Рішення

від 10.04.2007 по справі 46/576-06 (н.р.44/145-05)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46/576-06 (н.р.44/145-05)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

"10" квітня 2007 р.                                                           Справа № 46/576-06 (н.р.44/145-05)

вх. номер 15313/4-46

Судова колегія господарського суду у складі :

головуючий суддя Ільїн О.В.

судді:  Хотенець П.В.

            Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

розглянувши матеріали справи за позовом: КП "Міський інформаційний центр", м. Х-в  

до  ТОВ "РІО", м. Х-в  

про спонукання демонтувати рекламну конструкцію та повернути майно

та зустрічним позовом ТОВ „Ріо”, м. Харків

до КП „Міський інформаційний центр” м. Харків

про відмову в задоволенні первісного позову

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, комунальне підприємство «Міський інформаційний центр», звернувся до суду із позовною заявою про спонукання відповідача, ТОВ «Ріо», демонтувати незаконно розміщену рекламну конструкцію на місці, яке перебуває у комунальній власності та використовується відповідачем без наявності правових підстав, відновити стан місця  розташування спеціальної конструкції до його первісного стану, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, збережені за рахунок  позивача без достатньої правової підстави, у розмірі 3249,19 грн., 79, 46 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 6000, грн. витрат за надання юридичних послуг, а також держмито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ «Ріо», 29.12.2005 року звернувся до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд відмовити позивачеві по зустрічному позову в задоволенні позовних вимог, стягнути з

КП «Міський інформаційний центр» 500 грн. по сплаті інформаційно-юридичних послуг та витрат по сплаті по їх перерахуванню у розмірі 10 грн., сягнути з відповідача 51 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву прийнято до провадження для сумісного розгляду за первісним позовом.

19 січня 2006 року до канцелярії господарського суду від позивача по первісному позову надійшла заява про часткову зміну предмету позову, в якій позивач просив суд спонукати відповідача демонтувати незаконно розміщену рекламну конструкцію на місці яке перебуває у комунальній власності та використовується відповідачем без наявності правових підстав та знаходиться у місті Харкові біля будинку про вул. Карла Маркса, 38ж, та відносити стан місця розташування спеціальної конструкції  до його первісного стану – до встановлення рекламної конструкції; стягнути з відповідача на свою користь збитки (упущену вигоду) у розмірі 3249,19 грн., реальні збитки (додаткові витрати) у розмірі 6000 грн. державне мито у розмірі 187 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118  грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно розташовано на постійній основі рекламний засіб на місці, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Харкова без укладення з позивачем, як особою уповноваженою Харківською  міською радою, відповідного договору користування місцем для розміщення рекламного засобу, у зв'язку з чим позивач не отримує плату за користування місцями та фактично позбавлений реальної можливості отримувати дохід  саме у зв'язку із незаконними діями відповідача.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував з мотивів створення перепон з боку позивача в отриманні відповідачем дозвільної документації, неналежності доказів, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскаржені дій позивача до інших судових органів, не систематичного, а періодичного встановлення спеціальної конструкції для проведення її фотографування, під час яких позивачем та третьою особою і здійснювалися огляди.  

Ухвалою господарського суду від 06.12.2006 р. було призначено розгляд господарської справи на 21.12.2006 р. та зобов'язано сторони та третю особу надати письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2006 р. по справі № 44/145-05.

На виконання ухвали господарського суду Харківської області від 21.12.2006 р. позивач надав до канцелярії господарського суду пояснення  по суті заявлених позовних вимог з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2006 р. по справі № 44/145-05. Зазначені пояснення залучені до матеріалів справи.

У судові засідання призначені на 19.12.2006 р., 15.01.2007 р., 05.02.2007 р., 26.02.2007 р. представник відповідача не з'являвся та направляв на адресу господарського суду заяви та клопотання в обґрунтування відсутності можливості взяти участь у розгляді господарської справи, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено відповідно до 15.01.2007 р., 05.02.2007 р., 26.02.2007 р., письмових пояснень в обґрунтування своєї позиції по справі з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2006 р. по справі № 44/145-05 відповідач не надавав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами якщо витребувані господарським судом документи не подано.

В судове засідання, призначене господарським судом на 10.04.2007 р. представник відповідача також не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

12 березня 2007 р. ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області господарського суду було призначено новий склад колегії: головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Хот енець П.В., суддя Доленчук Д.О..

10 квітня 2006 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача господарським судом встановлено, що 13.02.2006 р. зазначену позовну заяву було розглянуто та господарським судом Харківської області було прийняте рішення відповідно до якого первісні позовні вимоги було задоволено частково, зобов'язано відповідача демонтувати незаконно  розміщену рекламну конструкцію типу «щит стаціонарний» розміром 1,2 х 1,8 м на місці, яке перебуває у комунальній власності та використовується відповідачем без наявності правових підстав та знаходиться у місті Харкові біля будинку про вул. Карла Маркса, 38ж, та відновити стан місця розташування спеціальної конструкції  до його первісного стану – до встановлення рекламної конструкції, стягнуто з відповідача збитки у розмірі 3249,19 грн., 187 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження по справі в частині вимоги про стягнення 79,46 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. В задоволені решти первісних позовних вимог відмолено. В задоволені зустрічного позову  відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2006 року по справі          № 44/145-05 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11. 2006 р. по справі   № 44/145-05 частково задоволено позовні вимоги відповідача по справі, ТОВ «Ріо», рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2006 р. та постанову  Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. у справі № 44/145-05 в частині стягнення збитків у розмірі

3249,19 грн.  скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду щодо зобов'язання відповідача, ТОВ «Ріо», демонтувати незаконно розміщену рекламну конструкцію типу «щит стаціонарний»  розміром 1,2 х 1,8 м на місця, яке перебуває у комунальній власності та використовується без наявності правових підстав, та знаходиться у місті Харкові біля будинку по вул. Карла Маркса, 38ж та відновити стан місця розташування спеціальної конструкції до його первісного стану – до встановлення спеціальної конструкції, залишено без змін.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2006 р. по справі № 44/145-05 підставами для направлення справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області в частині стягнення збитків у розмірі 3249,19 грн. є не встановлення усіх елементів цивільного правопорушення, неповне дослідження фактичних обставин та неналежне з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін в цій частині, суди неправильно розподілили між сторонами обов'язок доказування, тобто невірно визначили, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи із зазначеної постанови Вищого господарського суду Харківської області та статті 33 ГПК Позивач має довести наявність збитків та розмір відшкодування, наявність неправомірної поведінки, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, а відповідач має довести відсутність його вини у спричиненні збитків.

На виконання постанови Вищого господарського суду України господарським судом Харківської області було витребувано у сторін та третьої особи додаткові докази та пояснення в обґрунтування своїх правових позицій по справі з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2006 р. по справі № 44/145-05.

Щодо наявності неправомірної поведінки з боку відповідача господарським судом встановлено, що відповідачем з 01 жовтня 2003 року по 31 березня 2005 року розташував рекламний засіб без згоди позивача, чим порушив абз. 2 ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про рекламу» та п. 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, а, відповідно, порушив право останнього на надання цього місця у користування та отримання плати за його використання, яке передбачено за рішенням VI сесії XXIV скликання від 25.09.02 р. «Про створення комунального підприємства «Міський інформаційний центр», ч. 2 п. 13 Типових правил, п. 1 Порядку надання в експлуатацію місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням міськвиконкому від 23.10.02 р. № 1017 та п. 1 Порядку надання у користування місць які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням міськвиконкому від 20.10.04 р. № 977, та Статутом позивача.

Факти незаконного розташування позивачем рекламного засобу підтверджується доказами наявними у справі, а саме лист відділу реклами Управління містобудування та архітектури № 124 від 25.0205 р. щодо надання інформації про відсутність у відповідача дозволу на розміщення спеціальної конструкції та строку її розташування на комунальному місці (з додатками); акт № 3 від 29.09.03 р. (щодо встановлення факту установки конструкції без договору про надання в експлуатацію); витяги з Актів проведення огляду стаціонарних спеціальних конструкцій (розміром 1,2 х 1,8), складених Позивачем за результатами інспектування міста Харкова на предмет виявлення фактів встановлення рекламних конструкцій без укладення договорів ( від 31.10.03 р., 18.11.03 р., 24.12.03 р., 26.01.04 р., 10.02.04 р., 14.04.04 р., 07.05.04 р., 27.07.04 р., 08.09.04 р., 06.10.04 р., 10.11.04 р.); лист Управління земельних ресурсів № 832 від 23.03.05 р. щодо надання інформації про власника місця розташування рекламної конструкції.

Також факт незаконного розташування рекламного засобу підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2006 р. по справі              № 44/145-05, якою залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду в частині зобов'язання Відповідача демонтувати спеціальну конструкцію, встановлену з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, та яку не було оскаржено відповідачем до Верховного Суду України, та яка набрала законної сили.

Щодо наявності збитків та розміру відшкодування господарським судом встановлено, що у відповідності з абз. 4 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 пункту 13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та        п. 1 Порядку надання в експлуатацію місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням міськвиконкому від 23.10.02 р. № 1017, та п. 1 Порядку надання у користування місць які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням міськвиконкому від 20.10.04 р. № 977 передбачено, що місця розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, надаються у користування на підставі договору про надання у користування місць, що укладається між Позивачем та розповсюджувачем зовнішньої реклами.

У відповідності з Порядком визначення розміру плати за користування місцями, що знаходяться в комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженим рішенням міськвиконкому від 29.12.01 р. № 2650 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин і до 31.12.04 р. включно) та Порядком визначення розміру плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності та надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами в експлуатацію, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженим рішенням міськвиконкому від 20.10.04 р. № 977 (який діє з 01.01.05 р.) розмір доходів, які б Позивач міг реально одержати за умов укладення договору з Відповідачем (за звичайних обставин), та якби відповідач не вчинив неправомірних дій у відношенні позивача права останнього не були порушені склали: 3249 (три тисячі двісті сорок дев'ять) гривень 19 копійок. Розрахунок розміру збитків наданий позивачем та наявний у матеріалах справи.

Наявність у позивача реальної можливості отримати дохід від надання місця у користування за звичайних обставин підтверджується листами відповідача, направленими на адресу позивача у період з 16.12.2004 р. по 18.05.2005 р. та якими він підтверджує власну реальну зацікавленість в отриманні місця, яке ним фактично використовується без укладення договору з 11 грудня 2002 року.

Крім того, господарський суд прийняв до уваги доводи позивача, що розміщення відповідачем спеціальної конструкції створює ситуацію, при якій жоден потенційний розповсюджувач зовнішньої реклами, який має бажання встановити спеціальну конструкцію на місці, яке незаконно зайняв відповідач, не укладе договір користування місцем з позивачем у зв'язку тим, що на ньому вже розташовано іншу конструкцію. Відповідно, незаконним встановленням рекламного засобу відповідач унеможливлює укладення позивачем договору з іншою особою, в той час як такий договір з відповідачем до цього часу не укладено.

Господарським судом також встановлено наявність безпосереднього та необхідного причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та заподіянням позивачеві збитків, який полягає у тому, що незаконне розташування відповідачем рекламної конструкції на комунальному місці без згоди позивача та без укладення договору користування з позивачем обов'язково тягне за собою спричинення збитків вигляді упущеної вигоди; саме самовільне та незаконне зайняття комунального місця без оплати за його використання закономірно тягне за собою спричинення збитків у вигляді упущеної вигоди позивача; за хронологією у часі незаконне розташування рекламної конструкції на комунальному місці передує настанню у нього упущеної вигоди; саме дії з незаконного та безпідставного розташування рекламної конструкції Відповідача на комунальному місці спричиняють збитки саме у вигляді упущеної вигоди Позивача.

Додаткових пояснень та доказів щодо відсутності вини відповідача у спричиненні збитків на вимогу ухвал господарського суду ним не надано. З матеріалів, наявних у справі господарський суд встановив, що відповідачем не було доведено відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу та не надано доказів щодо її відсутності.

На підставі викладеного позивач по первісному позову довів господарському суду наявність збитків та їх розмір, наявність неправомірної поведінки, та безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків, в свою чергу, відповідач не довів відсутності власної вини у спричиненні позивачеві збитків, відповідно, господарським судом встановлено наявність у діях відповідача усіх елементів цивільного правопорушення, відповідно, наявні правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Ріо» збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 3249,19 грн. тому первісний позов у цій частині підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 22 Цивільного кодексу України, статтею 225 Господарського кодексу України, статтею 16 Закону України «Про рекламу» та п. 4, 13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо» (Код ЄДРПОУ 30592608, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, 38ж. п/р 260050135772 у ВАТ «Інпромбанк», МФО 351878) на користь Комунального підприємства  «Міський інформаційний центр» (Код ЄДРПОУ 32135675, місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, к. 618, п/р 2600801316824 в АКБ «Базис», МФО 351760) збитки (упущену вигоду) у розмірі 3249 (три тисячі двісті сорок дев'ять) гривень 19 копійок.

Головуючий суддя                                                                     Ільїн О.В.

суддя                                                                                             Хотенець П.В.

суддя                                                                                             Доленчук Д. О.

справа № 46/576-06