Постанова

від 12.04.2007 по справі 8/110-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2007 р.                                                        

  Справа № 8/110-АП-07

Господарський суд Херсонської

області у складі судді  Хом"якової В.В. при секретарі

Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 

за позовом Прокурора Суворовського району м.

Херсона в особі

до Відкрите акціонерне товариство

"Херсонсортнасінняовоч" 

про 

стягнення 2051грн.

за

участю представників сторін: 

прокурор

Пуляєв І.В.

від 

позивача - гол. спец. - ю/к Мартинюк Ю.С., дов. від 11.01.07.

від 

відповідача - керівник Нагребецький А.В., пасп. серії МО №430343 від

06.10.97.

          Прокурор Суворовського району м.

Херсона звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в

особі Суворовського районного центру зайнятості в м. Херсоні про стягнення з

відкритого акціонерного товариства „Херсонсортнасінняовоч” 2051 грн. витрат на

перенавчання ОСОБА_1, яка була звільнена з ВАТ „Херсонсортнасінняовоч” на

підставі п. 1 ст. 40 КЗоП України. Протягом двох років перед звільненням

ОСОБА_1 не підвищувала свою кваліфікацію і не одержала суміжну професію. Згідно

п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за

зверненням райцентру зайнятості як суб'єкта владних повноважень у випадках,

встановлених законом (в даному випадку Законами України "Про

загальнообов'язкове державне  соціальне

страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість

населення")  підвідомчі

адміністративним судам. До початку діяльності адміністративних судів,

адміністративні справи вирішуються відповідним господарським судом за правилами

Кодексу адміністративного судочинства.         

          Відповідач -письмових заперечень

проти позову не надав.

          Розглянувши матеріали справи в

судових засіданнях 5 та 12 квітня 2007 року, заслухавши представників сторін,

суд -

в с т а н о в

и в :

          Відкрите акціонерне товариство

„Херсонсортнасінняовоч” є юридичною особою й платником внесків на обов'язкове

соціальне страхування на випадок безробіття. Законом України "Про зайнятість

населення" (ст. 20)  передбачено

обов'язок підприємств всіх форм власності 

у сприянні проведенню державної політики зайнятості. в тому числі

організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації

працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з

виробництва.

          Центром зайнятості зареєстровано

безробітною громадянку ОСОБА_1, вивільнену 

18 серпня 2004 року з підприємства відповідача на підставі п.1 ст.40

Кодексу законів про працю в Україні. Протягом двох років, що передували

вивільненню гр. ОСОБА_1 займала посаду  

ІНФОРМАЦІЯ_1, але  спеціальної

освіти не мала. ОСОБА_1  мала кваліфікацію

ІНФОРМАЦІЯ_2, не підвищувала своєї кваліфікації і не одержала суміжної

професії, що відповідач не заперечує. Відповідно до Кваліфікаційних

характеристик професій ІНФОРМАЦІЯ_3 Довідника кваліфікаційних характеристик

професій працівників, затверджених Мінпраці 28.12.2001 за погодженням з

Мінфіном України, кваліфікаційними вимогами зайняття посади "ІНФОРМАЦІЯ_1"

передбачено мати "базову вищу освіту відповідного напряму підготовки

(молодший спеціаліст) без вимог до стажу роботи або повну загальну середню

освіту та професійно-технічну освіту і стаж роботи за професіями технічного

службовця у галузях фінансової діяльності, роботи з базами даних, статистики,

бухгалтерського обліку не менше 1 року".

          В зв'язку з неможливістю

працевлаштування за спеціальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 Суворівський центр зайнятості

направив гр. ОСОБА_1 на курси підвищення кваліфікації "Комп'ютерні

інформаційні технології" зі спеціалізацією „ІНФОРМАЦІЯ_4”, а після

навчання гр. ОСОБА_1 працевлаштовано в МКП „Жизель”.

          Для громадян, які втратили роботу,

підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії, кваліфікації, при

цьому враховується стаж роботи громадянина за спеціальністю, його попередня

діяльність, вік, досвід тощо. Для громадян, які працювали не за професією

(спеціальністю) понад шість місяців, підходящою вважається робота, яку вони

виконували за останнім місцем роботи... (ст. 7 Закону України "Про

зайнятість населення"). Працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1  у відповідача, ОСОБА_1 не мала відповідної

освіти ІНФОРМАЦІЯ_1, не проходила професійної перепідготовки або підвищення

кваліфікації, тому позивач не мав можливості працевлаштувати її за професією

ІНФОРМАЦІЯ_1. Статтею 24 Закону України "Про зайнятість населення"

передбачено проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації і

перепідготовки безробітних, зокрема, у випадку 

неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина

необхідної професійної кваліфікації.  

Після навчання Круковська отримала 

спеціальність „ІНФОРМАЦІЯ_4” та була працевлаштована до підприємства

торгівлі.

          Позивач поніс витрати  на перенавчання ОСОБА_1, які складаються із вартості

навчання 1392 грн. 74 коп. та виплати матеріальної допомоги в період навчання в

сумі 658 грн. 58 коп. Згідно п.4 ст.26 Закону України "Про зайнятість

населення" «у випадку, коли протягом двох років, які передують

вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи

отримати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і, якщо при

працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну

перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок

підприємства, з якого вивільнено працівника». Таким чином, підприємство не

тільки відшкодовує вартість навчання, а й інші витрати, які поніс райцентр

зайнятості і які безпосередньо пов'язані 

із підвищенням кваліфікації звільненого працівника.

Позовні вимоги обґрунтовані

належними доказами і підлягають задоволенню. Держмито не стягується, відповідно

до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

          На підставі викладеного, та керуючись

ст. 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О

В И В :

          1. Позов задовольнити у повному

обсязі. Стягнути з   відкритого

акціонерного товариства „Херсонсортнасінняовоч” (м.Херсон, пр-т Сенявіна, 7,

р/р 26008105 ХФ ВАТ "Мегабанк", МФО 352714, код 04685319) на користь

Суворовського райцентру зайнятості у м. Херсоні (м.Херсон, вул.Комкова, 76-а,

р/р 37171975900005 УДК в ХО, МФО 852010, код 24104230) 2051грн. 32 коп. витрат

на навчання безробітного.

          2. Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова

або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього

строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду

справи. 

          3. Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  В.В.

Хом"якова

Постанову

підписано 18 квітня 2007 року.