03.07   

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, просп. Миру,20, тел. 7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

06 березня 2007р.                                                                                                             справа №14/62

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Гетьман”, вул.Княжий затон,11, офіс 2, м. Київ, 02068 (юридична адреса: вул.Сухомлинського,36, кв.28, м. Переяслав–Хмельницький, Київська область, 08400)

До відповідача: Фермерське господарство “Агролюкс”, юридична адреса: вул. Жовтнева, 49, м.Бахмач, фактична адреса: вул.Б.Хмельницького,23, м. Бахмач

Про  стягнення  88905грн. 90коп.  

Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Коружинець І.В., представник, довіреність б/н від 02.02.2007р., Білоусов В.В. представник, довіреність від 16.02.07р.

Від відповідача:  Федоренко Л.Б. представник, довіреність №11 від 16.02.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 80207грн.30коп., згідно договорів на закупівлю худоби №68 від 28.04.2006р. та №70 від 02.05.06р., пені в сумі 8698грн.00коп. за несвоєчасну поставку товару.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в судовому засіданні 20.02.07р. надав доповнення від 19.02.07р. до позовної заяви про стягнення заборгованості в частині збільшення грошових вимог, в якому просив стягнути з відповідача 80207,30грн. боргу, 10834,09грн. пені, 1891,52грн. три проценти річних, 930грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У поданому доповненні позивач визначив, що по договору №68 від 28.04.06р. пеня за прострочення термінів поставки продукції становить 1097,32грн. та 173,26грн. три проценти річних, по договору №70 від 02.05.06р. недопоставка становить - 80207,30грн., пеня - 9736,78грн. та три проценти річних –1718,25грн. Згідно поданого розрахунку пеня та три проценти річних нараховані позивачем за період з 10.04.06р. по 01.02.07р. Суд прийняв збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 2136,09грн. та заявлені вимоги в частині стягнення 3% річних на суму 1891,52грн., про що зазначено в ухвалі від 20.02.2007р.

Представники сторін в судовому засіданні подали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 10834,09грн. та 3% річних на суму 1891,52грн. Також позивачем подано письмове пояснення до позовної заяви, в якому просить спір розглядати із застосуванням положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регулюють відносини поставки ст.712 ЦКУ, ст.264-270 ГКУ.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов №29 від 05.03.07р., в якому позовні вимоги визнав в частині стягнення боргу на суму 80207,30грн., проти позовних вимог в частині стягнення пені заперечував оскільки в договорах №68 від 28.04.06р. та №70 від 02.05.06р. не передбачена відповідальність у вигляді сплати пені за прострочку оплати та не досягнуто згоди щодо її розміру.

Представник відповідача в судовому зсіданні надав заяву №30 від 06.03.07р. про розстрочку виконання рішення суду по справі №14/62 строком на один рік з дня винесення рішення з оплатою суми заборгованості за перші 5 місяців –10% від суми заборгованості, решту рівномірними частинами щомісячно, посилаючись на тяжкий фінансовий стан господарства, на освоєння нових земельних угідь, на відкриття виконавчою службою у Бахмацькому районі 2 виконавчих проваджень на загальну суму 135904,83грн.

Представник позивача заперечував проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 10834,09грн. та 3% річних на суму 1891,52грн., оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги, і заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

У відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №670124 місцезнаходження Фермерського господарства “Агролюкс” –м. Бахмач, вул. Жовтнева, 49, ідентифікаційний код 32889110, дата проведення державної реєстрації 23.02.2004р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 040 120 0000 000263.

Між позивачем та відповідачем були підписані договори №68 від 28.04.06р. та №70 від 02.05.06р. на закупівлю худоби. Згідно п.1. договорів товаровиробник (відповідач по справі) здає, а заготівельник (позивач по справі) приймає худобу для переробки на умовах визначених у договорі.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар  (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до п.2.3. договорів оплата за здану худобу проводиться протягом 3 днів з моменту оформлення приймально-здавальних документів. Згідно п.2.4. договорів при здійсненні попередньої оплати відповідач зобов'язаний здати позивачу худобу протягом 3 днів.

Матеріали справи свідчать, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти: по платіжним дорученням з призначенням платежу “дотація згідно Постанови КМУ №805 від 12.05.99р. за м'ясо в живій вазі” –за №96 від 06.04.06р. на суму 14000грн. і за №103 від 10.04.06р. на суму 6666,67грн., а також по платіжним дорученням з призначенням платежу “передплата за свині зг.рах.238 від 06.04.06р. без ПДВ” –за №506 від 06.04.06р. на суму 70000грн. і за №520 від 10.04.06р. на суму 33333,33грн., а всього на суму 124000,00грн.

Рахунок №238 від 06.04.06р. сторонами суду не надано.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України договір набуває чинності з моменту його укладення; сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникають до його укладення.

Як вбачається з тексту договорів №68 від 28.04.06р. та №70 від 02.05.06р., копії яких надані позивачем до матеріалів справи, договори не містять будь-яких застережень стосовно застосовуються їх умов до відносин сторін, які виникли між позивачем та відповідачем до їх укладення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 124000,00грн. до підписання договорів №68 від 28.04.06р. та №70 від 02.05.06р. на закупівлю худоби, а тому умови вказаних договорів не застосовуються до відносин сторін, які виникли між ними у зв'язку з перерахуванням грошових коштів на суму 124000,00грн. на підставі платіжних доручень №96 від 06.04.06р. на суму 14000грн., №103 від 10.04.06р. на суму 6666,67грн., №506 від 06.04.06р. на суму 70000грн. і №520 від 10.04.06р. на суму 33333,33грн.

