Рішення

від 12.05.2016 по справі 904/2391/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.16р. Справа № 904/2391/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий ОСОБА_1 "Вега Україна", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекар", м. Одеса

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький ОСОБА_1", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 016 грн. 44 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники :

від позивача : ОСОБА_2 - представник, дов. від 02.03.2016р. №1;

від відповідача-1: не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача-2: ОСОБА_3 - представник, дов. від 12.05.2016р. №б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідачів-1,-2 3 016 грн. 44 коп., в тому числі стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 200 грн. 00 коп. - заборгованості по договору поставки від 22.07.2013р. №00/79 та з відповідача-1 2 816 грн. 44 коп., що складає 1 390 грн. 30 коп. - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки від 22.07.2013р. №00/79, 124 грн. 83 коп. - 3% річних та 1 301 грн. 31 коп. - інфляційних нарахувань.

Відповідачі-1,-2 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надали, представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача-1, було повернено відділенням поштового зв'язку через невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 23-26).

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Згідно Cпеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Аптекар є 65104, АДРЕСА_1; таку саму адресу було вказано і у позовній заяві.

Приймаючи до уваги, що:

- відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;

- суд вважає, що неявка представника відповідача-1 не перешкоджає вирішенню спору; до того ж суд не обмежує кола осіб, які можуть бути представниками у суді;

- відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;

- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;

- обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України» ).

- тому суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-1.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача та відповідача-2 заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2013р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий ОСОБА_1 "Вега Україна", як постачальником, та відповідачем-1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптекар", як покупцем, було укладено Договір поставки №00/79 (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Згідно з пунктом 1.2 Договору поставки предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною договору.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар постачальника до покупця не визначений постачальником (пункт 1.3 Договору поставки).

У пункті 2.1 Договору поставки сторони погодили, що постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями.

Ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін, встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою у розмірі, вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі), якщо інше не визначено постачальником відповідно до умов договору (пункт 4.1 Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 2 759 грн. 30 коп., що підтверджується видатковими накладними від 23.07.2013р. №ВУТЦ5643 на суму 2 109 грн. 36 коп., від 23.07.2013р. №ВУТЦ5644 на суму 149 грн. 94 коп. та від 05.08.2013р. №ВУТЦ6273 на суму 500 грн. 00 коп.

Як вбачається відповідачем-1 було повернуто позивачу частину поставленого товару на загальну суму 969 грн. 00 коп., про що свідчить відповідна накладна на повернення від 27.02.2014р. №02 (на підставі видаткової накладної від 23.07.2013р. №ВУТЦ05643).

Отже, у відповідача-1 залишився борг на суму 1 790 грн. 30 коп.

У пункті 4.4 Договору поставки сторони узгодили, що покупець сплачує за поставлений йому товар на умовах відстрочки платежу через кожні 14 календарних днів з моменту поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам (в тому числі кінцевому споживачу).

Сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту про реалізований товар, який покупець зобов'язаний надати постачальнику 10-го числа кожного місяця. Звіт повинен надаватися у простій та зрозумілій формі, що не потребує особливих знань в області економіки та бухгалтерського обліку. Вказаний звіт має бути підписаний уповноваженою особою покупця та скріплений його печаткою. У разі якщо покупець систематично (більше двох разів підряд) порушує умову щодо надання звіту про реалізований товар, то покупець тим самим підтверджує , що поставлений йому товар був повністю ним реалізований, та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість (пункт 4.4.1 Договору поставки).

З матеріалів справи не вбачається надання відповідачем-1 позивачу звітів про реалізований товар, тому суд вважає, що товар було реалізовано відповідачем-1, і останній повинен був оплатити отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки такого товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений за видатковими накладними від 23.07.2013р. №ВУТЦ5643 та №ВУТЦ5644 на суму 2 259 грн. 30 коп. до 06.08.2013р., а за видатковою накладною від 05.08.2013р. №ВУТЦ6273 на суму 500 грн. 00 коп. - до 19.08.2013р.

Як вбачається відповідачем-1 за товар розрахувався частково, на суму 200 грн. 00 коп., що підтверджується звітом про дебітові та кредитові операції(а.с.18).

Отже, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Договором поставки становить 1 590 грн. 30 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем-1 не надано.

Як вбачається позивач звертався до відповідача-1 з претензією від 15.02.2016р., відповідно до якої просив перерахувати суму заборгованості у розмірі 1 590 грн. 30 коп. на рахунок позивача протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії. Про отримання зазначеної претензії відповідачем-1 свідчить підпис директора та відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекар".

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, інфляційні нарахування згідно розрахунку становлять 1 301 грн. 31 коп. (з вересня 2013р. по лютий 2016р.), а річні після перерахунку - 124 грн. 79 коп. (з 19.08.2013р. по 31.03.2016р.).

Крім того, 14.02.2014р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий ОСОБА_1 "Вега Україна", як кредитором, та відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю Купецький ОСОБА_1", як поручителем, було укладено Договір поруки (надалі - Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекар", надалі - боржник, за договором поставки від 22.07.2013р. №00/79 на поставку непродовольчих товарів, що укладений між кредитором і боржником, щодо оплати за поставлений товар за основним договором.

Відповідно до частини 2 статті 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором солідарно в межах 200 грн. 00 коп. (пункт 1.2 Договору поруки).

У пункті 2.1 Договору поруки сторони узгодили, що при невиконанні боржником зобов'язань за основним договором, зміст та правові наслідки якого відомі та зрозумілі поручителю, кредитор має право пред'явити поручителю вимогу. В такому разі поручитель зобов'язується протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання вимоги виконати зобов'язання боржника з оплати поставлених товарів за основним договором в межах, передбачених пунктом 1.2. Договору поруки.

Згідно з пунктом 4.1 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за основним договором, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України в межах, передбачених пунктом 1.2. Договору поруки.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, заборгованість за Договором поставки у сумі 1 390 грн. 30 коп. підлягає стягненню з відповідача-1, а у сумі 200 грн. 00 коп. - солідарно з відповідачів-1,-2.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача-1, оскільки умовами Договору поруки не передбачена відповідальність поручителя по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекар" (65104, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 25421702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий ОСОБА_1 "Вега Україна" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17; ідентифікаційний код 38199399) 1 390 грн. 30 коп. - заборгованості, 124 грн. 79 коп. - річних, 1 301 грн. 31 коп. - інфляційних нарахувань та 1 378 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький ОСОБА_1" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 17; ідентифікаційний код 37215021) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекар" (65104, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 25421702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий ОСОБА_1 "Вега Україна" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17; ідентифікаційний код 38199399) 200 грн. 00 коп. - заборгованості.

В решті позову відмовити.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

17 травня 2016р.