Ухвала

від 06.05.2016 по справі 0308/14373/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0308/14373/12 Провадження №11/773/2/16 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч.1 ст.366, 3 ст.365, ч. 3 ст.212 КК України. Доповідач: ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляціями цивільного позивача Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, захисника засудженого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_13 , захисника засудженої ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_11 , прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2014 року, яким

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, вдівця, пенсіонера, раніше не судимого, засудженого:

- за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на три роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі вісімсот п`ятдесят гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на два роки;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.366 КК України - у виді штрафу в розмірі вісімсот п`ятдесят гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на два роки;

- за ч. 3 ст. 212 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі триста сорок тисяч гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на два роки та конфіскацією майна;

- за ч. 4 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі на п`ять років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 212; ч. 4 ст. 191 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_10 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на три роки та штрафу в розмірі триста сорок тисяч гривень, який виконується самостійно.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_10 звільнено від покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

За ч. 2 ст. 209 КК України ОСОБА_10 виправдано на підставі ч.4 ст. 327 КПК України (в редакції 1960 року), у зв`язку з відсутністю у його діях складу цього злочину.

За ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України провадження по справі відносно ОСОБА_10 закрито у зв`язку із декриміналізацією, на підставі ч. 1 ст. 5 КК України, ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року).

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с.Хобултова, Володимир-Волинського району Волинської області, мешканку АДРЕСА_2 , громадянку України, з вищою освітою, одружену, пенсіонерку, раніше не судиму, засуджену:

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.364 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на три роки;

- за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі вісімсот п`ятдесят гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на два роки;

- за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі вісімсот п`ятдесят гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на два роки;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі вісімсот п`ятдесят гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на два роки;

- за ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на три роки;

- за ч. 3 ст. 212 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді штрафу в розмірі триста сорок тисяч гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на два роки;

- за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, передбачених: ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.364; ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 212; ч. 4 ст. 191 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_12 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на державних підприємствах та установах, строком на три роки та штрафу в розмірі триста сорок тисяч гривень, який виконується самостійно.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_12 звільнено від відбування покарання в частині позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю три роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_12 покладено обов`язки: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з`являтиметься для реєстрації у ці органи.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_12 звільнено від покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч.ч.2, 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

За ч. 2 ст. 209 КК України ОСОБА_12 виправдано на підставі ч. 4 ст. 327 КПК України (в редакції 1960 року) у зв`язку з відсутністю у її діях складу злочину.

За ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365 КК України провадження по справі відносно ОСОБА_12 закрито у зв`язку із декриміналізацією на підставі ч. 1 ст. 5 КК України, ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року).

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженеця та мешканеця АДРЕСА_3 , громадянина України, з вищою освітою, розведеного, непрацюючого, раніше несудимого, засудженого:

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі вісімсот п`ятдесяти гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на два роки;

- за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на три роки та конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_11 від покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 залишено попередні підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у виді позбавлення волі ухвалено обчислювати з часу приведення вироку в цій частині до виконання тобто взяття під варту.

Ухвалено зараховати в строк відбуття покарання час перебування під вартою: ОСОБА_10 із 09.06. по 17.06. 2010 року та з 01 по 14 жовтня 2010 року; ОСОБА_11 із 12.11.2010 року по 09.09.2013 року.

Цивільні позови Державного агентства резерву України Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення заподіяних збитків задоволено.

Стягнуто на користь Державного агентства резерву України з ОСОБА_11 8022230 грн (вісім мільйонів двадцять дві тисячі двісті тридцять) гривень заподіяних злочином збитків.

Стягнуто з ОСОБА_10 і ОСОБА_12 солідарно на користь Державного агентства резерву України Державного комітету України з державного матеріального резерву заподіяні збитки в сумі 45271992 грн.58 коп.

Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» 185000 грн(сто вісімдесят п`ять тисяч) гривень заподіяних збитків.

Цивільний позов Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» до ОСОБА_10 і ОСОБА_12 про стягнення з них солідарно 32706456 грн 43коп (тридцять два мільйони сімсот шість тисяч чотириста п`ятдесят шість) гривень 43 копійки заподіяних збитків залишено без розгляду.

Відмовлено у задоволенні цивільних позовів Луцької об`єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_10 і ОСОБА_12 про стягнення 4398250грн. (чотири мільйони триста дев`яносто вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень та 3847500 грн. (три мільйони вісімсот сорок сім тисяч п`ятсот) гривень податкового боргу.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21 січня 2015 року вирок луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2014 року щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 було змінено. Виключено з мотивувальної і резолютивної частини вироку посилання на ст..69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за ч.3ст.212 КК України. Виключено з резолютивної частини вироку додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій на державних підприємствах та установах, які призначені ОСОБА_11 за ч.1ст.366 КК України; ОСОБА_10 за ч.1ст.366, ч.2ст.28 ч.1ст.366 КК України; ОСОБА_12 за ч.2,3ст.27 ч.1ст.366, ч.2ст.28 ч.1ст.366 КК України. В решті вирок був залишений без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2015 року ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 січня 2015 року в частині засудження ОСОБА_11 за ч.5ст.191, ч.1ст.366 КК України, ОСОБА_10 за ч.2ст.28 ч.2ст.364, ч.1ст.366, ч.2ст.28 ч.1ст.366, ч.3 ст.212, ч.4 ст.191 КК України, ОСОБА_12 за ч.2ст 28 ч.2ст.364, ч.2ст.27 ч.1ст.366, ч.3ст.27 ч.1ст.366, ч.2ст.28 ч.1ст.366, ч.2ст.364, ч.3ст.212, ч.4 ст.191 КК України скасовано, а справу в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд. В решті вирок суду і ухвалу апеляційного суду залишено без зміни.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ,

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_10 визнаний винуватим та засуджений за те, що, працюючи на посаді директора державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» Державного комітету України з Державного матеріального резерву України (далі ДП «Луцький КХП №2») та ОСОБА_12 на посаді заступника директора цього підприємства, будучи службовими особами, наділеними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили злочини за таких обставин.

У вересні, жовтні та грудні 2009 року ОСОБА_10 одержав від невстановлених досудовим слідством службових осіб Держкомрезерву України, які діяли за попередньою змовою з генеральним директором ТзОВ «Конкорд Плюс» ОСОБА_11 , наділеного організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, явно злочинні усні розпорядження про документальне оформлення закладки до державного резерву пшениці 3 класу врожаю 2009 року в кількості 5000 т і жита 3 класу врожаю 2009 року в кількості 2000 т від ТзОВ «Конкорд Плюс» на ДП «Луцький КХП №2», хоча насправді ТзОВ «Конкорд Плюс» для зберігання на ДП «Луцький КХП №2» ніякого зерна не поставляло та між вказаними підприємствами договорів складського зберігання зерна не укладалось.

ОСОБА_10 , прагнучи догодити невстановленим досудовим слідством службовим особам Держкомрезерву України, структурним підрозділом якого являється очолюване ним підприємство, тобто діючи в інших особистих інтересах і в інтересах третьої особи - ТзОВ «Конкорд Плюс» всупереч інтересам служби, дав згоду на вчинення зазначених дій і погодив їх із ОСОБА_12 .

