Ухвала

від 15.02.2016 по справі 757/6432/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6432/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторони кримінального провадження ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

15 лютого 2016 року у провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчої групи, заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві приватної власності дружині підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,4 кв.м (частка власності: 1/ 1, належить з 11.04.2008 на підставі договору купівлі-продажу);

- двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,5 кв.м (частка власності: 1/ 1, належить з 22.02.2010 на підставі договору дарування);

- двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 47,4 кв.м (частка власності: 1/ 1, належить з 14.11.2012 на підставі договору дарування);

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 172,5 кв.м (частка власності: 1/ 1, свідоцтво про право власності від 18.12.2011).

Обґрунтовуючи подане клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014, за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що 23.12.2010 постановою Верховної Ради України за поданням Президента України ОСОБА_7 . ОСОБА_5 призначено на посаду Голови Національного банку України, указом Президента України ОСОБА_7 від 17.01.2011 за № 49/2011 ОСОБА_5 присвоєно перший ранг державного службовця.

Органом досудового розслідування також встановлено, що Голова НБУ ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище у власних інтересах, в порушення вимог ст. 19 Закону України "Про Національний банк України", розтратив кошти Національного банку України, через незаконне створення ТОВ "Банківське телебачення"(код ЄДРПОУ 37739261), афілійованим власником якого він являвся, та фінансування упродовж 2011 2013 р.р. господарської діяльності цього підприємства з метою отримання прибутку від його діяльності та привласнення коштів, на загальну суму 220 млн. грн.

19.05.2014 у межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

18.05.2015 у межах виділеного з нього кримінального провадження № 42015000000000915 від 18.05.2015 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри - у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У зв`язку із не встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_5 та його переховуванням за межами України, 22.05.2014 він оголошений в розшук, а з червня 2014 року перебуває у міжнародному розшуку Інтерполу.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, майно самого підозрюваного та членів його сім`ї, яке належить їм на праві приватної власності, є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом за рахунок доходів від вчиненого злочину, а також з мотивів забезпечення кримінального провадження та можливої конфіскації майна, слідчий відповідно ст. 170 КПК України просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні заступник начальника третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 клопотання підтримав.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, визнав можливим розгляд клопотання проводити за відсутності власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014, за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

19.05.2014 у межах здійснення розслідування кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

18.05.2015 у межах виділеного з нього кримінального провадження № 42015000000000915 від 18.05.2015 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри - у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У зв`язку із не встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_5 та його переховуванням за межами України, 22.05.2014 він оголошений в розшук, а з червня 2014 року перебуває у міжнародному розшуку Інтерполу.

Відповідно до інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно дружині підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (перебувають в шлюбі з 1995 року) на праві приватної власності належать наступні об`єкти нерухомого майна:

- двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,4 кв.м. (частка власності: 1/1, належить з 11.04.2008 на підставі договору купівлі-продажу);

- двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,5 кв.м. (частка власності: 1/1, належить з 22.02.2010 на підставі договору дарування);

- двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 47,4 кв.м. (частка власності: 1/1, належить з 14.11.2012 на підставі договору дарування);

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 172,5 кв.м. (частка власності: 1/1, свідоцтво про право власності від 18.12.2011).

Досудовим розслідуванням встановлено, що дружиною ОСОБА_5 є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір`ю є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, рідним братом ОСОБА_5 є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За матеріалами клопотання факт родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджений даними, які містяться в складеній власноруч ОСОБА_5 автобіографії від 23.12.2013р. Даних про розірвання шлюбу суду не представлено.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Як вбачається з положень ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено конфіскацію майна як обов`язкове додаткове покарання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Згідно п. 15 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989р. №3 (з наступними змінами та доповненнями), при розгляді справ судам слід з`ясовувати, чи не придбано наявне у винного майно на кошти, здобуті злочинним шляхом. Якщо вироком суду встановлено, що майно придбано на кошти, здобуті злочинним шляхом, стягнення на відшкодування заподіяної шкоди може бути звернуто на таке майно незалежно від того, чи є воно спільною власністю подружжя або спільною власністю інших осіб.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України близькі родичі та члени сім`ї - чоловік, дружина, батько, мати… рідний брат, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про запобігання корупції № 1700-VII від 14.10.2014 близькими особами є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати…рідний брат.

Відповідно до положень ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги містяться в ст. 60 Сімейного кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 1, 3 ст. 369 ЦПК співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними та мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Згідно із ст. 63 СКУ дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Оскільки ОСОБА_6 підпадає під ознаки третіх осіб, майно яких може бути арештовано, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, під час розгляду клопотання встановлено наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що належне їй на праві приватної власності майно набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на нерухоме майно третіх осіб з метою забезпечення кримінального провадження, забезпечення конфіскації у кримінальному провадженні.

При цьому стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено необхідність накладення арешту на зазначене нерухоме майно з метою забезпечення кримінального провадження та можливої конфіскації майна, а також доведено, що майно відповідає вимогам ст. 170 КПК України, та може бути конфісковане, що в сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення приховування, перетворення чи знищення майна.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, дослідивши надані матеріали, враховуючи, що нерухоме майно, на яке слідчий просить накласти арешт може бути конфісковане, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що особою, яка подала клопотання, доведено необхідність такого арешту, а також з метою забезпечення в майбутньому можливої конфіскації майна в разі доведення вчинення злочину, вважає клопотання необхідним задовольнити та накласти арешт на нерухоме майно, яке належить дружині підозрюваного на праві власності, шляхом заборони розпоряджатися таким майном будь-яким чином.

Також слідчий суддя дійшов висновку про заборону особам, у володінні яких перебуває зазначене майно та/або права на таке майно, будь-яким чином відчужувати його та розпоряджатися ним відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України оскільки незастосування такої заборони призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві приватної власності дружині підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,4 кв.м (частка власності: 1/ 1, належить з 11.04.2008 на підставі договору купівлі-продажу);

- двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,5 кв.м (частка власності: 1/ 1, належить з 22.02.2010 на підставі договору дарування);

- двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 47,4 кв.м (частка власності: 1/ 1, належить з 14.11.2012 на підставі договору дарування);

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 172,5 кв.м (частка власності: 1/ 1, свідоцтво про право власності від 18.12.2011).

Заборонити особам, у володінні, користуванні яких перебуває вказане нерухоме майно, розпоряджатися ним будь-яким чином.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1