Справа № 428/5313/16-к
Провадження № 11-сс/782/144/2016
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2016 р. м. Сєвєродонецьк
Апеляційний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської обл. апеля-ційну скаргу захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міськсуду Луга-нської обл. від 6.05.2016 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Комсомольське Старо-бешевського р-ну Донецької обл., громадянин України, працює на посаді директора ТОВ «Схід Авто Газ», раніше не судимий, зареєстрований АДРЕСА_1 , зареєстрований як особа переміщена з тимчасової окупованої території України та районів прове-дення антитерористичної операції за адресою АДРЕСА_2 , пі-дозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 2585 ч. 1 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
4.05.2016 р. ст. слідчий в особливо важливих справах 1-го відділення СВ УСБУ в Лугансь-кій обл. у кримінальному провадженні № 22015130000000298 звернувся з клопотанням про засто-сування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міськсуду Луганської обл. від 6.05.2016 р. кло-потання було задоволено та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрювано-го ОСОБА_10 , строком на 60 днів тобто до 1.07.2016 р.
Обгрунтовуючи рішення, слідчий суддя послався на те, що згідно витягу з ЄРДР було роз-почате кримінальне провадження № 22015130000000298 від 15.06.2015 р. відносно ОСОБА_10 за ст. 2585 ч. 1 КК України.
3.05.2016 р. ОСОБА_10 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 2585 ч. 1 КК України.
4.05.2016 р. ОСОБА_10 було повідомлено про підозру, відповідно до якої:
У березні-квїтні 2014 р. у м. Луганську створено стійке ієрархічне об`єднання осіб, так зва-ну «Луганську народну республіку» (далі «ЛНР»), яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 р. №638-IV є терористичною організацією, оскільки є стій-ким об`єднанням трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, а саме підготовки та реалізації терористичних актів, підбурювання до вчинення терористичних ак-тів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у теро-ристичних цілях, організації незаконних збройних формувань, вербування, озброєння, підготовку та використання терористів та іншої діяльності що відноситься до ознак терористичної, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлені певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів.
Її учасники на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням на-селення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчиненням інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що при-зводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та по-валення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ЛНР».
Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складає-ться з політічного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покла-дені відповідні обов`язки згідно, з єдиним планом спільних злочинних дій.
На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
При цьому на керівників та учасників силового блоку покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкод-жання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослу-жбовцями Збройних Сил України. У свою чергу представники політичного блоку організовують збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організа-ції та осіб, лояльно налаштованих до їхньої діяльності, чим також забезпечують існування вказаної терористичної організації.
«ЛНР» має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покла-даються наступні обов`язки:
- створення так званих органів державної влади «ЛНР» та організація їх діяльності;
- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ЛНР»;
- організація та проведення незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ЛНР»;
- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної орга-нізації «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасни-ків терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
- налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «Донецька народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;
- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності орга-нів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, напра-влених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановле-ного Конституцією України;
- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;
- забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріала-ми.
На учасників силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладались наступні обов`язки:
- систематична організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та переш-коджання службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослу-жбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення зло-чинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ЛНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;
- вербування нових учасників до складу силового блоку «ЛНР» та керівництво їхніми діями;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на те-риторії Луганської області;
- скоєння терористичних актів та диверсій на території України;
- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речови-нами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою про-тидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення влас-ної злочинної діяльності;
- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного рефере-ндуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного державного утво-рення «ЛНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
- вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 р. позачер-гових виборів президента України на території Луганської області;
- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
2.11.2014 р. в м. Луганську та частині Луганської області, підконтрольній представникам «ЛНР», всупереч вимогам діючого законодавства України, проведені вибори Голови та депутатів «Народної Ради ЛНР», за результатами яких обрані Голова «ЛНР» - ОСОБА_11 та депутати до складу «Народної Ради ЛНР», які приступили до виконання повноважень 4 та 17 листопада 2014 р. відповідно.
25.11.2014 р. самопроголошеним Головою «ЛНР» ОСОБА_11 виданий указ №51/1/01/11/14, згідно якого створена структура виконавчих органів державної влади ЛНР. До складу вищевказаних органів також входять спеціальні служби із забезпечення інформаційної, військової та територіальної безпеки «ЛНР», а також із здійснення розвідувальної діяльності в умовах збройного протистояння з силами АТО.
Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення від 13.04.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від 14.04.2014 р., відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.
Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/9 від 7.10.2014 р. районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.
До проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 4 Закону України «Про бо-ротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, а також інші правоохоронні органи.
Разом з цим, 17.03.2015 р. Верховна Рада України своєю постановою №254-VIIІ визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей.