Позивач на виконання умов договору №70 від 02.05.06р. перерахував відповідачу грошові кошти по платіжним дорученням з призначенням платежу “дотація згідно Постанови КМУ №805 від 12.05.99р. за м'ясо в живій вазі” –за №135 від 04.05.06р. на суму 853,50грн., за №136 від 05.05.06р. на суму 12000грн., за №146 від 12.05.06р. на суму 6700грн. і за №147 від 15.05.06р. на суму 5472,75грн., а також по платіжним дорученням: з призначенням платежу “передплата за свині зг.рах.26 від 02.05.06р. без ПДВ” за №589 від 04.05.06р. на суму 4267,50грн., з призначенням платежу “передплата за свині зг.рах.243 від 05.05.06р. без ПДВ” за №593 від 05.05.06р. на суму 60000грн., з призначенням платежу “передплата за свині зг.рах.282 від 12.05.06р. без ПДВ” за №612 від 12.05.06р. на суму 33500грн., з призначенням платежу “передплата за свині зг.рах.285 від 15.05.06р. без ПДВ” за №613 від 15.05.06р. на суму 27363,75грн., а всього на суму 150157,50грн.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, що позивачем на рахунки відповідача перераховано грошових коштів у квітні-травні 2006 року на загальну суму 274157,50грн.

Рахунків №26 від 02.05.06р., №243 від 05.05.06р., №282 від 12.05.06р. №285 від 15.05.06р. сторонами суду не надано. Сторонами до матеріалів справи подані примірники рахунків №30 та №31 від 11.05.06р., №28 та №29 від 04.05.06р., №27 та №26 від 02.05.06р., №18 та №19 від 05.04.06р., №б/н від 10.04.06р. на суму 6800,00грн. та №б/н від 10.04.06р. на суму 34000,00грн., які не значаться в платіжних дорученнях позивача на перерахування грошових коштів відповідачу в розділі “призначення платежу”.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Подані позивачем копії накладних №40 від 28.04.06р. на суму 62458,00грн., №46 від 02.05.06р. на суму 66663,00грн. та №51 від 31.05.06р. на суму 64829,20грн. свідчать про передачу відповідачем та отримання позивачем свиней молодняк 2 категорії на загальну суму 193950,20грн. на виконання умов договорів.

У відповідності до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між позивачем та відповідачем підписані і скріплені печатками сторін акти звірки взаємних розрахунків станом на 30.10.06р. та на 01.02.07р., які свідчать, що відповідачем відвантажено позивачу продукції на суму 193 950,20грн., а позивачем перераховано відповідачу грошових коштів у сумі 274157,50грн., що сальдо відповідача на користь позивача становить - 80207,30грн.

Позивачем не подано суду доказів направлення відповідачу претензій від 23.05.2006р. за №19 та від 20.06.06р. за №22, в яких позивач вказує на невиконання відповідачем зобов'язань по договорам.

Позивачем до матеріалів справи подано гарантійний лист відповідача від 30.10.06р. за №95, в якому останній зобов'язується згідно наведеного графіку повернути суму боргу та пеню за несвоєчасне відвантаження продукції з розрахунку 18% річних на загальну суму 87407,00грн.

Вказаний гарантійний лист відповідача не містить будь яких посилань на договори, рахунки, накладні, платіжні доручення, що визначені позивачем підставою позову.

У відповідності до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не подано суду доказів на день розгляду справи, щодо поставки позивачу худоби чи повернення грошових коштів у сумі 80207,30грн., отриманих від позивача не на умовах договору.

Відповідно до ст.22 ч.5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст.78 ч.5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав позов в сумі основного боргу 80207,30грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача у сумі 80207,30грн., яка заявлена обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача..

Відповідачем подана заява про розстрочку виконання рішення господарського суду строком на один рік з дня винесення рішення з оплатою суми заборгованості за перші 5 місяців –10% від суми заборгованості, решту рівномірними частинами щомісячно. У відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України відстрочка, розстрочка виконання рішення суду можлива при наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Подані відповідачем документи в обґрунтування заяви про розстрочку, судом не приймаються, оскільки тяжкий фінансовий стан відповідача, наявність відкритих виконавчих проваджень та намір здійснення певної господарської діяльності з боку відповідача, не є виключними обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. За таких обставин, заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду судом не задовольняється.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого при подачі позовної заяви державного мита у сумі 889,00грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.525, 526, 599, 631, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ч.5 ст.22, 33, 34, 49, ч.5 ст.78, ст.. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерське господарство “Агролюкс” (вул. Жовтнева, 49, м.Бахмач, р/р 26005301835900 в відділенні ПІБ м.Ніжин, МФО 353434 код 32889110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Гетьман” (вул.Сухомлинського,36, кв.28, м. Переяслав–Хмельницький, Київська область, р/р 26004001116001 у КФ АТ „Укрінбанк” МФО 300250 код 30651961) 80207грн.30коп. боргу, 889грн.00коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                   Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 12.03.2007р.

          Суддя                                                                                                                   Н.Ю.Книш