08 вересня 2009 року, 16 вересня 2009 року, 14 жовтня 2009 року та 10 грудня 2009 року ОСОБА_10 , знаходячись у приміщенні ДП «Луцький КХП №2», на виконання явно злочинних усних розпоряджень невстановлених досудовим слідством службових осіб Держкомрезерву України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи, в інших особистих інтересах, в порушення вимог статей 26, 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» №37-IV від 04 липня 2002 року та пунктів 1.8, 1.9, 1.11, 4.1 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства Аграрної політики України №198 від 27 червня 2003 року, ОСОБА_17 , дав незаконну вказівку бухгалтерам ОСОБА_18 і ОСОБА_19 на складання завідомо неправдивих документів - чотирьох простих складських свідоцтв на зерно на пред`явника АА 053098 №239 від 09 вересня 2009 року, АА 053100 №241 від 17 вересня 2009 року, АА 040036 №247 від 14 жовтня 2009 року та АА №040048 №251 від 11 грудня 2009 року, що являються офіційними документами, відповідно до яких ДП «Луцький КХП №2» нібито прийняв на зберігання від ТзОВ «Конкорд Плюс» пшеницю 3 класу врожаю 2009 року в кількості 5000 т і жито 3 класу врожаю 2009 року, в кількості 2000 т, хоча насправді ТзОВ «Конкорд Плюс» на зберігання на ДП «Луцький КХП №2» зерна не поставляло та договорів складського зберігання з названим підприємством не укладало.

На виконання вказівок директора ОСОБА_10 і його заступника ОСОБА_12 бухгалтери ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , які не були обізнані про їх злочинні наміри та про те, що ТзОВ «Конкорд Плюс» не зберігає зерна на ДП «Луцький КХП №2», заповнили указані бланки чотирьох простих складських свідоцтв на зерно на пред`явника.

08 вересня 2009 року та 10 грудня 2009 року директор ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_10 , за попередньою змовою зі своїм заступником ОСОБА_12 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах дав незаконну вказівку бухгалтерам ОСОБА_18 і ОСОБА_20 на складання завідомо неправдивих документів - двох приймальних актів форми Р-16 №1 (034208) від 09 вересня 2009 року та №8 (034212) від 11 грудня 2009 року, що являються офіційними документами, відповідно до яких ДП «Луцький КХП №2» від ТзОВ «Конкорд Плюс» прийняв до державного резерву на відповідальне зберігання пшеницю 3 класу урожаю 2009 року в кількості 1000 т і жито 3 класу урожаю 2009 року в кількості 2000 т, хоча насправді на той час ТзОВ «Конкорд Плюс» ніякого зерна для закладення до державного резерву і для зберігання його на ДП «Луцький КХП №2» не поставляло та не укладало з Держкомрезервом України ніяких контрактів про продаж зерна. ОСОБА_18 і ОСОБА_21 , які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_10 і ОСОБА_12 склали указані приймальні акти.

08 вересня 2009 року, 16 вересня 2009 року, 14 жовтня 2009 року та 10 грудня 2009 року в приміщенні ДП «Луцький КХП №2» зазначені документи, а саме: прості складські свідоцтва на зерно на пред`явника АА 053098 №239 від 09 вересня 2009 року, АА 040036 №247 від 14 жовтня 2009 року, АА №040048 №251 від 11 грудня 2009року, приймальні акти форми Р-16 №1 (034208) від 09 вересня 2009 року і №8 (034212) від 11 грудня 2009 року, із внесеною до них неправдивою інформацією, були підписані заступником директора ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_12 , а просте складське свідоцтво на зерно на пред`явника АА 053100 №241 від 17 вересня 2009 року - директором ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_10 , а також засвідчені ними відтисками гербової печатки даного державного підприємства.

09 вересня 2009 року, 17 вересня 2009 року, 15 жовтня 2009 року та 11 грудня 2009 року за вказівкою ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , бухгалтери ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_18 і ОСОБА_19 завезли вищевказані підроблені документи в м.Київ на ДП «Укрресурси», розташоване за адресою: м. Київ, вул.Пестеля,4, яке виступало брокером під час закупки зерна Держкомрезервом України, де зазначені вище прості складські свідоцтва на зерно на пред`явника, за вказівкою невстановлених досудовим слідством осіб Держкомрезерву України, були передані на Аграрну біржу та використані генеральним директором ТзОВ «Конкорд Плюс» ОСОБА_11 при укладенні контрактів на закладку зерна до державного резерву.

Генеральний директор ТзОВ «Конкорд Плюс» ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем , діючи з корисливих мотивів із метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, достовірно знаючи, що прості складські свідоцтва на зерно на пред`явника містять недостовірну інформацію, надав для брокерів Аграрної біржі ОСОБА_22 і ОСОБА_23 вказані підроблені документи та на підставі них уклав із цими брокерами договори-доручення про представництво ТзОВ «Конкорд Плюс`на Аграрній біржі під час продажі зерна Держкомрезерву України.

На підставі фіктивних документів - вищевказаних простих складських свідоцтв на зерно на пред`явника, відповідно до яких на ДП «Луцький КХП №2» нібито зберігалось зерно ТзОВ «Конкорд Плюс» у зазначеній кількості, між названим товариством в особі брокерів ОСОБА_22 , ОСОБА_24 і ОСОБА_23 - та Держкомрезервом України в особі брокера - працівника ДП «Укрресурси» ОСОБА_25 , 09 вересня 2009 року, 17 вересня 2009 року, 15 жовтня 2009 року та 11 грудня 2009 року було укладено контракти відповідно за №№2131 АБ, 2149 АБ, 2238 АБ та 2379 АБ, згідно з якими продавець - ТзОВ «Конкорд Плюс» зобов`язувалось поставити до державного резерву (ДП «Луцький КХП №2») зерно урожаю 2009 року, зокрема, 1000 т пшениці 3 класу, вартістю 1251430 грн., 1000 т пшениці 3 класу, вартістю 1251430 грн., 3000 т пшениці 3 класу, вартістю 3754290 грн. та 2000 т жита 3 класу, вартістю 1765080 грн.

09 вересня 2009 року, 17 вересня 2009 року, 15 жовтня 2009 року та 11 грудня 2009 року, в м. Києві, за вказівками директора ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_10 і його заступника ОСОБА_12 , бухгалтера ОСОБА_18 і ОСОБА_19 повністю заповнили приймальні акти форми Р-16 №1 (034208) від 09 вересня 2009 року та №8 (034212) від 11 грудня 2009 року, внісши в них, на підставі вищевказаних контрактів, відомості про вартість зерна, а також бухгалтер ОСОБА_18 повністю заповнила ще два приймальних акти форми Р-16 №1 (042641) від 17 вересня 2009 року, №2 (042666) від 15 жовтня 2009 року, бланки яких вона 17 вересня 2009 року та 15 жовтня 2009 року безпосередньо одержала в ДП «Укрресурси».

При цьому, у приймальні акти форми Р-16 №1 (042641) від 17 вересня 2009 року, №2 (042666) від 15 жовтня 2009 року ОСОБА_18 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , та про те, що ТзОВ «Конкорд Плюс» не поставляло ніякого зерна для закладення до державного резерву на ДП «Луцький КХП №2», на виконання вказівок ОСОБА_12 які нею надавались в телефонному режимі, внесла завідомо неправдиву, для ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , інформацію про те, що ДП «Луцький КХП №2» від ТзОВ «Конкорд Плюс» нібито прийняв до державного резерву на відповідальне зберігання пшеницю 3 класу урожаю 2009 року в кількості 4000 т, а також за вказівкою ОСОБА_12 , від її імені, підписала зазначені приймальні акти та засвідчила їх відтисками гербової печатки ДП «Луцький КХП №2».

Таким чином, зазначеними вище приймальними актами було документально підтверджено факт нібито прийняття ДП «Луцький КХП №2» на відповідальне зберігання до державного резерву від ТзОВ «Конкорд Плюс» зерна врожаю 2009 року, а саме пшениці 3 класу, в кількості 5000 тонн та жита 3 класу, в кількості 2000 т, загальною вартістю 8022230 грн.

Ці приймальні акти форми Р-16 за вказівками ОСОБА_10 і ОСОБА_12 бухгалтерами ОСОБА_18 і ОСОБА_19 були передані у Держкомрезерв України і на підставі них, а також рахунків-фактур і податкових накладних, наданих ОСОБА_11 у Держкомрезерв України, з Державного казначейства України на розрахунковий рахунок ТзОВ «Конкорд Плюс» № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, було безпідставно перераховано грошові кошти в загальній сумі 8022230 грн.