Крім цього, відповідно Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних На-цій, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамб-леї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних пар-ламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене пос-тановою Верховної Ради України від 27.01.2015 р. № 129-VIII; Заяви Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України від 4.02.2015 р. №145-VIII; Заяву Вер-ховної Ради України «Про відсіч збройної агресій Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної ради України від 21.04.2015 р. № 337-VIII, «ДНР» та «ЛНР» виз-начено терористичними організаціями, референдум, проведений у травні 2014 р. - фіктивним, про-веденим у неконституційний спосіб.
Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочин-ності від 15.11.2000 р. зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій зло-чинній групі. При цьому, відповідно до п.«а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група оз-начає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посеред-ньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
Поняття терористичної організації визначено відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 р. №638-ІV і це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встанов-лено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористич-них актів.
Визначальним для визнання організацію терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних орга-нів) усієї організації.
Рішенням Варшавської конвенції 2001 р., Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 р. №1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2005 р. № 638-IV терористична організація виділена як вид злочинної орга-нізації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності.
Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 р. №638-IV, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалі-зацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізич-ними особами та організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організа-цію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організова-них злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само, як і участь у таких актах; вербу-вання, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології теро-ризму; фінансування та інше сприяння
Статтями 17 та 65 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими фун-кціями, держави, справою всього Українського народу. Положеннями ст. 25 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що керівники та посадові особи підприємств, установ і орга-нізацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, несуть відповідальність згідно з законом.
У листопаді 2014 р. (більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не на-далось можливим) у громадянина України ОСОБА_10 , якому було достовірно відомо, оскільки це є очевидним, що «ЛНР» діє на території України незаконно, її учасники зас-тосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації військового конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняті рішень органами держа-вної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та пере-шкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України та військовослужбовцями Збройних сил України, виник злочинний умисел, спрямований на фінан-сування діяльності зазначеного псевдодержавного утворення. При цьому ОСОБА_10 усвідомлю-вав, що діяльність так званої «ЛНР», її спеціальних служб, а також осіб, які входять до їх складу та виконують функції з забезпечення життєдіяльності вказаної терористичної організації є незакон-ною, та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, здійснюють збір інфор-мації військового характеру з обмеженим доступом щодо здійснення силами АТО військових опе-рацій та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних орга-нів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерорис-тичної операції, тим самим забезпечуючи подальше функціонування терористичної організації «ЛНР».
Так, ОСОБА_12 зареєстрований як засновник, директор/керівиик, головний бухгалтер ТОВ «Схід Авто Газ» (код ЄДРПОУ 32196366), засновник, директор/керівник ТОВ «Компанія «Еко-топ» (код ЄДРПОУ 32279113), засновник, директор/керівиик ТОВ «Луганськекогаз» (код ЄДРПОУ 34791622).
У листопаді 2014 р. - березні 2015 р. ОСОБА_10 здійснив дублюючу реєстрацію вказаних товариств в реєстраційних органах «ЛНР»:
- «ООО «Восток Авто Газ»: код «EГРЮЛ «ЛНР» 61105523, свідоцтво «Міністерства юсти-ції «ЛНР» № 11-0000552/2015, внесено до «Статистичного реєстру підприємств та організацій Де-ржавного комітету статистики «ЛНР» (виписка № 12-28/105 від 25.03.2015 р.), взято на облік в «органі податкової служби «ЛНР» 2.12.2014 р. за № 505 (довідка «ДПІ в Ленінському районі м. Луганська» № 1398 від 30.01.2015 р.) керівник - ОСОБА_10 , засновники - ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , юридична адреса: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 4/186);
- «ООО «Компания «Экотоп»: код «ЕГРЮЛ «ЛНР» 61105552, свідоцтво «Міністерства юс-тіції «ЛНР»: № 11-0000555/2O15, внесено до «Статистичного реєстру підприємств та організацій Державного комітету статистики «ЛНР» (виписка № 12-28/104 від 25.03.2015 р.), взято на облік в «органі податкової служби «ЛНР» 2.12.2014 р. за № 492 (довідка «ДПІ в Ленінському районі м. Луганська» № 1397 від 30.04.2015 р.) керівник - ОСОБА_10 , засновники - ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 юридична адреса: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 4/1);
- ООО «Луганская Газовая Компания»: код «ЕГРЮЛ «ЛНР» 61102803, свідоцтво Міністер-тва юстиції «ЛНР» № 0000280/2015, внесено до «Статистичного реєстру підприємств та організа-цій Державного комітету статистики «ЛНР» (виписка № 12-20/2239 від 29.05.2015 р.), керівник ОСОБА_15 , засновники - ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , юридична ад-реса: м. Луганськ, м. Олсксандрівськ, вул. Нова, 125.
