Рішення

від 12.05.2016 по справі 907/187/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.2016 Справа № 907/187/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобіліст , м. Хуст

до відповідача ОСОБА_1 підприємство Закарпатський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в розмірі 162360,35 грн.

Суддя Русняк В.С.

Представники, присутні в судовому засіданні:

від позивача - ОСОБА_2, директор

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №06/19 від 13.01.2016року

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю Автомобіліст , м. Хуст звернулось з позовом до Дочірнього підприємства Закарпатський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Ужгород про стягнення заборгованості за отримані нафтопродукти в сумі 162360,35 грн.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву згідно з якою повідомив про те, що відповідачем у період після пред'явлення даного позову частково сплачено заборгованість, в зв'язку з чим, позивач, у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 142360,35грн. заборгованості. На підтвердження викладеного долучив до поданої заяви копії платіжних доручень №152 від 11.05.2016р. на суму 10000,00 грн. та № 151 від 11.05.2016р. на суму 10000,00 грн.

Заява про зменшення розміру позовних вимог подана у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України підлягає задоволенню судом.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник відповідача визнав позовні вимоги повністю, не заперечує проти задоволення позову

В судовому засіданні 12.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст» , м. Хуст та дочірнім підприємством Закарпатський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Ужгород 14 січня 2015року було укладено договір №14/01-15 поставки (купівлі-продажу) паливно - мастильних матеріалів.

За період існування між сторонами господарських відносин, внаслідок неоплати за отриману продукцію, позивач стверджує про наявність у відповідача заборгованості 142360,35грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), посилаючись на її доведеність долученими до матеріалів справи первинними документами та підписаними між сторонами актами звірки розрахунків.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено матеріалами справи, позивач поставив відповідачу товар на суму 181360,35 грн., однак, останній розрахувався частково у зв'язку з чим на день пред'явлення позову сума заборгованості склала 162360,35 грн.

Фактом укладення та підписання актів звірки розрахунків між сторонами станом на 23.02.2016 року представник відповідача підтвердив та визнав заборгованість за отриманий товар.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача складає суму 142360,35грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог). Вимога позивача про стягнення 142360,35грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) заборгованості належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем визнана, підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2435,40 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов з урахуванням заяви від 11.05.16 про зменшення розміру позовних вимог задоволити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України " (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, код 31179046) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст» (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Крупської, 6, код 13603094) суму 142360,35 (сто сорок дві тисячі триста шістдесят грн. 35 коп.) заборгованості за поставлений товар, а також 2435,40 (дві тисячі чотириста тридцять п'ять грн. 40 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.05.2016.

Суддя Русняк В.С.