ОСОБА_12 , будучи заступником керівника підприємства, яке здійснює господарську діяльність, пов`язану із закупівлею та зберіганням зерна, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету, обравши для цього спосіб завищення валових витрат і податкового кредиту, для реалізації своїх злочинних намірів, за попередньою змовою із директором ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_10 і невстановленими особами, спільно з останніми склали завідомо неправдиві документи про укладення та виконання договорів купівлі-продажу зерна між ДП «Луцький КХП №2»та приватним підприємством «АМТ» (далі ПП «АМТ») (код ЄДРПОУ 30970398, юридична адреса: м. Київ, вул. Щорса, 29).

Насправді ПП «AMT» зерна для державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» не постачало, людських та матеріальних ресурсів для поставок зерна не мало, засобами для заготівлі, придбання, зберігання, транспортування зерна не володіло, а документи про постачання зерна зазначеним суб`єктом господарювання в адресу ДП «Луцький КХП №2» носили для обох сторін завідомо безтоварний характер.

При цьому ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_10 підписала договори №22-К від 06 липня 2009 року, №30-КА, від 11 серпня 2009 року, №36-КА, від 02 вересня 2009 року про придбання ДП «Луцький КХП №2» у ПП «AMT» відповідно пшениці 3 класу у кількості 2880 т, на загальну суму 3600000 грн., пшениці 3 класу, в кількості 4320 т ;на суму 5400000 грн., пшениці 3 класу в кількості 1008 тонн на суму 1260000 грн. Також ОСОБА_12 підписала складені невстановленою особою видаткову накладні №_310716 від 31 липня 2009 року, №280806, від 28 серпня 2009 року, № 300903, від 30.09.2009року, проставивши в графі «Отримав(ла)» цих накладних свій підпис від імені ДП «Луцький КХП №2» та завірила свій підпис відтиском гербової печатки цього підприємства. Згідно з цими видатковими накладними ДП «Луцький КХП №2» в особі ОСОБА_12 , документально отримало від ПП «AMT» відповідно пшеницю 3 класу, в кількості 2880 т, пшеницю 3 класу в кількості 4320 т, пшеницю 3 класу в кількості 1008 т.

Невстановленою особою було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» податкові накладні №310716 від 31 липня 2009 року на суму 3600000 грн., в тому числі ПДВ - 600000 грн., №280806, від 28 серпня 2009 року, на загальну суму 5400000 грн, в т.ч. ПДВ - 900 000 грн., №300915 від 30 вересня 2009 року на загальну суму 1260000 грн., в т.ч. ПДВ - 210000 грн., які мали засвідчувати факт відвантаження зерна ПП «AMT» на адресу ДП «Луцький КХП №2».

Усвідомлюючи неправдивість зазначених вище документів про придбання зерна у ПП «AMT», передбачаючи, що проведення в обліку ДП «Луцький КХП №2» цих документів призведе до заниження об`єктів оподаткування товариства, та, бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_12 надали вказані завідомо неправдиві документи головному бухгалтеру ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_26 та заступнику головного бухгалтера ОСОБА_27 , яким не було відомо про злочинність дій ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , для їх проведення по бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Ці дії призвели до того, що зазначені в підроблених документах суми вартості, з податком на додану вартість, товарів, нібито придбаних ДП «Луцький КХП №2» у ПП «AMT», в порушення вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03. квітня 1997 року, із змінами та доповненнями, вимоги п.4.1 ст. 4. п.п. 5.2.1, п.п.5.2.5 п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), були незаконно віднесені до складу валових витрат в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 року та за 2009 рік та до складу податкового кредиту із ПДВ ДП «Луцький КХП №2» у податкових деклараціях підприємства за липень, серпень, вересень 2009 року, які в електронній формі були подані до Луцької ОДПІ, в результаті чого були занижені суми податку на прибуток та податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету цим підприємством.

Відображення в обліку ДП «Луцький КХП №2» операцій з придбання товарів у ПП «АМТ» призвело до заниження податку на прибуток підприємств в другому півріччі 2009 року в сумі 2137500 грн. та заниження податку на додану вартість за липень-вересень 2009 року на загальну суму 1710000 грн., внаслідок чого у період з 01 липня 2009 року по 01 червня 2010 року не було сплачено до державного бюджету податків на загальну суму 3847500 грн.

Крім цього, усвідомлюючи, що в результаті вчинених дій документи податкової звітності ДП «Луцький КХП №2» за вказані звітні періоди, складені головним бухгалтером підприємства ОСОБА_26 та заступником головного бухгалтера ОСОБА_27 , яким не було відомо про злочинні дії ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , внаслідок відображення в бухгалтерському і податковому обліку ряду витратних господарських операцій з ПП «АМТ», які не мали місця в дійсності, містять неправдиві дані про витрати, податковий кредит і об`єкти оподаткування підприємства, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_12 завірив своїм електронним підписом ці документи податкової звітності, тим самим внісши завідомо неправдиві відомості в наступні офіційні документи ДП «Луцький КХП №2», які в період із липня по грудень 2009 року були подані до Луцької ОДПІ, а саме: податкові декларацію з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2009 року; розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень, серпень, вересень 2009 року; декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 року; додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації з податку на прибуток підприємства - розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за 3 квартали 2009 року; декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік; додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації з податку на прибуток підприємства - розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2009 рік.

ОСОБА_10 , переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, що підлягали перерахуванню до бюджету очолюваним ним підприємством, обравши для цього спосіб завищення валових витрат та податкового кредиту, для реалізації своїх злочинних намірів, у співучасті, за попередньою змовою, із заступником директора ОСОБА_12 і невстановленими особами, спільно з останніми склали завідомо неправдиві документи про укладення та виконання договорів купівлі-продажу зерна між ДП «Луцький КХП №2» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Екохол» (далі - ТОВ «Фірма «Екохол») (код за ЄДРПОУ 36678313, юридична та фактична адреса: м. Київ. вул. Академіка Богомольця, д. 7, корп. 14, кв. 14).

Насправді ТОВ «Фірма «Екохол» зерна для ДП «Луцький КХП №2» не постачало, людських та матеріальних ресурсів для поставок зерна не мало, засобами для заготівлі, придбання, зберігання, транспортування зерна не володіло, а документи про постачання зерна зазначеним суб`єктами господарювання в адресу ДП «Луцький КХП №2» носили для обох сторін завідомо безтоварний характер.

З відома ОСОБА_10 і за попередньою змовою з останнім, заступник директора ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_12 підписала договори №40-Ка від 06 жовтня 2009 року, №41-Ка від 03 листопада 2009 року, №43-К від 02 грудня 2009 року про придбання ДП «Луцький КХП №2» ТОВ «Фірма «Екохол» пшениці 3 класу групи А в кількості 1200 т на суму 1500000 грн., пшениці 3 класу групи А у кількості 1980 т на загальну суму 2475000 грн., пшениці 3 класу групи А в кількості 4704 т на суму 5880000 грн.

У відповідності із зазначеними договорами, невстановленою особою було складено видаткові накладні №221 від 30 жовтня 2009 року, №490 від 30 листопада 2009 року, №760 від 30 грудня 2009 року, а також проставлено підпис від ДП «Луцький КХП №2» в графі «Отримав(ла)» даної накладної та завірено такий підпис відтиском гербової печатки ДП «Луцький КХП №2». Згідно з цими видатковими накладними ДП «Луцький КХП №2» документально отримало від ТОВ «Фірма «Екохол» пшеницю 3 класу групи А в кількості 1200 т, пшеницю 3 класу групи А в кількості 1980 т, пшеницю 3 класу групи А в кількості 4704 т.