Між ООО «Восток Авто Газ» та ТОВ «Донецькоблгаз» (83062, м. Донецьк, пр. Ленінський, б. 4, дииректор ОСОБА_18 ) укладений договір № 214 від 10.03.2015 р. на поставку до тимчасо-во окупованої території Луганської області з РФ природнього газу метан (транспортування та пос-тачання здійснювалося створеними самопроголошеним урядом «ЛНР» структурами - Луганське виробниче управління магістральних газопроводів та ДП «Луганськгаз»).
З лютого 2015 р. природній газ метан реалізується через АГНКС (автомобільні газонапов-нювальні компресорні станції) за наступними адресами у м. Луганськ:
- вул. Монтажна, 40 («ООО «Восток Авто Газ»);
- автодорога «Луганськ-Сватовс-Валуйки» 8 км + 800 м («ООО «Восток Авто Газ»);
- вул. Лутугинська, 32 («ООО «Компания «Экотоп»);
- кв. 50 років Оборони Луганська, 19 («ООО «Компания «Экотоп»);
- Бахмутський проїзд, 27 («ООО «Компания «Экотоп»);
- вул. 30 років Побєди, 2н («ООО «Компания «Экотоп»);
- м. Олександрівськ, вул. Нова, 152 («ООО «Луганская Газовая Компания»),
При цьому, природній газ метан поставлявся «ООО «Восток Авто Газ» до укладення вище-зазначеного договору.
Також, вказаними підприємствами здійснюється оптова та роздрібна торгівля продуктами нафтопереробки - газу пропан, який закуповується на території РФ та незаконно потрапляє до тим-часово окупованої території Луганської області без розмитнення та інших обов`язкових платежів.
За результатами роботи вищевказаних підприємств «податковими органами ЛНР» нарахо-уються «податки». Так, за період з 15 по 31 жовтня 2014 р. «ООО «Компания «Экотоп» нарахова-но та сплачено «податки» у розмірі 27530 грн., за листопад 2014 р. - 36323 грн. За грудень 2014 р. «ООО «Восток Авто Газ» нараховано та сплачено «податки» у розмірі 4225 грн.
Таким чином, у жовтні-грудні 2014 р. підприємствами, підконтрольними ОСОБА_10 , сплачено «податки» до «бюджету ЛНР» у розмірі 68078 грн.
У вересні-листопаді 2015 р. підприємствами, підконтрольними ОСОБА_10 , сплачено «податки» до «бюджету ЛНР» у розмірі 877003,10 рублів РФ (згідно офіційного курсу НБУ (гривні до рубля РФ ) складає 313028,72 грн.).
Крім того, ОСОБА_10 організував доставку продукції ТОВ «Марківський сирзавод» до тимчасово окупованої території Луганської області через окуповану територію Донецької області вартістю 700000 грн. За перевезення вказаної продукції через «митницю «ДНР» (до «ЛНР») остан-ній сплатив «податки» до митних органів «ДНР» на суму 35000 грн.
3.05.2016 р. ОСОБА_10 , в порядку ст. 208 КПК України, був затриманий слідчим відділом Управління СБ України в Луганській області за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2585 КК України.
Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_19 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також про існування ризиків, пере-дбачених п. п. 1, 2 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з даною ухвалою, адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, оскільки вона постановлена з порушенням кримінально-го процесуального закону, тому що слідчий суддя залишила заяву сторони захисту про відвід суд-ді без розгляду і розглянула подання по суті. Також, вказує, що стороною обвинувачення не нада-но слідчому судді беззаперечних доказів про причетність ОСОБА_10 до кримінально караних дій, окрім того вважає, що вказані в ухвалі слідчого судді існуючі ризики не відповідають дійснос-ті, а сам ОСОБА_10 має міцні соціальні зв`язки та веде бізнес на території, яка підконтрольна ук-раїнській владі. В підсумку адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задо-воленні клопотання.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які повністю підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити і ска-сувати ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вважали, що підста-ви для скасування ухвали слідчого судді в апеляції не вказані, а тому підстав для її задоволення нема, просили залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали, надані органом досудового слід-ства та під час судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вва-жає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали, а апеляційна скарга підляає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що в судовому засіданні 6.05.2016 р. захисником ОСОБА_20 був заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_21 , що підтверджується журналом судового засідання ( а. пр. 130) та аудиозаписом судового засідання.
Всупереч вимогам ст. ст. 80 та 81 КПК України ця заява про відвід слідчого судді не була розглянута і процесуальне рішення по ній не приймалось, про що обгрунтовано вказує у своїй апеляції захисник.
Слідчий суддя залишила заяву сторони захисту про відвід слідчого судді без розгляду, про-довжила розгляд клопотання по суті і постановила судове рішення незаконним складом суду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України ухвалення судового рішення незаконним скла-дом суду є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною під-ставою для скасування судового рішення.
За таких обставин судове рішення підлягає безумовному скасуванню, але з урахуванням вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за відповідних обставин має право тіль-ки скасувати ухвалу слідчого судді і одночасно постановити нову ухвалу, якою розглянути справу по суті.
Згідно цих вимог, апеляційний суд і розглядає клопотання слідчого органу досудового роз-слідування.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наяв-ність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійс-нити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпе-чити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та ін-тересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які мо-жуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопо-рушення та наслідки вчинення протиправних діянь.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування за-побіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами криміна-льного провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинен-ні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстави вважати, що існує, хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недо-статність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, заз-наченим у клопотанні.
Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих йому криміна-льних правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні дока-зами, а саме:
- повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення та рапортом з оперативного підрозділу, згідно яким ОСОБА_10 здійснив дублюючу реєстрацію ТОВ «Схід Авто Газ», ТОВ «Компанія «Екотоп» в реєстраційних органах «ЛHP»;
- протоколом огляду від 28.12.2015 р., в ході якого оглянутий відеоролик із мережі Інтернет з назвою «ГТРК ЛНР. Открытое заседание Совета Министров ЛНР. 10 октября 2014 г.». В ході огляду встановлено, що «міністр сільського господарства ЛНР» ОСОБА_22 повідомляє про поста-чання своєї продукції ТОВ «Марківський Сирзавод»;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 25/19096 від 7.09.2015 р., згідно якому ОСОБА_10 спілкується з представниками Ленінської податкової м. Луганська ЛНР ( в т.ч. з головою Державного комітету податків і зборів ЛНР ОСОБА_23 ), що-до реєстрації належних йому підприємств в податкових органах ЛНР та узгоджує питання ціноут-ворення на газ в ЛНР;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 25/22747 віл 16.11.2015, згідно якому ОСОБА_10 обговорює ціни на масло у м. Луганську, спілкується з генеральним директором «ДП «Луганськгаз» ОСОБА_24 та повідомляє своїм знайомим, що платить податки на війну в Україні та «терористам-сепаратистам»;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 25/24183 від 8.12.2015 р., в ході якого отримано пояснювальну записку ОСОБА_10 на ім`я ОСОБА_23 , в якій ОСОБА_10 викладає обставини реєстрації належних йому підприємств та сплачених подат-ків;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 25/24183 від 8.12.2015 р., згідно якого отримано реєстраційні документи «ЛНР» «ООО «Восток Авто-Газ», «ООО «Компания «Экотоп», «ООО «Луганская Газовая Компания» (свідоцтва «Міністерства юс-тиції «ЛНР» № 11-0000555/2015, виписки «Державного комітету статистики «ЛНР», довідки «ДПІ в Ленінському районі м. Луганська «ЛНР»), перелік об`єктів АГНКС, договір між «ДП «Луганск-газ» ЛНР» та «ООО «Восток Авто-Газ», рахунки-фактури «ООО «Компания «Экотоп».
Таким чином, апеляційний суд вважає, що має місце наявність обгрунтованої підозри, що ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 2585 КК України, за вчи-нення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Про існування ризиків, передбачених п. 1,2 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливос-ті підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, схо-вати або спотворити будь-які речі та документи, які мають істотне значення для встановлення об-ставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжи-ти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК Украї-ни, свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, те, що на даний час не припинена діяльність злочинних угруповань, фінансування яких він здійснював, постійне місце реєстрації підозрюваного знаходиться на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Лу-анськ, в якому також проживають мати та рідна тітка підозрюваного, яких він згідно з його пояс-неннями утримує одноособово та має постійно відвідувати, у зв`язку з чим існує ризик того, що підозрюваний може виїхати на територію, яка в даний час не підконтрольна державі Україна з ме-тою переховування від органів досудового слідства і суду, буде мати можливість продовжувати свою злочинну діяльність, може знищити, сховати, спотворити речі та документи, які мають істот-не значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у кримінальному провад-женні.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`я-зання, особистої поруки та домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-2585 260, 261 КК України.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, орган досудового слідство цілком обгрун-товано поставив питання про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому доводи захисника про необґрунтованість висновків слідчого судді нічим не під-тверджені.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_10 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, і не є визначеними законом підставами для відмови в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міськсуду Луганської обл. від 6.05.2016 р. ска-сувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ст. слідчого в особливо важли-вих справах 1-го відділення СВ УСБУ в Луганській обл. ОСОБА_25 та застосувати запо-біжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_10 , який на-родився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів тобто до 1.07.2016 р.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 задовольнити частково.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2016 |
Оприлюднено | 13.03.2023 |
Номер документу | 57746712 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Луганської області
Белах А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні