Постанова

від 17.04.2007 по справі 11/126а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/126а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "17" квітня 2007 р.                                                  Справа № 11/126а

За позовом: Державної податкової інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

До: Приватного підприємства „Інесса”

14020, м. Чернігів, вул. Борщова, 5, кв. 11

Про стягнення 562,79 грн. податкового боргу за рахунок активів     

                                                                                           Суддя Ю.М. Бобров

                                                                                           Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Машко О.П. –ст. держподатінспектор, дов. від 28.12.06 р. № 30821/10/10-010.

Від Відповідача: Ткаченко О.В. –засновник, паспорт НК 490208 Деснянським РВ УМВС 10.04.98 р.          

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов до Приватного підприємства „Інесса” м. Чернігів про стягнення 562,79 грн. податкового боргу за рахунок активів боржника.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Приватне підприємство „Інеса” зареєстроване розпорядженням Виконкому Чернігівської міської ради № 78 –р від 27.02.97 р. як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа. Відповідача взято на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 07.03.97 р.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ (із змінами і доповненнями) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, а також несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог податкового законодавства.

Всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі сплачує до бюджету належні суми податків.

Станом на 05.03.07 р. загальний податковий борг (узгоджене податкове зобов'язання) відповідача перед бюджетами становить 562,79 грн., а саме:

- по податку на прибуток приватних підприємств –315,00 грн. боргу;

- по податку на додану вартість –66,00 грн. боргу;

- по комунальному податку –181,79 грн. боргу.

Вказана сума боргу є узгодженою та виникла на підставі прийнятих інспекцією податкових повідомлень –рішень: від 27.03.06 р. № 0008451511/0, яким згідно п.п. ”в” п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п.17.1.4 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. (далі –Закон № 2181) за порушення п.16.4 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями) відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 100,00 грн. основного платежу та 17,00 грн. штрафних (фінансових), всього 117,00 грн.; від 28.08.06 р. № 0002691531/0, яким згідно п.п. ”а” п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п.17.1.1 п.1.7 1 ст. 17 Закону № 2181 визначено податкове зобов'язання з комунального податку у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн., та самостійно визначених та поданих відповідачем до податкового органу декларації з податку на прибуток за 6 місяців 2006 р. та 2006 рік, декларації з ПДВ за 2 квартал 2006 р. та податкових розрахунків комунального податку за лютий –квітень 2006 р.

Сума податкового боргу підтверджується також довідкою позивача, яка додана до позовної заяви.

Вищевказані повідомлення –рішення ПП „Інесса”” не оскаржувались, не скасовані та недійсними в судовому порядку не визнавались.

Згідно п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно п.п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків  не подає у встановлені строки податкову декларацію (п.п.”а”); контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки  виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій   декларації, які призвели до заниження або завищення  суми  податкового зобов'язання. (п.п. ”в” п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону № 2181).

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян  за  кожне  таке неподання або її затримку (п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181).

Згідно п.п.17.1.4 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання  платника  податків  за  підставами, визначеними  у  підпункті  "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього  Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого  податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом  відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону № 2181, вважається узгодженим у день  отримання  платником податків податкового повідомлення, за  винятком   випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідач у визначений законодавством термін податкове зобов'язання не оскаржив, тому у відповідності з п.п.5.2.2. п.5.2 ст. 5 Закону воно вважається узгодженим з першого дня, наступного після закінчення терміну, наданого Законом для оскарження.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, встановлені ст. 5 Закону № 2181, визнається сумою податкового боргу платника податків у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону.

Вжиті позивачем, передбачені Законом 2181, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату. Направлені позивачем відповідно до п.п.6.2.1, 6.2.2 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181 на юридичну адресу відповідача перша податкова вимога № 1/1273 від 15.06.06р. та друга податкова вимога № 2/1840 від 04.09.06 р., які отримані відповідачем 03.08.06 р. та 16.09.06 р. відповідно, залишені ПП „Інеса” без задоволення.

На підставі п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 2181 позивачем прийнято рішення № 555 від 30.10.06 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу.

На день розгляду справи податковий борг в сумі 562,79 грн. відповідачем не сплачений.

Примусове стягнення податкової заборгованості –передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Активами платника податків згідно з п.1.7 ст. 1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Зважаючи на те, що вищенаведений податковий борг підтверджується матеріалами справи, відповідно до п. п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.  

За таких обставин, зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума підтверджується доданими до позовної заяви матеріалами (доказами), суд приймає повне визнання відповідачем позову, оскільки його дії не суперечать закону та не порушують чиї –небудь права, свободи чи інтереси, та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 94, 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти повне визнання відповідачем адміністративного позову.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Інесса” (14020, м. Чернігів, вул. Борщова, 5, кв. 11, р/р 2600030012531 в КФ ВАТ „ЧБРП” у м. Києві, МФО 320746, код 24558540) за рахунок його активів до Державного бюджету, код 22825965, банк: ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, на р/р 31118009700002, код 11021000   315,00 грн. податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, на р/р 31110029700002, код 14010100   66,00 грн. податкового боргу з податку на додану вартість, до Місцевого бюджету, код 22825965, банк: ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, на р/р 33212828700002, код 16010200   181,79 грн. податкового боргу з комунального податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 17.04.07 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 23.04.07 р.

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім'я судді через канцелярію суду.

          Суддя                                                                                   Ю.М.Бобров