Невстановленою особою було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» і податкові накладні №221 від 30 жовтня 2009 року на загальну суму 1500000 грн., в т.ч. ПДВ - 250000 грн., №490 від 30 листопада 2009 року на загальну суму 2475000 грн., в тому числі ПДВ - 412500 грн., №760 від 30 грудня 2009 року на загальну суму 5880000 грн., в т.ч. ПДВ - 980000 грн, виписані ТОВ «Фірма «Екохол», які мали нібито засвідчувати факт відвантаження зерна цим товариством на адресу ДП «Луцький КХП №2».

У листопаді 2009 року за попередньою змовою ОСОБА_10 із ОСОБА_12 остання підписала складену невстановленою особою видаткові накладні №250 від 02 листопада 2009 року на загальну суму 1750000 грн., в т.ч. ПДВ - 291666 грн. 67 коп., №370 від 16 листопада 2009 року на загальну суму 1175000 грн., в т.ч. ПДВ 195833,33 грн, проставивши в графі «Отримав(ла)» даної накладної свій підпис від імені ДП «Луцький КХП №2» та завірила свій підпис на ній відтиском гербової печатки цього підприємства. Відповідно до цієї накладної ДП «Луцький КХП №2» документально отримало від ТОВ «Фірма «Екохол» пшеницю 3-го класу групи А в кількості 1400 т, пшеницю 3 класу групи А в кількості 940 т.

У відповідності до вищезазначених видаткових накладних, невстановленою особою було складено та надано на адресу ДП «Луцький КХП №2» податкові накладні №250 від 02 листопада 2009 року на загальну суму 1750000 грн., в т.ч. ПДВ - 291666,67 грн., №370 від 16 листопада 2009 року на загальну суму 1175000 грн., в т.ч. ПДВ - 195833,33 грн., виписані ТОВ «Фірма «Екохол», які мали нібито засвідчувати факт відвантаження зерна ТОВ «Фірма «Екохол» на адресу ДП «Луцький КХП №2».

Усвідомлюючи неправдивість зазначених вище документів про придбання зерна у ТОВ «Фірма «Екохол», передбачаючи, що проведення в обліку ДП «Луцький КХП №2» цих документів призведе до заниження обєктів оподаткування, та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_12 надали вказані завідомо неправдиві документи головному бухгалтеру ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_26 та заступнику головного бухгалтера ОСОБА_27 , яким не було відомо про злочинність дій ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , для їх проведення по бухгалтерському та податковому обліках підприємства. Також ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_12 надали на адресу бухгалтерії ДП «Луцький КХП №2» складські довідки, оформлені невстановленими особами від імені ТОВ «Фірма «Екохол», відповідно до яких документально придбане ДП «Луцький КХП №2» у ТОВ «Фірма «Екохол» зерно зберігалось на складах останнього, а в травні 2010 року ОСОБА_10 такі складські довідки особисто забрав з бухгалтерії підприємства.

Ці дії ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_12 призвели до того, що зазначені в підроблених документах суми вартості, з податком на додану вартість, товарів, нібито придбаних ДП «Луцький КХП №2» у ТОВ «Фірма «Екохол», в порушення вимог п.7.2.6. п.7.2, п.п.7.5.1 .п.7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, із змінами та доповненнями, вимог п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (із змінами та доповненнями), були незаконно віднесені до складу валових витрат в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2009 рік та за перше півріччя 2010 року, а суми податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Фірма «Екохол», були включені до податкового кредиту ДП «Луцький КХП №2» з ПДВ та відображені у податкових деклараціях підприємства за жовтень, листопад, грудень 2009 року, які в електронній формі були подані до Луцької ОДПІ, в результаті чого були занижені суми податку на прибуток та податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету цим підприємством.

Таким чином, ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_12 , будучи службовими особами ДП «Луцький КХП №2» в період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2010 року, вчинили діяння, внаслідок яких ДП «Луцький КХП №2» не було сплачено до державного бюджету: податку на додану вартість на суму 1735750 грн., податку на прибуток підприємства на суму 2662500 грн., тобто до бюджету фактично не надійшло податків на загальну суму 4398250 грн.

Крім цього, усвідомлюючи, що в результаті вчинених ними дій документи податкової звітності ДП «Луцький КХП №2», за вказані звітні періоди, складені головним бухгалтером підприємства ОСОБА_26 та заступником головного бухгалтера ОСОБА_27 , яким не було відомо про злочинні дії ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , внаслідок відображення в бухгалтерському і податковому обліку ряду витратних господарських операцій, які не мали місця в дійсності, містять неправдиві дані про витрати, податковий кредит і об`єкти оподаткування підприємства, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_12 , як керівник підприємства завірив своїм електронним підписом ці документи податкової звітності, тим самим внісши завідомо неправдиві відомості в наступні офіційні документи ДП «Луцький КХП №2», які за період із жовтня 2009 року по червень 2010 року були подані до Луцької ОДПІ, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року; розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень, листопад, грудень 2009 року; декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік; додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації з податку на прибуток підприємства - розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2009 рік, декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації з податку на прибуток підприємства - розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за півріччя 2010 року.

ОСОБА_10 і ОСОБА_12 знаючи, що ПП «АМТ» зерна для ДП «Луцький КХП №2» не постачало, а документи, про постачання зерна зазначеним суб`єктом господарювання в адресу ДП «Луцький КХП №2», носили для них завідомо безтоварний характер, діючи за попередньою змовою разом із невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили заволодіння майном державного підприємства у великих розмірах.

14 вересня 2009 року, 09 жовтня 2009 року, 14 жовтня 2009 року, 17 грудня 2009 року, 18 грудня 2009 року за вказівкою ОСОБА_10 і за попередньою змовою з останнім, заступник директора ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_12 надала письмову вказівку бухгалтеру ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_18 (проставивши відповідні записи в робочому зошиті, який вівся ОСОБА_18 , щодо фактів перерахувань грошових коштів підприємства) про перерахування грошових коштів державного підприємства відповідно в сумі 54000 грн., 40000 грн., 41000 грн., 20000 грн., 20000 грн. із банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у Волинському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», на банківський рахунок ПП «АМТ». Після цього, бухгалтер ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_18 , якій нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , а також про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій між ДП «Луцький КХП №2» та ПП «АМТ», використовуючи систему електронних платежів, та, маючи в силу своїх функціональних обов`язків доступ на своєму комп`ютері до електронних ключів щодо управління рахунком ДП «Луцький КХП №2» № НОМЕР_2 , відкритим у Волинському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», здійснила електронні платежі на загальну суму 175000 грн. на банківський рахунок ПП «АМТ» № НОМЕР_3 , відкритий у Київській філії ПАТ «КРЕДОБАНК» відповідно до платіжних доручень №2543 від 14 вересня 2009 року, №2753 від 09 жовтня 2009 року, №2792 від 14 жовтня 2009 року, №3216 від 17 грудня 2009 року, №3220 від 18 грудня 2009 року.

ОСОБА_10 , знаючи, що у період із серпня 2006 року по листопад-грудень 2009 року за його вказівками та вказівками його заступника ОСОБА_12 незаконно відпускалось на млин для переробки зерно Держкомрезерву України та Державного інтервенційного фонду, належного Аграрному фонду України, з метою приховання по документообігу частини нестачі зерна, яка виникла внаслідок згаданих вище незаконних дій у листопаді - грудні 2009 року за невстановлених досудовим слідством обставин умисно склав три договори складського зберігання зерна: №123-з від 15 квітня 2009 року, №249-з від 12 серпня 2009 року та №267-ж від 19 листопада 2009 року, нібито укладених між ДП «Луцький КХП №2» і ПП «Ладижинський Амур» (Вінницька область, м. Ладижин), які засвідчив своїми підписами та відтисками гербової печатки ДП «Луцький КХП №2», та три складські довідки: №1 від 15 квітня 2009 року, №2 від 12 серпня 2009 року та №3 від 19 листопада 2010 року від імені ПП «Ладижинський Амур», в котрі вніс завідомо неправдиві відомості, які не відповідали дійсності про те, що ПП «Ладижинський Амур» зобов`язувалось прийняти від ДП «Луцький КХП №2» зерно пшениці в загальній кількості 57000 т на строк до вимоги поклажодавця про відвантаження, а також про те, що ПП «Ладижинський Амур» фактично прийняло від ДП «Луцький КХП №2» 15 квітня 2009 року - 13000 т пшениці 3 класу та 17 т пшениці 4 класу, 12 серпня 2009 року - 3000 т пшениці 2А класу та 7000 т пшениці 3А класу, 19 листопада 2010 року - 2000 т жита.

У той же період часу ОСОБА_10 надав вказані підроблені документи начальнику юридичного відділу очолюваного ним державного підприємства ОСОБА_28 і юристконсульту ОСОБА_29 , які за його вказівкою внесли записи про укладення вказаних договорів складського зберігання в книгу реєстрації загальних договорів ДП «Луцький КХП №2».

В період із 12 квітня 2010 року по 13 травня 2010 року під час проведення на ДП «Луцький КХП №2» Контрольно-ревізійним управлінням у Волинській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Луцький КХП №2» за період із 01 жовтня 2008 року по 01 квітня 2010 року при виявленні ревізорами нестачі зерна Держкомрезерву України та Державного інтервенційного фонду, належного Аграрному фонду України, ОСОБА_10 із метою уникнення відповідальності, надав ревізорам вище зазначені три договори складського зберігання та три складські довідки, які містили завідомо неправдиві дані про укладання договорів складського зберігання зерна, збереження зерна та проведення розрахунків між ПП «Ладижинський Амур» та ДП «Луцький КХП №2».

ОСОБА_12 , перебуваючи на посаді заступника директора ДП «Луцький КХП №2», зловживаючи своїм службовим становищем при здійсненні керівництва діяльністю підприємства, умисно в інтересах третіх осіб - ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» використала своє службове становище всупереч інтересам підприємства, а саме, завідомо знаючи, що ДП «Луцький КХП №2» не укладало з ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» договорів на придбання лєнт-норійних БКНЛ-65-2/5 та ТК-200-2/5 на загальну суму 125000 грн. і така продукція на ДП «Луцький КХП №2» не поставлялась, підписала завідомо неправдиві видаткові накладні №301009 від 30 жовтня 2009 року, та №031105 від 03 листопада 2010 року на отримання від ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» лєнт-норійних БКНЛ-65-2/5 та ТК-200-2/5 на загальну суму 125000 грн., які передала в бухгалтерію підприємства для постановлених цієї продукції на облік.

Внаслідок цих дій ОСОБА_12 відбулося безпідставне перерахування коштів в сумі 125000 грн. на рахунок ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» за нібито поставлену продукцію.

Продовжуючи зловживати своїм службовим становищем, ОСОБА_12 з метою приховати вчинений злочин, в січні 2010 року організувала, шляхом надання вказівки провідному інженеру підприємства ОСОБА_30 про внесення останнім до офіційних документів - актів списання матеріалів, відпущених для потреб та ремонтних робіт цехів та дільниць комбінату, неправдивих відомостей про списання лєнт-норійних БКНЛ-65-2/5 та ТК- 200-2/5 на витрати підприємства при проведенні реконструкції елеватора, які власноручно затвердила.

ОСОБА_12 , зловживаючи своїм службовим становищем, умисно в інтересах ТзОВ «Прайм-Дівелопмент», завідомо знаючи, що ДП «Луцький КХП №2» не укладало з ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» договорів про надання інформаційних послуг, завізувала рахунок б/н від 02 лютого 2010 року, та на підставі внесеної нею письмової вказівки в зошит про перерахування коштів за 02 лютого 2010 року, відбулося перерахування коштів на рахунок ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» в сумі 60000 грн.

Представник Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області ОСОБА_31 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок у частині відмови в задоволенні цивільних позовів Луцької ОДПІ про стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 4 398 250 грн., а також 3847 500 грн. у відшкодування матеріальної шкоди і постановити новий, яким ці позови повністю задовольнити. Зазначає, що позовні заяви про стягнення податкового боргу подаються до осіб, які мають статус платника податків за нараховані та несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання. У даному випадку позовні заяви подані до фізичних осіб, які нанесли матеріальні збитки державному бюджету, що не було враховано судом при прийнятті рішення.

В апеляції прокурора та доповненнях до неї поданих 23.12.2014 року, 29.09.2015 року ставиться питання про скасування вироку відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально процесуального закону а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м`якості, з постановленням нового вироку, яким слід визнати винними їх в інкримінованих злочинах.

Просить призначити покарання ОСОБА_10 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України у редакції Закону №270-VI від 15.04.2008 року - 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 (два) роки;

за ч.1 ст. 366 КК України у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року у виді - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень штрафу.

за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України у редакції Закону№ 2341-ІІІ від 05.04.2001 року у виді 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. штрафу.

за ч.3 ст.212 КК України, у виді - штрафу в розмірі 340 000 грн. із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 (два) роки та конфіскацією всього належного йому майна;

за ч.4 ст.191 КК України - 6 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 ( два) роки 6 місяців.

На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_10 від покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366; ч.1 ст. 366 КК України у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року, у зв`язку з закінченням строків давності, передбачених ст..49 КК України.

На підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_10 призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі, штрафу в розмірі 340 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 (три) роки, та з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та конфіскацією всього належного йому майна на праві власності.

ОСОБА_12 просить призначити покарання за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України у редакції Закону №270-VI від 15.04.2008 року, у виді 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 роки;

за ч.2 ст.364 КК України у редакції Закону №270-VI від 15.04.2008 року, у виді 3 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 роки;

за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року у виді штрафу у розмірі - 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

за ч.2 ч.3 ст. 27, ч.1 ст.366 КК України у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року у виді штрафу у розмірі - 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;

за ч.3 ст.212 КК України, у виді - штрафу в розмірі 340 000грн. із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 роки та конфіскацією всього належного їй на праві власності майна;

за ч. 4 ст.191 КК України - 6 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 2 роки 6 місяців;

На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_12 від покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366; ч.2, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року, у зв`язку із закінченням строків давності . передбачених ст..49 КК України.

На підставі ч.1 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_12 призначити покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі, штрафу в розмірі 340000грн., ( які виконувати самостійно), з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 (три) роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та конфіскацією всього належного їй майна на праві власності .

Призначити покарання ОСОБА_11 за ч.5 ст. 191 КК України - 9 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах усіх форм власності, строком на 3 (три) роки із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

за ч.1 ст. 366 КК України у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_11 від покарання за ч.1 ст.366 КК України у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року, зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_13 просить вирок відносно ОСОБА_10 скасувати, а провадження у справі відносно останнього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих злочинів на підставі п.2 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року. Зазначає, що обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки у новій редакції ст. 364 КК України «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб» замінено словами «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи», а в ході судового розгляду таке обвинувачення йому не пред`являлось. Крім цього зазначає, що надання ОСОБА_10 та ОСОБА_12 незаконних вказівок працівникам на складання неправдивих офіційних документів щодо проведення закладки зерна до Держкомрезерву від ТзОВ «Конкорд Плюс» повністю охоплюється складом ст.ст. 28 ч.2, 366 ч.1 КК України та не потребує додаткової кваліфікації за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України, яке не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Також вказує, що оформленням договорів на поставку зерна з ПП «АМТ» займався юридичний відділ підприємства, а ОСОБА_10 з ОСОБА_12 вважали, що поставка зерна на склад ДП «Луцький КХП № 2» буде здійснена пізніше, оскільки згідно довідок це зерно зберігалося в зерноскладі, розташованому на території Київської області. В якості попередньої оплати за поставлене зерно для забезпечення подальшої відправки та транспортування перераховувалися кошти в сумі 175 000 грн. Будь-якого умислу щодо особистого привласнення чи розтрати даних коштів, в тому числі на користь третіх осіб, у ОСОБА_10 не було. Стверджує, що питаннями подання звітності, сплати податків займалися бухгалтери підприємства, які і несуть відповідальність за це. Умислу на несплату податків і мотиву вчинення даного злочину в ОСОБА_10 також не було. Щодо службового підроблення документів ОСОБА_10 вважає, що в діях останнього відсутній вказаний склад злочину, оскільки ОСОБА_12 , підписуючи такі документи, була впевнена, що укладені нею договори направлені на реальне настання правових наслідків, а саме, на постачання зерна на ДП «Луцький КХП № 2».

У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 також просить вирок відносно ОСОБА_12 скасувати, а провадження у справі відносно неї закрити за відсутністю в її діях складу злочинів. Аналогічно зазначає, що обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні нею злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки ст. 364 КК України викладена в новій редакції, де обов`язковою має бути мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що їй в обвинувачення не вмінено.

Крім цього, зазначає, що дії ОСОБА_12 в частині надання нею вказівок бухгалтерам підприємства провести документальне оформлення закладок зерна від ТзОВ «Конкорд Плюс» до держрезерву на підставі недостовірних відомостей були обумовлені вказівками невстановлених службових осіб Держкомрезерву України, невиконання яких могло б призвести до звільнення її з роботи. Тому вона діяла в стані крайньої необхідності і її діяння не є злочином. Вважає, що безпідставним є також її обвинувачення за ч.3 ст. 212 КК України, оскільки сплатою податків займалися інші особи. Стверджує, що оформленням договорів та переговорами з ПП «АМТ» та ТОВ «Фірма «Екохол» займався ОСОБА_10 , тому їй не було відомо всіх деталей з цього приводу. В суді не доведено, що ОСОБА_12 займалася підробкою документів щодо закупівлі зерна в ПП «АМТ» та ТОВ «Фірма`Екохол», а також те, що вона, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, заволоділа грошима ДП «Луцький КХП №2» у великому розмірі.

У своїй апеляції адвокат ОСОБА_9 просить вирок щодо ОСОБА_11 скасувати у зв`язку з однобічністю судового слідства та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року. Зазначає, що жодного з інкримінованих злочинів ОСОБА_11 не вчиняв, з посадовими особами ДП «Луцький КХП № 2» взагалі незнайомий. Будь-яких доказів про те, що він вступив у злочинний зговір з невстановленими посадовими особами Держкомрезерву України з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах немає. Оформленням складських свідоцтв на зерно, приймальних актів та інших документів, він особисто не займався, і порядок складання цих документів йому не відомий. Наведене не спростовується також зібраними по справі та наведеними у вироку доказами. Вважає, що обвинувачення ОСОБА_11 є неконкретним та ґрунтується на припущеннях.

У запереченні захисник ОСОБА_9 вважає апеляцію прокурора необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення. Зазначає, що вирок суду щодо ОСОБА_11 підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо нього закриттю з мотивів, викладених в його апеляції.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційних скарг, пояснення засуджених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та їх захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які підтримали свої апеляційні скарги і просили скасувати вирок місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутності складу злочинів у діях ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та заперечили апеляції прокурора, представника Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, вважаючи їх безпідставними, міркування прокурора, який підтримував свою апеляцію з доповненням доданими до неї та представника цивільного позивача Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, дослідивши матеріали кримінальної справи, провівши частково судове слідство, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотриманням при провадженні у справі кримінально-процесуального закону.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 367 КПК України, в редакції 1960 року, підставами для скасування судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства, а також неправильне застосування кримінального закону.

Вимоги ст. 334 КПК України 1960 року передбачають, що мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази

Згідно до ч. 2 ст. 327 КПК України 1960 року обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях. Він постановляється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність особи у вчиненні злочину доведено, тобто безумовно підтверджено доказами, дослідженими у судовому засіданні, а сумніви, які існували при провадженні досудового чи судового слідства, вирішено та спростовано. Забезпечення доведеності винності, згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 129 Конституції України є одним з основних конституційних принципів судочинства.

Зазначених вимог закону місцевим судом при постановленні вироку в повній мірі не дотримано.

Всупереч вищевказаним законам, місцевий суд не перевірив, і у вироку не навів переконливих мотивів, через які відкинув доводи ОСОБА_10 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 щодо їх невинуватості у злочинах, за якими вони засуджені.

Суд у мотивувальній частині вироку перерахував показання свідків даних як у суді так і на досудовому слідстві, ряд документів - контракти, договори, платіжні доручення, приймальні акти, рахунки-фактури, акти ревізій, висновки експертиз і т.д. не вказавши, які обставини об`єктивної і суб`єктивної сторони злочинів, за якими засуджено ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , і ОСОБА_11 цими доказами підтверджуються чи спростовуються. Тобто суд на обґрунтування своїх висновків щодо винуватості ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , і ОСОБА_11 , не проаналізував докази у справі, на які послався у вироку і не дав їм належної оцінки.

Як вбачається з вироку місцевого суду, ОСОБА_10 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме що він 08.09. 2009 року, 16.09 2009 року, 14 жовтня 2009 року та 10 грудня 2009 року, знаходячись у приміщенні ДП «Луцький КХП №2» за адресою м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11, на виконання явно злочинних усних розпоряджень невстановлених досудовим слідством службових осіб Держкомрезерву України, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, діючи в інших особистих інтересах, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , дав незаконну вказівку бухгалтерам ОСОБА_18 і ОСОБА_19 на складання завідомо неправдивих документів чотирьох простих складських свідоцтв на зерно на пред`явника АА 053098 №239 від 09 вересня 2009 року, АА 053100 №241 від 17 вересня 2009 року, АА 040036 №247 від 14 жовтня 2009 року та АА №040048 №251 від 11 грудня 2009 року, що являються офіційними документами., відповідно до яких ДП «Луцький КХП №2» нібито прийняв на зберігання від ТзОВ «Конкорд Плюс» пшеницю 3 класу врожаю 2009 року в кількості 5000 т і жито 3 класу врожаю 2009 року, в кількості 2000 т, хоча насправді ТзОВ «Конкорд Плюс» на зберігання на ДП «Луцький КХП №2» зерна не поставляло та договорів складського зберігання з названим підприємством не укладало.

На виконання вказівок директора ОСОБА_10 і його заступника ОСОБА_12 бухгалтери ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , в приміщенні ДП «Луцький КХП №2» заповнили вказані бланки чотирьох простих складських свідоцтв на зерно на пред`явника.

08 вересня 2009 року та 10 грудня 2009 року директор ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_10 , за попередньою змовою зі своїм заступником ОСОБА_12 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах, дав незаконну вказівку бухгалтерам ОСОБА_18 і ОСОБА_19 на складання завідомо неправдивих документів - двох приймальних актів форми Р-16 №1 (034208) від 09 вересня 2009 року та №8 (034212) від 11 грудня 2009 року, що являються офіційними документами, відповідно до яких ДП «Луцький КХП №2» від ТзОВ «Конкорд Плюс» прийняв до державного резерву на відповідальне зберігання пшеницю 3 класу урожаю 2009 року в кількості 1000 т і жито 3 класу урожаю 2009 року в кількості 2000 т, хоча насправді на той час ТзОВ «Конкорд Плюс» ніякого зерна для закладення до державного резерву і для зберігання його на ДП «Луцький КХП №2» не поставляло та не укладало з Держкомрезервом України ніяких контрактів про продаж зерна. ОСОБА_18 і ОСОБА_21 , які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_10 і ОСОБА_12 склали указані приймальні акти.

В подальшому, 09 вересня 2009 року, 17 вересня 2009 року, 15 жовтня 2009 року та 11 грудня 2009 року за вказівкою ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , бухгалтери ДП «Луцький КХП №2» ОСОБА_18 і ОСОБА_19 завезли вищевказані підроблені документи в м. Київ на ДП «Укрресурси», розташоване за адресою: м. Київ, вул.Пестеля,4, яке виступало брокером під час закупки зерна Держкомрезервом України, де зазначені вище прості складські свідоцтва на зерно на пред`явника, за вказівкою невстановлених досудовим слідством осіб Держкомрезерву України, були передані на Аграрну біржу та використані генеральним директором ТзОВ «Конкорд Плюс» ОСОБА_11 при укладанні контрактів на закладку зерна до державного резерву

Приймальні акти форми Р-16 09.09.2009 року, 17.09.2009 року, 15.10.2009 року та 11..12.2009 року бухгалтерами ОСОБА_18 і ОСОБА_19 за вказівками ОСОБА_10 і ОСОБА_12 були передані у Держкомрезерв України і на підставі цих документів з Державного казначейства на розрахунковий рахунок «Конкорд Плюс» 10 і 18 вересня , 16 жовтня і 14 грудня 20009 року було перераховано грошові кошти в загальній сумі 8022230 грн.

Однак, ОСОБА_10 , як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді заперечив вчинення ним вищевказаного злочину. Останній в апеляційному суді показав, що будь-яких вказівок на заповнення вищевказаних документів ні ОСОБА_12 , ні бухгалтерам ОСОБА_18 і ОСОБА_19 він не давав і не міг давати, оскільки з 03 по 10 вересня 2009 року знаходився у командировці за кордоном, надавши суду закордонний паспорт. ОСОБА_10 підтвердив, що ці документи він надавав у суді першої інстанції, однак йому було відмовлено у їх прийнятті і дослідженні.

Згідно закордонного паспорта, ксерокопію якого приєднано до матеріалів справи, ОСОБА_10 знаходився за кордоном з 03.09.20009 по 10.09.2009 року ( т. 124 а.с. 78).

Отже, як видно із поданих документів, ОСОБА_10 із 03 по 10 вересня 2009 року знаходився за кордоном, в той же час, будучи засуджений за те, що він 08 вересня 2009 року, перебуваючи в м. Луцьку по вул. Молодогвардійській, 11 в приміщенні ДП «Луцький КХП №2» за попереднім зговором із ОСОБА_12 дав вказівки бухгалтерам скласти завідомо неправдиві документи, а саме: просте складське свідоцтва на зерно АА 053098 №239 від 09.09.2009 року та приймальний акт форми Р-16 №1 від 09.09.2009 року та 09 вересня 2009 року за вказівкою ОСОБА_10 ці документи ОСОБА_18 були завезені до м.Києва на ДП «Укрресурси» для укладення контрактів з ТзОВ «Конкорд Плюс» на закупівлю зерна та за вказівкою ОСОБА_10 09.09.2009 року в м. Києві до кінця був заповнений ОСОБА_18 приймальний акт форми Р-16 №1 ( 034208) від 09.09.2009 року.

У вироку, засуджуючи ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто за зловживання службовими особами своїм службовим становищем та службове підроблення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що є кваліфікуючою ознакою, суд у вироку не навів, на яких саме доказах ґрунтується такий висновок та якими доказами підтверджується попередня змова ( т. 123 а.с.48 58).

Не навів суд у вироку і доказів того, що в результаті зловживання службовим становищем ОСОБА_10 і ОСОБА_12 були спричинені тяжкі наслідки, що є кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки даний злочин є злочином з матеріальним складом, за яким останні засуджені, та чи допущені ОСОБА_10 і ОСОБА_12 порушення службових обов`язків, а саме виконання незаконних розпоряджень службових осіб Держкомрезерву України, знаходяться у прямому причинному зв`язку із наслідками які наступили - заподіянням шкоди Держкомрезерву України в сумі 8022230 грн.

Засуджуючи ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за ст. 364 КК України, місцевий суд всупереч ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КК України не уточнив редакції цієї статті, хоча на час винесення вироку вона була змінена і погодився з редакцією чинною на час постановлення вироку, тим самим погіршивши становище підсудних.

Місцевий суд, засудивши ОСОБА_10 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 за ст. 366 КК України в редакції, чинній на час постановлення вироку, не звернув уваги, що досудовим слідством вмінені дії вищевказаним особам за даною статтею, які були вчинені в 2009 році і першому півріччі 2010 року, тобто коли санкція зазначеної статті була більш м`якою.

Засуджуючи ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за те, що вони, зловживаючи своїм службовим становищем, надали незаконні вказівки про внесення підпорядкованим їм працівникам завідомо неправдивих відомостей в прості складські свідоцтва на зерно на пред`явника та приймальні акти форми Р-16 про постачання ТзОВ «Конкорд Плюс» зерна до ДП «Луцький КХП №2», що і було ними зроблено, внаслідок чого були спричинені тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. Ці дії ОСОБА_10 і ОСОБА_12 кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України в сукупності з ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, однак місцевий суд належним чином, з урахуванням судової практики, не перевірив конкуренції норм кримінального закону в цій частині.

Визнаючи ОСОБА_11 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, суд у вироку зазначив, що він, будучи службовою особою, діючи з корисливих мотивів, вступив у злочинний зговір із невстановленими досудовим слідством службовими особами Державного комітету України з державного матеріального резерву з метою в подальшому заволодіти державними коштами в особливо великих розмірах.

При цьому, на яких саме доказах ґрунтується такий висновок, якими доказами підтверджується попередня змова з службовими особами Державного комітету України з державного матеріального резерву у вироку суду не наведено. Не наведено у вироку і доказів того, що ОСОБА_11 було відомо про відсутність зерна у ТОВ «С.ДЖ.Р. ГРУП» на зберіганні в ДП «Луцький КХП №2» при укладанні договору консигнації та біржових контрактів восени 2009 року, та чи був він обізнаний про підроблення документів наданих ДП «Луцький КХП №2» - складських свідоцтв на пред`явника та приймальних актів форми Р-16, а також доказів того, що саме ОСОБА_11 заволодів коштами у сумі 8022230 грн.

Як вбачається з вироку місцевого суду, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 також засуджені за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України в сукупності з ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України

Так, викладаючи формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним за ч. 3 ст. 212 КК України та, вважаючи, що вказаний злочин вчинено шляхом службового підроблення за попередньою змовою ОСОБА_10 із ОСОБА_12 та невстановленими особами, переслідуючи мету ухилитися від сплати податків, було складено завідомо неправдиві документи на виконання купівлі-продажу зерна між ДП «Луцький КХП №2» та ПП «АМТ», в тому числі і видаткову та податкову накладну № 280806 від 28.08.2009 року на суму 5400000 грн. (в той час коли ОСОБА_10 перебував за кордоном), а також між ДП «Луцький КХП №2» та ТзОВ «Фірма Екохол», а саме ряд податкових і видаткових накладних, які були в подальшому незаконно віднесені до складу валових витрат в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 9 місяців та за 2009 рік та до складу прибуткового кредиту з ПДВ ДП «Луцький КХП №2» за липень, серпень, вересень 2009 року та жовтень, листопад, грудень 2009 року, які в електронній формі були подані до Луцької ОДПІ, в результаті чого були занижені суми на прибуток і на додану вартість на загальну суму відповідно 3847500 грн. та 4398250 грн.

Однак, як видно з вироку будь-яких підтверджуючих доказів попередньої змови ОСОБА_10 із ОСОБА_12 , а також з невстановленими особами, які з метою сприяння ОСОБА_10 та ОСОБА_12 у вчиненні цього злочину підробили та надали накладні про господарські операції судом у вироку не наведено.

Крім того, судом не спростовано показання ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , про те, що умислу на ухилення від сплати податків вони не мали. Складанням та поданням податкових декларацій займалась бухгалтер. Договори між ДП «Луцький КХП №2» та ПП «АМТ» та з ТзОВ «Фірма Екохол» складалися на поставку зерна, а не з метою ухилитися від сплати податків. Гроші в сумі 175000 грн. на адресу ПП «АМТ» були перераховані як попередня часткова оплата за зерно.

Про те, що ДП «Луцький КХП №2» держкомрезерву України здійснило часткову оплату за зерно приватному підприємству «АМТ» на загальну суму 175 000 грн. було встановлено і в ході проведеної ревізії, на що послався суд у вироку ( т.123 а.с. 60), тим самим допустивши суперечності у рішенні, зазначивши, що договір купівлі-продажу зерна між ДП «Луцький КХП №2»та ПП «АМТ» та інші документи до нього були складені з метою ухилення від сплати податків ( т.123 а.с.12-14).

ОСОБА_12 також підтвердила, що в її обов`язки не входило організація і здійснення обчислення податків, зборів чи інших обов`язкових платежів, своєчасну їх сплату до бюджету, однак місцевим судом ці доводи ОСОБА_12 у вироку не спростовані.

Не наведено у вироку і доказів того, що ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за попередньою змовою між собою, зловживаючи службовим становищем, заволоділи грошовими коштами ДП «Луцький КХП №2» в сумі 175000 грн. на користь третіх осіб, перераховуючи ці кошти як попередню оплату за зерно про що підтвердили підсудні як в місцевому суді так і в суді апеляційної інстанції.

Визнаючи винною і засуджуючи ОСОБА_12 за епізодом зловживання своїм службовим становищем і внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей в інтересах ТзОВ «Прайм Дівелопмент», внаслідок чого ДП «Луцький КХП №2» було завдано збитки на суму 185000грн., суд всупереч вимогам ч. 1ст. 334 КПК України 1960 року не встановив і у вироку не вказав місця та часу вчинення ОСОБА_12 вказаних злочинів (т.123 а.с. 24-25).

Належним чином судом не було перевірено показання ОСОБА_12 щодо невинуватості її за частинами 2, 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, як виконавця злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за епізодом підписання нею завідомо неправдивих накладних № 301009 від 30 жовтня 2009 року та № 031105 від 03 листопада 2009 року, в які були внесені відомості щодо поставки ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» лєнт норільних на загальну суму 125000 грн. і організатора злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (за епізодом надання вказівки провідному інженеру ДП «Луцький КХП№2» ОСОБА_30 , оскільки щодо нього було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 367, ч. 1 ст. 366 КК України) щодо внесення ним до актів списання матеріалів, відпущених для потреб та ремонтних робіт цехів та дільниць комбінату завідомо неправдивих відомостей про списання лєнт норільних на витрати підприємства. У цьому випадку суду, окрім вищезазначеного, необхідно було перевірити також наявність конкуренції норм кримінального закону.

Не з`ясовано судом і щодо надання ТзОВ «Прайм-Дівелопмент» ДП «Луцький КХП№2» інформаційних послуг на суму 60000 грн., та яке відношення до перерахування них має ОСОБА_12 , оскільки, як показала остання в апеляційному суді, що про надання інформаційних послуг і перерахування за них вказаної суми їй стало відомо лише під час проведення досудового розслідування.

Крім зазначеного, за матеріалами справи судом було об`єднано в одне провадження три кримінальні справи відносно ОСОБА_12 , дві кримінальні справи відносно ОСОБА_10 та одна кримінальна справа щодо ОСОБА_11 , які надійшли до суду з обвинувальними висновками.

Разом з тим, відповідно до протоколу судового засідання (т.120 а.с. 117-118, 121) прокурором в ході судового розгляду справи було оголошено резолютивну частину обвинувального висновку, однак, який саме обвинувальний висновок та чи всі висновки були оголошені в судовому засіданні, зрозуміти не є можливим, оскільки ні тому справи, ні аркушів справи в протоколі не зазначено.

Судом при постановленні вказаного вироку було допущено і неправильне застосування кримінального закону, що відповідно до п. 4 ч.1 ст. 367 КПК України 1960 року теж є підставою для скасування вироку.

Так, суд у вироку вказав, що до обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_12 і ОСОБА_10 слід віднести вчинення ними злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України за попередньою змовою групою осіб (т. 123 а.с. 72-73), що суперечить вимогам ч. 4 ст. 67 КК України.

Засудивши ОСОБА_12 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України і ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України, місцевий суд призначив за певні злочини основне покарання у виді позбавлення волі, а за інші у виді штрафу. Після цього, суд, застосувавши ст. 49 КК України, звільнив ОСОБА_12 від відбування покарання за ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, а ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Проте, призначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_12 за ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України і ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України, суд хоча і вказав у мотивувальній частині вироку про застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, фактично застосував принцип часткового складання основних видів покарань, оскільки призначив засудженим до відбування основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і штрафу у розмірі 340000 грн., які постановив виконувати самостійно.

Окрім того, призначивши ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 212 КК України обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, суд не призначив це покарання за сукупністю злочинів.

Належним чином також не вирішено місцевим судом і цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_10 і ОСОБА_12 матеріальної шкоди, завданої внаслідок перевищення ними своїх службових повноважень, тобто в тій частині, в якій кримінальна справа відносно останніх закрита відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року

Враховуючи те, що кримінальна справа за ч.2ст.28 ч.3ст.365 КК України закрита місцевим судом за відсутністю в діях підсудних складу цього злочину, і частина судових витрат були витрачені на дослідження речових доказів саме у цій справі, тому суд безпідставно стягнув із підсудних всю суми судових витрат, вказаних в обвинувальни х висновках.

При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, місцевий суд не навів таких обставин щодо останньої, які б свідчили про можливість її виправлення без відбування покарання, про що правильно зазначив прокурор у своїй апеляційній скарзі.

Суд помилково визнав, що ОСОБА_12 виконувала другорядну роль у вчиненні злочинів, виходячи із обвинувачення визнаного судом доведеним, а ті обставини, що остання вперше притягується до кримінальної відповідальності, хворіє та позитивно характеризувалася за місцем роботи не є достатніми підставами для застосування ст. 75 КК України.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону є істотними, вони ставлять під сумнів законність і обґрунтованість вироку суду, тому цей вирок відповідно до ч.1ст.370 КПК України 1960 року, в частині засудження ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 191 КК України підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, оскільки колегія суддів позбавлена можливості виправити вказані недоліки під час апеляційного розгляду.

З вищенаведених підстав, апеляційні скарги цивільного позивача Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_11 , захисника засудженого ОСОБА_10 - ОСОБА_13 , захисника засудженої ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_7 , прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції підлягають до частково задоволення.

При новому розгляді справи місцевим судом слід усунути порушення, зазначені у мотивувальній частині ухвали, всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини справи, доказам у справі дати належну оцінку, і постановити законне, обґрунтоване і мотивоване рішення, яке б відповідало вимогами ст. 323, 334 КПК України 1960 року.

Якщо при новому розгляді справи підтвердиться обсяг обвинувачення, за яким ОСОБА_12 визнано винуватою, і не буде встановлено обставин, які б свідчили про можливість її виправлення без відбування покарання, то призначене їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України, слід вважати м`яким.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги: цивільного позивача Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_11 , захисника засудженого ОСОБА_10 - ОСОБА_13 , захисника засудженої ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_7 , прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2014 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , яким їх засуджено скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді